Рішення

від 08.06.2015 по справі 910/9627/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2015№910/9627/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Глобал

Космед"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавібонд СВ"

про стягнення 47 128, 70 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивачa: не з'явились;

від відповідача: Сарабура Є.О. - представник за довір.

У судовому засіданні 08.06.2015, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Глобал Космед" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавібонд СВ" про стягнення 47 128,70 грн. заборгованості на підставі Договору постачання товару №07/13 від 01.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.04.2015 порушено провадження у справі №910/9627/15, розгляд справи призначений на 13.05.2015.

Ухвалою від 13.05.2015 відкладено розгляд справи на 08.06.2015.

У відзиві на позов відповідач погодився з вимогами про стягнення 35 000, 35 грн., в задоволенні вимог в частині пені просив суд відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

В судовому засіданні 08.06.2015, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

01.02.2013 між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (покупець за договором) укладений договір постачання товару №07/13 (далі - договір) з протоколом розбіжностей, за умовами якого, постачальник передає у власність покупцеві, а покупець приймає в асортименті, кількості і по ціні та оплачує згідно видаткових накладних побутові товари: ТМ "Астро", ТМ "Астро Софін", ТМ "Містер Топ", ТМ "Бобіні", ТМ "Бобіні бейбі", ТМ "Софін", ТМ ІЗО", та інші, згідно додатків та умов до даного договору, також надає постачальнику оплачувані маркетингові послуги відносно товарів постачальника.

Пунктом 3.3 договору, сторони погодили, що термін відстрочки платежу за товар поставлений покупцю на підставі даного договору становить 75 календарних днів від дати поставки товару покупцю по кожній окремій накладній.

Вартість наданих послуг визначається сторонами в кінці кожного місяця (кварталу) в якому вони були надані, фіксується згідно актів виконаних робіт, та оплачується згідно рахунків виставлених до 10 числа наступного місяця за тим, в якому вони були надані (3.4).

Оплата здійснюється на протязі 5 днів з моменту виставлення рахунку, при умові підписання постачальником акту виконаних робіт (п. 3.5).

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем умов договору щодо поставки товару згідно видаткових накладних: №РН-0001324 від 05.07.2013 на суму 23 905,20 грн., №РН-0001642 від 19.08.2013 на суму 17 465,71 грн., на загальну суму 41 370,91 грн., з яких оплачено 6 370,56 грн., таким чином, станом на 07.04.2015 сума заборгованості за вказаними накладними у відповідача становить 35 000, 35 грн., що відповідачем підтверджено в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини. Отже внаслідок укладання Договору №07/13 від 01.02.2013 між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (далі ГК України) як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За видатковою накладною від 05.07.2013 останнім днем оплати є 18.09.2013, за накладною від 19.08.2013 - 04.11.2013 (оскільки 02.11.2013 припадає на суботу).

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги в частині суми основного боргу є обгрунтованими та доведеними і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач заявив до стягнення пеню у розмірі 12 128, 35 грн.

Відповідно до п. 6.2 договору, в разі прострочення покупцем строку оплати за товар, що вказаний в п. 3.3 договору, він зобов'язаний виплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми боргу, яка нараховується за кожен день прострочення платежу та за весь період прострочення.

Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п. 2.5 постанови пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013).

До вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України) (п. 2.10 постанови пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013).

За правилами частини першої статті 259 ЦК України сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановлену законом як загальну, так і спеціальну позовну давність.

Умова про збільшення позовної давності може бути вміщена як в укладеному сторонами договорі купівлі-продажу, поставки, надання послуг тощо, так і в окремому документі або в листах, телеграмах, телефонограмах та інших документах, якими обмінювалися сторони і які повинні однозначно свідчити про досягнення згоди сторін щодо збільшення строку позовної давності (п.3.3 постанови пленуму ВГСУ №10 від 29.05.2013).

За видатковою накладною від 05.07.2013 позивач здійснив нарахування пені за період з 19.09.2013 по 07.04.2015, що порушує положення ч. 6 ст. 232 ГК України та поза межами позовної давності.

За видатковою накладною від 19.08.2013, пеня нарахована за період з 03.11.2013 (потрібно нараховувати з 05.11.2013 відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України) по 07.04.2015, також з порушенням положень ч. 6 ст. 232 ГК України та поза межами строку позовної давності.

Умова договору (п. 6.7 договору) про те, що сторони погоджуються, що нарахування штрафних санкцій передбачених даним договором здійснюється за період з моменту виникнення прострочення виконання зобов'язання до моменту фактичного виконання такого зобов'язання стороною, яка допустила прострочення його виконання, не свідчить про згоду сторін щодо збільшення строку позовної давності.

З огляду на вищенаведене, вимоги позивача про нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості, з урахуванням пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, не підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У зв'язку із частковим задоволенням позову, в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавібонд СВ" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код 35370014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Глобал Космед" (10001, Житомирська обл.., м. Житомир, вул. Київська, 77, оф. 402, код 20038967) суму основного боргу у розмірі 35 000, 35 грн. (тридцять п'ять тисяч гривень 35 коп.) та 1 356, 83 грн. (одна тисяча триста п'ятдесят шість гривень 83 коп.) судового збору.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання повного тексту рішення: 12.06.2015.

Суддя М.Є. Літвінова