Ухвала

від 04.06.2015 по справі 823/2873/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2873/14 Головуючий у 1-й інстанції: Трофімова Л.В. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державного агентства земельних ресурсів України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного агентства земельних ресурсів України, Головного управління Держземагентства у Черкаській області, Відділу Держземагентства у Тальнівському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій, скасування наказів та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправними та скасувати накази Державного агентства земельних ресурсів України від 26 серпня 2014 року № 461-кт/а «Про звільнення ОСОБА_2.», Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 26 серпня 2014 року № 136-к «Про звільнення ОСОБА_2.», поновити його на посаді начальника Відділу Держземагентства у Тальнівському районі Черкаської області з 27 серпня 2014 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 серпня по 30 листопада 2014 року у розмірі 8109 грн. 57 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач - Державне агентство земельних ресурсів України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що під час проведення перевірки Відділу Держземагентства у Тальнівському районі Черкаської області були встановлені порушення вимог закону, які свідчать порушення присяги державного службовця.

Під час судового засідання представник Державного агентства земельних ресурсів України підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Позивач та його представник в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та просили суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Відділ Держземагентства у Тальнівському районі Черкаської області направив до суду листа від 02 червня 2015 року № 9-28-0.6-1958/2-15, у якому просив провести судове засідання без участі свого представника.

Головне управління Держземагентства у Черкаській області про причини своєї неявки суд не повідомило.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представників Головного управління Держземагентства у Черкаській області, Відділу Держземагентства у Тальнівському районі Черкаської області в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, його представника, а також представника Державного агентства земельних ресурсів України, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державного агентства земельних ресурсів України залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував на посаді начальника Відділу Держземагентства у Тальнівському районі Черкаської області. Наказом голови Державного агентства земельних ресурсів України від 26 серпня 2014 року № 461-кт/а позивача було звільнено з роботи. Наказом Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 26 серпня 2014 року № 136-К було оголошено наказ від 26 серпня 2014 року № 461-кт/а та визнано ОСОБА_2 звільненим з посади із 26 серпня 2014 року.

ОСОБА_2 вважає зазначені накази протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивач був звільнений незаконно.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Згідно наказів від 26 серпня 2014 року № 461-кт/а та від 26 серпня 2014 року № 136-К ОСОБА_2 було звільнено з посади за порушення Присяги державного службовця в частині сумлінного виконання своїх службових обов'язків, неналежну організацію роботи Управління відповідно до ст. 147 КЗпП України та п. 6 ст. 30 Закону України «Про державну службу».

Положення ст. 147 КЗпП України передбачають, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана та звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до п. 6 ст. 30 Закону України «Про державну службу» державна служба припиняється у разі порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

З наведених норм права вбачається, що порушення Присяги є підставою для припинення державної служби. В свою чергу, припинення державної служби не є видом дисциплінарного стягнення, передбаченим ст. 147 КЗпП України.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що одночасне посилання в оскаржуваних наказах на ст. 147 КЗпП України та п. 6 ст. 30 Закону України «Про державну службу» є необґрунтованим.

Також із наказу від 26 серпня 2014 року № 461-кт/а вбачається, що висновок про порушення позивачем Присяги державного службовця в частині сумлінного виконання своїх службових обов'язків, неналежну організацію роботи Управління був зроблений на підставі акту про результати перевірки. Вказаний акту був складений комісією для проведення перевірки окремих питань діяльності Управління Держземагентства у Золотоніському районі Черкаської області, Відділів Держземагентства у Маньківському, Лисянському, Катеринопільському і Тальнівському районах Черкаської області.

У зазначеному акті зафіксовані порушення, які були розцінені Державним агентством земельних ресурсів України як порушення Присяги державного службовця.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну службу» громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».

Аналізуючи текст Присяги, Верховний Суд України у справі № 21-403а12 дійшов до висновку, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Порушення Присяги та дисциплінарне правопорушення може бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм, а дисциплінарне правопорушення пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.

Також Верховним Судом України було зроблено висновок про те, що припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності повинен бути не меншим, ніж під час звільнення за вчинення дисциплінарного правопорушення.

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстав припинення державної служби за порушення Присяги, мають бути встановлені внаслідок ретельного службового розслідування. При цьому необхідно враховувати, що у разі вчинення дисциплінарного правопорушення, наслідком якого може бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу є санкціями різних рівнів відповідальності, які не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можливо кваліфікувати як порушення Присяги.

В даному випадку, як вірно встановлено судом першої інстанції, службове розслідування стосовно ОСОБА_2 не проводилося.

Відповідно, при вирішенні питання про звільнення позивача не досліджувалися та не перевірялися факти і суть звинувачень, викладених у акті про результати перевірки, не з'ясовувалися причини та умови, що призвели до порушень, не аналізувалося питання щодо вини ОСОБА_2 у допущенні виявлених недоліків у роботі Відділу.

Не здійснення дослідження вказаних обставин є нівелюванням наданих юридичних гарантій захисту прав особи від незаконного звільнення.

Крім того, порушення права позивача на проведення службового розслідування призвело до необґрунтованого звільнення з посади.

Так, під час розгляду справи в суді першої інстанції не знайшли свого підтвердження доводи комісії з проведення перевірки про відсутність у Відділі Держземагентства у Тальнівському районі Черкаської області Інструкції з діловодства, а також облаштованих у місцях прийому громадян інформаційних стендів.

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що неналежне обладнання приміщення з обмеженим доступом було зумовлене об'єктивними обставинами, для усунення яких позивач вчиняв всі необхідні дії.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення про задоволення адміністративного позову ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги Державного агентства земельних ресурсів України не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 25 березня 2015 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державного агентства земельних ресурсів України залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Державного агентства земельних ресурсів України - відмовити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 09 червня 2015 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.