Рішення

від 20.05.2015 по справі 908/2417/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 32/65/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2015 Справа № 908/2417/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800)

До відповідача Підприємства "Укрстройцентр" громадської організації працездатних інвалідів "ПАРУС ПЛЮС" (69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 60-А)

про стягнення 28364,42 грн.

Суддя Колодій Н.А.

Представники сторін:

Від позивача Циганкова Т.О., № 3999-О від 03.10.2013 р.

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором б/н від 11.05.2011 р. в сумі 28364 грн. 42 коп., які складаються з 12000 грн. заборгованості за кредитом, 9037,31 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2052,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та 5275,11 грн. пені за неналежне виконання зобов'язань за договором.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.04.2015 р. справа № 908/2417/15-г прийнята суддею Колодій Н.А. до свого провадження, справі присвоєно номер провадження 32/65/15, справа призначена до розгляду на 20.05.2015 р.

В судовому засіданні 20.05.2015 р. позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві. Позов обґрунтовано ст.ст. 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідач в судове засідання 20.05.2015 р. не з'явився, про визнання позову не заявив, письмовий відзив на позовну заяву, а також витребувані ухвалою суду документи і матеріали суду не надав.

Позивач в судовому засіданні надав витяг з Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, юридичною адресою Підприємства "Укрстройцентр" громадської організації працездатних інвалідів "ПАРУС ПЛЮС" є 69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 60-А, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Ухвала суду від 10.04.2015 р. по даній справі, яка направлялася на адресу відповідача, тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконанням господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 20.05.2015 року за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

У засіданні суду 20.05.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.05.2011 р. Підприємство "Укрстройцентр" громадської організації працездатних інвалідів "ПАРУС ПЛЮС" (Клієнт) звернулось до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" із заявою, в якій зазначено, що Банк за наявності грошових коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту на вказаному рахунку № 26004060756928. У заяві зазначено, що про розмір ліміту Банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами банку, що розміщені у мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Підписавши цю заяву, Клієнт приєднується і погоджується із умовами, викладеними в Умовах і Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку, що розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.

Таким чином, між сторонами у справі укладено договір банківського обслуговування № б/н від 11.05.2011 р.

Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови) при укладенні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк та Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

У пунктах 3.2.1.1.1, 3.2.1.1.3, 3.2.1.1.5, 3.2.1.1.6, 3.2.1.1.8 Умов встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ліміт представляє собою суму грошових коштів у межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі "Угода").

Пунктом 3.2.1.2.1.2 Умов визначено, що при наявності вільних грошових ресурсів та відсутності розрахункових документів на примусове списання (стягнення) коштів із поточного рахунку клієнта, банк здійснює платежі клієнта понад залишок коштів на його поточному рахунку на підставі його розрахункових документів у межах ліміту, встановленого згідно з п. 3.2.1.1.6 цього розділу Умов і термінів, обумовлених п. п. 3.2.1.1.10, 3.2.1.1.11, а також при виконанні клієнтом зобов'язань за п. 3.2.1.2.2.14.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Із змісту укладеного сторонами договору № б/н від 11.05.2011 р. слідує, що він є фактично змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору, тобто між сторонами по суті виникли правовідносини кредитування шляхом надання Банком у користування Клієнта кредитних коштів, що містяться на відкритому банківському поточному рахунку.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 629 вказаного Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 1048 параграфа 1 глави 71 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з довідкою позивача вих. № 08.7.0.0.0/150306102425 від 06.03.2015 р. та випискою по рахунку № 26004060756928 позивачем встановлено відповідачу кредитні ліміти: 12.05.2011 р. - 1000 грн., 27.02.2012 р.- 1790 грн., 28.05.2013 р. - 4000 грн., 21.06.2013 р. - 12000 грн.

Згідно з п. 3.2.1.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди. Відповідно до п. 3.2.1.2.2.5 клієнт зобов'язався повернути кредит у строки, встановлені п.п. 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4, 3.2.1.2.2.17. Відповідно до п. 3.2.1.2.2.7 клієнт зобов'язався сплатити банку винагороду відповідно до п.п. 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, 3.2.1.4.11.

Пунктом 3.2.1.4.4 встановлено обов'язок клієнта сплачувати Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами.

Відповідно до розрахунку позивача та виписки по рахунку відповідача, за період із 12.05.2011 р. по 19.02.2015 р. відповідачу була нарахована комісія (винагорода за використання ліміту) в сумі 2052 грн., яка відповідачем не була сплачена.

Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов - Банк при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановлений інший термін повернення кредиту.

Судом встановлено, що на адресу Відповідача 10.11.2014 р. Банком направлено претензію № 10512ZPD0S08H від 30.10.2014 р. про сплату простроченої заборгованості за тілом кредиту, за відсотками та комісії за користування кредитом, а також сплату пені. Відповідь на претензію відповідач не надав.

Згідно з наданим позивачем розрахунком за відповідачем склалася заборгованість по процентам у розмірі 9037,31 грн.

Порядок розрахунків встановлений у п. 3.2.1.4 Умов, згідно з яким за користування кредитом у період із дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка) (п. 3.2.1.4.1). Порядок розрахунку відсотків є наступним:

За період користування кредитом із моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.2.1.4.1.1). У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів із кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню (п. 3.2.1.4.1.2). У разі непогашення кредита впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.2.1.4.1.3).

Згідно з п. 3.2.1.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості по процентам в розмірі 9037,31 грн. є вірним, вимоги заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені в розмірі 5275,11 грн.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, Клієнт виплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 3.2.1.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 років із дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом. Тобто, укладеним між сторонами договором установлений інший період нарахування неустойки, чим передбачено ч.6 ст.232 ГК України.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань із повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами та комісії. Розрахунок пені здійснений позивачем вірно. З відповідача на користь позивача стягується пеня в сумі 5275,11 грн.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Відповідач доказів погашення заборгованості за кредитом суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк", заявлені до Підприємства "Укрстройцентр" громадської організації працездатних інвалідів "ПАРУС ПЛЮС", суд вважає обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають повному задоволенню з підстав, що викладені вище.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст., ст. 22, 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" до Підприємства "Укрстройцентр" громадської організації працездатних інвалідів "ПАРУС ПЛЮС" про стягнення 28364 грн. 42 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства "Укрстройцентр" громадської організації працездатних інвалідів "ПАРУС ПЛЮС" (69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 60-А, код ЄДРПОУ 37611595) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, буд. 50; адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570) 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 9037 (дев'ять тисяч тридцять сім) грн. 31 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 2052 (дві тисячі п'ятдесят дві) грн. 00 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 5275 (п'ять тисяч двісті сімдесят п'ять) грн. 11 коп. пені та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "09" червня 2015 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.