Рішення

від 09.06.2015 по справі 911/1371/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2015 р. Справа № 911/1371/15

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго», Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівагрошляхбуд», Київська область, м. Фастів

про стягнення 20569,69 грн.

секретар судового засідання Колісник Ю.І.

за участю представників:

від позивача: Лещенко І.А. (довіреність №272 від 13 жовтня 2015 року);

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівагрошляхбуд» (далі - відповідач) про стягнення 20569,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії за №0085 від 29 жовтня 2007 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за спожиту електроенергію, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 16319,45 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1965,47 грн., 3% річних в розмірі 181,57 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2103,20 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 1 квітня 2015 року та призначено справу до розгляду на 21 квітня 2015 року.

Відповідно до ухвали суду від 21 квітня 2015 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 19 травня 2015 року.

Відповідно до ухвали суду від 19 травня 2015 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 9 червня 2015 року.

9 червня 2015 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 2553,37 грн. пені, 226,04 грн. 3% річних та 4514,96 грн. інфляційних втрат.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 1 квітня 2015 року, від 21 квітня 2015 року та від 19 травня 2015 року, в судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

19 травня 2015 року відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Київобленерго» (за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фастівагрошляхбуд» (за договором - споживач) 29 жовтня 2007 року укладено договір про постачання електричної енергії за №0085.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 120,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

Згідно пункту 2.1 договору, під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Пунктом 2.2.2 договору передбачено, що постачальник зобов'язується продавати (постачати) споживачу електричну енергію, як товар, з врахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик: в межах 120,0 кВт дозволеної потужності, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (Додаток №2 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених у додатку №3 «Режими постачання електричної енергії»; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами України (Додаток №10 «Узгодженні показники якості електричної енергії на межі балансової належності»).

Пунктом 2.3.1 договору встановлено, що споживач зобов'язується виконувати умови цього договору.

Відповідно до пункту 2.3.3 договору, споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та додатку №6 «Порядок зняття показників розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку».

Згідно пункту 4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених в додатку №4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

29 жовтня 2007 року між позивачем та відповідачем підписано додаток №4 до договору №0085 «Порядок розрахунків за активну електроенергію».

Відповідно до пункту 2.1 додатку №4, порядок оплати за активну електроенергію проводиться у формі авансової оплати та планових платежів з остаточним розрахунком по закінченню розрахункового періоду.

Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором виконав, проте невчасно, в результаті чого, станом на день звернення за даним позовом до суду, за ним утворилась заборгованість у розмірі 16319,45 грн. за спожиту електроенергію за період з серпня 2014 року по березень 2015 року.

Проте, під час розгляду справи, відповідач повністю розрахувався за спожиту електроенергію за період з серпня 2014 року по березень 2015 року, у зв'язку з чим позивачем до суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розмір заявленої до стягнення з відповідача пені, згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог, становить 2553,37 грн.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем визначено періоди, які виходять за межі строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Отже, судом здійснено власний перерахунок пені, за яким стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 2483,51 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нараховані позивачем 3% річних у сумі 226,04 грн. та інфляційні втрати у сумі 4514,96 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастівагрошляхбуд» (08520, Київська область, м. Фастів, вул. Червоний Шлях, 26, код 04654425) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2-б, код 23243188) - 2483 (дві тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 94 коп. пені, 226 (двісті двадцять шість) грн. 04 коп. 3% річних, 4514 (чотири тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн. 96 коп. та 1809 (одна тисяча вісімсот дев'ять) грн. 61 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 11 червня 2015 року

Суддя Д.Г. Заєць