Рішення

від 10.06.2015 по справі 904/3911/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.06.15р. Справа № 904/3911/15 За позовом Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Славіа", м. Дніпропетровськ

про зміну договору оренди земельної ділянки від 20.06.2005 р.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровська міська рада звернулась до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про внесення змін до п. 4.1. Договору оренди земельної ділянки від 20.06.2005 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Приватним підприємством „Славіа", посвідчений нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., та зареєстрований в реєстрі за № 5367. В книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Договір зареєстрований за № 040510401068 від 24.10.2005 р., виклавши його у наступній редакції:

„п. 4.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 11 356, 25 грн., не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом."

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився.

Останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, з огляду на наступне.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення.(див. Постанову Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 08.06.15 р., відповідач знаходиться за адресою, зазначеною у позовній заяві, на яку і була надіслана ухвала суду про порушення провадження у справі (а.с. 27-28).

Як вбачається із матеріалів справи, поштове відправлення, в якому містилась ухвала господарського суду про порушення провадження у справі, повернуто підприємством зв'язку з поміткою „за зазначеною адресою не проживає" (а.с. 23-26).

Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

09.06.15 року в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2005 р. між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець; Позивач) та Приватним підприємством „Славіа" (Орендар; Відповідач) укладено договір оренди землі (далі - Договір), згідно п.1.1. якого Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. Фучика, 12-Б (Жовтневий район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:317:0059.

За умовами Договору, п.1.2., цільове використання земельної ділянки за договором (УКЦВЗ) 1.11.6 (комерційна діляьність).

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Дніпродзержинської міської ради від 20.04.2005 р. № 334/26 (п.1.3. Договору).

Відповідно до п.2.1. вказаного вище договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0, 0972 га., площа частки, за яку справляється орендна плата становить 7,9% або 0, 0077 га.

Згідно п. 2.3. Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення договору становить 1 426 480, 02 грн.

Відповідно до п.3.1. договір укладається на 15 років.

В п. 4.1. Договору сторони узгодили, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1% відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

Розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання передбачених договором, зміни у цільовому використанні земельної ділянки, зміни розмірів ставки земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в інших випадках, передбачених законодавчими актами (п. 4.7. Договору).

В п.п. 12.1., 12.2. Договору сторонами передбачено, що зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі, за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо умов договору, спір розв'язується у судовому порядку

Звертаючись із даним позовом позивач вважає, що розмір орендної плати за землю у спірному договорі не відповідає вимогам законодавства, що є підставою для внесення змін до нього, що і стало предметом спору у даній справі та від чого ухиляється відповідач.

Заявлені вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст.6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно з вимогами статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (п. 288.5.1. ст. 288 Податкового кодексу України).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (статті 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).

02.02.2011 року Дніпропетровська міська рада прийняла рішення №216/8 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства", в п. 1 якого встановлено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.

У зв'язку із змінами, які були внесені до Податкового кодексу України відповідно до Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 року, позивачем 29.05.2014 року №26(3756) в газеті "Наше місто" опубліковано відкритого листа до орендарів земельних ділянок, розташованих у м. Дніпропетровську, про необхідність приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог Податкового кодексу України. Для укладання договорів оренди, всім орендарям, договори яких не відповідають вимогам Податкового кодексу України в частині визначення розміру річної орендної плати за землю, необхідно у двотижневий термін після публікації цього повідомлення звернутися до департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради.

Проте, у двотижневий термін після публікації цього звернення відповідач не звернувся до департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, вимоги не виконав, додаткову угоду до договору оренди землі не підписав.

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку (п.3.4.7 Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.2010 року №04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства").

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (постанова Верховного Суду України від 27.12.2010 року у справі № 27/15-10).

Разом з тим, слід зазначити про наступне, частиною 2 ст. 188 Господарського кодексу України визначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

В ч. 4 зазначеної вище норми, встановлено, у разі, якщо сторони не досягни згоди щодо зміни (розірвання) договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як свідчать матеріали справи, позивач, який вважав за необхідне внести зміни до договору, не надсилав на адресу відповідача таку пропозицію, що безперечно, не позбавляло права позивача на звернення за захистом порушеного права, шляхом вчинення до відповідача прямого позову з цього приводу, проте, в такому випадку суд вважає за необхідне покласти на позивача витрати у справі.

Керуючись ст.ст. 15, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", ст. 288 Податкового кодексу України, ст. ст. 632, 651, 652, 653, 654, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 288.5-288.5.2. Податкового кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Внести зміни до п. 4.1. Договору оренди земельної ділянки від 20.06.2005 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Приватним підприємством „Славіа", посвідченого нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., та зареєстрованого в реєстрі за № 5367. В книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Договір зареєстрований за № 040510401068 від 24.10.2005 р., виклавши його у наступній редакції:

„п. 4.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 11 356, 25 грн., не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом."

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 15.06.15 р.

Суддя І.Ф. Мельниченко