Рішення

від 09.06.2015 по справі 909/411/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2015 р. Справа № 909/411/15 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., при секретарі судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Заступника прокурора м. Івано-Франківська,

вул.Гаркуші,9, м.Івано-Франківськ, 76000;

в інтересах держави - Івано-Франківської міської ради,

вул.Грушевського,21,м.Івано-Франківськ,76000;

в особі Комунального підприємства "Полігон ТПВ",

вул. Військових ветеранів,10А,м. Івано-Франківськ,76019;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тискомсервіс",

вул. Залізнична, 4,м. Івано-Франківськ,76018;

про: стягнення заборгованості в сумі 13 340,82грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Голіней О.М. - прокурор відділу, (посвідчення №017515 від 06.06.13р.);

від позивача: Прегон О.М. - представник, (довіреність №80 від 18.05.2015р.);

від Івано-Франківської міської ради: Челах А.В. - головний спеціаліст юридичного відділу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, (довіреність №2197/01-20/66-в від 06.01.15р.);

від відповідача: Говзан В.М. - керівник, (виписка з ЄДРЮОФОП серія ААВ №417381 від 16.03.2012р.).

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави - Івано-Франківської міської ради, в особі Комунального підприємства "Полігон ТПВ", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тискомсервіс" заборгованості в сумі 23 469,82грн.

Прокурор, в судовому засіданні, подав заяву про зменшення позовних вимог №85-86-15 від 09.06.15р. (вх№6313/15 від 09.06.15р.), в якій просить суд, стягнути з відповідача заборгованість в сумі 13 340,82грн.

Судом прийнято до розгляду заяву прокурора про зменшення позовних вимог, а спір вирішується виходячи зі зменшеної ціни позову, при цьому, судом взято до уваги правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, приписи ч.4 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до яких прокурор, який бере участь у справі, несе обов"язки і користується правами сторони та п.3.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., за змістом якого, в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. Будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.

Прокурор та представник позивача, в судовому засіданні, підтримали позовні вимоги (зменшені), вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договорів про надання послуг з прийому та захоронення побутових відходів №23 від 01.03.14р., №8 від 01.01.15р., на виконання умов яких, Виконавець/позивач надав Замовнику/відповідачу, по актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), послуги з прийому та захоронення ТПВ;

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків за надані послуги, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 13 340,82грн.;

- приписи ст.ст. 509, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача, в судовому засіданні, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, присутніх в судовому засіданні, зважаючи на ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення.

Між Комунальним підприємством "Полігон ТПВ" (Виконавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тискомсервіс" (Замовник/відповідач) укладено Договори про надання послуг з прийому та захоронення побутових відходів №23 від 01.03.14р., №8 від 01.01.15р.

У порядку та на умовах, визначених Договором, Виконавець зобов"язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату послуги з прийому та захоронення побутових відходів, а Замовник зобов"язується оплачувати надані послуги (п.1.1.Договорів).

Згідно п.1.2. Договорів, послугами є прийом та захоронення побутових відходів на полігоні побутових відходів, який знаходиться у лісовому масиві в районі с.Рибне.

Вартість захоронення побутових відходів згідно введеного тарифу з 01.04.14р., затвердженого рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 18.02.14р. №77, становить за 1куб.м. для споживачів, які вивозять тверді побутові відходи на полігон в с.Рибне з-за меж території Івано-Франківської міської ради - 9,47грн. в т.ч. ПДВ (п.п.3.1., 3.1.4. Договорів).

Пунктами 3.2., 3.3. Договорів встановлено, що розрахунки за надані послуги проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Вартість послуг, передбачених п.3.1., Замовник виплачує Підряднику щомісячно, на основі актів приймання-передачі робіт підтверджених товаро-транспортними накладними, протягом 5-ти днів з дня їх підписання.

Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Виконавець/позивач, по актах здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000347 від 30.09.14р., №ОУ-000389 від 31.10.14р., №ОУ-000431 від 30.11.14р., №ОУ-0000474 від 31.12.14р., №ОУ-0000027 від 31.01.15р., №ОУ-0000034 від 28.02.15р., №ОУ-0000066 від 31.03.15р., надав Замовнику/відповідачу послуги з прийому та захоронення побутових відходів, обумовлені Договорами.

Проте, відповідач належним чином не виконав взяті на себе договірні зобов"язання в частині здійснення розрахунків за надані послуги, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 13 340,82грн.

Позивачем доведено перед судом, а відповідачем визнано факт наявності заборгованості за надані послуги з прийому та захоронення побутових відходів, в розмірі 13 340,82грн.

Станом на 09.06.15р., в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату відповідачем вище зазначеної суми боргу.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.

В силу приписів ст.ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 901, ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

Згідно положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов"язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Розподіл обов"язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 13 340,82грн., правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 627, 628, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 22, 29, 33, 34, 43, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави - Івано-Франківської міської ради в особі Комунального підприємства "Полігон ТПВ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тискомсервіс" про стягнення заборгованості в сумі 13 340,82грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тискомсервіс", вул. Залізнична, 4,м. Івано-Франківськ,76018; вул.Чорновола, 28, смт.Лисець, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77455 (ідентифікаційний код 38141071) на користь Комунального підприємства "Полігон ТПВ", вул. Військових ветеранів,10А, м.Івано-Франківськ,76019 (ідентифікаційний код 33645903) 13 340,82грн. (тринадцять тисяч триста сорок грн. 82коп.) - заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тискомсервіс", вул. Залізнична, 4, м. Івано-Франківськ,76018; вул. вул.Чорновола, 28, смт.Лисець, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77455 (ідентифікаційний код 38141071) в Доход державного бюджету України (31219206783002 - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м.Івано - Франківську) 1 827,00грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00коп.) - судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.06.15р.

Суддя С.Кобецька