Рішення

від 25.05.2015 по справі 908/2596/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/112/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2015 Справа № 908/2596/15-г

за позовом: Приватного приємства «Латус» (69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 49, ідентифікаційний код 20470400)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (69065, АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1)

про стягнення 24 993, 34 грн.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники сторін:

від позивача: Бранець Г.М., директор

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

15.04.2015р. до господарського суду Запорізької області звернулося приватне підприємство "Латус" з позовною заявою до фізичної особи - підприємець ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 24 993, 34 грн., з яких: 4 459, 99 грн. орендної плати, 17 979, 00 грн. пені, 2 075, 47 грн. інфляції та 478, 88 грн. 3% річних.

Ухвалою від 15.04.2015р. судом порушено провадження у справі № 908/2596/15-г, присвоєно провадженню номер 24/112/15, справу призначено до розгляду на 25.05.2015р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У засіданні суду 25.05.2015р. оголошено вступна та резолютивна частини рішення.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та зазначив, що 23.12.2010 року між сторонами укладено договір найму (оренди) магазину на Бородинському ринку №1/2011. Згідно предмету договору наймодавець передав, а наймач прийняв у тимчасове платне користування магазин АДРЕСА_2 в м. Запоріжжі. Зазначене приміщення було передано відповідачу 01.01.2011р., про що свідчить підписаний сторонами акт прийому-передачі. У зв'язку з розірванням договору найму, приміщення було повернуто позивачу 31.05.2012р., про що свідчить підписаний сторонами акт прийому-передачі. Станом на 15.04.2015р. за період з 04.2012р. по 05.2012р. за договором утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 4 459, 99 грн. За порушення строків оплати відповідачу нараховано пеня в сумі 17 979, 00 грн. за період з 16.04.2014р. по 15.04.2015р., індекс інфляції за період 01.06.2012р. - 31.03.2015р. в сумі 2 075, 47 грн., 3 % річних від простроченої суми за період 01.06.2012р. - 15.04.2015р. в розмірі 478, 88 грн. Враховуючи викладене позивач просить суд на підставі ст. ст. 526, 530, 549, 611, 625, 629, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 286 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, документи, витребувані судом, не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи судом відповідач попереджений належним чином, в порядку статті 64 ГПК України.

Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору. Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

23.12.2010р. між приватним підприємством "Латус" (Наймодавець) і приватним підприємцем ОСОБА_1 (Наймач) укладено договір найму (оренди) магазину на Бородинському районі, за умовами якого (п. 1.1.) Наймодавець передає, а Наймач приймає у тимчасове платне користування магазин АДРЕСА_2.

Загальна площа об'єкту найму становить 26 кв. м (п. 1.2.). Магазин передається у тимчасове платне користування для торгівлі продуктами харчування (п. 1.3.).

Згідно п. 2.1. договору, вступ Наймача у користування об'єктом найму настає одночасно з підписанням сторонами Договору та Акта приймання-передачі, який є обов'язковим додатком до цього договору.

Передача магазину у найм не спричиняє передачу Наймачу права власності на це майно. Власником об'єкту найму залишається Наймодавець, а Наймач користується ним протягом строку найму. Передача об'єкта в найм не може бути підставою для закріплення за Наймачем права власності на землю будь-яким способом (п. 2.2.).

Відповідно до п. 2.4. договору, об'єкт найму вважається поверненим Наймодавцю з часу підписання сторонами Акта приймання-передачі про фактичне повернення майна з оренди.

Розділом 3 договору сторони узгодили, що розмір плати за користування об'єктом найму становить 2 730, 00 грн. за магазин на місяць, в т.ч. ПДВ - 455, 00грн. Ринковий збір та плата за обслуговування торговельного місця не входять до плати за користування об'єктом найму (п. 3.1.). Розмір плати за користування об'єктом найму може змінюватися у разі змін податкового законодавства, амортизаційних відрахувань, розміру плати за землю тощо та коригується з урахуванням індексу інфляції. Зміни у цьому разі вносяться за ініціативою Наймодавця направленням Наймачу письмової угоди про збільшення плати за користування об'єктом найму (п. п. 3.2.). Плата за користування об'єктом найму сплачується в безготівковій формі до 5го числа поточного місяця. Уразі відмови Наймача від оренди, він зобов'язаний попередити Наймодавця за 15 днів (п. 3.5.).

Згідно п. 4.1. договору, Наймач зобов'язується, зокрема: своєчасно і в повному обсязі сплачувати Наймодавцю плату за користування об'єктом найму та вартість комунальних послуг (для магазинів) у 5 денний термін після отримання рахунка Наймодавця (4.1.2.); повернути Наймодавцю об'єкт найму згідно з Актом приймання-передачі в стані, не гіршому віл його стану на момент передачі в найм з урахуванням зносу у встановлених розмірах (4.1.9).

Даний договір діє з 01.01.2011р. по 31.12.2013р. (п. 6.1.).

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до умов статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму... Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі... Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором ...

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, 01.01.2011р. позивач передав, а відповідач прийняв торгівельне місце АДРЕСА_2, про що свідчить акт приймання передачі торговельного місця від 01.01.2011р.

31.05.2012р., у зв'язку з розірванням договору найму, приміщення було повернуто позивачу, про що складено акт приймання -передачі від 31.05.2012р., який підписаний сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, згідно із п. 3.5. Договору, плата за користування об'єктом найму сплачується у безготівковій формі до 5-го числа поточного місяця.

Судом встановлено, що після розірвання договору між сторонами було складено акти звірки. 31.05.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем склала 9 108, 39 грн. 22.05.2014р. між сторонами проведено звірку і згідно акту звірки заборгованість відповідача перед позивачем склала 5 459, 99 грн. Внаслідок цього сторонами складено графік сплати заборгованості з 06.2014 року по 03.2015 року по 500 грн. щомісячно, 04.2014 року - 419, 99 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач графік оплати не виконував, позивач на його адресу направлена претензія від 02.09.2014р. № 30. Оплату за оренду відповідач здійснив частково, а саме: 250, 00 грн. - платіжне доручення № 61 від 24.07.2014р., 500, 00 грн. - платіжне доручення № 33 від 16.09.2014р., 250, 00 грн. - платіжне доручення № 122 від 16.01.2015р.

Внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань, станом на 15.04.2015р. у відповідача виникла заборгованість за Договором в сумі 4 459, 99 грн. за період квітень 2012р. - травень 2012р. Доказів її погашення відповідачем до суду надано не було.

Оскільки однією із ознак договору найму є його оплатний характер за користування найманим майном, з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Зважаючи на те, що ФОП ОСОБА_1, в порушення умов Договору та вищенаведених норм ЦК України, свої зобов'язання щодо своєчасної сплати орендних платежів не виконано, суд вважає вимогу про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 4 459, 99 грн. законною і обґрунтованою, а тому задовольняє її у повному обсязі.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

За приписами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Умовами Договору, а саме пунктами 5.1., 5.1.1. передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України, зокрема, за порушення строку перерахування коштів, встановлених в п. 4.1.2, наймач сплачує пеню в розмірі 1% від суми боргу за кожний день прострочення.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем нараховано відповідачу пеня в сумі 17 979, 00 грн. за період з 16.04.2014 року по 15.04.2015 року. При цьому з 16.04.2014 року по 23.07.2014 року пеня складає 5 405, 40 грн. і нарахована за 99 днів виходячи з суми боргу станом на 16.04.2014 року в розмірі 5 459, 99 грн., з 24.07.2014 року по 16.09.2014 року пеня складає 2 813, 40 грн. і нарахована за 54 дні виходячи з суми боргу станом на 24.07.2014 року в розмірі 5 209, 99 грн., з 16.09.2014 року по 15.01.2015 року пеня складає 5 746, 20 грн. і нарахована за 122 дні виходячи з суми боргу станом на 16.09.2014 року в розмірі 4 709, 99 грн., з 16.01.2015року по 15.04.2015року пеня складає 4 014, 00 грн. і на рахована за 90 днів виходячи з суми боргу 4 459, 99 грн.

Факт прострочення платежу матеріалами справи доведено, однак враховуючи норми вищезазначеного законодавства пеня підлягає задоволенню частково в сумі 1 354, 93 грн., а саме за період з 16.04.2014 по 23.07.2014р. - 228, 57 грн., з 24.07.2014р. по 15.09.2014р. - 192, 70 грн., з 16.09.2014р. по 15.01.2015р. - 418, 74 грн., з 16.ю01.2015р. по 15.04.2015р. - 514, 92 грн. В іншій частині вимоги відхиляються.

Також позивачем заявлено до стягнення 478, 88 грн. 3% річних за загальний період з 01.06.2012р. по 15.04.2015р. та 2 075, 47 грн. інфляції за загальний період червень 2012р. - березень 2015р. включно.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Вимоги в частині стягнення 478, 88 грн. 3% річних та 2 075, 47 грн. інфляції є доведеними та задовольняються судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача в сумі 1 827, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (69065, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Латус" (69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 49, р/р 26001164329 АТ Райффайзен банк Аваль, МФО 380805, код ЄДРПОУ 20470400) - 4 459 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 99 коп. основного боргу, 1 354 (одна тисяча триста п'ятдесят чотири) грн. 93 коп. пені, 2 075 (дві тисячі сімдесят п'ять) грн. 47 коп. інфляції, 478 (чотириста сімдесят вісім) грн. 88 коп. 3% річних та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 11.06.2015р.