Рішення

від 27.05.2015 по справі 914/433/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/76/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2015 Справа № 914/433/15

за позовом Першого заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах:

позивач : Департамент економічної політики Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, буд. 1)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська інвестиційно - будівельна компанія" (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, буд. 43)

про стягнення 836654,40 грн.

Суддя Н.А. Колодій

Представники сторін:

Від прокуратури Тронь Г.М., посвідчення № 013451 від 03.12.2012 р.

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.02.2015 р. порушено провадження у справі № 914/433/15 за позовом Першого заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська інвестиційно - будівельна компанія" про стягнення 836654,00 грн., які складаються з 810884,54 грн. основного боргу за договором про сплату інвестиційного внеску № 49 від 28.05.2009 р., 2354,18 грн. втрат від інфляції, 2266,03 грн. - 3 % річних та 21149,65 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою від 02.04.2015 р. матеріали зазначеної справи в порядку ст. ст. 15, 17 ГПК України направлені до господарського суду Запорізької області за підсудністю.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.04.2015 р. справу № 914/433/15 прийнято до розгляду суддею Колодій Н.А., справі присвоєно номер провадження 32/76/15, справа призначена до розгляду на 27.05.2015 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Прокурор в судовому засіданні 27.05.2015 р. підтримав позовні вимоги та обґрунтовує їх ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Законом України "Про прокуратуру", ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, 173, 174, 193 Господарського кодексу України.

Позивач в судове засідання 27.05.2015 р. не з'явився.

Відповідач в судове засідання 27.05.2015 р. не з'явився, про визнання позову не заявив, письмовий відзив на позовну заяву, а також витребувані ухвалою суду документи і матеріали суду не надав.

Від відповідача повернулась ухвала суду від 22.04.2015 р. про порушення провадження по справі з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

В матеріалах справи міститься довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, станом на 18.02.2015 р. та 05.03.2015 р., відповідно до яких юридичною адресою ТОВ "Львівська інвестиційно - будівельна компанія" є: 71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, буд. 43, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 914/433/15-г.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд визнав за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представника позивача відповідача.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

28.05.2009 р. між Департаментом економічної політики Львівської міської ради (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівська інвестиційно-будівельна компанія" укладено договір про сплату інвестиційного внеску № 49 від 28.05.2009 р.

Відповідно до п. 1 предметом договору є сплата інвестиційного внеску.

Інвестор (відповідач) зобов'язався здійснити будівництво об'єкта (реконструкцію, перепрофілювання) відповідно до погодженої проектно-кошторисної документації з дотриманням державних будівельних норм і правил та інших нормативних вимог у терміни: початок 01 травня 2010 року; завершення 01 січня 2011 року (п. 2.1 договору).

Згідно п. 2.2. договору, відповідач зобов'язався сплатити кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 810884,54 грн., код 50110000 "Цільові фонди, утворені органами місцевого самоврядування розрахунковий рахунок № 31512931700002 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 23949066, отримувач: міський бюджет м. Львова 50000 грн. - до травня 2010 р., 760884,54 грн. до: закінчення терміну дії дозволу на виконання будівельних робіт та здачі об'єкта в експлуатацію."

Додатковою угодою про внесення змін до договору, сторони п. 2.2. договору внесли зміни в п. 2.2. договору та виклали її в наступній редакції: сплатити кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 810884,54 грн., розрахунковий рахунок № 31512931700002, код платежу 24170000 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 38008294, отримувач: міський бюджет м. Львова 810884,54 грн. по 28 грудня 2014 року ."

Таким чином, станом на момент вирішення справи, судом встановлено, що відповідач в повному обсязі не виконав свої зобов'язання щодо сплати інвестиційного внеску по договору, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 810884,54 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Департамент економічної політики Львівської міської ради неодноразово звертався до ТОВ "Львівська інвестиційно-будівельна компанія" листами (№ 23 від 22.01.2015 р. та від 03.02.2015 р.) про сплату інвестиційного внеску по договору у розмірі 810884,54 грн.

Суд вважає, що відповідач необґрунтовано залишив без задоволення вимогу позивача про сплату інвестиційного внеску.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач надав необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість 810884,54 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 810884,54 грн. обґрунтована і підлягає задоволенню.

У зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання позивачем заявлено вимоги про стягнення з боржника суми 2354,18 грн. -інфляційних втрат та 2266,03 грн. -3% річних.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування суми інфляції та 3% річних та визнані обґрунтованими та правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2354,18 грн. -інфляційних втрат та 2266,03 грн. - 3% річних.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 21149,65 грн. за періоди з 29.12.2014 р. по 31.01.2015 р. включно.

Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У пункті 2.3. договору сторони визначили, що у разі порушення термінів перерахування коштів на розвиток інженерної транспортної та соціальної інфраструктури інвестор сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на цей період, від суми коштів, що підлягають перерахуванню.

Штрафними санкціями, відповідно до ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Суд перевіривши розрахунок пені в сумі 21149,65 грн., наданого позивачем, зазначає, що розмір пені розраховано вірно, тому позовні вимоги в цій частині заявлено обґрунтовано.

На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Першого заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська інвестиційно - будівельна компанія" про стягнення 836654,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська інвестиційно - будівельна компанія" (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, буд. 43, код ЄДОРПОУ 33667162) на користь Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, буд. 1, ЄДРПОУ 38008294; код платежу 24170000 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 38008294, отримувач: міський бюджет м. Львова ) 810884 (вісімсот десять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 54 коп. основного боргу, 2354 (дві тисячі триста п'ятдесят чотири) грн. 18 коп. втрат від інфляції, 2266 (дві тисячі двісті шістдесят шість) грн. 03 коп. - 3 % річних та 21149 (двадцять одна тисяча сто сорок дев'ять) грн. 65 коп. пені Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська інвестиційно - будівельна компанія" (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, буд. 43, код ЄДОРПОУ 33667162) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); банк отримувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; рахунок № 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001; символ звітності банку - 206) 16733 (шістнадцять тисяч сімсот тридцять три) грн. 08 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "11" червня 2015 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.