Рішення

від 11.06.2015 по справі 909/479/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2015 р. Справа № 909/479/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.,

при секретарі судового засідання Попович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області, вул. Шевченка, 4, м. Снятин, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78300,

до відповідача: Заболотівської районної лікарні, вул. Богдана Хмельницького, 10, смт. Заболотів, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78315,

про стягнення коштів в сумі 27725 грн. 11 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: Матейчук Г.І. - представник, довіреність № 352/06 від 26.01.2015 року,

від відповідача: представники не з"явилися,

встановив:

управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Заболотівської районної лікарні про стягнення надміру виплаченої пенсії в сумі 27725 грн. 11 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок надання Заболотівською районною лікарнею недостовірних відомостей про заробітну плату Шинкарук О.О., відображених у довідці від 02.09.1994 року, пенсійним фондом України надміру виплачено пенсії в сумі 27725 грн. 11 коп.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області 05.05.2015 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 21.05.2015 року.

Ухвалою суду від 21.05.2015 року відкладено розгляд справи на 11.06.2015 року.

Представник позивача, в судовому засіданні 11.06.2015 року, позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, письмових запереченнях на відзив та заяві про уточнення позовних вимог. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що при проведенні управлінням ПФУ в Снятинському районі перевірки правильності видачі довідки про заробітну плату виданої для призначення пенсії Шинкарук О.О. встановлено згідно акту № 58 від 22.02.2013 року, що суми, відображені у довідці 02.09.1994 року, не підтверджуються первинними документами, що спричинило переплату пенсії в сумі 27725 грн. 11 коп., за період з 01.01.2004 року по 28.02.2013 року. Позовні вимоги обґрунтовує положеннями ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. 1166 ЦК України. Просить стягнути з відповідача 27725 грн. 11 коп. надміру виплаченої пенсії та покласти на останнього судові витрати в розмірі 1827 грн. судового збору.

Представник відповідача, в судове засідання 11.06.2015 року, повторно не з"явився, хоча відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду.

Відповідачем направлено суду клопотання № 1179 від 03.06.2015 року (вх. № 8833/15 від 08.06.2015 року) згідно якого відповідач просить перенести судове засідання у зв"язку із перебуванням представника на лікарняному.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, виходячи із вимог ст. 33 ГПК України є необгрунтованим та документально не підтвердженим, оскільки жодних належних доказів причин неявки в судове засідання до вищевказаного клопотання не долучено.

Згідно з нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість представників сторін бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до приписів ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

Виходячи з викладеного, суд відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За наведених обставин, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Згідно заперечення проти позову вх. № 7638/15 від 18.05.2015 року відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що територіальні органи Пенсійного фонду України зобов"язані перевіряти відповідність наданих для призначення пенсій документів вимогам нормативно-правових актів.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

02.09.1994 року Шинкарук Олена Олексіївна звернулася до відділу соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років. На підтвердження своєї роботи до заяви надала довідку від 02.09.1994 року без номера про розмір заробітної плати за період з 01.01.1981 року по 31.12.1985 року. Внаслідок чого, з 07.09.1994 року Шинкарук О.О. призначено пенсію за вислугу років.

Як встановлено судом, з 01.07.2002 року функції з призначення та виплати пенсії здійснює Пенсійний фонд України. Пенсійна справа Шинкарук О.О. була передана до УПФУ в Снятинському районі Івано-Франківської області, яке з 01.07.2002 року здійснює призначення та виплату пенсії.

15.01.2003 року Шинкарук О.О. звернулася до УПФУ в Снятинському районі Івано-Франківської області із заявою про переведення на пенсію по віку, в результаті чого, з 17.01.2003 року громадянці Шинкарук О.О. призначено пенсію за віком, взявши за основу для її обчислення заробіток з 01.01.1981 року по 31.12.1985 року, згідно довідки від 02.09.1994 року без номера про розмір заробітної плати виданої відповідачем.

22.02.2013 року провідним спеціалістом з призначення пенсії УПФУ в Снятинському районі Івано-Франківської області Чорнонозою Н.М. з відома головного лікаря Палійчука І.В., в присутності головного бухгалтера проведено зустрічну перевірку Заболотівської центральної районної лікарні на предмет достовірності видачі довідки про заробітну плату Шинкарук О.О.

За результатами проведеної перевірки складено акт за № 58 від 22.02.2013 року, відповідно до якого встановлено, що при перевірці правильності видачі довідки про заробітну плату та особових рахунків по нарахуванню заробітної плати встановлено розбіжності. Внаслідок чого, 11.02.2013 року відповідачем видано нову довідку за № 36 із зазначенням достовірних даних по заробітній платі Шинкарук О.О.

У зв'язку з викладеним, 18.02.2013 року позивачем проведено розрахунок переплати по пенсійній справі № 128415 Шинкарук О.О. за період з 01.01.2004 року по 28.02.2013 року та встановлено, що переплата пенсії Шинкарук О.О. за вказаний період складає 27725 грн. 11 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 13.03.2013 року за № 1224/03 позивач повідомив відповідача про переплату пенсії в сумі 27725 грн. 11 коп. Шинкарук О.О., яка виникла саме внаслідок дій Заболотівської центральної районної лікарні, що полягали у видачі довідки від 02.09.1994 року без номера з недостовірними даними щодо розміру заробітної плати Шинкарук О.О. за період з 01.01.1981 року по 31.12.1985 року з пропозицією погасити виниклу заборгованість. Однак, відповідач в добровільному порядку не погодився відшкодувати надміру отримані вказаною пенсіонеркою кошти.

Суд звертає увагу на те, що акт перевірки правильності видачі довідки про заробітну плату виданої для призначення пенсії Шинкарук Олени Олексіївни № 58 від 22.02.2013 року підписано без зауважень головим лікарем та головним бухгалтером Заболотівської районної лікарні та на час вирішення спору не оскаржувавсь і є чинним. При цьому факти наведені в акті перевірки № 58 від 22.02.2013 року відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі; підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Частина 2 вищезгаданої статті встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин).

Відповідно до пункту 2 "Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 року № 6-4 визначено, що переплатою пенсії та грошової допомоги є сума пенсій та грошової допомоги, виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права і інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ст. 22 ЦК України).

Статтею 224 ГК України встановлено, що саме учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 27725 грн. 11 коп. надміру виплаченої пенсії, є обгрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати в зв"язку з розглядом справи, а саме: 1827 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області до Заболотівської районної лікарні про стягнення коштів в сумі 27725 грн. 11 коп. задовольнити.

Стягнути з Заболотівської районної лікарні, вул. Богдана Хмельницького, 10, смт. Заболотів, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78315, (ідентифікаційний код 01993629), на користь управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області, вул. Шевченка, 4, м. Снятин, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78300, (ідентифікаційний код 20550984), 27725 (двадцять сім тисяч сімсот двадцять п"ять) грн. 11 коп.

Cтягнути з Заболотівської районної лікарні, вул. Богдана Хмельницького, 10, смт. Заболотів, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78315, (ідентифікаційний код 01993629), в дохід Державного бюджету (номер рахунку 31219206783002, одержувач УДКСУ в м. Івано-Франківську, МФО 836014, ЄДРПОУ одержувача 37952250, код класифікації доходів 22030001, назва коду класифікації доходів судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), назва суду господарський суд Івано-Франківської області), 1827 (тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.06.15

Суддя Деделюк Б.В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"