Рішення

від 28.05.2015 по справі 921/318/15-г/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" травня 2015 р.Справа № 921/318/15-г/4

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Борщівського районного споживчого товариства вул. Шевченка, 21, м. Борщів, Тернопільська область, 48702

до відповідача 1 Підприємства Споживчої Кооперації Торгово-роздрібне об'єднання Борщівського Районного Споживчого товариства вул. Шевченка, 21, м. Борщів, Тернопільська область, 48702

відповідача 2 Відділу Державної виконавчої служби Борщівського районного управління юстиції вул. Верхрадського, 3, м. Борщів, Тернопільська область, 48702

про визнання права власності на автомобіль та звільнення його з-під арешту.

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: не з'явився.

Суть справи:

Борщівське районне споживче товариство вул. Шевченка, 21, м. Борщів, Тернопільська область, 48702 звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача 1 - Підприємства Споживчої Кооперації Торгово-роздрібне об'єднання Борщівського Районного Споживчого товариства вул. Шевченка, 21, м. Борщів, Тернопільська область, 48702 та відповідача 2 - Відділу Державної виконавчої служби Борщівського районного управління юстиції вул. Верхрадського, 3, м. Борщів, Тернопільська область, 48702 про визнання права власності на автомобіль та звільнення його з-під арешту.

Ухвалою господарського суду від 30 березня 2015 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 30 квітня 2015 року.

До початку судового засідання через канцелярію суду уповноваженим представником позивача подано частину витребуваних ухвалою суду про порушення провадження у справі від 30 березня 2015р. документів, а саме: копію довідки про включення Борщівського районного споживчого товариства та відповідачів 1,2 до ЄДРПОУ та копію листа Центру з надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Чортківського, Борщівського та Заліщицького районів №621 від 15.04.2015р.

У судових засіданнях представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги та подано клопотання про відкладення розгляду справи для додаткового обґрунтування позовних вимог та надання можливості долучити до матеріалів справи довідку Заліщицького ВРЕР ДАІ про реєстрацію права на автомобіль станом на 01.01.2015 року.

30 квітня 2015 року на адресу суду від відповідача 1 надійшло письмове заперечення №5 від 29.04.2015р. на позовну заяву у якому повідомляє, що станом на час розгляду справи автомобіль, що є предметом розгляду у даній справі, фактично вибув з його володіння і використовується в господарській діяльності Борщівського РайСТ . Водночас, через брак коштів на підприємстві, яке перебуває в процесі ліквідації, оплатити заборгованість та зняти арешт з автомобіля не має можливості.

21.05.2015р. відповідачем 2 через канцелярію суду подано письмові заперечення на позов №3-4/2899 від 20.05.2015 року з додатками, у яких орган ДВС заперечує проти заявлених позовних вимог з огляду на те, що в процесі виконання зведеного виконавчого провадження про стягнення з Підприємства споживчої кооперації Торгово-роздрібного об'єднання Борщівського районного споживчого товариства в користь стягувачів боргу, державним виконавцем накладено арешт на все рухоме майно боржника у державному реєстрі обтяжень об'єктів рухомого майна та складено акт опису і арешту майна , до якого, серед іншого, включено і автомобіль АСУ 27175-036, державний номерний знак ВО 8941 АК, який згідно довідки Чортківського ВРЕВ ДАЇ зареєстровано за боржником. Крім того, просить розглядати справу без участі уповноваженого представника.

Позивачем через канцелярію суду подано письмові додаткові пояснення у справі №б/н від 21.05.2015 року з додатками.

Представники відповідача №1 та №2, участь яких не визнавалась обов'язковою, в засідання 28 травня 2015 року не з'явилися, хоча про час і місце слухання справи повідомлялися належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. У запереченні на позов №5 від 29.04.2015р. відповідач №1 просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався (востаннє на 28.05.2015р.) для надання можливості сторонам прийняти участь у розгляді справи, а також подати витребувані судом документи.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Спір розглянуто у відповідності до ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

10 грудня 2012р. між Підприємством споживчої кооперації Торгово-роздрібного об'єднання Борщівського районного споживчого товариства (Продавець) та Борщівським районним споживчим товариством ( Покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким Продавець зобов'язувався передати Покупцю у власність автомобіль марки АС модель Y 27175-036-01 вантажопасажирський -В, рік випуску 2008, колір червоний, свідоцтво про реєстрацію серії ВОС №044590, видане Заліщицьким ВРЕР ДАЇ в Тернопільській області 26.07.2008р. , а останній - оплатити його вартість в розмірі 80 483,27 грн. в рахунок часткового погашення заборгованості Продавця Покупцю в результаті надання останнім позики на суму 100 000 грн згідно договору від 16.08.2012р. (п.1, 1.2, 2.1 Договору).

- Покупець набуває права власності на автомобіль з моменту оплати його вартості та підписання сторонами акту приймання-передачі у власність, який є невідємною частиною договору(п. 1.3 Договору).

З метою придбання автомобіля позивачем в якості передоплати 14.11.2012р. згідно платіжного доручення № 199 перераховано на рахунок відповідача 39500 грн, а платіжним дорученням №334 - 5500 грн.

Решта суми в розмірі 35483,27 грн , згідно з умовами п. 2.1 Договору та з врахуванням листа №64 від 10.12.2012р., була зарахована позивачем в рахунок часткового погашення заборгованості Продавця Покупцю в результаті надання останнім позики на суму 100 000 грн згідно договору від 16.08.2012р., факт надання якої підтверджується карткою рахунку 682 за 2012р. Борщівського Рай СТ долученою до матеріалів справи.

10.12.2012р. згідно акту приймання-передачі ПСК Торгово-роздрібного об'єднання передало Борщівському РайСТ автомобіль, який є предметом договору купівлі-продажу від 10.12.2012р., що підтверджується підписами уповноважених представників сторін та відтисками їх печаток.

Листом №3 від 02.03.2015р. відповідач 1 повідомив Борщівському РайСТ про те, що при примусовому виконанні рішень господарського суду Тернопільської області про стягнення заборгованості з ПСК ТРО Борщівського РайСТ, Дежавною виконавчою службою Борщівського РУЮ накладено арешт на автомобіль марки АС модель Y 27175-036-01 вантажопасажирський -В, рік випуску 2008, державний реєстраційний номер ВО 8941АК, який був проданий згідно договору купівлі-продажу від 10.12.2012р.

Вважаючи себе законним власником транспортного засобу, Борщівське РайСТ (позивач) звернулось в суд з позовом в порядку ст.60 Закону України "Про виконавче провадження" про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту.

Оцінивши зібрані у справі докази та керуючись нормами чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Статтею 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності полягає у праві власника володіти, користуватись та розпоряджатись майном (ст. 317 ЦК України).

При цьому, володіння означає можливість мати майно у своєму безпосередньому віданні та у сфері свого господарського чи іншого впливу.

Право користування - це юридично закріплена можливість особи користуватись майном, використовувати його корисні можливості.

В силу ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, передбачений ст. 16 ЦК України, яка при цьому визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання права.

Згідно з ст. 328 ЦК України, встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Так, згідно ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що Борщівське районне споживче товариство, відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, набуло право власності на спірний автомобіль на підставах, що не заборонені законом, а саме - шляхом придбання у з ПСК ТРО Борщівського РайСТ, в підтвердження чого позивачем подано:

- договір купівлі-продажу транспортного засобу;

- платіжні доручення № 199 та №334 від 14.11.2012р. про перерахування 45 000 грн. в якості передоплати за автомобіль;

- довідку №58 від 19.03.2015р. Борщівського РайСТ про перебування автомобіля марки АС модель Y 27175-036-01 вантажопасажирський -В, рік випуску 2008, державний реєстраційний номер ВО 8941АК з 10.12.2012р. на балансі позивача.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом статей 33-34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог належними і допустимими доказами.

Статтею 392 ЦК України передбачено право власника майна пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Матеріали справи свідчать, що головним державним виконавцем відділу ДВС Борщівського РУЮ (відповідач 2 ) винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №37229746 від 26.03.2013р., ВП №35654739 від 12.12.2012р., №ВП35576597 від 07.12.2012р., ВП №37231315 від 26.03.2013р., ВП № 42916285 від 09.04.2014р., які було об'єднано у зведене виконавче провадження №ЄДРВП 36935356.

14.05.2013р. року державним виконавцем названого органу ДВС з метою вжиття заходів примусового виконання рішень , визначених ст.ст. 5, 55 ЗУ "Про виконавче провадження" , винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все рухоме майно , що належить Підприємству споживчої кооперації Торгово-роздрібного об'єднання Борщівського районного споживчого товариства (відповідач №1 у справі), заборона щодо відчуження якого зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна під реєстраційним номером 13676882, що підтверджується витягом №40640332 від 14.05.2013р.

І так як згідно довідки Чортківського ВРЕВ ДАЇ №356 від 05.04.2013р. спірний транспортний засіб зареєстровано за боржником - ПСК ТРО Борщівського РайСТ, він включений державним виконавцем в акт опису і арешту майна.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У процесі здійснення виконавчого провадження, статті 11, 52 Закону України "Про виконавче провадження" надають державному виконавцю право накладати арешт на кошти та інше майно саме боржника.

Разом з тим, за ч.1 ст.60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника (частина друга цієї статті).

Для задоволення позову в порядку ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" достатньо встановлення судом факту приналежності арештованого майна (коштів) не боржнику за виконавчим провадженням, а позивачу у такому спорі.

Як зазначалось вище, по договору купівлі-продажу від 10.12.2012р., спірний автомобіль вибув з володіння боржника за виконавчими провадженнями та перейшов за плату у розпорядження позивача. Правомірність даного правочину ніким у встановленому порядку не оспорена. На час його укладення у відповідача №1 не було ніяких обмежень щодо відчуження цього транспортного засобу.

Арешт, накладений 14.05.2013р. року, на усе рухоме майно продавця автомобіля порушує права позивача, в тому числі щодо державної реєстрації транспортного засобу за Борщівським районним споживчим товариством та наступного вільного користування ним.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на встановлені судом обставини та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, слід вважати, що позивач набув право власності на спірне рухоме майно - автомобіль марки АС модель Y 27175-036-01 вантажопасажирський -В, рік випуску 2008, державний реєстраційний номер ВО 8941АК на законних підставах, а також, зважаючи на те, що заявлений позов відповідає визначеним законом способам захисту і законність підстав такого набуття відповідачами належним чином не заперечено, тому позов підлягає до задоволення, як достатньо обґрунтований.

Заперечення відповідача 2 , викладені ним у запереченні на позов №3-4/2899 від 20.05.2015 року, зокрема щодо реєстрації спірного транспортного засобу за боржником - ПСК ТРО Борщівського РайСТ, судом оцінюються критично з огляду на таке:

- з врахуванням норм ст.ст. 655, 334 ч. 1 ЦК України, для визнання права власності на автомобіль необхідними умовами є доведення факту сплати грошей покупцем і передачі автомобіля продавцем. Усі ж наявні у ЦК застереження щодо моменту виникнення права власності стосуються тільки договорів, що потребують нотаріального посвідчення та об'єктів нерухомості, однак автомобілі згідно ст. 181 ч. 2 ЦК України є речами рухомими і до нерухомості не відносяться.

- Згідно зі статтею 34 Закону України від 30.06.93 р. №3353-XII "Про дорожній рух" (далі - Закон про дорожній рух), призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи та мотоколяски підлягають державній реєстрації та обліку.

Державну реєстрацію й облік здійснюють органи Державтоінспекції МВС України у порядку, визначеному Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими постановою КМУ від 07.09.98 р. №1388 (далі - Правила).

Проте, державна реєстрація транспортних засобів не є державною реєстрацією прав власності на транспортний засіб у законодавчому розумінні цього поняття і не впливає на момент переходу права власності на транспортний засіб з таких підстав, а лише передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власника, які вносяться до Єдиного державного реєстру Державтоінспекції.

Законодавство не містить жодної вказівки власне на "реєстрацію прав власності на транспортні засоби", а лише говорить про державну реєстрацію самих транспортних засобів. ЦК передбачає реєстрацію прав лише на нерухоме майно і з цим фактом пов'язує перехід права власності на нього. Крім того, ані Закон про дорожній рух, ані Правила не пов'язують правову природу реєстрації транспортних засобів з переходом права власності на них.

Метою реєстрації транспортних засобів органами ДАІ МВС є контроль за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів встановленим в Україні вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням вимог законодавства, що визначає порядок сплати податків, внесення інших обов'язкових платежів, використання транспортних засобів в умовах воєнного та надзвичайного стану, а також для забезпечення їх обліку та запобігання протиправним діям щодо них.

Таким чином, перехід права власності на автомобіль за договором купівлі-продажу відбувається у момент передачі автомобіля, якщо сторонами договору не передбачено інший порядок переходу права власності.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, Закону України "Про судовий збір", враховуючи предмет спору та виникнення спірних правовідносин з Підприємства Споживчої Кооперації Торгово-роздрібне об'єднання Борщівського Районного Споживчого товариства, судовий збір відшкодовується позивачу за рахунок відповідача №1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ

Позов задовольнити.

1. Визнати за Борщівським районним споживчим товариством, вул. Шевченка, 21, м. Борщів, Тернопільська область, ідент. код 01767407 право власності на автомобіль марки АС модель Y 27175-036-01, вантажопасажирський - В, колір червоний, державний реєстраційний номер ВО 8941 АК , рік випуску 2008.

2. Виключити з акту опису та арешту майна від 14.05.2013р. автомобіль марки АС модель Y 27175-036-01, вантажопасажирський - В, колір червоний, державний реєстраційний номер ВО 8941 АК , рік випуску 2008.

3. Стягнути з Підприємства Споживчої Кооперації Торгово-роздрібне об'єднання Борщівського Районного Споживчого товариства вул. Шевченка, 21, м. Борщів, Тернопільська область, ідент. код 34652817 на користь Борщівського районного споживчого товариства, вул. Шевченка, 21, м. Борщів, Тернопільська область, ідент. код 01767407 - 3045 (три тисячі сорок п'ять ) грн. судового збору.

Видати наказ.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 12.06.2015р.

Суддя Н.М. Бурда