Постанова

від 02.06.2009 по справі 2а-1568/09/2370

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

02 червня 2009 р.                                                                                  

Справа № 2а-1568/09/2370                                                                           

                                                                      м.

Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого

- судді  Лічевецького І.О.,

при

секретарі - Солоха О.В.

за

участю представників: позивача - Москаленка А.А. за довіреністю; відповідача -

не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси

адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Лисянському

районі до відкритого акціонерного товариства «Мар'янівське» про стягнення активів

в рахунок погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

    ДПІ у Лисянському районі звернулась до суду

з адміністративним позовом про стягнення активів ВАТ «Мар'янівське» в рахунок

погашення податкового боргу.

    Позивач стверджував, що станом на 13 лютого

2009 р. відповідач має податковий борг зі сплати податку на додану вартість та

податку з власників транспортних засобів.

    Приймаючи до уваги, що ВАТ «Мар'янівське»

не перерахувало кошти до бюджету, позивач просив стягнути  5 653, 20 грн. за рахунок активів платника

податків.

    В судовому засіданні представник позивача

позовні вимоги підтримав та просив їх 

задовольнити.

    Відповідач в судове засідання представника

не направив, письмових заперечень не надав.

    Заслухавши пояснення представника позивача,

розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість,

достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок

доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

    Відкрите акціонерне товариство

«Мар'янівське»  зареєстроване Лисянською

районною державною адміністрацією Черкаської області 23 вересня 1996 р.

    Згідно даним довідки ДПІ у Лисянському

районі  № 21 від 19.02.2009 р.,

відповідач взятий на облік як платник податків 08.10.1996 р. за № 21.

    Відповідно до статті 14 Закону України «Про

систему оподаткування»  від  25 червня 1991 року № 1251-XII податок на

додану вартість та податок з власників транспортних засобів віднесені до

загальнодержавних податків і зборів.

Спеціальним законом який визначає платників податку на

додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік

неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості

оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної,

порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про

податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за

текстом - Закон № 168/97-ВР).  

    Відповідно до статті другої цього

Закону   платником податку на додану вартість,

зокрема, є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську

діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього

податку.

Пункт 1.5. статті 1 Закону № 168/97-ВР визначає з вітний

(податковий) період, як період, за який платник податку зобов'язаний проводити

розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

    Підпункт 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону

№ 168/97-ВР  передбачає, що податковим

періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим

Законом, календарний квартал.

Законом який установлює порядок погашення зобов'язань

юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з

податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове

державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне

соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що

застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за

порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру

оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом - «Закон № 2181-III»).

    Стаття перша Закону № 2181-III визначає

податкове зобов'язання, як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів

або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки,

визначені цим Законом або іншими законами України

Відповідно до пункту 1.3. статті 1 названого Закону

податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних

санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене

в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк,

а також пеня, нараховану на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-III

встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний)

період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних

авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім

календарним днем звітного (податкового) місяця.

    За приписами пункту 5.1 статті 5 Закону №

2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у

податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової

декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником

податків в адміністративному або судовому порядку.

    Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5

Закону № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму

податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації,

протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного

строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для

подання податкової декларації.

    Як вбачається з поданих відповідачем

податкових декларацій з податку на додану вартість та за даними облікової

картки платника податків станом на 13.02.2009 р. у ВАТ «Мар'янівське» утворився

податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 3 062, 06 грн.

Податок з власників деяких наземних і водних

транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування

будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів

загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах

встановлений Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та

інших самохідних машин і механізмів» від 11 грудня 1991 року № 1963-XII (надалі

за текстом - «Закон № 1963-XII»).

Відповідно до статті першої Закону № 1963-XII платниками

податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні

юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без

громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію,

перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно

з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2

цього Закону є об'єктами оподаткування.

    Ставки податку з власників транспортних

засобів та інших самохідних машин і механізмів визначені в статті 3 Закону №

1963-XII та встановлені в залежності від типу транспортного засобу та об'єму

циліндрів двигуна.

    Згідно статті 5 Закону № 1963-XII податок з

власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа

місяця, що настає за звітним кварталом.

    Відповідно до статті 6 Закону № 1963-XII

податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних

засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного

року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться

виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки

транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів -

виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3

цього Закону. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у

строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному

органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів

розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних

машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим

органом України.

    Як вбачається з поданого відповідачем

20.02.2007 р. розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших

самохідних машин і механізмів, ВАТ «Мар'янівське» зобов'язано було сплатити: до

15 квітня 2207 р. - 321,63 грн., до 15 липня 2007 р. - 321,63 грн., до 15

жовтня 2007 р. - 321,63 грн., до 15 січня 2008 р. - 321,62 грн.

    Згідно даним облікової картки платника

податків у зв'язку з несплатою названого податку у відповідача утворилась

недоїмка в сумі 964,87 грн.

Статтею 16 Закону № 2181-III визначено, що після

закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання

на суму податкового боргу нараховується пеня на суму податкового боргу

(включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків

річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення

такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від

того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення

у його сплаті.

    Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1

статті 17 Закону № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену

суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим

Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного

строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти

відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90

календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати

узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків

погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних

днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми

податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми

податкового боргу.

    З огляду на викладені вище положення Закону

№ 2181-III, за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових

зобов'язань з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних

машин і механізмів, позивачем податковими повідомленнями-рішеннями №

0000231501/0 від 12.01.2008 р., № 0000241501/0 від 12.01.2008 р., №

0000251501/0 від 12.01.2008 р., відповідачу визначені зобов'язання щодо сплати

штрафів в загальному розмірі 1 624, 32 грн.

    Названі податкові повідомлення-рішення

отримані уповноваженою особою відповідача 12.01.2008 р.

    Крім того, за даними облікової картки

відповідачу, за порушення платіжної дисципліни нарахована пеня в сумі 1,95 грн.

За змістом підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону

№ 2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим

органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається

узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за

винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.п. 5.2.2 

п.5.2 ст. 5 Закону № 2181-III у разі коли платник податків вважає, що

контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв

будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або

виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків

має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього

рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами,

розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних

днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення

або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган

зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти

календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу

поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли

контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове

незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом

десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною

скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або

частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із

дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та

зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

За змістом підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону

№ 2181-III у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно

визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними

із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити

нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з

відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів

від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідач вищезгадані податкові повідомлення-рішення не

оскаржив, визначені ними суми податкових зобов'язань не сплатив.

З урахуванням викладеного, податковий борг ВАТ

«Мар'янівське» складає 5653,2 грн.  

Заявлена до стягнення сума, відповідно до статті 5

Закону № 2181-III, є узгодженою.

Згідно підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону №

2181-III за рішенням суду активи платника податків можуть бути примусово

стягнені в рахунок погашення його податкового боргу.

      Позивачем вживались заходи щодо

примусового стягнення податкового боргу, шляхом направлення першої та другої

податкових вимог, реєстрації податкової застави в Державному реєстрі обтяжень

рухомого майна. Вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу.

    За таких обставин суд приходить до

висновку, що відповідно до  п.п.3.1.1 п.

3.1 ст. 3 Закону № 2181 у позивача є підстави для примусового стягнення за

рішенням суду активів  відповідача в

рахунок погашення його податкового боргу, та знаходить позов таким, що підлягає

задоволенню.

    Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС

України,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути активи відкритого акціонерного товариства

«Мар'янівське» (Черкаська область, Лисянський район, с. Мар'янівка, вул..

Леніна, 1, ідентифікаційний код 00856913) в доход бюджету  через державну податкову інспекцію у

Лисянському районі (Черкаська область, смт. Лисянка, пл. Миру, 42,

ідентифікаційний код 34324276) в рахунок погашення податкового боргу в сумі 5

653 (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят три) грн. 20 коп.

    Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного

суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня

складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається

протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 30 червня 2009 р.

Суддя                                                                                        

І.О.Лічевецький