Рішення

від 10.06.2015 по справі 915/417/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року Справа № 915/417/15

за позовом: Прокурора міста Миколаєва /Бузький бульвар, 15, м. Миколаїв, 54030/ в інтересах держави в особі

позивача: Фонду державного майна України /вул. Кутузова, 18/9, м. Київ, 01601/

до відповідача-1: Виконавчого комітету Миколаївської міської ради /вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001/

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс «Україна» /Бузький бульвар, 16, м. Миколаїв, 54015/

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Миколаївська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства «Україна» /вул. Спортивна, 17, м. Миколаїв, 54015/

про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності, визнання права власності та вилучення з володіння майна

Суддя Бездоля Д.О.

Представники:

від прокурора: Люта А.В. (посвідчення від 15.10.2012 № 009629)

від позивача: Стасюк О.Д. (довіреність від 25.12.2014 № 354)

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

від третьої особи: Ільїн Є.Ю. - голова (протокол від 06.04.2015 № 1), Фінкельштейн І.Й. (довіреність від 21.05.2015), Толпекін А.А. (договір про надання правової допомоги від 10.06.2015)

СУТЬ СПОРУ: Прокурор міста Миколаєва звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивача з позовом до відповідачів про:

- визнання незаконними та скасування підпункту 1.6. п. 1 та п. 2 рішення відповідача 1 від 27.11.2009 № 2139 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичними особами" в частині оформлення за відповідачем-2 права власності на нежитловий об'єкт, що складається з основних будівель за літ. А-2 загальною площею 1235,3 кв.м., за літ. В-3 загальною площею 390,1 кв.м., за літ. Д-1 загальною площею 112,9 кв.м., службових будівель та споруд, що розташований по Бузькому бульвару, 16 у м. Миколаєві та видачі свідоцтва про право власності на цей об'єкт;

- визнання незаконними та скасування п. 75 рішення відповідача 1 від 26.10.2012 № 1139 "Про зміну та надання адрес і внесення змін до рішень виконкому міської ради";

- визнання незаконними та скасування підпунктів 1.44., 1.45. п. 1 та п. 2 рішення відповідача 1 від 21.11.2012 № 1291 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичними особами" в частині оформлення за відповідачем-2 права власності на нежитловий об'єкт, що складається з нежитлових будівель: за літ. А-2 загальною площею 1235,3 кв.м., за літ. Д-1 загальною площею 112,9 кв.м. зі службовими будівлями та спорудами по Бузькому бульвару, 16 у м. Миколаєві та на нежитлову будівлю за літ. В-3 загальною площею 390,1 кв.м. зі службовою будівлею по Бузькому бульвару, 16/1 у м. Миколаєві, а також в частині видачі свідоцтва про право власності на ці об'єкти;

- визнання незаконними та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.12.2012 серії САЕ № 837700;

- визнання незаконними та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.12.2012 серії САЕ № 837872;

- визнання права власності на об'єкти нерухомості, які розташовані за адресою: Бузький Бульвар, 16, м. Миколаїв, що складаються з нежитлових будівель літ. А-2 площею 1235,3 кв.м., літ. Д-1 площею 112,9 кв.м., службових будівель, огорож та споруд, та за адресою: Бузький Бульвар, 16/1, м. Миколаїв, що складаються з нежитлової будівлі літ. В-3 площею 390,1 кв.м. та службової будівлі, за державою в особі позивача;

- вилучення з володіння відповідача 2 на користь держави в особі позивача об'єкт нерухомості за адресою: Бузький Бульвар, 16, м. Миколаїв, що складається з нежитлових будівель літ. А-2 площею 1235,3 кв.м., літ. Д-1 площею 112,9 кв.м., службових будівель, огорож та споруд;

- вилучення з володіння відповідача 2 на користь держави в особі позивача об'єкт нерухомості за адресою: Бузький Бульвар, 16/1, м. Миколаїв, що складається з нежитлової будівлі літ. В-3 площею 390,1 кв.м. та службової будівлі.

Заявлений позов прокурор обґрунтовує тим, що спірні акти відповідача-1 та свідоцтва про право власності, видані відповідачем-1, суперечать актам цивільного законодавства України та порушують право власності держави в особі позивача на спірні об'єкти, а відповідач-2 є добросовісним набувачем спірних об'єктів, які відплатно набув у третьої особи, яка не мала права їх відчужувати, поза волею власника - держави в особі позивача.

Позивач позов прокурора підтримав повністю та просить суд його задовольнити.

Відповідач-1 позов прокурора визнав повністю, вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі позовних вимог.

Третя особа позов прокурора підтримала повністю та просить суд його задовольнити.

Ухвалою суду від 24.04.2015 справа була прийнята до провадження судді Бездолі Д.О., розгляд справи призначений на 21.05.2015 о 16 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 21.05.2015 прокурору м. Миколаєва було відмовлено у задоволенні заяви від 19.03.2015 № (15-01)1998вих-15 про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 21.05.2015 розгляд справи був відкладений на 10.06.2015 о 16 год. 00 хв. у зв'язку з неподанням відповідачем-2 витребуваних судом доказів та необхідністю витребування судом нових доказів по справі.

Ухвалою суду від 10.06.2015 до участі у справі на стороні відповідача-2 була залучена третя особа без самостійних вимог на предмет спору.

Відповідач-2 свого представника в судове засідання 10.06.2015 знову не направив, вимоги ухвал суду не виконав, відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому, згідно з ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

16.04.2015 відповідач-2 подав до суду заяву про застосування строку позовної давності.

16.04.2015 відповідач-2 подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення по суті справи господарського суду Миколаївської області № 915/761/14, предметом позову в якій є визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської міської ради від 25.04.2014 № 39/20 «Про скасування пункту 1.18 рішення Миколаївської міської ради від 20.02.2002 № 91».

Розглянувши дане клопотання відповідача-2 в судовому засіданні 10.06.2015, господарський суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Господарський суд вважає, що розгляд даної справи є можливим до вирішення по суті справи господарського суду Миколаївської області № 915/761/14, оскільки суд при розгляді даної справи може самостійно встановити усі обставини, які є необхідними для прийняття законного, об'єктивного та справедливого рішення.

За цих підстав, суд відмовив відповідачу-2 у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.10.2014 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.01.2015, які набрали законної сили (постанова Вищого господарського суду України від 07.04.2015), у справі № 915/718/13 за позовом прокурора Заводського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (відповідач-1 у даній справі), Миколаївської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна» (третя особа у даній справі), Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс «Україна» (відповідач-2 у даній справі) про визнання частково незаконними та скасування п.п. 1, 1.3. рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 31.08.2001 № 720 та визнання права власності на нерухоме майно за державою встановлені наступні обставини, які жодним чином не спростовані відповідачем-2 та підтверджені матеріалами даної справи, а також поясненнями прокурора, позивача, відповідача-1 та третьої особи при розгляді даної справи:

- відповідно до рішення виконкому Миколаївської облради д/т №1528 від 21.09.1958 "Про внесення часткових змін до плану капітальних робіт ДСТ "Спартак" на 1953 рік - спірний об'єкт збудовано ще до цієї дати;

- відповідно до постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 671 від 11.08.1966 "Про заходи по подальшому розвитку фізичної культури і спорту" та з метою розширення фізкультурно-масової роботи і створення спортивної бази Миколаївського обласного товариства "Спартак", виконком Миколаївської обласної ради д/т і президія обласної ради профспілок прийняли 01.12.1967 постанову № 853 "Про реконструкцію водної станції обласної Ради ДСТ "Спартак" шляхом прибудови спортзалу за рахунок коштів обласної Ради ДСТ "Спартак" і господарських організацій, які обслуговуються ДСТ, згідно додатку";

- в додатку до постанови № 853 від 01.12.1967, вказана Рознарядка на виділення коштів для реконструкції водної станції "Спартак", а саме: обласна Рада ДСТ "Спартак" - 20 тис. крб., виробниче управління автомобільного транспорту, обласне виробничо - технічне управління зв'язку, обласне управління побутового обслуговування населення, обласне управління місцевої промисловості, обласне управління молочної промисловості, обласне управління харчової промисловості, облспоживспілка, обласний відділ комунального господарства - по 10 тис. крб., обласне управління - 5 тис. крб., обласний трест громадського харчування - 4 тис. крб.;

- розпорядженням № 7-р виконкому Миколаївської облради д/т від 08.01.1968, на виконання вказаної постанови № 853 від 01.12.1967, функції замовника робіт по реконструкції водної станції "Спартак" покладено на Управління капітального будівництва облвиконкому, підрядника - на обласний ремонтно-будівельний трест;

- розпорядженням № 115 по Управлінню торгівлі Миколаївської ОВК від 22.05.1968 зобов'язано директорів 5-торгів перерахувати УКБа облвиконкому за рахунок коштів амортизаційного фонду на капітальний ремонт по 1 т. крб.;

- розпорядженням виконкому Миколаївської облради д/т № 806-р від 25.10.1970 затверджено кошторис на реконструкцію та надбудову з прибудовою водної станції "Спартак" на Сухому фонтані в м. Миколаєві в сумі 101.19 тис. крб.;

- технічна документація по реконструкції і надбудові з прибудовою спортивного залу водної станції "Спартак" в м.Миколаєві затверджена наказом УКБ облвиконкому № 21-с від 03.03.1969 (підрядник - облремтрест, замовник - УКБ облвиконком);

- рішенням № 261 від 22.05.1972 виконкому Миколаївської обласної ради д/т затверджено обсяги капітальних вкладень за рахунок нецентралізованих джерел фінансування понад загальний обсяг державних капітальних вкладень, передбачених в народногосподарському плані на 1972р. по об'єктах торгівлі, житлового будівництва і інших галузях згідно з додатками №№1-6. В додатку № 4 до вказаного рішення (таблиці 1, 2, 3) вказано: "основні фонди в 1972 по об'єктам фізкультури і спорту Миколаївського облвиконкому (внески ДСТ "Спартак");

- рішенням виконкому Миколаївської облради д/т № 1098 від 21.11.1972 затверджено акт державної комісії по прийомці в експлуатацію реконструкції з надбудовою і прибудовою спортивного залу водної станції "Спартак" на Сухому лимані м. Миколаєва, збудованої РБУ - 1 облрембудтресту, об'єм - 6113 м. куб., корисна площа - 1050,5 кв.м. Забезпечення нормальної експлуатації вказаного об'єкту покладено на голову обласного ДСТ "Спартак";

- те, що вказаний об'єкт використовувався та утримувався Миколаївською облрадою ДСТ "Спартак" в період з 1979 по 1984 роки підтверджується наступними архівними документами: стенограмою Х обласної звітно-виборчої конференції Миколаївської облради ДСТ "Спартак" від 11.01.1979; довідкою про хід спортивних баз облради ДСТ "Спартак" до весняно-літнього сезону 1979 року; постановою № 21/7 від 27.02.1979 президії Миколаївської облради ДСТ "Спартак" "Про хід підготовки спортивних баз до весняно-літнього сезону 1979 року"; постановою № 177/1 від 27.09.1979 президії Миколаївської облради ДСТ "Спартак" "Про хід підготовки спортивних баз до осінньо-зимового сезону 1979-80р."; постановою президії Миколаївської облради ДСТ "Спартак" № 127/3 від 27.09.1979 "Про роботу водно-спортивного комплексу облради по створенню умов для організації учбово-спортивного процесу, про роботу по комплексу ГПО і проведенню оздоровчих заходів"; постановою № 34 від 28.02.1983 президії Миколаївської облради ДСТ "Спартак" "Про підготовку спортивних баз до весняно-літнього сезону 1983р."; довідкою про підготовку спортивних баз облради ДСТ "Спартак" до весняно-літнього сезону 1983р.; постановою № 23 президії Миколаївської облради ДСТ "Спартак" від 24.02.1984 "Про підготовку спортивних баз до весняно-літнього сезону 1984р."; постановою № 27 від 27.02.1986 президії Миколаївської облради ДСТ "Спартак" "Про підготовку спортивних баз до весняно-літній період"; планами роботи Миколаївської облради ДСТ "Спартак" на ІІІ квартал 1980 року, 1981 рік, ІV квартал 1981 року, планом основних заходів Миколаївської облради ДСТ "Спартак" на 1987 рік;

- профспілкові організації СРСР діяли за Статутом, затвердженим постановою XVIII з'їзду профспілок СРСР від 01.01.1987 та являли собою загальносоюзну громадську організацію;

- постановою ВЦРПС № 2-16 від 20.02.1987 було створено Всесоюзне добровільне фізично-спортивне товариство профспілок - ВДФСТ профспілок, скасувавши всесоюзні ДСТ профспілок: "Буревісник", "Водник", "Локомотив", "Спартак", "Труд.Урожай" та інші центральні республіканські, обласні та інші ради інших ДСТ, а також Всесоюзну Раду ДСТ профспілок. Встановлено, що первинним органом ВДФСТ профспілок є Всесоюзна Рада, в республіках, краях, областях, округах - відповідні Ради ВДФСТ. Вказаною постановою передано відповідній Раді ВДФСТ станом на 01.04.1987 грошові кошти, штати, інвентар, обладнання і інші матеріальні цінності, а також спортивні споруди, ДЮСШ;

- Українська республіканська Рада профспілок 06.04.1987 прийняла постанову № П-3-1г "Про заходи по удосконаленню керівництва фізкультурним рухом профспілок", якою (абз. 6 п. 4) зобов'язала секретаріат Укрсофпрофа створити ліквідаційну комісію по ліквідації ДСТ, і передати відповідній Раді ВДРСТ станом на 01.07.1987 грошові кошти, штати, інвентар, обладнання, інші матеріальні цінності, а також спортивні споруди, ДЮСШ. Передачу здійснити з участю представника Ради профспілок;

- відомостей щодо здійснення такої передачі та відповідних доказів сторонами суду не надано. При розгляді даної справи суду даних доказів учасниками судового процесу також подано не було;

- 12.05.1987 секретаріат Української республіканської Ради профспілок прийняв постанову № Ст-3-4т "Про управління спортивних споруд РП ВДФСТ профспілок", якою погоджено передачу з балансу ліквідованих Рад на баланс створених обласних Рад профспілок республіканські учбово - спортивні бази і споруди для проведення на них фізкультурно - масової і оздоровчої роботи;

- 22.10.1990 президія ВДФСТ профспілок прийняла постанову № 3-2 "Про власність Рад ВДФСТ профспілок", відповідно до якої вважати власністю відповідних Рад ВДФСТ профспілок наявні у їх віданні будівлі, споруди, житловий фонд, обладнання, інвентар, майно культурно-просвітнього і оздоровчого значення, грошові кошти, акції, інші цінні папери і інше майно, необхідне для матеріального забезпечення діяльності, а також підприємства, благодійні заклади, створені за рахунок коштів цих Рад у відповідності з цілями, вказаними в Статуті. Пунктом 2 постанови зобов'язано організаційно-кадровий відділ ВР ВДФСТ профспілок в місячний строк підготовити для реєстрації в Мінюсті СРСР Статут ВДФСТ профспілок. Пунктом 4 цієї постанови передбачено, що передача основних фондів і іншого майна, яке належить Радам ВДФСТ профспілок, а також їх викуп колективами організацій і громадянами до реєстрації Статуту не допускаються;

- у зв'язку з проголошенням державного суверенітету України і виходом її з союзних структур, рішенням ІІІ пленуму Української Ради ВД ФСТ профспілок припиняється діяльність Всесоюзного фізкультурно-спортивного товариства профспілок України;

- листом від 23.01.1992 за вихідним № 1-1.33-74 Рада Федерації незалежних профспілок України звернулася до Міністерства юстиції України з проханням зареєструвати Статут спортивного товариства профспілок "Україна", яке є правонаступником ВДФСТ профспілок України. Статут ФСТ "Україна" зареєстровано 14.02.1992 за №202. У п. 1.5 Статуту вказано, що ФСТ "Україна" є правонаступником майнових прав та зобов'язань Української республіканської організації ВФСТ профспілок;

- 26.06.1995 за № 88 була здійснена реєстрація Миколаївської облради фізично-спортивного товариства "Україна" як місцевого осередку всеукраїнської громадської організації;

- постановою Президії Федерації профспілок України затверджено перелік майна профспілок України, що відноситься до загальнопрофспілкової власності, власності галузевих профспілок і регіональних профоб'єднань та обласних галузевих комітетів. Відповідно до додатку № 2 зазначеної постанови до переліку майна профспілок України, що відноситься до власності галузевих профспілок включено фізкультурно-спортивної споруди, спортивні клуби та інші установи фізкультурно-спортивного призначення, що знаходилися на балансі галузевих профспілок;

- 25.03.1993 постановою Президії Федерації професійних спілок України передано до підпорядкування регіональним міжспілковим профорганам областей та м. Києва усі спортивні заклади та інші основні засоби, що знаходилися на балансі обласних, Київської міської рад Добровільного фізкультурно-спортивного товариства профспілок (ВДФСТ);

- спортивні споруди, розташовані по Бузькому бульвару, 16 в м. Миколаєві, знаходилися на балансі Миколаївської обласної Ради спортивного товариства профспілок "Україна";

- 11.07.2001 за замовленням Миколаївської обласної ради СТП "Україна" державною технічною комісією, призначеною за дорученням заступником міського голови, підписано акт державної технічної комісії про введення до експлуатації раніше побудованих об'єктів. За рішенням державної технічної комісії будівлі МОР СТП "Україна" за адресою: Бузький бульвар, 16 прийнято до експлуатації. Акт складено за формою Додатку № 5 до порядку введення до експлуатації об'єктів, які не є державною власністю. Відповідно до п. 2 рішення державної технічної комісії, зазначений акт є підставою для прийняття рішення міськвиконкому міської Ради, реєстрування у відповідних органах, а також у державних органах статистики;

- рішенням виконкому Миколаївської міської Ради № 609 від 13.07.2001 акт державної технічної комісії про введення до експлуатації будівель Миколаївської обласної Ради спортивного товариства профспілок "Україна" по Бузькому бульвару, 16, затверджено. У вказаному рішенні вказано перелік і об'єми побудованих споруд і будівель по Бузькому бульвару, 16 та рекомендовано МОР СТП "Україна" звернутися до КП "Миколаївське міжміське БТІ" для внесення змін до технічної документації будівель за адресою: Бузький бульвар, 16, згідно з даним рішенням;

- 31.08.2001 виконком Миколаївської міської ради прийняв рішення № 720 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичними особами", п/п 1.3 п. 1 та п. 2 якого оформив з видачею свідоцтва про право власності за Миколаївською обласною радою спортивного товариства профспілок "Україна" право власності на об'єкти нерухомого майна, в т.ч. на майно, розташоване по Бузькому бульвару, 16, м. Миколаїв, а саме на: адмінбудівлю за літ. А-2 площею 1235,3 кв.м., трамплін із вбудованим гуртожитком за літ. В-3 площею 305,8 кв.м., адмінбудівлю за літ. Д-1 площею 112,9 кв.м., навіс за літ. Б-1 площею 31,2 кв.м., вбиральню за літ. Е-1 площею 8,9 кв.м., склад за літ. Г-1 площею 21,6 кв.м., бензосховище за літ. Ж-1 площею 19,2 кв.м., зовнішні сходи площею 84,3 кв.м., залізобетонні споруди 3, 4, набережну № 7, корти 8, 9, ІІ-VІІ, підпірну стіну 10, 14, огорожу 11-13, покриття І. При цьому, описова частина оспорюваного рішення містить посилання на рішення виконкому Миколаївської міської Ради № 609 від 13.07.2001, яким затверджено Акт державної технічної комісії про введення до експлуатації будівель, які знаходяться на балансі МОР СТП "Україна" та розташовані по Бузькому бульвару, 16;

- відповідно до протоколу установчих зборів спортивного товариства "Україна" від 20.10.2001, назву Миколаївської обласної ради спортивного товариства профспілок "Україна" змінено на Миколаївську обласну раду фізкультурно-спортивного товариства "Україна";

- протоколом № 1 зборів учасників ТОВ СОК "Україна" від 30.09.2009 затверджено створення ТОВ "СОК "Україна", погоджено порядок внесення до статутного фонду часток, відповідно до якого нежитлові приміщення по Бузькому Бульвару, 16 в м. Миколаєві внесено до статутного фонду ТОВ "СОК "Україна";

- прокурором Заводського району м. Миколаєва, на виконання доручення прокуратури Миколаївської області від 08.01.2013, було проведено перевірку додержання законодавства з питань законності відчуження водноспортивного комплексу "Спартак" та передачі до статутного фонду ТОВ СОК "Україна" нежитлового об'єкту, розташованого по Бузькому бульвару, 16 у м. Миколаєві. За результатами проведеної перевірки встановлено, пункти 1, 1.3, 2, 3 рішення виконкому Миколаївської міської ради № 720 від 31.08.2001 суперечать вимогам законодавства. Оскільки РВ ФДМУ по Миколаївській області не наділено повноваженнями щодо перевірки законності рішень органів місцевого самоврядування, то про порушення своїх прав йому стало відомо лише після проведеної прокуратурою перевірки.

Вказаним рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.10.2014 у справі № 915/718/13, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.01.2015, які набрали законної сили (постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2015 дана постанова апеляційного господарського суду залишена без змін), позов прокурора Заводського району м. Миколаєва був задоволений частково:

- визнано незаконним та скасовано: підпункт 1.3 пункту 1 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 720 від 31.08.2001 в частині оформлення за Миколаївською обласною радою спортивного товариства профспілок "Україна" права власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані в м. Миколаєві по Бузькому бульвару, 16, а саме: адмінбудівлю за літ. А-2 площею 1235,3 кв.м., трамплін із вбудованим гуртожитком за літ. В-3 площею 305,8 кв.м., адмінбудівлю за літ. Д-1 площею 112,9 кв.м., навіс за літ. Б-1 площею 31,2 кв.м., вбиральню за літ. Е-1 площею 8,9 кв.м., склад за літ. Г-1 площею 21,6 кв.м., бензосховище за літ. Ж-1 площею 19,2 кв.м., зовнішні сходи площею 84,3 кв.м., залізобетонні споруди 3, 4, набережної № 7, корти 8, 9 , ІІ-VІІ, підпірна стіна 10, 14, огорожу 11-13, покриття І; пункт 2 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 720 від 31.08.2001 в частині видачі Миколаївській обласній раді спортивного товариства профспілок "Україна" свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані в м. Миколаєві по Бузькому бульвару, 16, а саме: адмінбудівлю за літ. А-2 площею 1235,3 кв.м., трамплін із вбудованим гуртожитком за літ. В-3 площею 305,8 кв.м., адмінбудівлю за літ. Д-1 площею 112,9 кв.м., навіс за літ. Б-1 площею 31,2 кв.м., вбиральню за літ. Е-1 площею 8,9 кв.м., склад за літ. Г-1 площею 21,6 кв.м., бензосховище за літ. Ж-1 площею 19,2 кв.м., зовнішні сходи площею 84,3 кв.м., залізобетонні споруди 3, 4, набережної № 7, корти 8, 9 , ІІ-VІІ, підпірна стіна 10, 14, огорожу 11-13, покриття І;

- в іншій частині позову про визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на нежитлові приміщення, що розташовані у м. Миколаєві по Бузькому бульвару, 16, а саме: адмінбудівлю за літ.А-2 площею 1235,3 кв.м., адмінбудівлю за літ. Д-1 площею 112,9 кв.м., навіс за літ. Б-1 площею 31,2 кв.м., вбиральню за літ. Е-1 площею 8,9 кв.м., бензосховище за літ. Ж-1 площею 19,2 кв.м., зовнішні сходи площею 84,3 кв.м., залізобетонні споруди 3, 4, набережної № 7, корти 8, 9 , ІІ-VІІ, підпірну стіну 10, 14, огорожу 11-13, покриття І, та нежитлові приміщення, що розташовані у м. Миколаєві по Бузькому бульвару, 16/1, а саме: трамплін із вбудованим гуртожитком за літ. В-3 площею 305,8 кв.м., склад за літ. Г-1 площею 21,6 кв.м., - відмовлено.

Наведені рішення у справі № 915/718/13 прийняті судами за таких висновків:

- з урахуванням положень ст. 87 ЦК УРСР, ст. 321 ЦК України, ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та встановлених обставин справи і, зокрема, про те, що під час прийняття рішення № 720 від 31.08.2001 року в частині визнання за Миколаївською обласною радою спортивного товариства профспілок "Україна" права власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, Бузький бульвар, 16, Виконкомом Миколаївської міськради було допущено порушення приписів Закону України № 1540-ХІІ від 10.09.1991 року "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", за яким майно підприємств, установ та організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю, Постанови Верховної Ради України № 2268-ХІІ від 10.04.1992 року, якою передбачено, що до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР передати тимчасово ФДМУ майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, Постанови Верховної Ради України № 3943-ХІІ від 04.02.1994 року, згідно якої до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю, Постанови Верховної Ради Української РСР № 506 від 29.11.1990 року "Про захист суверенних прав власності Української РСР", якою введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності власника державного майна до введення в дію Закону України "Про роздержавлення майна", а тому спірне майно, передано у відання Миколаївської обласної ради спортивного товариства профспілок "Україна" є профспілковим майном колишньої системи ВЦРПС, складовою частиною якої були і профспілки України, які не є правонаступниками майна колишньої всесоюзної організації лише на підставі власної заяви чи погодження права на майно з Конфедерацією Професійних спілок СРСР, створеною після прийняття у 1990 році Закону України "Про професійні спілки, права і гарантії їх діяльності";

- щодо позовних вимог прокурора про визнання права власності на вищезазначені нежитлові приміщення за адресою: м. Миколаїв, Бузький бульвар, 16 та 16/1, за Державою в особі ФДМУ, то за наявності чинних актів індивідуальної дії за якими за третьою особою та відповідачем-2 у даній справі оформлено право власності на спірні об'єкти - дані вимоги є передчасними.

Судом встановлено, що після 31.08.2001 (дата прийняття відповідачем-1 рішення № 720) оформлення права власності за третьою особою та відповідачем-2 на спірні об'єкти було здійснено згідно з наступними актами індивідуальної дії:

- підпунктом 1.18. пункту 1 та пунктом 2 рішення відповідача-1 від 20.02.2002 № 91 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичними особами» оформлено з видачею свідоцтва про право власності за третьою особою право власності, в тому числі, на майновий комплекс по Бузькому бульвару, 16 у м. Миколаєві. Проте рішенням Миколаївської міської ради від 25.04.2014 № 39/20 підпункт 1.18. пункту 1 рішення відповідача-1 від 20.02.2002 № 91 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичними особами» скасований;

- спірним підпунктом 1.6. пункту 1 та частково спірним пунктом 2 рішення відповідача-1 від 27.11.2009 № 2139 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичними особами" оформлено з видачею свідоцтва про право власності за відповідачем-2 право власності на нежитловий об'єкт, що складається з основних будівель за літ. А-2 загальною площею 1235,3 кв. м., за літ. В-3 загальною площею 390,1 кв. м., за літ. Д-1 загальною площею 112,9 кв. м., службових будівель та споруд, який розташований за адресою: Бузький бульвар, 16, м. Миколаїв;

- спірним пунктом 75 рішення відповідача-1 від 26.10.2012 № 1139 "Про зміну та надання адрес і внесення змін до рішень виконкому міської ради" спірним нежитловим будівлям за адресою: Бузький бульвар, 16, літ. В-3, Г-1, №№ 1, 2, м. Миколаїв, надано нову адресу: Бузький бульвар, 16/1, м. Миколаїв;

- спірними підпунктами 1.44., 1.45. пункту 1 та частково спірним пунктом 2 рішення відповідача-1 від 21.11.2012 № 1291 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичними особами" оформлено з видачею свідоцтва про право власності за відповідачем-2 право власності на нежитловий об'єкт, що складається з нежитлових будівель: за літ. А-2 загальною площею 1235,3 кв. м., за літ. Д-1 загальною площею 112,9 кв. м. зі службовими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Бузький бульвар, 16, м. Миколаїв, та на нежитлову будівлю за літ. В-3 загальною площею 390,1 кв. м. зі службовою будівлею, яка розташована за адресою: Бузький бульвар, 16/1, м. Миколаїв.

На підставі власного рішення від 21.11.2012 № 1291 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичними особами" відповідач-1 видав відповідачу-2 спірні свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.12.2012 серії САЕ № 837700 та від 12.12.2012 серії САЕ № 837872.

Відповідно до п/п 7 п. 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, в т.ч., свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією.

Станом на час вирішення даного спору спірні об'єкти нерухомості знаходяться у володінні відповідача-2, що підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи, поясненнями прокурора, позивача, відповідача-1, третьої особи та жодним чином не спростовується відповідачем-2.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов прокурора м. Миколаєва підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 87 ЦК УРСР від 18.07.1963 № 1540-VI соціалістичною власністю є: державна (загальнодержавна) власність; колгоспно-кооперативна власність; власність профспілкових та інших громадських організацій. Держава охороняє соціалістичну власність і створює умови для її примноження. Ніхто не має права використовувати соціалістичну власність з метою особистої наживи та в інших корисливих цілях.

Згідно з ст. 97 ЦК УРСР від 18.07.1963 № 1540-VI профспілкові та інші громадські організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів (положень). Право розпорядження майном, що є власністю профспілкових та інших громадських організацій, належить виключно профспілковим та іншим громадським організаціям.

Господарським судом встановлено, що спірні об'єкти нерухомості, право власності на які незаконними та скасованими в цій частині підпунктом 1.3. пункту 1 та пунктом 2 рішення відповідача-1 від 31.08.2001 № 720 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичними особами» було оформлено за третьою особою, були профспілковим майном колишньої системи ВЦРПС (ВДФСТП), складовою частиною якої були і профспілки України.

Господарським судом встановлено, що листом від 23.01.1992 за вихідним № 1-1.33-74 Рада Федерації незалежних профспілок України звернулася до Міністерства юстиції України з проханням зареєструвати Статут спортивного товариства профспілок "Україна", яке є правонаступником ВДФСТ профспілок України. Статут ФСТ "Україна" зареєстровано 14.02.1992 за № 202. У п. 1.5 Статуту вказано, що ФСТ "Україна" є правонаступником майнових прав та зобов'язань Української республіканської організації ВФСТ профспілок.

Проте останні не могли стати правонаступниками майна колишньої всесоюзної організації лише на підставі власної заяви про це, оскільки правовий режим цього майна визначено законодавчо. Даний висновок суду відповідає позиції Верховного суду України, яка викладена у постанові від 16.09.2014 у справі № 3-107гс14.

Постановою Верховної Ради УРСР від 29.11.1990 № 506-ХІІ «Про захист суверенних прав власності Української РСР», яка втратила чинність 04.03.1992, приписано до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна встановити мораторій на території республіки на будь-які зміни форм власності і власника державного майна, ініціаторами та учасниками яких є органи державної влади і управління.

Указом Президії Верховної Ради України від. 30.08.1991 № 1452-ХІІ "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" встановлено, що підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України, з прийняттям цього Указу переходять у державну власність України. Встановлено, що рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності після прийняття Постанови Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року "Про проголошення незалежності України" без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.

Постановою Верховної Ради України від 10.04.1992 № 2268-ХІІ «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України» приписано до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР передати тимчасово Фонду державного майна України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій. Фонду державного майна України прийняти майно цих підприємств, установ та об'єктів до 1 травня 1992 року.

Постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3943-ХІІ «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю. До законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів).

Статтями 1, 4 Закону України від 10.09.1991 № 1540-ХІІ «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України. Встановлено, що рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року "Про проголошення незалежності України" без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.

За цих підстав, господарський суд вважає, що спірні об'єкти: нежитловий об'єкт, що складається з нежитлової будівлі літ. А-2 загальною площею 1235,3 кв. м., нежитлової будівлі за літ. Д-1 загальною площею 112,9 кв. м., службових будівель, огорож та споруд, який розташований за адресою: Бузький бульвар, 16, м. Миколаїв, а також нежитлова будівля, що складається з нежитлової будівлі літ. В-3 загальною площею 390,1 кв. м. та службової будівлі, яка розташована за адресою: Бузький бульвар, 16/1, м. Миколаїв, є власністю держави в особі позивача.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач-2 жодним чином не спростував обставини, доведені суду прокурором, позивачем, третьою особою та визнані відповідачем-1.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

За встановлених обставин, господарський суд вважає, спірні підпункт 1.6. пункту 1 та частково спірний пункт 2 рішення відповідача-1 від 27.11.2009 № 2139 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичними особами", спірний пункт 75 рішення відповідача-1 від 26.10.2012 № 1139 "Про зміну та надання адрес і внесення змін до рішень виконкому міської ради", спірні підпункти 1.44., 1.45. пункту 1 і частково спірний пункт 2 рішення відповідача-1 від 21.11.2012 № 1291 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичними особами" та видані відповідачем-1 на підставі останнього рішення спірні свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.12.2012 серії САЕ № 837700 та від 12.12.2012 серії САЕ № 837872 суперечать вищенаведеним актам цивільного законодавства України та порушують право власності держави в особі позивача на спірне майно, а тому підлягають визнанню незаконними та скасуванню, відповідно позов прокурора в цій частині підлягає задоволенню господарським судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Матеріалами справи (спірними рішеннями відповідача-1, спірними свідоцтвами про право власності на нерухоме майно, іншими доказами) підтверджується оспорення та невизнання відповідачами права власності держави в особі позивача на спірні об'єкти: нежитловий об'єкт, що складається з нежитлової будівлі літ. А-2 загальною площею 1235,3 кв. м., нежитлової будівлі за літ. Д-1 загальною площею 112,9 кв. м., службових будівель, огорож та споруд, який розташований за адресою: Бузький бульвар, 16, м. Миколаїв, нежитлову будівлю, що складається з нежитлової будівлі літ. В-3 загальною площею 390,1 кв. м. та службової будівлі, яка розташована за адресою: Бузький бульвар, 16/1, м. Миколаїв.

За цих обставин, господарський суд вважає, що право власності держави в особі позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання за державою в особі позивача права власності на вище перелічені об'єкти нерухомості, а отже позов прокурора в цій частині також підлягає задоволення судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Господарським судом встановлено, що рішенням зборів учасників відповідача-2 від 30.09.2009, оформленим протоколом № 1, створено відповідача-2 та внесено третьою особою до статутного фонду відповідача-2, в т.ч., спірні нежитлові приміщення по Бузькому бульвару, 16, 16/1 у м. Миколаєві.

Отже, відповідач-2 набув спірне майно за відплатним правочином у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав, поза волею власника - держави в особі позивача.

Господарським судом встановлено, що станом на час вирішення даного спору спірні об'єкти нерухомості знаходяться у володінні відповідача-2.

За цих обставин, спірне майно підлягає витребуванню із володіння відповідача-2 на користь держави в особі позивача, а отже позов прокурора підлягає повному задоволенню господарським судом.

Господарський суд вважає, що заява відповідача-2 про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами у справі № 915/718/13 та підтверджується матеріалами даної справи прокурором Заводського району м. Миколаєва, на виконання доручення прокуратури Миколаївської області від 08.01.2013, було проведено перевірку додержання законодавства з питань законності відчуження водноспортивного комплексу "Спартак" та передачі до статутного фонду відповідача-2 нежитлового об'єкту, розташованого по Бузькому бульвару, 16 у м. Миколаєві. Оскільки позивач не наділений повноваженнями щодо перевірки законності рішень органів місцевого самоврядування, то про порушення своїх прав йому стало відомо лише після проведеної прокуратурою перевірки, а отже строк позовної давності прокурором та позивачем не пропущений. На підтвердження іншого відповідачем-2 не подано суду належних та допустимих доказів.

Прокурором заявлено на розгляд суду 5 немайнових вимог до відповідача-1 та 3 майнові вимоги до відповідача-2.

Відповідно до ст. 55 ГПК України ціна позову визначається у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується. Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Згідно з довідкою Миколаївського МБТІ від 12.03.2015 № 610, на підставі якої прокурор визначав ціну позову, інвентаризаційна вартість спірних об'єктів нерухомості складає 4601517 грн., 2 % з яких становить 92030,34 грн.

Відповідно до п/п 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальна заробітна плата з 1 січня 2015 року складає 1218 грн.

Таким чином, з відповідача-2 до Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в сумі 73080,00 грн., розрахований наступним чином: 1218 х 60.

Відповідно до п/п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, з відповідача-1 до Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в сумі 6090,00 грн., розрахований наступним чином: 1218 х 5.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати підпункт 1.6. пункту 1 та пункт 2 рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27.11.2009 № 2139 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичними особами» в частині оформлення за Товариством з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс «Україна» права власності на нежитловий об'єкт, що складається з основних будівель за літ. А-2 загальною площею 1235,3 кв. м., за літ. В-3 загальною площею 390,1 кв. м., за літ. Д-1 загальною площею 112,9 кв. м., службових будівель та споруд, який розташований за адресою: Бузький бульвар, 16, м. Миколаїв, та видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс «Україна» свідоцтва про право власності на цей нежитловий об'єкт.

3. Визнати незаконним та скасувати пункт 75 рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26.10.2012 № 1139 «Про зміну та надання адрес і внесення змін до рішень виконкому міської ради».

4. Визнати незаконними та скасувати підпункти 1.44., 1.45. пункту 1 та пункт 2 рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.11.2012 № 1291 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичними особами» в частині оформлення за Товариством з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс «Україна» права власності на нежитловий об'єкт, що складається з нежитлових будівель: за літ. А-2 загальною площею 1235,3 кв. м., за літ. Д-1 загальною площею 112,9 кв. м. зі службовими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Бузький бульвар, 16, м. Миколаїв, та на нежитлову будівлю за літ. В-3 загальною площею 390,1 кв. м. зі службовою будівлею, яка розташована за адресою: Бузький бульвар, 16/1, м. Миколаїв, та видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс «Україна» свідоцтва про право власності на ці нежитлові об'єкти.

5. Скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12.12.2012 серії САЕ № 837700, видане виконавчим комітетом Миколаївської міської ради.

6. Скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12.12.2012 серії САЕ № 837872, видане виконавчим комітетом Миколаївської міської ради.

7. Визнати право власності за державою в особі Фонду державного майна України на нежитловий об'єкт, що складається з нежитлової будівлі літ. А-2 загальною площею 1235,3 кв. м., нежитлової будівлі за літ. Д-1 загальною площею 112,9 кв. м., службових будівель, огорож та споруд, який розташований за адресою: Бузький бульвар, 16, м. Миколаїв.

8. Визнати право власності за державою в особі Фонду державного майна України на нежитлову будівлю, що складається з нежитлової будівлі літ. В-3 загальною площею 390,1 кв. м. та службової будівлі, яка розташована за адресою: Бузький бульвар, 16/1, м. Миколаїв.

9. Вилучити з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровчий комплекс "Україна" (Бузький бульвар, 16, м. Миколаїв, 54015, код 36700338) на користь держави в особі Фонду державного майна України (вул. Кутузова, буд. 18/9, м. Київ, 01133, код 00032945) нежитловий об'єкт, що складається з нежитлової будівлі літ. А-2 загальною площею 1235,3 кв. м., нежитлової будівлі за літ. Д-1 загальною площею 112,9 кв. м., службових будівель, огорож та споруд, який розташований за адресою: Бузький бульвар, 16, м. Миколаїв.

10. Вилучити з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровчий комплекс "Україна" (Бузький бульвар, 16, м. Миколаїв, 54015, код 36700338) на користь держави в особі Фонду державного майна України (вул. Кутузова, буд. 18/9, м. Київ, 01133, код 00032945) нежитлову будівлю, що складається з нежитлової будівлі літ. В-3 загальною площею 390,1 кв. м. та службової будівлі, яка розташована за адресою: Бузький бульвар, 16/1, м. Миколаїв.

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровчий комплекс "Україна" (Бузький бульвар, 16, м. Миколаїв, 54015, код 36700338) до Державного бюджету України судовий збір в сумі 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

12. Стягнути з Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, код 04056612) до Державного бюджету України судовий збір в сумі 6090 (шість тисяч дев'яносто) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 12.06.2015.

Суддя Д.О.Бездоля