Постанова

від 10.06.2015 по справі 826/6945/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 червня 2015 року № 826/6945/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авант» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати вимоги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 14 січня 2015 року № Ю-0018-3, від 04 березня 2015 року № Ю-0018-3.

- визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про застосування штрафних санкцій за нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 04 березня 2015 року № 0013031706, № 0013021706, № 0013011706, № 0013001706, № 0012981706, № 0012971706.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/6945/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 05 травня 2015 року.

У судовому засіданні 05 травня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи визнано поважними причини попуску строку звернення до суду, оскільки враховано, що оскаржувана вимога від 04 березня 2015 року № Ю-0018-3 та оскаржувані рішення про застосування штрафних санкцій за нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 04 березня 2015 року № 0013031706, № 0013021706, № 0013011706, № 0013001706, № 0012981706, № 0012971706 отримані позивачем 01 квітня 2015 року, що підтверджеєтьмя роздруківкою відстеження поштових відправлень, копія якого наявна в матеріалах справи. Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Авант» було оскаржено в адміністративному порядку вимогу від 14 січня 2015 року № Ю-0018 до Головного управління ДФС в місті Києві, за наслідками якої винесено рішення від 24 березня 2015 року № 4830/10/26-15-10-08-16, яке отримане позивачем 01 квітня 2015 року відповідно до роздруківки відстеження поштових відправлень, копія якого наявна в матеріалах справи.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві винесено вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 14 січня 2015 року № Ю-0018-3 на суму 59710,68 грн. та від 04 березня 2015 року № Ю-0018-3 на суму 11952,50 грн.

Підставою для формування оскаржуваних вимог був податковий борг по єдиному внеску у розмірі 59710,68 грн. що обліковується у картці особового рахунку позивача станом на 31 грудня 2014 року та податковий борг у розмірі 11952,50 грн. що обліковується у картці особового рахунку останнього станом на 20 лютого 2015 року.

У свою чергу, контролюючим органом за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування винесено рішення про застосування штрафних санкцій за нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 04 березня 2015 року:

№ 0013031706, яким визначено штраф у розмірі 304,63 грн. та нарахувано пеню у розмірі 274,17 грн. за період з 21.11.2014 року по 18.02.2015 року;

№ 0013021706, яким визначено штраф у розмірі 2016,40 грн. та нарахувано пеню у розмірі 2113,37 грн. за період з 21.10.2014 року по 18.02.2015 року;

№ 0013011706, яким визначено штраф у розмірі 2013,66 грн. та нарахувано пеню у розмірі 1456,23 грн. за період з 23.09.2014 року по 20.01.2015 року;

№ 0013001706, яким визначено штраф у розмірі 848,76 грн. та нарахувано пеню у розмірі 8,49 грн. за період з 21.08.2014 року по 21.08.2014 року;

№ 0012981706, яким визначено штраф у розмірі 1088,04 грн. та нарахувано пеню у розмірі 272,01 грн. за період з 22.07.2014 року по 15.08.2014 року;

№ 0012971706, яким визначено штраф у розмірі 2116,92 грн. та нарахувано пеню у розмірі 148,18 грн. за період з 21.06.2014 року по 27.06.2014 року.

Позивач не погоджується з оскаржуваними вимогами від 14 січня 2015 року № Ю-0018-3 та від 04 березня 2015 року № Ю-0018-3 та рішеннями про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску рішень від 04 березня 2015 року № 0013031706, № 0013021706, № 0013011706, № 0013001706, № 0012981706, № 0012971706, так як вони підлягають скасування враховуючи своєчасність сплати позивачем єдиного соціального внеску.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому нарахування штрафу і пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків передбачено статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за №1622/24154, чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Інструкція).

Згідно пункту 4.2.3 Інструкції днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органів доходів і зборів - день списання банком або органами Державної казначейської інспекції України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органів доходів і зборів.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Згідно пункту 7.1 Інструкції за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до пункту 7.2.2 Інструкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 9. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, за який сплачується єдиний внесок, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Пунктом 7.9 Інструкції встановлено, що оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення вищим органом доходів і зборів або судом рішення у справі.

Матеріали справи свідчать, що сума, визначена у вимозі Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 14 січня 2015 року № Ю-0018-3 сплачена позивачем в добровільному порядку, шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на відповідний рахунок, що підтверджується копіями платіжних доручень від 10 вересня 2014 року № 305 на суму 20149,01 грн., від 13 жовтня 2014 року № 334 на суму 20164,02 грн., від 31 жовтня 2014 року № 337 на суму 19410,10 грн.

У свою чергу, сплата суми визначеної у вимозі про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 04 березня 2015 року № Ю-0018-3 підтверджується копією квитанції від 18 лютого 2015 року № 380 на суму 11952,50 грн.

Крім того, на підтвердження своєчасності сплати єдиного внеску згідно рішень про застосування штрафних санкцій за нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 04 березня 2015 року № 0013031706, № 0013021706, № 0013011706, № 0013001706, № 0012981706, № 0012971706 позивачем надано: платіжні доручення від 31 жовтня 2014 року № 337, від 13 жовтня 2014 року № 334, від 10 вересня 2014 року № 305, від 14 липня 2014 року № 301, від 03 липня 2014 року № 299, від 11 червня 2014 року № 291.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, відповідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Положенням пункту 22.4 статті 22 названого Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону). Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 вказаного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 13 листопада 2014 року справа К/800/48189/14.

Так, з системного аналізу викладених норм видно, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

У свою чергу, позивачем надано копії листів від 27 жовтня 2014 року № 72 та 04 листопада 2014 року № 74, якими останній повідомляв контролюючий орган про своєчасну сплату єдиного соціального внеску.

Враховуючи своєчасну та повну сплату єдиного внеску Товариством з обмеженою відповідальністю «Авант», суд приходить до висновку про відсутність порушень чинного законодавства під час сплати єдиного внеску з боку позивача, а тому формування вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску та нарахування штрафних санкцій та пені відповідачем є протиправним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття спірного рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант» підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант» задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати вимоги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 14 січня 2015 року № Ю-0018-3, від 04 березня 2015 року № Ю-0018-3.

3.Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про застосування штрафних санкцій за нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 04 березня 2015 року № 0013031706, № 0013021706, № 0013011706, № 0013001706, № 0012981706, № 0012971706.

4. Судові витрати в сумі 182,709 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант» (код ЄДРПОУ 31091103) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.Ю. Гарник