Рішення

від 08.06.2015 по справі 910/7145/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2015Справа №910/7145/15-г Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши матеріали справи

за позовомКомунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва" доГромадської організації "Мистецький Курінь" простягнення 61 222 грн 88 коп. Представники: від позивача: Фісун Г.В. - представник за довіреністю № 133/вих. від 12.02.2015 від відповідача: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.03.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" з вимогами до Громадської організації "Мистецький Курінь" про стягнення 61 222 грн 88 коп. заборгованості за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 31/1 від 26.11.2012, в тому числі: 54 095 грн 10 коп. основного боргу, 5 331 грн 53 коп. пені та 1 796 грн 25 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 31/1 від 26.11.2012 належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання з оплати орендних платежів, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 54 095 грн 10 коп., крім того у зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договорами позивачем нараховано 5 331 грн 53 коп. пені та 1 796 грн 25 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2015 порушено провадження у справі № 910/7145/15-г, розгляд справи призначений на 23.04.2015.

23.04.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2015 розгляд справи був відкладений на 25.05.2015, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та неподанням сторонами витребуваних доказів.

Судове засідання, призначене на 25.05.2015, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 розгляд справи було призначено на 08.06.2015.

Представник відповідача в судове засідання 08.06.2015 не з'явився, вимоги суду не виконав, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 08.06.2015 з'явився представник позивача, надав пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 08.06.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 31/1 від 26.11.2012

ВСТАНОВИВ:

26.11.2012 між Шевченківською районною в місті Києві адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Громадською організацією "Мистецький курінь" (орендар) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 31/1, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 56,5 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 10Г, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.09.2010 і становить 296 650 грн 00 коп.

У відповідності до пункту 9.1. договору даний договір укладено строком з 26 листопада 2012 року до 30 вересня 2013 року. У разі відсуиності заяви однієї зі сторін про припинення договору після закінчення його строку протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк на тих самих умовах (п. 9.7. договору).

Згідно з пунктом 3.1. договору орендна плата за перший місяць оренди без індексу інфляції становить 70 грн 10 коп. за 1 кв. м, а в цілому складає 4 752 грн 50 коп. з ПДВ.

Відповідно до пункту 3.2. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата сплачується балансоутримувачу Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця незалежно від наслідків господарської діяльності (пункти 3.5., 3.6. договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

Згідно з нормами частин 1, 3, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 287 Господарського кодексу України та статтею 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцями щодо державного та комунального майна є державні (комунальні) підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, якщо інше не передбачено законом.

Частина 1 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлює для орендаря обов'язок за користування об'єктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання зі сплати орендної плати, вказані платежі здійснив частково, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 31/1 від 26.11.2012 в розмірі 54 095 грн 10 коп. за період з січня 2014 року по лютий 2015 року, що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати орендної плати на суму 54 095 грн 10 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги прокурора підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати орендної плати за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 31/1 від 26.11.2012 в розмірі 54 095 грн 10 коп. за період з січня 2014 року по лютий 2015 року, у розмірі 54 095 грн 10 коп. вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 54 095 грн 10 коп. з відповідача підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 31/1 від 26.11.2012, позивачем нараховано відповідачу 5 331 грн 53 коп. пені та 1 796 грн 25 коп. 3 % річних.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 6.2 договору за несвоєчасну оплату орендних платежів орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до пункту 6.2 договору.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, позивачем була правомірно нарахована пеня.

Перевіривши наданий позивачем арифметичний розрахунок пені в межах періодів, зазначених позивачем у розрахунку, суд дійшов висновку про невідповідність вказаного розрахунку чинному законодавству, а саме - обмеження відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань подвійною обліковою ставкою НБУ, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 331 грн 53 коп., підлягають задоволенню у частково на суму 635 грн 53 коп.

Щодо заявлених вимог про стягнення з відповідача 1 796 грн 25 коп. 3 % річних суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд прийшов до висновку, що розрахунок позивача в частині 1 796 грн 25 коп. 3% річних не відповідає вимогами чинного законодавства щодо строків, а тому, здійснивши перерахунок в межах періоду, заявленого позивачем, з урахуванням часткової оплати відповідача, стягує з відповідача 565 грн 55 коп. 3% річних.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 650 грн 14 коп.

Kеруючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадської організації "Мистецький курінь" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 10Г, ідентифікаційний код 26063995) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (04050, м. Київ, вул.Білоруська, буд. 1, ідентифікаційний код 34966254) заборгованість у розмірі 54 095 (п'ятдесят чотири тисячі дев'яносто п'ять) грн 10 коп., пеню у розмірі 635 (шістсот тридцять п'ять) грн 53 коп., 3% річних у розмірі 565 (п'ятсот шістдесят п'ять) грн 55 коп. витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 650 (одна тисяча шістсот п'ятдесят) грн 14 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 12.06.2015

Суддя Н.Б. Плотницька