Рішення

від 11.06.2015 по справі 920/654/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.06.2015 Справа № 920/654/15 Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Мітіної Н.М., розглянувши матеріали справи № 920/654/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», м. Київ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Технологія», м. Суми;

про стягнення 87506 грн. 99 коп.

За участю представників сторін:

Від позивача: Пороскун О.М. (довіреність № б/н від 09.02.2015 року);

Від відповідача: Бабік Л.В. (довіреність б/н від 06.05.2015 року);

Суть спору : позивач подав позовну заяву в якій просить суд стягнути з відповідача 72972 грн. 48 коп. - суми основного боргу; 4948 грн. 13 коп. - пені, 4478 грн. 31 коп. - 20% річних, 5108 грн. 07 коп. - штрафу, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

11.06.2015 року представник позивача подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 72972 грн. 48 коп. основного боргу, 10036 грн. 20 коп. пені, 5108 грн. 07 коп. штрафу, 13195 грн. 02 коп. річних.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про відкликання заяви про збільшення позовних вимог та підтримав первісні позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд встановив:

01 січня 2013 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Технологія» було укладено договір поставки № 126, згідно умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача алкогольні напої, а відповідач в свою чергу прийняти та оплатити товар в порядку, визначеному умовами договору.

На виконання умов договору, позивачем було здійснено поставку товару, що підтверджується видатковими накладними: № 22810/21920 від 14.06.2014 року, № 22814/21921 від 14.06.2014 року, № 22831/21922 від 14.06.2014 року, № 22832/21923 від 14.06.2014 року, № 22989/22029 від 14.06.2014 року, № 22988/22030 від 14.06.2014 року, № 29500/28196 від 31.07.2014 року, №29499/28197 від 31.07.2014 року, № 29515/28365 від 31.07.2014 року, № 29516/28366 від 31.07.2014 року.

Згідно з пунктом 6.1. договору розрахунок за товар здійснюється покупцем протягом 21 календарного дня з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не здійснив оплату поставленого товару, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 72972 грн. 48 коп.

Згідно статей 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено факт поставки позивачем товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Проте, в порушення умов укладеного договору та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Приписами статті 610 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частиною першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Частиною 1 статті 530 цього ж Кодексу, визначено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи те, що відповідачем не подано доказів сплати боргу, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 72972 грн. 48 коп. заборгованості за поставлений товар, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що відповідач не своєчасно здійснив оплату поставленого товару за договором поставки № 126 від 01.01.2013 року позивачем було нараховано відповідачу 5108 грн. 07 коп. штрафу, 4948 грн. 13 коп. пені, 4478 грн. 31 коп. 20% річних.

Відповідно до п. 7.1 договору у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України, встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно якого пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ,- і позивачем це враховано при розрахунку пені.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вищевказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 09.04.2012 року у справі № 20/246-08 про стягнення суми пені та штрафу.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 4948 грн. 13 коп. та штрафу у сумі 5108 грн. 07 коп. є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Пунктом 9.2 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 4948 грн. 13 коп. пені, 4478 грн. 31 коп. 20% річних, 5108 грн. 07 коп. штрафу правомірними, обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, не своєчасної оплати поставленого товару, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1827 грн. 00 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Технологія» (40032, м. Суми, провулок Калиновий, 10 і.к. 35171480) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (02088, м. Київ, вул. Леніна, 42 і.к. 35871504) 72972 грн. 48 коп. основного боргу за договором поставки № 126 від 01.01.2013 року; 4948 грн. 13 коп. - пені, 4478 грн. 31 коп. - 20% річних, 5108 грн. 07 коп. - штрафу та 1827 грн. 00 коп. судового збору..

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.06.2015 року.

СУДДЯ І.В. ЗАЙЦЕВА