Ухвала

від 09.06.2015 по справі 915/433/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

09 червня 2015 року Справа № 915/433/15

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С. ,

при секретарі Мавродій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву

кредитора: Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, пров. Братів Іпатових, 6, ідентифікаційний код 39555323)

до банкрута: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенський шкірсировинний завод" (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, буд. 287/3, поштова адреса: 54056, м. Миколаїв, а/с 86, ідентифікаційний код 35433681),

ліквідатор: Пономаренко Валентина Юріївна (54056, м. Миколаїв, а/с 86),

про визнання кредиторських вимог у сумі 99 998,78 грн.,

за участю представників учасників процесу:

від кредитора: не з'явився,

ліквідатор банкрута: Пономаренко В.Ю.,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою підготовчого засідання суду від 03.04.2015 порушено провадження у справі № 915/433/15 за заявою боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Вознесенський шкірсировинний завод" про визнання його банкрутом за спрощеним порядком провадження у справі про банкрутство, передбаченим положеннями ст. ст. 11, 12, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2015 ТОВ "Вознесенський шкірсировинний завод" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено гр. Пономаренко Валентину Юріївну (далі - Пономаренко В.Ю.), яка виконувала обов'язки голови ліквідаційної комісії у процедурі досудової ліквідації.

Відповідно до вимог Положення про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 16, повідомлення про визнання ТОВ "Вознесенський шкірсировинний завод" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було розміщено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 16.04.2015 за № 17007.

18.05.2015 до суду надійшла заява Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - Вознесенська ОДПІ) № 555/14/06/10-10 від 14.05.2015 про визнання кредиторських вимог до банкрута в сумі 99 998,78 грн.

Ухвалою суду від 19.05.2015 заяву кредитора прийнято та призначено до розгляду на 26 травня 2015 року; зобов'язано кредитора надати суду обґрунтовані письмові пояснення щодо підстав нарахування пені у період з 03.04.2015 до 16.04.2015 включно з урахуванням того, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.04.2015 було порушено провадження у справі № 915/433/15 про банкрутство боржника - ТОВ "Вознесенський шкірсировинний завод" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого не нараховується неустойка (штраф, пеня) і не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань; зобов'язано ліквідатора банкрута надати суду письмовий відзив по суті заяви та докази, що підтверджують надсилання повідомлення кредитору про результати розгляду грошових вимог. Явку кредитора та ліквідатора банкрута визнано обов'язковою.

26.05.2015 ліквідатором банкрута подано до суду відзив за вих. № 01-34/540 від 19.05.2015, в якому вона просить суд визнати кредиторські вимоги Вознесенської ОДПІ в сумі 99 998,78 грн., визнати Вознесенську ОДПІ кредитором у даній справі, внести заявлені вимоги до реєстру вимог кредиторів у третю чергу вимог кредиторів (а. с. 25 кредиторських вимог).

Ухвалою суду від 26.05.2015 у зв'язку з нез'явленням у засідання представника кредитора, невиконанням кредитором вимог ухвали суду від 19.05.2015 та відсутністю у суду доказів отримання кредитором ухвали суду від 19.05.2015, розгляд, зокрема, заяви Вознесенської ОДПІ про визнання кредиторських вимог до банкрута було відкладено на 09 червня 2015 року; приписано кредитору виконати вимоги ухвали Господарського суду Миколаївської області від 19.05.2015. Явку представника кредитора та ліквідатора банкрута визнано обов'язковою.

08.06.2015 від кредитора надійшло уточнення за вих. № 710/14/06/10-10 від 05.06.2015 до заяви про визнання кредиторських вимог, згідно якого кредитор просить визнати його вимоги до банкрута в сумі 98 914,58 грн. Із зазначеного уточнення вбачається, що кредитором зменшено розмір кредиторських вимог до банкрута в частині нарахованої пені (а. с. 33-45 кредиторських вимог).

09.06.2015 у судове засідання кредитор не з'явився, клопотанням за вих. № 715/14/06/10-10 від 08.06.2015 просив суд здійснити розгляд справи без участі його представника за наявними в справі матеріалами.

Ліквідатор банкрута в засіданні пояснила, що визнає уточнені вимоги кредитора в повному обсязі.

Розглянувши матеріали поданої заяви (з урахуванням уточнення), заслухавши думку ліквідатора банкрута, суд дійшов висновку про часткове визнання заявлених кредиторських вимог, на підставі наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Згідно зі ст. 9 Закону про банкрутство справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

За приписами ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутство, кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Відповідно до ст. 19 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів :

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій ;

зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Частиною 4 ст. 8 Закону про банкрутство визначено, що ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття , якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно з абз. 6 п. 29, абз. 5 п. п. 36.7 п. 36 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)" (із змінами) розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону про банкрутство особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону про банкрутство кредитор, вимоги якого визнані боржником чи господарським судом, має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та розпорядником майна. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.

У абзаці 1 ч. 8 ст. 23 Закону про банкрутство вказано, що вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; веде реєстр вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі при спрощеному порядку розгляду справи про банкрутство.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому, у третю чергу задовольняються, зокрема, вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Частинами 1, 2 ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до уточненої заяви кредитора ТОВ "Вознесенський шкірсировинний завод" має податковий борг перед Вознесенською ОДПІ в загальному розмірі 98 914,58 грн., який складається із:

1) податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 95 960,57 грн.:

- 16 511,00 грн. - залишок заборгованості за основним платежем відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0001432202 від 01.12.2014 (з урахуванням часткової сплати в сумі 84 004,00 грн.);

- 50 257,50 грн. - заборгованість за штрафними (фінансовими) санкціями відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0001432202 від 01.12.2014;

- 17 515,32 грн. - пеня, нарахована на виявлену суму заниження податкового зобов'язання (відповідно до розрахунку - а. с. 13 кредиторських вимог);

- 1 971,91 грн. - пеня, нарахована на суму несвоєчасної сплати податку [84 004,00 грн.] (відповідно до розрахунку - а. с. 39 кредиторських вимог);

- 9 704,84 грн. - пеня, нарахована на суму несплаченого податкового зобов'язання у зв'язку з введенням мораторію за період з 11.12.2014 по 03.04.2015 включно (відповідно до розрахунку - а. с. 42 кредиторських вимог);

2) податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 2 166,31 грн.:

- 1 149,88 грн. - заборгованість за основним платежем відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0024921703 від 01.12.2014;

- 797,47 грн. - заборгованість за штрафними (фінансовими) санкціями відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0024921703 від 01.12.2014;

- 218,96 грн. - пеня, нарахована на суму несплаченого податкового зобов'язання у зв'язку з введенням мораторію за період з 11.12.2014 по 03.04.2015 включно (відповідно до розрахунку - а. с. 41 кредиторських вимог);

3) податкового зобов'язання з екологічного податку в сумі 787,70 грн.:

- 28,71 грн. - самостійно визначена платником податків сума зобов'язання відповідно до податкової декларації з екологічного податку за 4 квартал 2013 року від 05.02.2014 (а. с. 19-21 кредиторських вимог);

- 680,00 грн. - заборгованість за штрафними (фінансовими) санкціями відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0001452202 від 01.12.2014;

- 78,99 грн. - пеня, нарахована на суму несплаченого податкового зобов'язання у зв'язку з введенням мораторію за період з 12.12.2014 по 03.04.2015 включно (відповідно до розрахунку - а. с. 40 кредиторських вимог).

Зобов'язання у вищезазначених податкових повідомленнях-рішеннях були визначені на підставі акта № 2136/14-06-22-02/35433681 від 28.11.2014 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Вознесенський шкірсировинний завод", код за ЄДРПОУ 35433681, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 по 30.09.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 30.09.2014" (а. с. 14-15 кредиторських вимог).

Також Вознесенською ОДПІ було направлено податкову вимогу форми "Ю" № 1354-25 від 17.12.2014 на адресу ліквідатора ТОВ "Вознесенський шкірсировинний завод", яка отримана адресатом 23.01.2015 (а. с. 22 кредиторських вимог).

Судом встановлено, що при здійсненні розрахунків пені в зв'язку з введенням мораторію, контролюючим органом включено до періодів розрахунків дату 03.04.2015, яка являється датою винесення ухвали про порушення провадження у даній справі та введення мораторію.

Враховуючи приписи ст. ст. 8, 19 Закону про банкрутство, суд вважає, що дата 03.04.2015 не підлягає включенню до розрахунків пені.

Судом самостійно здійснено розрахунки пені без включення 1 дня (дати 03.04.2015) та отримано наступні суми:

- 9 619,71 грн. - пеня, нарахована на суму несплаченого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку з введенням мораторію за період з 11.12.2014 по 02.04.2015 включно;

- 217,04 грн. - пеня, нарахована на суму несплаченого податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у зв'язку з введенням мораторію за період з 11.12.2014 по 02.04.2015 включно;

- 78,29 грн. - пеня, нарахована на суму несплаченого податкового зобов'язання з екологічного податку в зв'язку з введенням мораторію за період з 12.12.2014 по 02.04.2015 включно.

Таким чином, грошові вимоги кредитора до банкрута в сумі 87,75 грн. [(9 704,84 грн. - 9 619,71 грн.) + (218,96 грн. - 217,04 грн.) + (78,99 грн. - 78,29 грн.)] підлягають відхиленню.

Що ж стосується решти грошових вимог кредитора в сумі 98 826,83 грн., то приймаючи до уваги те, що вони заявлені правомірно та в строк, встановлений для їх подання, обґрунтовані та документально підтверджені належними доказами, що містяться у матеріалах заяви, визнані ліквідатором банкрута, вони підлягають визнанню з включенням до відповідних черг вимог кредиторів.

За таких обставин, суд визнає грошові вимоги Вознесенської ОДПІ частково на загальну суму 98 826,83 грн., з яких: 17 689,59 грн. із задоволенням у третю чергу вимог кредиторів, 81 137,24 грн. із задоволенням у шосту чергу вимог кредиторів; та відхиляє у сумі 87,75 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 19, 23, 38, 41, 45, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Визнати грошові вимоги Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (ідентифікаційний код 39555323) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенський шкірсировинний завод" (ідентифікаційний код 35433681) частково на загальну суму 98 826,83 грн., з яких: 17 689,59 грн. із задоволенням у третю чергу вимог кредиторів, 81 137,24 грн. із задоволенням у шосту чергу вимог кредиторів.

2. Грошові вимоги Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (ідентифікаційний код 39555323) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенський шкірсировинний завод" (ідентифікаційний код 35433681) у сумі 87,75 грн. відхилити.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку згідно ст. ст. 91, 93, 106 Господарського процесуального кодексу України та ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суддя В.С. Адаховська