Постанова

від 05.06.2015 по справі 810/1741/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2015 року           810/1741/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомБроварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Підряд"

простягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Підряд" про стягнення податкового боргу в сумі 549335,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість, з податку на прибуток підприємств та з земельного податку. Дана заборгованість підтверджується даними декларацій, розрахунків, поданих відповідачем особисто до податкового органу, та податковими повідомленнями-рішеннями, згідно з яким до відповідача застосовані штрафні санкції, а також нарахованою пенею.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Ухвалою суду від 18.05.2015 відкрито провадження у справі №810/1741/15, розгляд якої відповідно до статті 183-2 КАС України здійснюється у порядку скороченого провадження.

Вказаною ухвалою суду зобов'язано позивача у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду додаткові докази по справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду письмові заперечення проти позову.

З матеріалів справи вбачається, що вказану ухвалу суду позивач отримав 23.05.2015, а відповідач - 26.05.2015.

До суду 21.05.2015 надійшли заперечення на позов, в яких відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що заборгованість з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств, які були визначені в податкових деклараціях, погашена у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. З приводу стягнення з відповідача податкового боргу із земельного податку, відповідач зазначив, що підприємством було подано звітну декларацію з земельного податку за 2015 рік, в якій задекларував місячну суму земельного податку в розмірі 1563,77 грн., однак вказана декларація була замінена шляхом подання нової звітної декларації за 2015 рік, в якій задекларував місячну суму земельного податку в розмірі 1953,16 грн. та яка була сплачена, що також підтверджується відповідним платіжним дорученням. Щодо стягнення податкового боргу по податковим повідомленням-рішенням від 14.02.2015 №0001852201 та №0001842201, то відповідач вказав, що вони були оскаржені в судовому порядку та рішенням суду були визнанні протиправними та скасовані.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

Однак, суд не застосовує вимоги п. 4 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки ухвалу суду від 18.05.2015, якою було зобов'язано позивача у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду додаткові докази по справі, було отримано позивачем 23.05.2015.

Станом на 05.06.2015 вимоги ухвали суду від 18.05.2015 позивачем не виконано, а тому суд розглядає справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Підряд", код за ЄДРПОУ 19406727, є юридичною особою, що зареєстрована Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області 20.04.1993, та як платник податків перебуває на податковому обліку в Броварській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з 21.04.1993 за №319.

Як зазначає позивач, станом на 01.04.2015 за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 549335,64 грн., який виник з наступних підстав.

1. Заборгованість по податку на додану вартість у сумі 371976,12 грн.:

- нараховано грошове зобов'язання згідно податкової декларації з ПДВ від 18.02.2014 №9007746288 на суму 2480 грн.;

- нараховано грошове зобов'язання згідно податкової декларації з ПДВ від 20.03.2014 №9014922515 на суму 1519 грн.;

- нараховано грошове зобов'язання згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ від 10.04.2014 №9019032813 на суму 818 грн.;

- нараховано грошове зобов'язання згідно податкової декларації з ПДВ від 18.04.2014 №9021701285 на суму 1093 грн.;

- нараховано грошове зобов'язання згідно податкової декларації з ПДВ від 19.06.2014 №9034979983 на суму 3227 грн.;

- нараховано грошове зобов'язання згідно податкової декларації з ПДВ від 21.07.2014 №9041971706 на суму 1783 грн.;

- нараховано грошове зобов'язання згідно податкової декларації з ПДВ від 19.08.2014 №9047887161 на суму 9013 грн.;

- нараховано грошове зобов'язання згідно податкової декларації з ПДВ від 19.09.2014 №9053917105 на суму 7921 грн.;

- нараховано грошове зобов'язання згідно податкової декларації з ПДВ від 17.10.2014 №9059928069 на суму 14383 грн.;

- нараховано грошове зобов'язання згідно податкової декларації з ПДВ від 19.11.2014 №9067351827 на суму 4924 грн.;

- нараховано грошове зобов'язання згідно податкової декларації з ПДВ від 18.12.2014 №9073110823 на суму 719 грн.;

- нараховано грошове зобов'язання згідно податкової декларації з ПДВ від 19.03.2015 №9043524628 на суму 2883 грн.;

- нараховано основний платіж та штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 14.02.2014 №0001842201 на загальну суму 326950 грн.;

- нараховано пеню за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з ПДВ по податковому повідомленню-рішенню від 14.02.2014 №0001842201 на суму 38313,38 грн.

- нараховано пеню за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з ПДВ на суму 3858,04 грн.

2. Заборгованість по податку на прибуток підприємств у сумі 173869,75 грн.:

- нараховано грошове зобов'язання по податку на прибуток згідно податкової декларації від 26.02.2014 №9090692654 на суму 11903 грн.;

- нараховано основний платіж та штрафні (фінансові) санкції по податку на прибуток підприємств згідно податкового повідомлення-рішення від 14.02.2014 №0001852201 на загальну суму 147741 грн.;

- нараховано пеню за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток по податковому повідомленню-рішенню від 14.02.2014 №0001852201 на суму 28667,29 грн.

- нараховано пеню за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 839,46 грн.

3. Заборгованість з земельного податку з юридичних осіб у сумі 3489,77 грн.:

- нараховано грошове зобов'язання згідно податкового розрахунку земельного податку від 19.02.2015 №9018546861 на суму 1536,61 грн.;

- нараховано грошове зобов'язання згідно податкового розрахунку земельного податку від 19.02.2015 №9018546861 на суму 1953,16 грн.

На виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України позивачем була виставлена відповідачу податкова вимога від 01.04.2014 №651-25 про сплату податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями в розмірі 546621,67 грн.

Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 14.04.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про направлення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Проте, як зазначає позивач, дана податкова вимога залишилась без задоволення.

Враховуючи те, що відповідачем не виконане зобов'язання платника податків сплатити до бюджету відповідну суму податкової заборгованості у порядку та у строки визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з останнього податкового боргу в сумі 549335,64 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Пунктом 1 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-XII передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, як забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

У пункті 41.5 статті 41 Податкового кодексу України зазначено, що органи державної податкової служби є органами стягнення та уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Крім цього, відповідно до наказу Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 31 березня 2000 року №68/27/146 на органи Державної податкової служби покладено здійснення контролю за нарахуванням податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

На підставі викладеного, органи державної податкової служби уповноваженні здійснювати контроль за повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків та звертатись до суду у разі виникнення податкового боргу з позовом про його стягнення.

Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу Україні платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу Україні, платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Стаття 8 Податкового кодексу України закріплює види податків та зборів, що справляються на території України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків повинен сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 59.1 статі 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно за податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Щодо заборгованості відповідача з податку на додану вартість в сумі 371976,12 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідачем було повністю погашено податковий борг з податку на додану вартість по податковим деклараціям з ПДВ та уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 50763 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 28.02.2014 №2361 на суму 2480 грн. (за січень 2014 року), від 10.04.2014 №2396 на суму 1519 грн. (за лютий 2014 року), від 10.04.2014 №2397 на суму 818 грн. (штрафна санкція), від 12.05.2014 №2432 на суму 1093 грн. (за березень 2014 року), від 18.07.2014 №2507 на суму 3227 грн. (за травень 2014 року), від 23.07.2014 №2512 на суму 1783 грн. (за червень 2014 року), від 19.08.2014 №2558 на суму 9013 грн. (за липень 2014 року), від 22.09.2014 №2583 на суму 7921 грн. (за серпень 2014 року), від 29.10.2014 №2621 на суму 14383 грн. (за вересень 2014 року), від 21.11.2014 №2657 на суму 4924 грн. (за жовтень 2014 року), від 22.12.2014 №2686 на суму 719 грн. (за листопад 2014 року), від 09.04.2015 №2741 на суму 2883 грн. (за лютий 2015 року).

З приводу визначення податкового зобов'язання з ПДВ податковим повідомлення-рішенням від 14.02.2014 №0001842201 на загальну суму 326950 грн., судом встановлено наступне.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2014 у справі №810/1581/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2014, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 14.02.2014 №0001842201.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з постанови Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2014 у справі №810/1581/14, суд дійшов висновку про протиправність прийнятого Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області податкового повідомлення-рішення від 14.02.2014 №0001842201.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача податкової заборгованості в розмірі 326950 грн. не має, оскільки постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2014 у справі №810/1581/14, яка набрала законної сили за наслідками апеляційного розгляду справи, скасовано податкове повідомлення-рішення Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 14.02.2014 №0001842201 у повному обсязі.

Щодо нарахованої пені за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з ПДВ по податковому повідомленню-рішенню від 14.02.2014 №0001842201 на суму 38313,38 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 129.2 ст. 129 Податкового кодексу України у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновків, що у позивача немає правових підстав для стягнення з відповідача пені в сумі 38313,38 грн., оскільки вона нарахована по податковому повідомленню-рішенню від 14.02.2014 №0001842201, яке було визнано протиправним та скасовано в судовому порядку.

Щодо нарахованої пені за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з ПДВ на суму 3858,04 грн., суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом, відповідач сплатив у встановлений законодавством строк грошове зобов'язання з податку на додану вартість по податковим деклараціям з ПДВ та уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 50763 грн., а тому нарахована пеня на вказану суму податкового боргу є неправомірною.

В той же час, слід зазначити, що суд не наділений повноваженнями замість податкового органу нараховувати пеню за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання. Такі функції належать виключно позивачу як суб'єкту владних повноважень та фіскальному органу.

А відтак, суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 3858,04 грн.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, судом встановлено, що у відповідача відсутній податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 371976,12 грн., а тому у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача вказаної вище суми.

Щодо заборгованості відповідача з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 173869,75 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідачем було повністю погашено податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств по податковій декларації з податку на прибуток від 26.02.2014 на загальну суму 11903 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 07.03.2014 №2375 на суму 9903 грн. (за 2013 рік) та від 10.04.2014 №2401 на суму 2000 грн. (за 2013 рік).

З приводу визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток податковим повідомлення-рішенням від 14.02.2014 №0001852201 на загальну суму 147741 грн., судом встановлено наступне.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2014 у справі №810/1581/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2014, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 14.02.2014 №0001852201.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з постанови Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2014 у справі №810/1581/14, суд дійшов висновку про протиправність прийнятого Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області податкового повідомлення-рішення від 14.02.2014 №0001852201.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача податкової заборгованості в розмірі 147741 грн. не має, оскільки постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2014 у справі №810/1581/14, яка набрала законної сили за наслідками апеляційного розгляду справи, скасовано податкове повідомлення-рішення Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 14.02.2014 №0001852201 у повному обсязі.

Щодо нарахованої пені за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з ПДВ по податковому повідомленню-рішенню від 14.02.2014 №0001852201 на суму 28667,27 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 129.2 ст. 129 Податкового кодексу України у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновків, що у позивача немає правових підстав для стягнення з відповідача пені в сумі 28667,29 грн., оскільки вона нарахована по податковому повідомленню-рішенню від 14.02.2014 №0001852201, яке було визнано протиправним та скасовано в судовому порядку.

Щодо нарахованої пені за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 839,46 грн., суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом, відповідач сплатив у встановлений законодавством строк грошове зобов'язання з податку на прибуток по податковій декларації з податку на прибуток від 26.02.2014 на загальну суму 11903 грн., а тому нарахована пеня на вказану суму податкового боргу є неправомірною.

В той же час, слід зазначити, що суд не наділений повноваженнями замість податкового органу нараховувати пеню за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання. Такі функції належать виключно позивачу як суб'єкту владних повноважень та фіскальному органу.

А відтак, суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 839,46 грн.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, судом встановлено, що у відповідача відсутній податковий борг перед бюджетом з податку на прибуток у сумі 173869,75 грн., а тому у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача вказаної вище суми.

Щодо заборгованості відповідача з земельного податку з юридичних осіб в сумі 3489,77 грн., суд зазначає наступне.

Як зазначає позивач у позовній заяві, що відповідачем самостійно нараховано грошове зобов'язання згідно податкового розрахунку земельного податку від 19.02.2015 №9018546861 на суму 1536,61 грн. та згідно податкового розрахунку земельного податку від 19.02.2015 №9018546861 на суму 1953,16 грн.

Однак, під час розгляду справи, вказані доводи позивача не підтвердились з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю за 2015 рік від 13.02.2015, відповідно до якої визначено зобов'язання з земельного податку за 2015 рік в розмірі 18765,22 грн., де щомісячний платіж з січня по листопад становить 1563,77 грн. та в грудні - 1563,75 грн.

В подальшому, відповідачем було подано до податкового органу нову податкову декларацію з плати за землю за 2015 рік від 19.02.2015 шляхом заміни податкової декларації з плати за землю за 2015 рік від 13.02.2015, відповідно до якої визначено зобов'язання з земельного податку за 2015 рік в розмірі 23437,96 грн., де щомісячний платіж з січня по листопад становить 1953,16 грн. та в грудні - 1953,20 грн.

Отже, земельний податок з юридичних осіб для відповідача становить 1953,16 грн.

Судом встановлено, що відповідачем було повністю погашено податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у сумі 1953,16 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29.04.2015 №2746 (за березень 2015 року).

Таким чином, враховуючи зазначене вище, судом встановлено, що у відповідача відсутній податковий борг перед бюджетом з земельного податку з юридичних осіб в сумі 3489,77 грн., оскільки відповідачем було уточнено податкове зобов'язання з земельного податку та сплачено у встановлені строки, а тому у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача вказаної вище суми.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, що вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбаченими Конституцією і законами України.

Суд вважає, що всупереч наведеним вимогам позивач як суб'єкт владних повноважень не надав суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про те, що у відповідача існує заборгованість в розмірі 549335,64 грн.

Враховуючі викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог і, відповідно, суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69-71, 86, 157-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Балаклицький А. І.