Рішення

від 12.06.2015 по справі 337/1459/15-ц

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

12.06.2015 Справа № 337/1459/15-ц

Провадження № 2/337/835/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2015 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Бондаренко І.В.

при секретарі Биковій С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ЖБК «Строитель - 20» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по квартирній платі та комунальним послугам, -

в с т а н о в и в :

Позивач ЖБК «Строитель- 20» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті витрат з експлуатації та ремонту будинку та прибудинкової території, капітального ремонту та комунальним послугам, згідно уточнених позовних вимог, у розмірі 4407 грн. 51 коп. за період з 01.01.2009 року по 31.12.2014 року, та сплаченого судового збору і витрат на правову допомогу.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив суду, що розрахунки заборгованості є незрозумілими, у відповідачки немає жодних договорів з позивачем про надання їй комунальних послуг, до позову не надані договори позивача з виробниками та виконавцями комунальних послуг, не наведені формули розрахунків, застосовані неправильні тарифи, а також позивач пропустив строк позовної давності щодо позовних вимог з 2009 року по 2012 рік.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_1. Вказана квартира знаходиться в будинку, що належить ЖБК «Строитель - 20», всі рахунки по оплаті витрат з експлуатації та ремонту будинку виставляються кооперативу, який їх сплачує. ОСОБА_1 є членом ЖБК «Строитель- 20».

Сторонами по справі не заперечується, що договірні правовідносини щодо надання комунальних послуг між ними відсутні.

Згідно Статуту ЖБК «Строитель-20», Правил користування приміщеннями житлових прибудинковими територіями, затверджених Постановою КМУ від 08.10.1992 р. № 572 Примірного Статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого Постановою Ради міністрів УССР від 30.04.1985 р. № 186, ст. ст. 68, 145, 149 ЖК України боржники зобов»язані своєчасно та в повному обсязі проводити оплату по квартплаті та комунальним увстановлені законом строки.

За період з 01.01.2009 року по 31.12.2014 року у відповідача утворилась заборгованість по оплаті витрат з експлуатації та ремонту будинку та прибудинкової території, капітального ремонту та комунальним послугам в сумі 4407,51 грн., що вбачається з наданого позивачем розрахунку.

З вказаного розрахунку, також, вбачається, що відповідач за період з 01.01.2009 року по 31.12.2014 року вносила щомісячні платежі, сума яких перевищувала щомісячне нарахування, а саме в квітні 2010 року, липні-вересні 2010 року, грудні 2010 року та січні 2011 року, травні та вересні 2011 року, квітні - жовтні 2012 року, травні, липні та вересні 2013 року, в січні-квітні та грудні 2014 року.

Представник відповідача суду пояснив, що вказані платежі відповідач вносила не в рахунок заборгованості за попередній період, а наперед в якості авансування.

При цьому встановлено, що Хортицьким районним судом м.Запоріжжя за заявами ЖБК «Строитель-20» виносились судові накази про стягнення з відповідачки заборгованість по оплаті витрат з експлуатації та ремонту будинку та прибудинкової території, капітального ремонту та комунальним послугам: 19.05.2011 року про стягнення заборгованості в сумі 7451,83 грн., який скасовано ухвалою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 30.06.2011 року за заявою ОСОБА_1; 16.01.2012 року про стягнення заборгованості в сумі 7818,88 грн., який скасовано ухвалою суду від 12.06.2013 року; 21.03.2014 року про стягнення заборгованості в сумі 8617,74 грн., який скасовано ухвалою суду від 09.04.2014 року; 18.09.2014 року про стягнення заборгованості в сумі 8422 грн., який скасовано ухвалою суду від 14.10.2014 року за заявою відповідачки.

Позивачем суду надані витяги з протоколів загальних зборів ЖБК «Строитель-20» від 22.12.2008 року, від 03.02.2010 року, від 03.02.2011 року, 23.10.2011 року, 05.04.2013 року, 25.05.2014 року, 12.01.2009 року, від 03.02.2010 року, 03.02.2012 року, 05.01.2013 року, 05.05.2014 року, на яких відбувалось формування тарифів.

Також, суду надані договори та додаткові угоди до них про надання послуг з підприємствами - постачальниками послуг електропостачання, тепло- та водопостачання, вивозу сміття, ремонтних робіт, обслуговування ліфту, тощо.

Вислухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.66,67,162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

У відповідності до ст.179 ЖК України користування будинками /квартирами/ державного і громадського житлового фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду, та їх утримання здійснюється з обов»язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків, прибудинковими територіями, які затверджуються КМУ.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями, затвердженими Постановою КМУ від 08.10.1992 року №572 зі змінами, власник та наймач / орендар/ квартири багатоквартирних будинків зобов»язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, також зобов»язані укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору. Ці ж вимоги стосовно обов»язку укладення договору про надання житлово-комунальних послуг встановлені і ст.20 ч.3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

При цьому, відповідно до ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1/ комунальні послуги /централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення відходів, тощо/, 2/ послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій /прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, поточний ремонт, тощо/, 3/ послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд, їх реконструкція, тощо/.

Згідно до ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Відповідно до ст.68 ЖК України квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного або громадського житлового фонду вносяться щомісячно у строки, встановлені КМУ.

Пунктом першим ч. першої ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст.20 цього Закону обов»язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно з зазначеними нормами закону споживачі зобов»язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно Статуту, ЖБК «Строитель-20» не веде виробничої діяльності і відповідно не має ніяких джерел доходів, оплату за комунальні послуги проводить за рахунок внесків членів ЖБК та членів їх сімей, які цільовим призначенням перераховують на розрахунковий рахунок грошові кошти за отримані послуги.

Таким чином, в даному випадку відповідач як власник квартири АДРЕСА_1 фактично користувалась наданими їй позивачем житлово-комунальними послугами, тому повинна оплатити їх, незважаючи на відсутність договору у письмовій формі.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що позивачем застосовувались неправильні тарифи, оскільки жоден з наданих протоколів загальних зборів, які проводились з приводу тарифів, не оскаржувався.

Також, розрахунок суми боргу, наданий позивачем з уточненою позовною заявою, представником відповідача фактично не оспорюється, він містить як щомісячні нарахування за кожен місяць вказаного у позові періоду, так і перелік послуг, за які позивач проводить нарахування, а також сплати, які здійснювались ОСОБА_1, тому у суда немає підстав ставити його під сумнів.

З боку відповідача не надано жодних доказів в обгрунтування неправильності наданого позивачем розрахунку.

Суд, також, не бере до уваги доводи представника відповідача про те, що надані суду договори та додаткові угоди, укладені позивачем з надавачами послуг з електропостачання, тепло- та водопостачання, вивозу сміття, ремонтних робіт, обслуговування ліфту, тощо, є неналежно оформленими, а тому відповідач не повинна сплачувати за отримані послуги, оскільки належність оформлення договорів - це правовідносини між позивачем та підприємствами - постачальниками послуг, які не є підставою для звільнення відповідачки від сплати послуг, а сам представник відповідача у судовому засіданні не оспорює того, що відповідач усі вказані послуги отримувала, і суми, що вона сплачувала за них, надходили на відповідні рахунки належним чином.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки. Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Вичерпний перелік дій, які свідчать про визнання боржником боргу законодавством не визначено. Згідно практиці, що склалась, часткова оплата відповідачкою на протязі усього періоду виникнення заборгованості по наданим послугам, чого не заперечує і представник відповідача, свідчить про переривання строку позовної давності. Тобто діями, що свідчать про визнання ОСОБА_1 свого боргу, є періодична щомісячна сплата рахунків у сумі понад тієї щомісячної суми, що виставляється до сплати Кооперативом.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача про те, що перевищення оплати здійснювалось відповідачкою наперед, оскільки суду не надано доказів в обгрунтування таких тверджень.

Крім того, позивач починаючи з травня 2011 року по кінець 2014 року чотири рази звертався до суду з заявами про видачу судових наказів про стягнення з відповідачки заборгованості по наданим послугам, тобто вчиняв дії по відновленню своїх порушених прав, і відповідачу було відомо про ці дії а також про заборгованість по житлово-комунальним послугам перед позивачем, оскільки винесені судові накази скасовувались за її заявами.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку про те, що позивач не пропустив строк позовної давності для подачі позову про стягнення з відповідачки заборгованості за період з 01.01.2009 року по 31.12.2014 року, сама відповідач вчиняла дії, що свідчать про визнання нею свого боргу перед позивачем, тому з відповідача на користь позивача має бути стягнута заборгованість по оплаті витрат з експлуатації та ремонту будинку та прибудинкової території, капітального ремонту та комунальним послугам у розмірі 4407 грн. 51 коп. за період з 01.01.2009 року по 31.12.2014 року.

Крім того, у відповідності до ст.88 ЦПК України суд присуджує стороні, на користь якої винесено рішення, з іншої сторони понесені судові витрати.

Позивач сплатив судовий збір за подання цього позову на суму 243,60 грн..

Також, згідно договору про надання юридичних послуг від 24.02.2015 року та акту прийому-передачі виконаних робіт від 19.03.2015 року, ЖБК «Строитель-20» уклав з ФОП ОСОБА_3 договір про складання заяв, в тому числі позовних заяв, надання консультацій та представництво у суді, 19.03.2015 року замовник отримав послуги, пов»язані з складанням позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за що, згідно платіжного доручення №728 від 24.02.2015 року, позивач сплатив ФОП «ОСОБА_3.» 400 грн. /а.с.21-23/.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача має бути стягнута сума сплаченого судового збору в сумі 243,60 грн., та витрат на правову допомогу в сумі 400 грн., а всього судових витрат 643,60 грн..

Керуючись ст.ст.10,11, 57, 60, 88, 208,212-218 ЦПК України, ст.ст.257,264 ЦК України, ст.ст. 66,67,68,162,179 ЖК України, ст. 13,20,32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 /і.н.НОМЕР_1/ на користь ЖБК «Строитель-20» /р/р №26007000096230 в ПАТ «Укрсоцбанк» м.Київ, МФО 300023, ЄДРПОУ №20525800/ заборгованість по оплаті витрат з експлуатації та ремонту будинку та прибудинкової території, капітального ремонту та комунальним послугам у сумі 4407 грн. 51 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 /і.н.НОМЕР_1/ на користь ЖБК «Строитель-20» /р/р №26007000096230 в ПАТ «Укрсоцбанк» м.Київ, МФО 300023, ЄДРПОУ №20525800/ судові витрати в сумі 643,60 грн..

На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції.

Суддя