ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 817/1361/15
03 червня 2015 року м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області доСільськогосподарського приватного підприємства "Бутейківське" простягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,
ВСТАНОВИВ :
До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області з позовом до Сільськогосподарського приватного підприємства "Бутейківське" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період січень 2015 року - квітень 2015 року у сумі 8577,24 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за особовим рахунком відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення". Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункт 6 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.
Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.
Ухвалою від 18.05.2015 року відкрито провадження в адміністративні справі, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд на 03.06.2015 року.
Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.
У призначений день і час сторони до суду не з'явились.
26.05.2015 року позивач подав суду клопотання про розгляд справи без участі представника управління (вх. №8944/15).
Відповідач до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, повістка про виклик до суду вручена 26.05.2015 року, що підтверджується доказами в матеріалах справи.
За таких обставин суд, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з ухвалою від 03.06.2015 року постановив про розгляд справи за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.
Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Сільськогосподарське приватне підприємство "Бутейківське" зареєстроване юридичною особою 22.02.2000 року Сарненською районною державною адміністрацією Рівненської області, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області.
Позивачем відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій пенсіонерок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з розрахунку 2144,31 грн./місяць разом.
Пенсіонерки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали на підприємстві відповідача і отримали право на пенсію на пільгових умовах, перебувають на пенсійному обліку у позивача.
На день судового розгляду відповідач не надав суду доказів відшкодування позивачу місячної суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, за період січень 2015 року - квітень 2015 року у сумі 8577,24 грн.
Таким чином за відповідачем утворилась заборгованість з відшкодування витрат органу пенсійного фонду з виплати та доставки пільгових пенсій за період січень 2015 року - квітень 2015 року у сумі 8577,24 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту першого статті 1 Закону України від 26.06.1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Абзацом четвертим пункту 1 частини 2 цього Закону передбачено, що для платників збору, визначених пунктом першим та пунктом другим статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Водночас, Законом України від 28.12.2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 01.01.2015 року, Главу 2 "Фіксований сільськогосподарський податок" розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України виключено, натомість пункт 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України викладено у новій редакції, тобто з 01.01.2015 року сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, набувають статусу платника єдиного податку 4 групи. Це означає, що вищезазначене виключення щодо зобов'язання проводити відшкодування органу пенсійного фонду фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, передбачене абзацом четвертим пункту 1 частини 2 Закону України від 26.06.1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", з 01.01.2015 року таких платників не стосується.
Згідно з частиною другою Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена в "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", що затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №64/8663 16.01.2004 року (надалі - Інструкція №21-1).
Відповідно до підпункту 6.1. пункту 6 Інструкції №21-1, з роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку) підлягають відшкодуванню 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV, застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Для роботодавців, де працівники були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року, розміри відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлені диференційовано, в залежності від того, в якому календарному році призначено та/або виплачено пенсію, зокрема, 100 % від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Згідно з підпунктом 6.4. пункту 6 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування визначається на поточний рік відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Підпунктом 6.7. пункту 6 Інструкції №21-1 передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Судом встановлено, що позивачем було направлено для відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з січня 2015 року по пенсіонеркам ОСОБА_1, ОСОБА_2
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працювала у відповідача та їй з 20.11.2001 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (жінкам, які працюють у с/г виробництві та виховали п'ятеро та більше дітей), що підтверджується довідкою позивача від 27.04.2015 року №1199/06 та протоколом 13507 від 04.12.2001 року.
Також, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 працювала у відповідача підсобним робітником з 17.05.2007 року та їй призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (жінкам, які працюють у с/г виробництві та виховали п'ятеро та більше дітей) з 30.08.2007 року, що підтверджується довідкою позивача від 27.04.2015 року №1199/06 та протоколом 14299 від 05.09.2007 року.
Відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, незалежно від віку і трудового стажу в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Довідкою за вих. №471 від 19.11.2001 року, виданою виконкомом Великовербченської сільської ради Сарненського району Рівненської області, підтверджується, що ОСОБА_1 народила і виховала до 14-річного віку п'ятеро дітей: сина ОСОБА_3 1980 р.н., дочку ОСОБА_4 1981 р.н., сина ОСОБА_5 1982 р.н., дочку ОСОБА_6 1985 р.н., дочку ОСОБА_7 1986 р.н.
Довідкою за вих. №3041, виданою виконкомом Великовербченської сільської ради Сарненського району Рівненської області, підтверджується, що ОСОБА_2 народила і виховала до 14-річного віку п'ятеро дітей: дочку ОСОБА_8 1983 р.н., дочку ОСОБА_9 1984 р.н., сина ОСОБА_10 1986 р.н., сина ОСОБА_11 1990 р.н., сина ОСОБА_12 1993 р.н.
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали у відповідача у сільськогосподарському виробництві, народили та виховали п'ятеро дітей до 14-річного віку, відтак мають право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про призначення пенсії на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" від 16.05.1992 року №244, жінки, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.
Право на пенсію на вказаних пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання.
Обчислення заробітку, призначення та виплата таких пенсій провадяться відповідно до чинного законодавства.
Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що пенсіонерки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали постійно в сільськогосподарському виробництві, народили та виховали до 14-річного віку п'ятеро дітей та мають право на призначення дострокової пенсії за віком в силу пункту 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", отже витрати на виплату і доставку виплачених пенсій повинні відшкодовуватися роботодавцем.
Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період січень 2015 року - квітень 2015 року підтверджується доказами, наданими позивачем. З матеріалів справи вбачається, що органом Пенсійного фонду направлено на адресу відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерок відповідача, у якому зазначено суми пенсій, виплачених пенсіонерам, що підлягають до відшкодування відповідачем.
Проте, відповідачем не внесено до органу Пенсійного фонду України суму фактичних витрат на виплату пільгових пенсій вказаних вище пенсіонерок за період січень 2015 року - квітень 2015 року у сумі 8577,24 грн. згідно розрахунку фактичних витрат позивача, доказів відшкодування відповідачем вказаних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій суду не надано.
Відповідно до підпункту третього пункту 4 "Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі", що затверджене постановою Правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за №40/26485, Головне управління Пенсійного фонду України в області, яке разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах утворюють систему територіальних органів Фонду, зокрема, здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, а також стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.
З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства "Бутейківське" (ідентифікаційний код 30811215; місцезнаходження: 34571, Рівненська область, Сарненський район, с. Бутейки, вул. Зелена, б.8) на користь Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період січень 2015 року - квітень 2015 року у сумі 8577,24 грн. (вісім тисяч п'ятсот сімдесят сім гривень 24 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови
Суддя Кравчук Т.О.
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2015 |
Оприлюднено | 18.06.2015 |
Номер документу | 44871716 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Кравчук Т.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні