Рішення

від 08.06.2015 по справі 923/576/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2015 р. Справа № 923/576/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Івлевій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"; місцезнаходження: 01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12; ідентифікаційний код 00039002

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеська ткацька фабрика "Ніть Аріадни"; місцезнаходження: 75500, Херсонська область, Генічеський район, м. Генічеськ, вул. Пушкіна, буд. 1; ідентифікаційний код 38212655

про стягнення 419605,74 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Афанас'єва Ж.Л. дов. № 09-32/17 від 20.01.2015 р.

від відповідача - не прибув

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі-позивач) звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеська ткацька фабрика "Ніть Аріадни" (далі-відповідач) про стягнення 419605,74 грн. заборгованості за договором № 09-2396/7 оренди нежитлових приміщень від 20.10.2014 року з яких: 365744,52 грн. заборгованість з орендної плати, 909,34 грн. заборгованість з відшкодування витрат на утримання об'єкту оренди, 32365,68 грн. пені, 2212,13 грн. 3% річних, 18374,07 грн. інфляційних втрат.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтовуючи їх порушенням відповідачем ст.ст. 193, 283-286, 291 ГК України, ст.ст. 526, 549, 551, 611, 625 ЦК України, договірних зобов'язань.

Відповідач, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, не скористався наданими йому ст.ст. 22, 59 ГПК України процесуальними правами щодо надання доказів, які б підтвердили його доводи та заперечення. До суду повернулась копія ухвали про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача яка зазначена в ЄДР ЮО та ФОП, з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Справу розглянуто в судових засіданнях 23.04.2015 року та 08.06.2015 року.

Статтями 4 2 , 4 3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, яка дає змогу встановити достовірність документу.

Враховуючи викладене суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.

Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Право власності Позивача на об'єкт - адміністративна будівля, яка розташована за адресою: Херсонська область, Генічеський район, м. Генічеськ, вул. Леніна, б.1, посвідчене свідоцтвом про право власності (серія САС 450558) та зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 37841072 10.10.2012 (а.с. 55-56).

20 жовтня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Генічеська ткацька фабрика "Ніть Аріадни" (відповідач, орендар) укладено Договір № 09-2396/7 оренди нежитлових приміщень (Договір оренди), згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування адміністративну будівлю, розміщену за адресою: Херсонська обл., Генічеський р-н, м. Генічеськ, вул. Леніна, буд. 1, загальною площею 1437,8 кв. м, в т.ч. адміністративна будівля з підвалом, площею 1348,8 кв. м; дизельна котельня, площею 45,2 кв. м; гараж, площею 43,8 кв. м (приміщення).

Згідно п.п. 2.1.-2.3. Договору оренди передача приміщення за Договором проводиться за актом приймання-передачі приміщення, що підписується уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до пункту 3.1. Договору оренди, строк оренди становить 35 місяців.

Пунктом 4.1. Договору оренди передбачено, що орендна плата за користування приміщенням на місяць становить 115024 (сто п'ятнадцять тисяч двадцять чотири) гривні 00 коп., крім того ПДВ - 23004 (двадцять три тисячі чотири) гривні 80 коп., а разом - 138028 (сто тридцять вісім тисяч двадцять вісім) гривень 80 коп.

Відповідно до п. 4.2. Договору оренди, щомісячно, але не пізніше 20 числа поточного місяця, позивач нараховує, а відповідач сплачує орендну плату в розмірі, визначеному п. 4.1. Договору оренди. Окрім того, до моменту самостійного укладення договорів з постачальниками відповідних послуг, відповідно до п. 5.3.11. Договору оренди, на підставі виставлених позивачем рахунків протягом 5 робочих днів з дня їх одержання відповідач повністю відшкодовує фактичні витрати позивача, пов'язані з утриманням приміщення відповідно до Актів постачальників послуг, зокрема із плати за землю.

Згідно п. 4.4. Договору оренди відповідач сплачує позивачу орендну плату і відшкодовує витрати позивача, пов'язані з утриманням приміщення (п. 4.2. Договору оренди) з моменту підписання акту приймання - передачі приміщення уповноваженими представниками сторін до моменту підписання акту приймання передачі приміщення (повернення з оренди) уповноваженими представниками сторін згідно п. 6.1. Договору оренди.

Згідно із п. 4.6. Договору оренди протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами Додатку № 1 (акту приймання-передачі приміщення) до Договору оренди відповідач зобов'язався сплатити позивачеві попередню оплату у розмірі 100% від місячної орендної плати, яку мало бути зараховано в рахунок орендної плати за останній місяць оренди.

Відповідно до п. 4.8. Договору оренди, сторони погодили, що підписання акту приймання-передачі є підтвердженням факту настання права строкового оплатного користування приміщенням з дати його підписання протягом всього періоду оренди і додаткового підтвердження шляхом складання щомісячних актів наданих послуг не потребує.

Пунктом 6.1. Договору оренди передбачено, що в останній день строку оренди відповідач зобов'язаний звільнити приміщення і передати позивачеві приміщення за актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 8.2. договору встановлено, що в разі прострочки внесення орендної плати і відшкодування витрат орендодавця, пов'язаних з утриманням приміщення орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми боргу.

На виконання вищевказаних умов Договору оренди, 03.12.2014 року позивач передав відповідачеві в користування приміщення, про що складений акт приймання-передачі нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Херсонська обл., м. Генічеськ, вул. Леніна, 1, що є Додатком № 1 до Договору оренди і невід'ємною його частиною (а.с. 14).

Однак, відповідачем не внесено жодного платежу з орендної плати та не відшкодовано витрати на утримання орендованого приміщення, в зв'язку з чим позивачем направлено повідомлення про наявність заборгованості та розірвання договору оренди нежитлового приміщення відповідно до п. 6.1. Договору оренди, яке одержане відповідачем 21.01.2015 року (а.с. 15).

20 лютого 2015 року між позивачем і відповідачем складений акт приймання-передачі (повернення з оренди) нежитлового приміщення, розміщеного за адресою: Херсонська обл., м. Генічеськ, вул. Леніна, 1, згідно якого приміщення було повернуто позивачу відповідно п.п. 6.1., 6.2. Договору оренди. (а.с. 16).

Позовні вимоги про стягнення 419605,74 грн. заборгованості за договором № 09-2396/7 оренди нежитлових приміщень від 20.10.2014 року, з яких: 365744,52 грн. заборгованість з орендної плати, 909,34 грн. заборгованість з відшкодування витрат на утримання об'єкту оренди, 32365,68 грн. пені, 2212,13 грн. 3% річних, 18374,07 грн. інфляційних втрат стали предметом розгляду у цій справі.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Зі змісту приписів статті 1, частини другої статті 9, частини другої статті 759, частини третьої статті 760 Цивільного кодексу України та частини другої статті 4, частини шостої статті 283 Господарського кодексу України випливає, що ЦК України встановлені загальні положення про найм (оренду), а особливості регулювання майнових правовідносини, які виникають між суб'єктами господарювання і пов'язані з укладенням, виконанням та припиненням договорів оренди, передбачені ГК України.

Статтею 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (не споживна річ).

У відповідності до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Проте, відповідачем зобов'язання щодо оплати орендної плати за грудень 2014-лютий 2015 та відшкодування витрат на утримання об'єкту оренди (плата за землю) за грудень 2014-лютий 2015) не виконані. На момент подання позову, сума простроченої заборгованості з орендної плати за договором оренди за період з грудня 2014 по лютий 2015 становить 365744,52 грн. Позивачем платіжними дорученнями та реєстрами підтверджено фактичні витрати з оплати за землю у грудні 2014-лютому 2015 на загальну суму 861,57 грн. (а.с. 57-59, 61, 65).

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати в розмірі 365744,52 грн. та відшкодування витрат на утримання об'єкту оренди в сумі 861,57 грн. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відшкодування витрат на утримання об'єкту оренди в сумі 47,77 грн. заявлені позивачем до стягнення безпідставно.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 32365,68 грн. пені, 2212,13 грн. 3% річних, 18374,07 грн. інфляційних втрат.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Право на нарахування пені сторони узгодили в п.8.2. договору, яким передбачили, що в разі прострочки оплати орендної плати і відшкодування витрат орендодавця, пов'язаних з утриманням приміщення орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми боргу.

Враховуючи наведені норми права та встановлений факт заборгованості відповідача з внесення орендної плати за грудень 2014-лютий 2015 за Договором оренди на момент звернення позивача з позовом, суд, перевіривши розрахунок суми пені, здійснений позивачем, відповідно до періодів виникнення та стягнення заборгованості, передбачених договором, визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені та задовольняє їх в заявленій сумі - 32365,68 грн.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі N 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі N 6-38цс11).

Порушення відповідачем умов договору № 09-2396/7 оренди нежитлових приміщень від 20.10.2014 року щодо дотримання строків внесення орендної плати підтверджено матеріалами справи, а відтак вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляційних процесів та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання є правомірними та обґрунтованими. Перевіривши розрахунок сум втрат від інфляції та 3% річних, наведений позивачем, відповідно до періодів виникнення та оплати заборгованості, узгоджених сторонами в договорі, суд задовольняє їх в заявленій до стягнення сумі 18374,07 грн. та 2212,13 грн. відповідно.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, понесені позивачем зі сплати судового збору, відносяться на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеська ткацька фабрика "Ніть Аріадни"; місцезнаходження: 75500, Херсонська область, Генічеський район, м. Генічеськ, вул. Пушкіна, буд. 1; ідентифікаційний код 38212655 на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"; місцезнаходження: 01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12; ідентифікаційний код 00039002: 365744,52 грн. боргу з орендної плати, 861,57 грн. боргу з відшкодування витрат на утримання об'єкту оренди, 32365,68 грн. пені, 2212,13 грн. 3% річних, 18374,07 грн. інфляційних втрат та 8383,72 грн. судового збору.

3. Відмовити в задоволені позовних вимог про стягнення 47,77 грн. заборгованості з відшкодування витрат на утримання об'єкту оренди.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.06.2015

Суддя Т.А. Остапенко