Ухвала

від 18.02.2010 по справі 15579/09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2010 р.справа № 2а-1551/09

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

при секретарі судового засідання: Гулій О.Г.

за участю представників сторін:

позивача : - ОСОБА_2 дов.№11208/10/10 від 21.07.09р., ОСОБА_3 дов.№17537/10/10 від 19.10.09р.

відповідача-1: - не з'явився;

відповідача-2: - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2009р. у справі № 2а-1551/09/0870

за позовом: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

до: В-1 - Товариство з обмеженоою відповідальністю "Технооптторг";

В-2 - Приватне підприємство "Харт"

про визнання недійсним договору, -

ВСТАНОВИЛА:

18.04.2006 року державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Технооптторг" та Приватного підприємства "Харт", в якому просила визнати недійсним договір № 00007 від 03.02.2003 р., укладений між відповідачами та стягнути у доход держави усі отримані за договором товарно-матеріальні цінності, а у випадку їх відсутності - еквівалент в грошовій сумі в розмірі 306437,58 грн.

Постановою господарського суду Запорізької області від 22.06.2006 р. позовні вимоги ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя задоволені частково: визнано недійсним договір № 00007 від 03.02.2003 р. укладений між ТОВ "Технооптторг" та ПП "Харт", в іншій частині позову відмовлено.

05.09.2006 р. ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду постанова суду першої інстанції залишена без змін.

За результатами касаційного оскарження, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.10.2008 р. постанову господарського суду Запорізької області від 22.06.2006 р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 05.09.2006 р. скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2009р. у справі № 2а-1551/09/0870 (суддя -Стрельнікова Н.В.) в задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання недійсним договору, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Технооптторг" та приватним підприємством "Харт" - відмовлено.

Постанова суду від 28.04.2009р. у справі № 2а-1551/09/0870 мотивована тим, що спірний договір укладено до вступу в дію Господарського кодексу України, застосування положення абз.2 п.4 Прикінцевих положень Господарського кодексу до спірних відносин є неможливим, не доведеністю податковим органом обставин, викладених у позовній заяві.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2009р. у справі № 2а-1551/09 як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував того, що відповідачі при укладенні спірного договору мали мету, яка суперечить інтересам держави та суспільства, посилається на конфіскаційну норму ст.49 ЦК України в редакції від 18.07.63р., ст.207, 208 ГК України.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники відповідачів. Судові документи направлені на адресу відповідача-1 та відповідача-2 повернуті з приміткою пошти про відсутність підприємства за зазначеною адресою та за закінченням терміну зберігання відповідно.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників не заважає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом попередньої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено наступне: ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Технооптторг" (код ЄДРПОУ 31122398) за період з 01.07.2002 р. по 30.06.2005 р., за результатами якої складено акт № 42/23/31122398 від 17.11.2005 р.

За висновками акту перевірки, ТОВ "Технооптторг" неправомірно включено до складу валових витрат за січень-вересень 2002 р. у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) суму 262 864,62 грн. в результаті здійснення операцій при взаємовідносинах з підприємством ПП "Харт" (код ЄДРПОУ), яке має ознаки фіктивності, а саме: 03.02.2003 р. між ТОВ "Технооптторг" (покупець) та ПП "Харт" (продавець) складено договір № 00007, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та передати товар у власність, а покупець прийняти та сплатити товар виробничо-технічного призначення, кількість, характеристика та вартість якого викладені в накладних, які виписані продавцем та затвердженні підписами та печатками обох сторін, або печаткою продавця і довіреністю покупцем на кожну партію товару. За вказаним договором Продавець зобов'язаний передати товари виробничо-технічного призначення (трансформатори, лампи, метало рукав та інше) та послуги оренди складських приміщень на загальну суму 350 000,00 грн. Покупець має здійснити оплату протягом 5-ти банківських днів з моменту поставки товару. Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до моменту його повного виконання, до 31.12.2003 р.

На виконання умов договору, ТОВ "Технооптторг" виконав свої зобов'язання за зазначеним договором на протязі І-ІІІ кварталів 2003 р., а саме прийняв від відповідача-2 товар виробничо-технічного призначення та послуги складських приміщень згідно накладних, податкових накладних та актів приймання-передачі на загальну суму 315 437,58 грн., у тому числі ПДВ 52 572,93 грн. та здійснив розрахунки шляхом взаємозаліку, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами: видатковими та податковими накладними.

Суми витрат у розмірі 262864,62 грн. з придбання товару (послуг) у ПП "Харт" підприємством включені до складу валових витрат.

Товарно-транспортні накладні на поставку товару на підприємстві відсутні.

Згідно Журналів-ордерів та первинних бухгалтерських документів розрахунки здійснювалися шляхом взаємозаліку на загальну суму 315437,50 грн. (з ПДВ).

ПП "Харт" зареєстроване розпорядженням голови Ленінської районної ради № 134р від 12.11.1997р., до органів податкової служби не звітувало з моменту реєстрації, податки та збори не сплачувало.

Постановою господарського суду Запорізької області від 09.10.2003р. по справі № 18/50 ПП "Харт" визнано банкрутом. Ухвалою господарського суду від 31.10.2003р. ухвалено звіт ліквідатора та затверджено ліквідаційний баланс ПП "Харт". Банкрута - ПП "Харт" ліквідувати.

Згідно довідки державного реєстратора виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.03.2006 р. ТОВ "Технооптторг", код ЄДРПОУ 31122398 зареєстровано відділом реєстрації та єдиного реєстру Ленінської районної державної адміністрації Запорізької міської ради 30.08.2000р., реєстраційна справа 25489551ю0010581. Місцезнаходження товариства: АДРЕСА_1.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції послався на те, що спірний договір укладено відповідачами у справі 03.02.2003 р., тобто до набуття законної сили Господарським кодексом України, що враховуючи заяву про уточнення позовних вимог від 24.04.09р., в якій позивач обґрунтовуючи позов посилався на норми господарського-процесуального кодексу України, є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, зазначає наступне. Згідно статей 2, 4, 9 Закону України "Про систему оподаткування", передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори до бюджетів та державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються Законами України про оподаткування.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 208 ГК України передбачено, що якщо господарське зобов'язання визнано судом недійсним як таке, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язаннями, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Як свідчать матеріали справи, заява про уточнення позовних вимог від 24.04.2009 р. дійсно мотивована позивачем посиланням на ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України.

Таким чином, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає доречним посилання суду першої інстанції на те, що відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1січня 2004 р. Пунктом 4 Прикінцевих положень також передбачено, що господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями. Таким чином, в зв'язку з тим, що спірний договір укладено відповідачами 03.02.2003 р., тобто до набуття законної сили Господарським кодексом України до спірних відносин є неможливим застосування ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України, оскільки, зворотна дія законодавчих актів в часі можлива лише в тому разі, коли нові норми, що регулюють спірні відносини пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Також, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає правомірним висновок суду першої інстанції, стосовно того, що застосовування положення абз.2 п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу до спірних відносин є неможливим, оскільки як вбачається із тексту оспорюваного договору, він діє до 31.12.2003 р. Таким чином, на момент набуття чинності новим Господарським кодексом України, договір № 00007 від 03.02.2003 р. вже припинив свою дію.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на положення ч. 1 ст. 71 КАС України, відповідач не довів правових підстав для визнання укладеного між відповідачами у справі договору № 00007 від 03.02.2003 р. недійсним. Тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Передбачені ч.1 статті 208 ГК санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

В зв'язку з тим, що зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, наведеному в частині першій статті 238 ГК.

Встановлені частиною 1 статті 208 ГК санкції можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, установлених статтею 250 цього Кодексу, - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Окрім іншого, з матеріалів справи не вбачається наявність в діях відповідача-1 умислу, направленого на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування ПДВ у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Стосовно умислу в діях відповідача-2 слід зазначити наступне.

Для прийняття вірного рішення за даним спором необхідно встановити, у чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладає- мої угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації. Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України. Таким чином, підприємство втрачає статус юридичної особи із виключенням його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності.

Окрім того, саме лише визнання судом недійсними установчих документів підприємства та/або рішення про створення підприємства, а також прийняття судом рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності не є підставою для того, щоб вважати недійсними угоди, укладені таким підприємством з іншими підприємствами чи організаціями до моменту виключення його з державного реєстру.

Крім іншого, матеріали справи містять постанову про відмову у порушенні кримінальної справи /т.3 а.с.15/, якою відмовлено у порушенні кримінальної справи стосовно посадових осіб ПП «Харт»з підстав неможливості встановити в діях посадових осіб ПП «Харт»наявність прямого умислу на ухилення від сплати податків.

Таким чином, з матеріалів справи не можна встановити наявність умислу відповідача-1 на здійснення дій, які суперечать інтересам держави та суспільства.

Інші доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2009р. у справі № 2а-1551/09/0870 -залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2009р. у справі № 2а-1551/09/0870 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Ухвалу в повному обсязі складено та підписано 12.07.2010 р.

Головуючий: Н.А Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: А.О. Коршун