Рішення

від 26.05.2015 по справі 910/7559/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2015Справа №910/7559/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство передових технологій "Зонд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКОМЕРЦГРУП"

про стягнення 277 984,89 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Бутенко І.А. - довіреність №94 від 05.01.2015 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство передових технологій "Зонд" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКОМЕРЦГРУП" про стягнення 277 984,89 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару згідно умов Договору поставки №13-06/2014 П від 13.06.2014 року, та не повернув позивачу в повній мірі попередню оплату за непоставлений товар.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 110 750,94 грн. - попередньої оплати, 90 750,94 грн. - штрафних санкцій за порушення строків поставки товару, 52 687,74 грн. - штрафу у розмірі 25% від вартості непоставленого товару, 23 923,71 грн. - річних відсотків за користування чужими грошима, 5 560,00 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2015 року порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 12.05.2015 року.

30.04.2015 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли документи по справі.

В судове засідання 12.05.2015 року представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 12.05.2015 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 26.05.2015 року.

В судове засідання 26.05.2015 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 30.03.2015 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.05.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 26.05.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.06.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство передових технологій "Зонд" (далі по тексту - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКОМЕРЦГРУП" (далі по тексту - постачальник, відповідач) укладено Договір поставки №13-06/2014 П (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити наступний товар: труба обсадна 114 х 10,2 Л ОТТГ А (далі за текстом Товар) в кількості 11 (одинадцять) тон за ціною 19 160,00 грн. за 1 т з ПДВ.

Загальна вартість товару, що поставляється за даним Договором складає 210 750,96 грн., в тому числі ПДВ 20% - 35 125,16 грн.( п.4.1. Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору, місцем поставки Товару є склад Покупця за адресою: с. Карайкозове, Краснокутського району, Харківської області.

Товар мав бути поставлений протягом 21 календарного дня з моменту отримання Постачальником попередньої оплати в розмірі 70% ( п.4.2. Договору).

Відповідно до п.4.2. Договору, сторони узгодили порядок оплати товару, а саме:

- 70% вартості товару, зазначеної в п.4.1.Договору, оплачується як попередня оплата;

- 30% вартості товару, зазначеної в п.4.1.Договору, оплачується після письмового повідомлення про готовність товару до відвантаження від Продавця до Покупця.

На виконання умов договору, позивач 17.06.2014 року перерахував суму попередньої оплати в розмірі 70% від суми договору, що дорівнює 147 525,66 грн.

27.06.2014 року позивачем перерахувало остаточну вартість товару на суму 63 225,28 грн., тим самим повністю виконавши зобов'язання за договором в частині оплати вартості товару на суму 210 750,94 грн.

З врахуванням вищевикладеного строк поставки товару є 08.07.2014 року.

Відповідачем не було поставлено товар, натомість повернуто 100 000,00 грн. попередньої оплати.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо поставки товару та часткового повернення 100 000,00 грн. попередньої оплати, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 110 750,94 грн. з повернення попередньої оплати за непоставлений товар, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, здійснив попередньою оплату в повній мірі згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не поставив та не передав у власність позивача товар, а також не в повній мірі повернув попередню оплату за товар, та має перед позивачем заборгованість в розмірі 110 750,94 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 110 750,94 грн. - попередньої оплати, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився порушення зобов'язання, а тому позивач, керуючись пунктами 9.2. та 9.3. Договору, просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції, які за розрахунками позивача становлять: 90 750,94 грн. - штрафних санкцій за порушення строків поставки товару, 52 687,74 грн. - штрафу у розмірі 25% від вартості непоставленого товару, 23 923,71 грн. - річних відсотків за користування чужими грошима.

Відповідно до п. 9.2. Договору, у разі простроченим Продавцем термінів поставки Товару за Договором Постачальник сплачує Покупцю штрафну санкцію у розмірі 1% від вартості недопоставленого Товару за кожний день прострочення поставки Товару. У разі прострочення поставки Товару більше, ніж на 10 (десять) календарних днів проти строків, встановлених п. 3.1 даного Договору, Покупець мас право розірвати Договір в односторонньому порядку шляхом направлення письмового повідомлення в адресу Постачальника, а Постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 25 % від вартості не поставленого (недопоставленого) у встановлений строк Товару.

9.3. У разі неможливості поставити Товар що є предметом даного Договору, Продавець зобов'язаний повернути Покупцю суму попередньої оплати у повному обсязі у термін 10 (десять) банківських днів з моменту вимоги Покупця, а також сплатити проценти за весь час користування чужими коштами у розмірі 24% річних в у відповідності до ст. 536 ЦК України. У випадку прострочення Продавцем повернення коштів Покупцю більше ніж на 30 календарних днів, Продавець має додатково сплатити штраф у розмірі 10% від простроченої суми.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Згідно з п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення штрафних санкцій за невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі: 90 750,94 грн. - штрафних санкцій за порушення строків поставки товару, 52 687,74 грн. - штрафу у розмірі 25% від вартості непоставленого товару, 23 923,71 грн. - річних відсотків за користування чужими грошима, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКОМЕРЦГРУП" ( 02091, м. Київ, ВУЛИЦЯ ВЕРБИЦЬКОГО, будинок 18, код ЄДРПОУ 38374540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство передових технологій "Зонд" ( 36014, Полтавська обл., місто Полтава, ВУЛИЦЯ ХАРЧОВИКІВ, будинок 27, код ЄДРПОУ 23557449) 110 750 (сто десять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 94 коп. - попередньої оплати, 90 750 (дев'яносто тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 94 коп. - штрафних санкцій за порушення строків поставки товару, 52 687 (п'ятдесят дві тисячі шістсот вісімдесят сім) грн. 74 коп. - штрафу у розмірі 25% від вартості непоставленого товару, 23 923 (двадцять три тисячі дев'ятсот двадцять три) грн. 71 коп. - річних відсотків за користування чужими грошима, 5 560 (п'ять тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 05.06.2015 року.