Рішення

від 09.06.2015 по справі 908/3163/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.06.2015 Справа № 908/3163/15

за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Краснолиманського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Красний Лиман, Донецька область

до Коровоярської сільської ради, с. Коровій Яр, Краснолиманський район, Донецька область

ціна позову 124 911 грн. 12 коп.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - Ткаченко Ю.В., довіреність №03-77 від 19.12.2014;

від відповідача - не з'явився.

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» в особі Краснолиманського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Коровоярської сільської ради (далі - відповідач) про стягнення 124 911 грн. 12 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 29.10.2012 був укладений договір №01-12-538 на управління майном. Відповідач, в порушення умов укладеного договору, не відшкодував витрати позивача на експлуатацію та обслуговування об'єктів, які перевищили доходи від здійснення господарської діяльності з надання послуг, у зв'язку із чим виникла заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 124 911 грн. 12 коп. за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, тому справу, на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У телеграмі від 08.06.2015 відповідач просить суд перенести розгляд справи на іншу дату, у зв'язку із проведенням чергового засідання виконавчого комітету та неможливістю явки представника у судове засідання.

Суд, заслухавши представника позивача та дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

29.10.2012 між відповідачем та позивачем був укладений договір №01-12-538 на управління майном (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач передає позивачу майно в управління, а позивач приймає та здійснює від свого імені управління цим майном в інтересах відповідача (а.с.16-17).

Відповідно до додатку №1 до договору, відповідач передав позивачу в управління наступне майно: водопровідну мережу Д100мм.-6,4км., Д50мм.-5,6км.; свердловини 3 одиниці: №Г-248, №А-3079Э та №2; 2 одиниці насосів ЕЦВ 6-10-110; 3 одиниці пожежних гідрантів; 2 одиниці Башти Рожновського по 25мі кожна та запірну арматуру 8 одиниць: Д100мм., 5 одиниць Д50мм. (а.с.18).

Відповідно до п.5.1 договору, якщо витрати, понесені позивачем на експлуатацію та обслуговування об'єктів за договором, перевищують доходи від здійснення господарської діяльності з надання послуг водопостачання (водовідведення) населенню територіальної громади с. Коровій Яр, то відповідач зобов'язаний відшкодовувати позивачу різницю, яка виникла.

Згідно з п.5.2 договору, понесені позивачем витрати на експлуатацію та обслуговування об'єктів за договором оформлюються калькуляцією, яка є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що при виникненні різниці між доходами та витратами, відшкодування здійснюється відповідачем упродовж місяця, згідно з виставленим рахунком. Рахунок оформлюється позивачем за підсумками звітного місяця.

Відповідно до п.7.1 договору, в редакції додаткової угоди №3 від 30.12.2014 до договору, строк договору встановлений до 31.12.2015 (а.с.21).

На виконання умов договору відповідач передав, а позивач прийняв в управління майно, яке зазначено у додатку №1 до договору, що підтверджується актом приймання - передачі майна, переданого в управління за договором (а.с.22).

Позивачем були понесені витрати на експлуатацію та обслуговування об'єктів, які перевищили доходи від здійснення господарської діяльності з надання послуг за договором на загальну суму 124 911 грн. 12 коп. у період з 01.01.2013 по 31.12.2014, що підтверджується калькуляціями, рахунками та актами до договору на загальну суму 124 911 грн. 12 коп. (а.с.27-71).

Згідно з ч.1 ст. 1029 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Відповідно до ч.1 ст. 1042 ЦК України, управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням майном.

Частиною 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення зазначених вимог закону та договору, відповідач в строк не здійснив оплати за витрати на експлуатацію та обслуговування об'єктів, які перевищили доходи від здійснення господарської діяльності з надання послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 на загальну суму 124 911 грн. 12 коп.

Суд відхилив клопотання відповідача щодо перенесення розгляду справи на іншу дату, з огляду на те, що відповідачем жодних доказів, які б свідчили про проведення чергового засідання виконавчого комітету та неможливістю явки будь-якого іншого представника відповідача в судове засідання не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають задоволенню повністю.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Коровоярської сільської ради (84413, Донецька область, Краснолиманський район, с. Коровій Яр, код ЄДРПОУ 23185887) на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К. Лібкнехта, 177а, код ЄДРПОУ 00191678) в особі Краснолиманського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (84402, Донецька область, м. Красний Лиман, вул. Зелений Гай, 16а, код ЄДРПОУ 35580890) 124 911 грн. 12 коп. боргу та 2 498 грн. 22коп. витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 15 червня 2015 року.

Суддя О.В. Говорун