Рішення

від 08.06.2015 по справі 904/3339/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.06.15р. Справа № 904/3339/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УНМАК ПЛЮС", м. Вільнянськ Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОХЛІБ № 8", м. Дніпропетровськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 51 482,56 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

Від позивача: Марущак О.О., довіреність № б/н від 17.04.2015 р., представник

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УНМАК ПЛЮС" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОХЛІБ № 8", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 3 % річних в розмірі 190,51 грн., інфляційні втрати - 31 292,05 грн. за договором поставки № 69-М від 13.08.2014 р. та збитки в розмірі 20 000,00 грн. у зв'язку із невиконанням рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/8740/14 від 25.12.2014 р.

Крім того, позивач надав заяву про забезпечення позову № б/н від 10.04.2015 р., в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру суми позовних вимог та можливих судових витрат та все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачеві на праві приватної в межах суми позовних вимог, а саме на суму 51 482,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору щодо оплати заборгованості за поставлений товар та рішень господарського суду Дніпропетровської області по справах № 904/8740/14 від 25.12.2014 р. та № 904/1098/15 від 02.04.2015 р. в частині сплати основного боргу у розмірі 289 741,20 грн. Внаслідок того, що заборгованість продовжувала існувати, позивачем було донараховано відповідачу 3% річних від простроченої суми у розмірі 190,51 грн. та інфляційні втрати у розмірі 31 292,05 грн.

12.05.2015 р. позивач надав уточнення до позовної заяви, в яких просить стягнути з відповідача на його користь 3 % річних в розмірі 857,31 грн., інфляційні втрати - 71 855,81 грн. та збитки в розмірі 20 000,00 грн. у зв'язку із невиконанням рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/8740/14 від 25.12.2014 р.

Представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення (а.с. 120, 122).

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, письмові пояснення по справі не надав, про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення (а.с. 121, 123).

У судовому засіданні 12.05.2015р. розгляд справи відкладався до 02.06.2015р.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.

В судовому засіданні 02.02.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2014 року по справі №904/8740/14, яке за результатами апеляційного оскарження постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 року залишено без змін та встановлено наступні обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "УНМАК ПЛЮС" (далі-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОХЛІБ №8" (далі-Покупець) укладений договір поставки №69-М від 13.08.2014р., відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався в порядку та строки, встановленні цим Договором, передати у власність Покупцеві борошно пшеничне, в певній кількості, відповідної якості і за узгодженою ціною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлену продукцію згідно з умовами Договору (п.1.1 Договору).

Асортимент, кількість продукції, що поставляється однією партією, одиниця виміру, ціна одиниці, загальна вартість, а також строки поставки кожної партії продукції визначаються відповідно до двосторонньої узгодженої Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору і не підлягає перегляду в односторонньому порядку (п.1.2 Договору).

Загальна кількість продукції, яка підлягає поставці за Договором, визначається як наростаюча кількість по всіх поставках, проведених згідно оформлених Специфікацій (п.1.3 Договору).

Поставка продукції здійснюється на умовах DDP- склад покупця (ІНКОТЕРМС 2010) (п. 2.2 Договору).

Ціна одиниці Продукції та її загальна вартість встановлюються у відповідності зі Специфікацією, яка є невід'ємною частиною Договору (п.5.1 Договору).

Оплата за цим Договором здійснюється Покупцем на умовах:

- 100% передплати на підставі виставлених Постачальником рахунків або належним чином підписаних специфікацій;

- оплата Продукції здійснюється в національній валюті України безготівковим платежем за реквізитами постачальника, зазначеним у цьому Договорі або рахунку (п.5.2 Договору).

Строк дії договору - до 31.12.2014 року (п.8.1 Договору).

На виконання умов договору Позивачем було поставлено Відповідачу за період з 23.08.2014р. по 15.12.2014р. товар на загальну суму 1109311,20 грн., що підтверджується наступними документами, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 78-101):

- видаткова накладна №255 від 23.08.2014 на сум) 107064,00 грн., згідно якої ТОВ "УНМАК ПЛЮС" відвантажено, а ТОВ "Дніпрохліб №8" прийнято 29,74 т борошна, отримано комірником Відповідача ОСОБА_3 за довіреністю №47 від 22.08.2014р., товарно-транспортна накладна від 23.08.2014р. №621;

- видаткова накладна №273 від 30.08.2014 на суму 110058, 00 грн., згідно якої ТОВ "УНМАК ПЛЮС" відвантажено, а ТОВ "Дніпрохліб №8" прийнято 30,58 т борошна, отримано комірником Відповідача ОСОБА_3 за довіреністю №47 від 22.08.2014р., товарно-транспортна накладна №650 від 30.08.2014 р.;

- видаткова накладна №281 від 02.09.2014 на суму 111518, 00 грн., згідно якої ТОВ "УНМАК ПЛЮС" відвантажено, а ТОВ "Дніпрохліб №8" прийнято 30,14 т борошна, отримано комірником Відповідача ОСОБА_3 за довіреністю №76 від 02.09.2014р., товарно-транспортна накладна №76 від 02.09.2014р., товарно-транспортна накладна №662 від 02.09.2014р.;

- видаткова накладна №289 від 11.09.2014 на суму 115900,00 грн., згідно якої ТОВ "УНМАК ПЛЮС" відвантажено, а ТОВ "Дніпрохліб №8" прийнято 31,64 т борошна, отримано комірником Відповідача ОСОБА_3 за довіреністю №76 від 12.09.2014р., товарно-транспортна накладна №684 від 11.09.2014 р.;

- видаткова накладна №292 від 12.09.2014 на суму 118636,00 грн., згідно якої ТОВ "УНМАК ПЛЮС" відвантажено, а ТОВ "Дніпрохліб №8" прийнято 31,22 т борошна, отримано комірником Відповідача ОСОБА_3 за довіреністю №76 від 12.09.2014р., товарно-транспортна накладна №698 від 12.09.2014р.;

- видаткова накладна №309 від16.09.2014 на суму 109896,00 грн., згідно якої ТОВ "УНМАК ПЛЮС" відвантажено, а ТОВ "Дніпрохліб №8" прийнято 28,92 т борошна, отримано комірником Відповідача ОСОБА_3 за довіреністю №.105 від 12.09.2014р., товарно-транспортна накладна №721 від 16.09.2014р.;

- видаткова накладна №314 від 18.09.2014 на суму 113912,40 грн., згідно якої ТОВ "УНМАК ПЛЮС" відвантажено, а ТОВ "Дніпрохліб №8" прийнято 29,82 т борошна, отримано комірником Відповідача ОСОБА_3 за довіреністю №105 від 12.09.2014р., товарно-транспортна накладна №740 від 18.09.2014р.;

- видаткова накладна №316 від 19.09.2014 на суму 120864,00 грн., згідно якої ТОВ "УНМАК ПЛЮС" відвантажено, а ТОВ "Дніпрохліб №8" прийнято 31,64 т борошна, отримано комірником Відповідача ОСОБА_3 за довіреністю №126 від 19.09.2014р., товарно-транспортна накладна №746 від 19.09.2014р. ;

- видаткова накладна №323 від 23.09.2014 на суму 118118,00 грн., згідно якої ТОВ "УНМАК ПЛЮС" відвантажено, а ТОВ "Дніпрохліб №8" прийнято 30,68 т борошна, отримано комірником Відповідача ОСОБА_3 за довіреністю №126 від 19.09.2014р. товарно-транспортна накладна №759 від 23.09.2014р.;

- видаткова накладна №343 від 30.09.2014 на суму 83314,00 грн., згідно якої ТОВ "УНМАК ПЛЮС" відвантажено, а ТОВ "Дніпрохліб №8" прийнято 29,74 т борошна, отримано комірником Відповідача ОСОБА_3 за довіреністю №141 від 30.08.2014р. товарно-транспортна накладна №792 від 30.08.2014р.

Накладні мають підписи з боку посадових осіб Позивача та Відповідача.

Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманої Продукції виконав частково на суму 819570,00 грн., що підтверджується актами звіряння взаємних розрахунків за 2014 рік та банківськими виписками (а.с. 57, 59-77, 121, 122), внаслідок чого у останнього заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на момент вирішення спору в суді складає 289741,20грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/8740/14 від 25.12.2014 р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УНМАК ПЛЮС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОХЛІБ № 8" про стягнення 491 106,78 грн. позов задоволено в повному обсязі та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрохліб №8" суму заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 289 741,20 грн., пеню у розмірі 17 374,42 грн., штраф у розмірі 196 565,08 грн., інфляційні у розмірі 12 878,87 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суд від 25.02.2015 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОХЛІБ № 8" по справі № 904/8740/14 залишено без задоволення, рішення - без змін.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/1098/15 від 02.04.2015 р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УНМАК ПЛЮС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОХЛІБ № 8" про стягнення 35 668,63 грн. позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОХЛІБ № 8" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УНМАК ПЛЮС" 33120,50грн. інфляційних втрат; 2286,18грн. три відсотки річних.

Згідно інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення

Відповідач не виконав ні умови договору щодо оплати за поставлений товар, ні рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/8740/14 від 25.12.2014 р. та по справі № 904/1098/15 від 02.04.2015 р. в частині оплати основного боргу. Внаслідок чого заборгованість продовжувала існувати та у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачеві 3% річних у сумі 857,31 грн. за період з 03.04.2015 р. та інфляційні втрати у сумі 71 855,81 грн. за період з березня 2015 р. по квітень 2015 р., що і є причиною спору.

Позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі наступного.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 03.04.2015 р. по 08.05.2015 р. у сумі 857,31 грн. та інфляційні втрати за період з березня 2015 р. по квітень 2015 р. у сумі 71 855,81 грн.

Оскільки прострочення виконання зобов'язання має місце, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 3% річних за період з 03.04.2015 р. по 08.05.2015 р. у сумі 857,31 грн. та інфляційні втрати за період з березня 2015 р. по квітень 2015 р. у сумі 71 855,81 грн.

Крім того, позивач просить стягнути збитки в розмірі 20 000,00 грн. у зв'язку із невиконанням рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/8740/14 від 25.12.2014 р.

Сплачені позивачем грошові кошти у розмірі 20 000 грн. на підставі платіжного доручення № 905 від 19.03.2015р. згідно із Договору №1/18/03/15 на проведення робіт із незалежної оцінки, укладеного між позивачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, за роботи з незалежної оцінки майна згідно Постанови ВП №35562996 Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ - обладнання для виробництва хліба гідно Акту опису і арешту майна від 11.03.2015 р., відповідно до вимог ст.225 ГК України позивач відносить до збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, у зв'язку із невиконанням рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/8740/14 від 25.12.2014р., тому останні повинні бути стягнуті з відповідача - ТОВ «Дніпрохліб №8» на користь підприємства, яке понесло вищезазначені збитки - ТОВ «УНМАК ПЛЮС».

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого «рушеного права; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Відповідно до ст.220 Господарського кодексу України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Частина 3 ст.216 ГК України передбачає, що потерпіла сторона має право на відшкодування битків незалежно від того чи є застереження про це в договорі.

В силу ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження і майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, плачені іншим суб'єктом, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні цієї частини позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом. Після завершення виконавчого провадження авансовий внесок повністю повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.

Сума, сплачена позивачем в межах виконавчого провадження не є збитками а стягується за наслідками проведення виконавчих дій.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру суми позовних вимог та можливих судових витрат та все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачеві на праві приватної в межах суми позовних вимог, а саме на суму 51 482,56 грн., суд вважає що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності зі ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

В даному випадку, доказів необхідності вжиття заходів до забезпечення позову позивачем не надано, що є підставною для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судового збору суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За статтею 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлено з 1 січня 2015 року мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі - 1 218 грн.

З урахуванням ціни позову у сумі 92 713,12 грн. судовий збір повинен складати 1854,26 грн. (92 713,12 грн. х 2% = 1854,26 грн.). Загальна сума сплаченого позивачем судового збору складає 3654,00 грн. за платіжним дорученням № 956 від 08.04.2015 р.

Отже, надмірно сплачена позивачем сума судового збору складає 1799,74 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене, позивачу підлягає поверненню з Держаного бюджету України 1799,74 грн. надмірно сплаченого судового збору, про що слід винести ухвалу.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позовних вимог судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОХЛІБ № 8", (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, 18, код ЄДРПОУ 39158369) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УНМАК ПЛЮС" (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Леніна, 17, код ЄДРПОУ 38783882) 3% річних у сумі 857,31 грн., інфляційних втрат - 71 855,81 грн.; витрати по сплаті судового збору - 1 454,00 грн., про що видати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "УНМАК ПЛЮС" (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Леніна, 17, код ЄДРПОУ 38783882) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1799,74 грн., сплачений у складі судового збору у сумі 4 659,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 956 від 08.04.2015 р., про що винести ухвалу.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УНМАК ПЛЮС" про забезпечення позову відмовити.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

08.06.2015 р.

Суддя В.Г. Бєлік