Рішення

від 10.06.2015 по справі 910/9009/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2015Справа №910/9009/15 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Кот Т.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомПриватного підприємства "Юлана", м. Київ доТовариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Центр "Клуб 54", м. Київ простягнення заборгованості 27102,05 грн. за участю представників сторін:

від позивача: Денисов В.Є. (на підставі довіреності б/н від 09.02.2015р.) від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Юлана" (надалі - ПП "Юлана") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Центр "Вінярская Продакшн" (надалі - ТОВ "Медіа-Центр "Вінярская Продакшн") про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 20320,81 грн., пені у розмірі 2369,11 грн., штраф у розмірі 2032,06 грн., інфляційні у розмірі 2185,46 грн. та 3% річних 194,61 грн.

Ухвалою від 10.04.2015р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва порушено провадження у справі № 910/9009/15, розгляд справи призначено на 06.05.2015р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.05.2015р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неповним виконанням вимог ухвали суду позивчем, розгляд справи відкладено на 20.05.2015р.

Ухвалою господарського суду від 20.05.2015р. у зв'язку із неявкою представників сторін, розгляд справи відкладено на 03.06.2015р.

20.05.2015р. через відділ діловодства господарського суду від позивача надійшлт документи для залучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2015р. розгляд справи відкладено на 10.06.2015р.

10.06.2015р.через відділ діловодства (канцелярія суду) від позивача надійшли додаткові пояснення до позову та документи для залучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.06.2015р. представник позивача заявив усне клопотання про заміну назви відповідача та позовні вимоги підтримав повністю.

Також, в ході розгляду справи в господарському суді встановлено, що на даний час відповідач змінив найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Центр "Вінярская Продакшн" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа-Центр "Клуб 54", що підтверджено відповідними довідками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до роз'яснень пункту 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. N 18 за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Таким чином, господарський суд зазначає про зміну найменування відповідача на Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа-Центр "Клуб 54".

Уповноважений представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог відповідачем не надано.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від сторін до Господарського суду міста Києва не надходило.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/9009/15.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

21.10.2014р. між ПП "Юлана" (постачальник) та ТОВ "Медіа-Центр "Вінярская Продакшн" (покупець) було укладено Договір поставки №ЮК564 (надалі - Договір), згідно із п. 1.1 якого постачальник постачає і передає у власність покупцю, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями покупця та товаросупровідною документацією.

Відповідно до п. 2.7. договору право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товари поставлено покупцю вивантаженими і сторони підписали видаткову або товарно-транспортну накладну, що засвідчує те, що товари були отримані покупцем, а також передачі всієї супровідної документації.

Згідно п. 3.2 договору покупець здійснює вчасний розрахунок за кожну партію товару. Оплата виконується на умовах оплати протягом 12 діб, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, зазначений у розділі 8 цього договору, або шляхом внесення грошових коштів на банківський рахунок постачальника або внесення в касу.

У разі прострочення оплати товару покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення оплати. Якщо покупець прострочив сплату за отриману партію товару більш, ніж на 10 календарних днів, постачальник має право вимагати сплати штрафу у розмірі 10% від суми прострочення та зупинити постачання наступних партій товару до повного погашення заборгованості з урахуванням пені та збитків та в односторонньому порядку відмовитись від виконання договору. Сторони домовилися, що до нарахування, сплати та стягнення пені, штрафу та збитків застосовується строк позовної давності тривалістю 3 (три) роки (п. 3.5 договору).

Пунктом 7.1 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 року. Строк дії цього договору автоматично продовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менше ніж на 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити його чи припинити його дію.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що на виконання умов договору від 21.10.2014р., позивачем за період з 21.10.2014р. по 18.12.2014р. було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 41599,34 грн., що підтверджується видатковими накладними: №ЮК00003196 від 21.10.2014р. на суму 20086,83 грн., №ЮК00003213 від 22.10.2014р. на суму 1359,48 грн., №ЮК00003369 від 31.10.2014р. на суму 3174,93 грн., №ЮК00003456 від 07.11.2014р. на суму 3018,60 грн, №№ЮК00003457 від 07.11.2014р. на суму 5152,02 грн., №ЮК00003913 від 11.12.2014р. на суму 4001,07 грн., №ЮК00004032 від 18.12.2014р. на суму 2806,41 грн. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали досліджено у судовому засіданні), які підписано представниками позивача та відповідача та скріплено печатками.

Пунктом 3.2 договору поставки №ЮК564 від 21.10.2014р. сторони погодили, що покупець здійснює вчасний розрахунок за кожну партію товару. Оплата виконується на умовах оплати протягом 12 діб.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, відповідач взяті на себе за договором №ЮК564 від 21.10.2014р. зобов'язання виконав не в повному обсязі, товар у визначений договором строк оплатив лише на суму 9001,07 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку за період з 30.10.2014р. по 17.12.2014р. та здійснив повернення товару на суму 12277,46 грн., що підтверджується накладною на повернення товару №ЮК000000264 від 18.12.2014р.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи та згідно пояснень позивача, господарські правовідносини між сторонами довготривалі, про, що свідчить також акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2014р.

Разом з тим, відповідно до матеріалів справи, неоплаченими залишились видаткові накладні №ЮК00003196 від 21.10.2014р. на суму 4809,37 грн. - оплачено частково у розмірі 5000,00 грн. (30.10.2014р.) та повернуто товару на суму 12277,46 грн. (18.12.2014р.), №ЮК00003213 від 22.10.2014р. на суму 1359,48 грн., №ЮК00003369 від 31.10.2014р. на суму 3174,93 грн., №ЮК00003456 від 07.11.2014р. на суму 3018,60 грн., №№ЮК00003457 від 07.11.2014р. на суму 5152,02 грн., №ЮК00004032 від 18.12.2014р. на суму 2806,41 грн.

Відповідно до умов п. 3.2 договору та вимог ст. 530 ЦК України, відповідач повинен був оплатити вказані накладні в строк до 11.11.2014р . на суму на 4809,37 грн., в строк до 12.11.2014р. на суму 1359,48 грн., в строк до 21.11.2014р. на суму 3174,93 грн., в строк до 28.11.2014р . на суму 3018,60 грн., в строк до 28.11.2014р. на суму 5152,02 грн., в строк до 08.01.2015р. на суму 2806,41 грн.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається із банківських виписок за період з 30.10.2014р. по 17.12.2014р. та з урахування накладної на повернення товару від 18.12.2014р., відповідачем не здійснено оплату отриманого товару у розмірі 20320,81 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

За таких обставин, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати поставленого товару в частині 20320,81 грн. та не спростував заявлених позовних вимог в цій частині, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, а тому позовні вимоги ПП "Юлана" про стягнення з ТОВ "Медіа-Центр "Клуб 54" заборгованості є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у розмірі 20320,81 грн.

Одночасно, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 2369,11 грн. за період з 11.11.2014р. по 26.03.2015р., а саме:

- на суму 4809,37 грн. (частково оплачено та вирахувано позивачем повернення товару) - позивач нараховує пеню з 11.11.2014р. по 26.03.2015р.;

- на суму 1359,48 грн. - період нарахування пені з 12.11.2014р. по 26.03.2015р.;

- на суму 3174,93 грн. - період нарахування пені з 21.11.2014р. по 26.03.2015р.;

- на суму 3018,60 грн. - період нарахування пені з 28.11.2014р. по 26.03.2015р.;

- на суму 5152,02 грн. - період нарахування пені з 28.11.2014р. по 26.03.2015р.;

- на суму 2806,41 грн. - період нарахування пені з 08.01.2015р. по 26.03.2015р.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розрахунок пені здійснюється за формулою: Пеня = С х 2УСД х Д : 100, (де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення).

Таким чином, керуючись діючим законодавством, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеню за період з 11.11.2014р. по 26.03.2015р. в сумі 2369,11 грн.

Проте, за висновками суду, розрахунок суми пені, проведений позивачем, не є арифметично вірним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Зі змісту п. 3.2 договору та частини другої статті 530 ЦК України випливає, що передбачена договором відповідальність за невиконання грошового зобов'язання відповідача підлягає застосуванню починаючи з:

- на суму 4809,37 грн. - період нарахування пені з 12.11.2014р. по 26.03.2015р. та складає 632,33 грн.;

- на суму 1359,48 грн. - період нарахування пені з 13.11.2014р. по 26.03.2015р. та складає 177,81 грн.;

- на суму 3174,93 грн. - період нарахування пені з 22.11.2014р. по 26.03.2015р. та складає 393,34 грн.;

- на суму 3018,60 грн. - період нарахування пені з 29.11.2014р. по 26.03.2015р. та складає 357,77 грн.;

- на суму 5152,02 грн. - період нарахування пені з 29.11.2014р. по 26.03.2015р. та складає 610,62 грн.;

- на суму 2806,41 грн. - період нарахування пені з 09.01.2015р. по 26.03.2015р. та складає 244,35 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, згідно розрахунку суду, загальний розмір пені за вказаний вище період становить 2416,22 грн.

Проте, в позовній заяві позивачем заявлені вимоги про стягнення пені в розмірі 2369,11 грн. За висновками суду, заявляти вимоги про стягнення суми пені у меншому розмірі ніж передбачено законодавством, що за думкою позивача відповідає фактичним обставинам та правовідносинам сторін, є правом ПП "Юлана", як особи інтереси якої порушені. У зв'язку з цим, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 2369,11 грн. підлягають задоволенню.

Окрім того, позивачем також заявлено про стягнення з відповідача штраф у розмірі 10% суми заборгованості передбаченого у п. 3.5. договору, який складає 2032,06 грн.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Разом з тим, сторонами у договорі передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

За таких обставин, враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується зі зробленим позивачем розрахунком штрафу на суму 2032,06 грн., який, за висновками суду, є арифметично вірним, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2185,46 грн. інфляційних втрат та 194,61 грн. - 3% річних, як це передбачено ст. 625 ЦК України.

Однак, за висновками суду, розрахунок суми інфляційних втрат та 3% річних, проведений позивачем, також не є арифметично вірним та таким, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 530 ЦК України:

Згідно розрахунку суду:

- на суму 4809,37 грн. період нарахування річних та інфляційних з 12.11.2014р. по 26.03.2015р. та складає 53,36 грн. та 1262,55 грн. відповідно;

- на суму 1359,48 грн. - період нарахування річних та інфляційних з 13.11.2014р. по 26.03.2015р. та складає 14,97 грн. та 356,89 грн. відповідно;

- на суму 3174,93 грн. - період нарахування річних та інфляційних з 22.11.2014р. по 26.03.2015р. та складає 32,62 грн. та 758,74 грн. відповідно;

- на суму 3018,60 грн. - період нарахування річних та інфляційних з 29.11.2014р. по 26.03.2015р. та складає 29,28 грн. та 721,38 грн. відповідно;

- на суму 5152,02 грн. - період нарахування річних та інфляційних з 29.11.2014р. по 26.03.2015р. та складає 49,97 грн. та 1231,23 грн. відповідно;

- на суму 2806,41 грн. - період нарахування річних та інфляційних з 09.01.2015р. по 26.03.2015р. та складає 17,76 грн. та 569,40 грн. відповідно.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, згідно розрахунку суду, загальний розмір 3% річних за вказаний вище період становить 197,96 грн. та збитків від інфляції - 4900,19 грн.

Разом з тим, в позовній заяві позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних в меншому розмірі також є правом ПП "Юлана", як особи інтереси якої порушені. У зв'язку з цим, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 35 річних у розмірі 194,61 грн. та інфляційних у розмірі 2185,46 грн. підлягають задоволенню.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню, а саме: 20320,81 грн. - основний борг, 2369,11 грн. - пені, 2032,06 грн. - штрафу, 194,61 грн. - 3% річних та 2185,46 грн. - інфляційні.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Юлана" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Центр "Клуб 54" (01023, м. Київ, вулиця Шота Руставелі, б. 12, корпус А6, група приміщень №41, ідентифікаційний код 39405003) на користь Приватного підприємства "Юлана" (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 94А, корпус 3"В", приміщення №2, ідентифікаційний код 31470096) основний борг у розмірі 20320 (двадцять тисяч триста двадцять) грн. 81 коп., пеню у розмірі 2369 (дві тисячі триста шістдесят дев'ять) грн. 11 коп., штраф у розмірі 2032 (дві тисячі тридцять дві) грн. 06 коп., інфляційні у розмірі 2185 (дві тисячі сто вісімдесят п'ять) грн. 46 коп., 3% річних у розмірі 194 (сто дев'яносто чотири) грн. 61 коп., судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 12.06.2015р.

Суддя В.В. Князьков