Рішення від 14.01.2009 по справі 2-154-2009

Справа №2-154-2009

Справа №2-154-2009

                                           Р І Ш Е Н Н Я

                                  І м е н е

м   У к р а ї н и

14 січня  2009 року                                      м.

Вінниця

Староміський районний суд м. Вінниці

в складі:

головуючого  судді                                                Олійника О.М.

при секретарі                                                      

Творун М.О.

  з участю позивача                                              

ОСОБА_1

  представника  позивача                                     ОСОБА_3

  та відповідача                                                    

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому

засіданні  в м. Вінниці  цивільну справу за позовом ОСОБА_1до

ОСОБА_2про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

           ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до  ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та

мотивував вимоги тим, що  08.08. 2008року

сторони уклали в усній формі договір позики 

грошових коштів в розмірі  чотири

тисячі грн., на підтвердження факту передачі коштів  ОСОБА_2 власноручно написав розписку, якою

зобов'язався повернути позивачу кошти 15.09.2008р., але до цього часу  не повернув.

В судовому засіданні  позивач 

ОСОБА_1та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали, суду

пояснили, що відповідач   ОСОБА_2 позичив

у ОСОБА_1  кошти, про що  написав розписку,  але гроші не повернув. Оскільки відповідач

прострочив виконання зобов'язання, просили суд стягнути з нього суму боргу в

розмірі 4162,02грн., з яких 4000грн.- основний борг, 129,02грн.- індекс

інфляції за час прострочення  та 33 грн.

- проценти від суми позики. Крім цього просили стягнути з відповідача  на користь позивача  судові витрати, понесені ним при подачі

позовної заяви до суду, в розмірі 81 грн.

        Відповідач   ОСОБА_2 позов не визнав, суду пояснив, що

він дійсно позичив у ОСОБА_1гроші в сумі 4000грн., про що написав розписку.

Вчасно повернути кошти не зміг, але 

17.09.2008року біля торгового центру «Магіцентр» в м. Вінниці  повернув ОСОБА_1 4040грн.- суму боргу,

зазначену в  розписці.  У ОСОБА_1 при собі розписки  не було, 

але він   сказав, що наступного

дня її принесе. Факт передачі ним грошей ОСОБА_1 бачив таксист, з яким він

під'їхав до торгового центру, але жодних даних про таксиста  він не знає. 

Будь-якого документу на підтвердження поверення коштів ОСОБА_1 у нього

немає.  

        Свідок

ОСОБА_4суду пояснив, що позивач по справі його син. ОСОБА_1позичив гроші

ОСОБА_2 в його присутності та матері ОСОБА_2, оскільки вони були родичами.

Відповідач зобов'язався повернути суму, про що написав розписку, але до цього

часу не повернув. З телефонної розмови з матір'ю відповідача він дізнався, що

ОСОБА_2 позичені кошти  не повернув.

        Вислухавши

пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх

сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

        Судом  встановлено, що 08 серпня  2008 року сторони по справі уклали в усній

формі договір позики коштів.  Відповідно

до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає

у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник

зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір

позики є укладеним з моменту передання грошей. 

        На підтвердження укладення договору

позики та його умов   відповідач  ОСОБА_2 власноручно написав розписку,

якою      посвідчив передання йому

позикодавцем ОСОБА_1 визначеної грошової суми та зобов'язався повернути йому

кошти в сумі  4000грн. до  15.09.2008 року, що передбачено ст. 1047 ЦК

України.

Відповідач   ОСОБА_2 в

передбачений розпискою строк не виконав своє зобов`язання, таким чином, він

порушив вимоги ст. 1049 ЦК України, в якій зазначено, що  позичальник зобов'язаний повернути

позикодавцеві позику(грошові кошти у такій самій кількості) у строк та в

порядку, що встановлені договором.

        Оскільки

боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, він має сплатити суму

боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а

також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом, що передбачено ст. 625 ЦК України.

За таких обставин, згідно

розрахунків, наданих позивачем, індекс 

інфляції та проценти від суми боргу складають 162,02грн.

Суд критично оцінює заперечення

відповідача ОСОБА_2, оскільки доказів на підтвердження повернення боргу

позивачу він не надав.

        Таким чином, сума боргу,  індекс інфляції та проценти від суми

боргу  підлягають стягненню з відповідача

в повному обсязі.

        Крім того, з відповідача, в силу ст. 88

ЦПК України, необхідно стягнути на користь позивача судові витрати, понесені

ним при подачі позовної заяви до суду, в розмірі 81 грн. 

        На

підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625, 1046, 1047,1048,1049,1050 ЦК

України, ст.ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 88,  

209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

                                              в

и р і ш и в :

          Позов 

ОСОБА_1задовольнити.

Стягнути з  ОСОБА_2на користь  ОСОБА_1 суму заборгованості  в розмірі 

4162 (чотири тисячі сто шістдесят дві) грн. 02 коп., з яких 4000 - сума

основного боргу, 129,02 грн. - індекс інфляції, 33 грн. - проценти від суми

позики, а також судові витрати в розмірі 

51(п'ятдесят одна) грн. державного мита та 30(тридцять) грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

         Рішення може бути оскаржено в апеляційному

порядку до апеляційного суду Вінницької області через Староміський райсуд м.

Вінниці шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення

апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення

рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом

двадцяти днів апеляційної скарги.    

          Суддя: