Рішення

від 10.06.2015 по справі 914/1351/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2015 р. Справа№ 914/1351/15

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль» (с. Дуліби, Львівська обл.)

до відповідача: Братківської сільської ради (с. Братківці, Львівська обл.)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Стрийське управління Державної казначейської служби України Львівської області (м. Стрий, Львівська обл.)

про: стягнення заборгованості в розмірі 288632,97 грн. суми основного боргу, 3072,75 грн. - 3 % річних, 13424,90 грн. - інфляційних втрат

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі: В.С. Пшеничній

Представники:

від позивача: Павлик Р.В. - довіреність б/н від 21.04.2015 року.

від відповідача: не з'явився

третя особа: не з'явився

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль» (с. Дуліби, Львівська обл.) до Братківської сільської ради (с. Братківці, Львівська обл.) про стягнення заборгованості в розмірі 288632,97 грн. суми основного боргу, 3072,75 грн. - 3 % річних, 13424,90 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.04.2015 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 05.05.2015 року. Ухвалою суду від 05.05.2015 року розгляд справи відкладено до 14.05.2015 року, в зв'язку з відсутністю представника позивача. Ухвалою суду від 14.05.2015 року розгляд справи відкладено до 26.05.2015 року, для надання доказів. Ухвалою суду від 26.05.2015 року розгляд справи відкладено до 10.06.2015 року, для надання доказів.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 27.04.2015 року, про відкладення від 05.05.2015 року, від 14.05.2015 року, від 26.05.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

14.05.2015 року за вх. № 19818/15 позивач подав додаткові докази до матеріалів справи.

10.06.2015 року за вх. № 23796/15 позивач подав додаткові пояснення по справі.

10.06.2015 року за вх. № 24076/15 позивач подав додаткові докази до матеріалів справи.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 27.04.2015 року, про відкладення від 05.05.2015 року, від 14.05.2015 року, від 26.05.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, про що свідчить підпис повноважного представника відповідача на бланку оголошення про відкладення розгляду справи, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

06.05.2015 року за вх. № 18461/15 відповідач подав клопотання по справі.

14.05.2015 року за вх. № 19718/15 відповідач подав відзив на позовну заяву.

Третя особа вимог ухвали суду про відкладення від 05.05.2015 року, від 14.05.2015 року, від 26.05.2015 року виконала частково, явку поважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, про що свідчить підпис повноважного представника третьої особи на бланку оголошення про відкладення розгляду справи, а явка третьої особи була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

14.05.2015 року за вх. № 19850/15 третя особа подала пояснення по справі.

25.05.2015 року за вх. № 21343/15 третя особа подала заперечення на відзив на позовну заяву.

08.06.2015 року за вх № 23362/15 третя особа подала пояснення по справі.

08.06.2015 року за вх № 23364/15 третя особа подала клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 10.06.2015 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 25 листопада 2014 року Братківська сільська рада (надалі - відповідач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Магістраль» (надалі - позивач) уклали договір № 30/09 на капітальний ремонт вул. Шептицького в с. Братківці Стрийського району Львівської області.

Позивач зазначає, що, згідно п.1.2. Договороу, Замовник доручає, а Підрядник виконує на свій страх і ризик власними і залученими силами і засобами передбачені замовленням роботи по капітальному ремонту вул. Шептицького в с. Братківці Стрийського району Львівської області (надалі - Об'єкт), а Замовник приймає Об'єкт і здійснює своєчасне і повне фінансування прийнятих робіт.

Протягом листопада 2014 року - грудня 2014 року позивачем було виконано робіт на загальну суму 433 061,14 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт. Проте відповідачем дані кошти були оплачено частково в розмірі 144 428,17 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість за виконані роботи в розмірі 288632 (двісті вісімдесят вісім тисяч шістсот тридцять дві) гривні 97 копійок.

20.02.2015 року позивачем було скеровано претензію про оплату вищезазначених коштів. Проте, відповідач відповіді на претензію не надав. Отже, станом на 20.04.2015 року, сума заборгованості залишилась незмінною.

Позивач зазначає, що за своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем Договір 30/09 від 25.11.2014 р. є договором будівельного підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи, відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Позивач наголошує, що, відповідно до п. 4.5. Договору, замовник здійснює щомісячну оплату за виконані роботи в межах наявного бюджетного фінансування на підставі актів, підписаних сторонами.

Позивач звертає увагу на те, що, відповідно до п. 4.10 Договору, кінцеві розрахунки здійснюються замовником після виконання і приймання всіх передбачених Договором робіт протягом 15-ти днів після підписання Акта приймання Об'єкта в експлуатацію та протягом 5-ти днів з моменту реєстрації остаточного рахунку та реєстру на оплату в органах Держказначейства при наявності бюджетних коштів. Отже, Сторонами було досягнуто домовленості про те, що строк оплати виконаних робіт визначається вказівкою на подію, яка неминуче має настати, а саме - надходження коштів бюджету по капітальному ремонту на рахунок відповідача, у зв'язку з чим оплата за виконані роботи здійснюється на підставі Актів з моменту надходження коштів на рахунок відповідача.

Позивач зазначає, що за умовами п. 5.1.1. Договору, Замовник здійснює остаточний розрахунок за виконані роботи у двотижневий термін з моменту підписання сторонами належним чином оформлених Актів КБ-2в та КБ-3 при наявності відповідного фінансування з місцевого бюджету.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Крім того, сторони не вправі відступати від положень актів цивільного законодавства у разі, якщо обов'язковість для сторін актів цього законодавства випливає з їх змісту або із змісту відносин між сторонами (ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України).

Тобто, на думку позивача, обов'язок відповідача, як Замовника, за укладеним Договором оплатити прийняті роботи виникає відповідно до положень чинного законодавства України та п.п. 1.2. п. 5.1.1 Договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, на думку позивача, вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Бюджетне призначення має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування в межах відповідного періоду (п. 8 ст. 2 Бюджетного кодексу України). Згідно з ч. 12 ст. 23 Бюджетного кодексу України, усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, за твердженням позивача, подія - надходження коштів з Державного бюджету на 2014 рік, про яку йдеться у п. 4.10. Договору, - могла настати виключно до 31 грудня 2014 року. Поза межами цього терміну така подія настати не може. З 01.01.2015 року відповідні бюджетні призначення за 2014 рік втратили свою чинність. Таким чином, надходження коштів з Державного бюджету на 2014 рік не може вважатися подією, яка неминуче настане. Надходження коштів не відповідає правовим ознакам події, яка неминуче настане, оскільки залежить від волі і вчинення дій низки суб'єктів переказу коштів (п. 1.24 ст. 1, ст. 5 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Позивач не належить до учасників бюджетного процесу в розумінні ст. 20 Бюджетного кодексу України. Таким чином, між сторонами існують господарські правовідносини з приводу розрахунків за виконані підрядні роботи.

Крім того, як випливає з Постанови Верховного Суду України від 15.05.2012 року № 11/446, відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду, не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки, в разі відсутності коштів для оплати, замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Таких же обгрунтованих висновків дійшов і Європейського суду з прав людини у своєму рішенні у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року.

Отже, згідно з частиною першої статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, за твердженням позивача, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Беручи до уваги викладене, позивач вважає, що:

- подія, про яку йдеться у п. 5.1.1 і п 4.5. Договору, не настала у 2014 році, а її настання у наступних періодах залежить від волі органів державної влади України, що унеможливлює її правову кваліфікацію як події;

- позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав у повному обсязі;

- відповідач своїх зауважень щодо якості, обсягу та вартості робіт не висловив і підписав акти приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в;

- жодна сторона договору за будь-яких обставин (в тому числі і ненадходження грошових коштів) не може бути звільнена від виконання грошового зобов'язання;

- замовник відповідно до суті підрядних правовідносин зобов'язаний оплатити виконані підрядником роботи у строк, встановлений договором;

- за п. 5.1.1 Договору, Замовник зобов'язаний оплатити виконані підрядником роботи. За таких обставин строк виконання грошових зобов'язань відповідача перед позивачем по оплаті виконаних і прийнятих підрядних робіт за Договором за 2014 рік настав.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

У відповідності до положень ст. 625 Цивільного Кодексу України, позивачем пораховано штрафні санкції розмір котрих становить:

3% річних - складає 3 072,75 грн. (три тисячі сімдесят дві) грн. 75 коп.

За твердженням позивача, втрати від інфляції складають 13424,90 грн. (тринадцять тисяч чотириста двадцять чотири) гривні 90 копійок.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що Братківська сільська рада Стрийського району позов не визнає в повному обсязі.

Відповідно до розпоряджень голови Стрийської районної державної № 144 від 8 квітня 2014 року, № 191 від 5 травня 2014 року та № 220 від 29 травня 2014 року Братківській сільській раді було виділено 282 500 грн. субвенції з Державного бюджету на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності.

На підставі отриманої субвенції з Державного бюджету та наявності власних бюджетних коштів, 25.11.2014 року між сільською радою та ТзОВ «Магістраль» було укладено Договір № 30/09 на капітальний ремонт вулиці Шептицького в с. Братківці Стрийського району Львівської області (надалі - Договір).

Відповідач зазначає, що, згідно пункту 1.1. укладеного Договору, Замовник доручає, а Підрядник виконує на свій ризик власними і залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи по капітальному ремонту вулиці Шептицького в с. Братківці.

Відповідач наголошує, що згідно пункту 4.4 Договору, Замовник проводить фінансування робіт перерахуванням коштів згідно з умовами цього Договору. Відповідно до пункту 4.5. Договору, Замовник здійснює щомісячну оплату за виконані роботи в межах наявного бюджетного фінансування на підставі актів, підписаних уповноваженими представниками сторін. Оплата виконаних робіт здійснюється в 5-ти денний термін з моменту реєстрації рахунку та реєстру в органах Держказначейства при наявності бюджетних коштів. Згідно пункту 4.10 Договору, кінцеві розрахунки здійснюються Замовником після виконання і приймання всіх передбачених Договором робіт протягом 15-ти днів після підписання акту-приймання об'єкта в експлуатацію та протягом 5-ти днів з моменту реєстрації остаточного рахунку та реєстру на оплату в органах Держказначейства при наявності бюджетних коштів.

Відповідач звертає увагу суду на той факт, що, відповідно до законодавства України, сільська рада є тільки розпорядником бюджетних коштів і тому не може безпосередньо проводити фінансування виконаних робіт, оскільки, відповідно до частини 1 статті 43 Бюджетного кодексу України, при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 43 Бюджетного кодексу України, казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями. Статтею 49 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг, відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання, приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі:

1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету;

2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Відповідач зазначає, що зі свого боку, згідно пунктів 4.5 та 4.10 умов Договору, сільською радою 8 грудня 2014 року було зареєстровано в Стрийському УДКСУ Договір № 30/09 від 25.11.2014 року, а також Акт № 1а приймання виконаних будівельних робіт, що підтверджується відміткою управління. Факт реєстрації бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів Стрийським УДКСУ є підтвердженням того, що на рахунку Братківської сільської ради були наявні та достатні кошти для оплати виконаних робіт. 9 грудня 2014 року сільською радою подані платіжні доручення (№ 4 на суму 11 132, 97 грн.; № 5 на суму 70 000, 00 грн.; № 7 на суму 50 000, 00 грн.; № 9 на суму 157 500, 00 грн.) на оплату робіт по капітальному ремонту вул. Шептицького в с. Братківці, які були прийняті Стрийським УДКСУ, підтвердженням одержання є підпис уповноваженої особи.

Однак, за твердженням відповідача, необхідні кошти Стрийським УДКСУ, згідно пункту 4.10 умов Договору, не були перераховані на оплату зареєстрованого зобов'язання, згідно з платіжними дорученнями, незважаючи на наявність відповідних бюджетних зобов'язань для платежу у сільської ради та наявності на його рахунку коштів. На час звернення сільської ради до Стрийського УДКСУ з відповідними платіжними дорученнями були наявні як відповідні бюджетні зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету, так і відповідність напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, що відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України є безумовною підставою здійснення казначейством платежів за дорученнями розпорядника бюджетних коштів - сільської ради.

Отже, на думку відповідача, вини Братківської сільської ради щодо неоплати виконаних робіт немає, оскільки умови Договору сільською радою були виконані в повному обсязі, а Стрийським УДКСУ порушено як умови Договору, так і статтю 49 Бюджетного кодексу України шляхом нездійснення оплати бюджетних зобов'язань за дорученням розпорядника бюджетних коштів. Відповідач зазначає, що працівники Стрийського УДКСУ знають, що згідно частини 12 статті 23 Бюджетного кодексу України усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду (31 грудня), а платіжні доручення подані сільською радою 9 грудня 2014 року, тобто було достатньо часу щоб провести оплату.

Відповідно до частини 12 статті 23 Бюджетного кодексу України, кошти, які виділялися з Державного бюджету були повернуті в Державний бюджет, а кошти, які виділялися з місцевого бюджету Братківської сільської ради були проплачені Стрийським УДКСУ 19 березня 2015 року, згідно платіжного доручення № 2 від 17 березня 2015 року, на рахунок ТзОВ «Магістраль».

Відповідач звертає увагу на те, що у позовній заяві позивач зазначає, що відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду, не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати виконаних робіт, оскільки, в разі відсутності коштів для оплати, замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати. Братківська сільська рада не вбачає у своїх діях бездіяльності, а виконані роботи були прийняті тому, що кошти на рахунку сільської ради були, зобов'язання зареєстровані належним чином, однак, не з вини сільської ради, не були проплачені.

Щодо штрафних санкцій, визначених позивачем, відповідач зазначає, що, відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Сільська рада не вбачає умислу у своїх діях щодо прострочення виконання зобов'язання, оскільки виконала свої зобов'язання, згідно Договору № 30/09 від 25.11.2014 року, перед ТзОВ «Магістраль», а саме вчасно подала необхідні доручення в Стрийський УДКСУ щодо проведення оплати виконаних робіт. Тому, вважаємо безпідставною вимогу позивача стягнути із Братківської сільської ради штрафні санкції в сумі 3 % річних - 3072,75 грн., та втрати від інфляції - в сумі 13 424, 90 грн.

У своїх поясненнях третя особа зазначає, що у своїй діяльності Управління при виконанні покладених завдань керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, іншими актами законодавства України.

Стрийське управління Державної казначейської служби України Львівської області відповідно до Положення про Стрийське управління Державної казначейської служби України Львівської області, затвердженого наказом ДКСУ 21.11.2011 р. № 114 (далі - Положення) є Територіальним органом Державної казначейської служби України, підпорядкованим Державній казначейській службі України та Головному управлінню Державної казначейської служби України у Львівській області.

Пунктом 4 Положення визначено, що Управління здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів. Розрахунково-касове обслуговування проводиться відповідно до умов договорів, які укладаються між Управлінням та відповідними розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів або іншими клієнтами органів Державної казначейської служби України.

Постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 15.09.1999 р. № 1721 "Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства" органам Казначейства надано статус учасників системи електронних платежів Національного банку на загальних засадах та право здійснювати через цю систему тільки платежі та міжбанківські розрахунки.

Здійснюючи в межах своїх повноважень контроль за дотриманням бюджетного законодавства учасниками бюджетного процесу, Державна казначейська служба України відповідно до Положення забезпечує казначейське обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунку.

Казначейство управляє коштами, що обліковуються на рахунках, відкритих у Головних управліннях Казначейства і проводяться через СЕП НБУ, шляхом встановлення ліміту технічного рахунку та ліміту початкових оборотів у СЕП НБУ з урахуванням дотримання необхідного рівня платоспроможності, який визначається Казначейством.

Постановою Кабінету Міністрів від 01.03.2014 р. № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» затверджено заходи з метою стабілізації економічної ситуації в державі та економічного і раціонального використання державних коштів в 2014 році, якою зобов'язано Державну казначейську службу України здійснювати платежі у першочерговому порядку в повному обсязі - за видатками загального фонду державного бюджету на оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату; придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів; забезпечення продуктами харчування; оплата комунальних послуг та енергоносіїв, оплату видатків, пов'язаних з реалізацією продуктів цільових екологічних (зелених) інвестицій і виконанням зобов'язань сторін Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату; забезпечення роботи спеціалізованих санітарних автомобілів екстреної медичної допомоги (забезпечення пально-мастильними матеріалами, запасними частинами, послугами зв'язку); обслуговування державного боргу; поточні трансферти населенню; поточні трансферти місцевим бюджетам; оплату послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу; дослідження і розробки, окремі заходи з виконання державних (регіональних) програм, субсидії та трансферти підприємствам, установам та організаціям в частині оплати праці з нарахуваннями, стипендій, оплати комунальних послуг та енергоносіїв; видатками за рахунок коштів резервного фонду бюджету; видатками спеціального фонду державного бюджету на оплату праці працівників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, реалізацію проектів у рамках програм прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства та партнерства, оплату видатків, пов'язаних з реалізацією проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій і виконанням зобов'язань сторін Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. За іншими напрямками видатків проводити платежі з урахуванням ресурсної забезпеченості загального фонду державного бюджету, наявних та прогнозних залишків коштів на єдиному казначейському рахунку, зареєстрованих бюджетних зобов'язань та пріоритетності проведення видатків і надання кредитів. До такого напрямку належать видатки, про які йдеться в позовній заяві.

З урахуванням наведеного третя особа повідомляє, що Братківській сільській раді по КФК 170703 "Видатки на проведення робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом та утриманням автомобільних доріг", за КЕКВ 3132 "Капітальний ремонт інших об'єктів " було затверджено бюджетні призначення на 2014 рік на загальну суму 923932,97 грн. Із зазначеної суми на капітальний ремонт вул. Шептицького спрямовувались кошти в сумі 440164,12 грн. ( в т.ч.на виконання робіт ТзОВ "Магістраль" 433061,14 грн.), з яких :

- субвенція з державного бюджету, виділена в 2012 році на суму 11132,97 грн.;

- субвенція з державного бюджету, виділена в 2013 році на суму 70000,00 грн.;

- субвенція з державного бюджету, виділена в 2014 році на суму 157500,00 грн.;

- субвенція з державного бюджету, надана обласному бюджету, виділена в 2014 році на суму 50000,00 грн.;

- кошти місцевого бюджету Братківської сільської ради, виділені в сумі 151531,15 грн.

У бюджетній сфері відносини регулюються Бюджетним кодексом України. Братківська сільська рада, відповідно до пункту 12 статті 2 Бюджетного кодексу України, є бюджетною установою, отже дія Бюджетного кодексу поширюється на діяльність Братківської сільської ради.

Відповідно до пункту 3 Регламенту роботи органів Державної казначейської служби України, по завершенню бюджетного 2014 року, затвердженого наказом Казначейства України від 11.12.2014 р. № 350, та відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 р. № 80-VIII, в якому відповідні призначення не передбачені, кошти в сумі 288632,97 грн. були повернуті до державного бюджету.

Третя особа зазначає, що у 2015 році, з метою погашення вищевказаної кредиторської заборгованості Братківською сільською радою, було передбачено бюджетні призначення за КФК 170703 "Видатки на проведення робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом та утриманням автомобільних доріг" КЕКВ 3132 "Капітальний ремонт інших об'єктів" за коштами місцевого бюджету Братківської сільської ради та проведено видатки на суму 151531,15 грн., з яких на погашення кредиторської заборгованості ТзОВ «Магістраль» в сумі 144428,17 грн.

В 2015 році бюджетні призначення за КФК 170703 "Видатки на проведення робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом та утриманням автомобільних доріг" Братківській сільській раді за рахунок субвенцій з державного бюджету та субвенцій наданих державним бюджетом обласному бюджету не доводились та відповідно платіжні доручення до Управління не подавались, кредиторська заборгованість в казначейському обліку не перереєстрована.

Підсумовуючи вищенаведене, третя особа зазначає, що Стрийське управління Державної казначейської служби України Львівської області в жодних відносинах з ТзОВ «Магістраль» не перебувало, не порушувало права та законні інтереси останнього та немає жодних зобов'язань перед ним.

Відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України, Казначейство та його територіальні органи реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Відповідно до законодавства України, органи Казначейства не наділені повноваженнями щодо наповнення бюджету, та відповідно, не несуть відповідальність за наявність (достатність) фінансового ресурсу на оплату зобов'язань клієнтів, які ними обслуговуються.

Поряд з цим, третя особа повідомляє, що Управління вживало усіх можливих заходів щодо своєчасного проведення розрахунків з дотриманням вимог чинного законодавства, направляючи на це весь наявний фінансовий ресурс.

Окрім цього третя особа повідомляє, що при ліквідації Головного управління Державного казначейства України у Львівській області було ліквідоване його Стрийське управління Державного казначейства (яке не мало статусу юридичної особи). На даний момент, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2011 року № 651 "Про утворення територіальних органів Державної казначейської служби", створено Стрийське управління Державної казначейської служби України Львівської області (Стрийське УДКС України Львівської області), яке знаходиться за адресок): вул. Героїв Небесної Сотні, 1, м.Стрий, Львівська обл., 82400).

Третя особа звертає увагу на те, що відповідач у своєму відзиві зазначає, що відповідно до розпоряджень голови Стрийської РДА № 144 від 08 квітня 2014 року, № 191 від 5 травня 2014 року та № 220 від 29 травня 2014 року Братківській сільській раді було виділено 282500 грн. субвенції з Державного бюджету на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності, однак вищезазначеними розпорядженнями голови Стрийської РДА Братківській сільській раді не виділялися субвенції з Державного бюджету на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності, а лише було затверджено розподіл та внесено зміни до розподілу обсягу субвенції з державного бюджету селищному та сільським бюджетам Стрийського району та субвенції з державного бюджету для обласного бюджету на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг комунальної власності у населених пунктах району на 2014 рік.

Третя особа зазначає, що згідно виписок по рахунку на рахунок Братківської сільської ради 28.05.2014 року поступила субвенція з Державного бюджету в сумі 84200,00 грн., 13.06.2014 року-субвенція в сумі 57500,00 грн., 22.07.2014 року-субвенція в сумі 15800,00 грн., 14.08.2014 року-субвенція в сумі 30000,00 грн., 27.08.2014 року-субвенція в сумі 19700,00 грн., 04.09.2014 року-субвенція в сумі 300,00 грн., 14.10.2014 року-субвенція в сумі 25000,00 грн., 13.11.2014 року-субвенція в сумі 50000,00 грн. на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг.

Однак, не погоджуючись з позицією Братківської сільської ради, третя особа зазначає, що Договір № 30/09 від 25.11.2014 р. на капітальний ремонт вулиці Шептицького в с.Братківці Стрийського району Львівської області укладався безпосередньо між Братківською сільською радою та ТзОВ „Магістраль", а не з Стрийським управлінням, яке немає жодного відношення до терміну оплати заборгованості Братківської с/р перед ТзОВ „Магістраль" згідно укладеного між ними договору. Між Братківською сільською радою та Стрийським управлінням було укладено, підписано та скріплено гербовими печатками договір № 40 від 27.12.2011 про здійснення розрахунково-касового обслуговування. Згідно пп. 2.3.5 зазначеного Договору, Казначейство зобов'язується проводити списання коштів з рахунків клієнтів не пізніше наступного операційного дня або в інший термін, визначений законодавством.

У бюджетних установах специфічними об'єктами обліку є зобов 'язания та фінансові зобов 'язання.

Зобов'язання - це відповідальність розпорядника коштів бюджету як споживача товарів, робіт, послуг, що виникає з договорів (угод, замовлень), згідно з якими він повинен сплатити належну суму виконавцеві за умов реалізації цих договорів.

Фінансові зобов'язання - це зобов'язання розпорядника коштів бюджету сплатити кошти за надані товари (послуги) чи інші ідентичні операції, що виникають як наслідок виконання договорів (угод, замовлень) до первинних фінансових документів, тобто кредиторська заборгованість і/або попередня та авансова оплата.

Відкриті асигнування - це право, надане головним розпорядникам та розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня, щодо розподілу виділених асигнувань загального та спеціального фондів державного бюджету підвідомчим установам (одержувачам бюджетних коштів) та використання бюджетних асигнувань з урахуванням прийнятих зобов'язань. Відкриті асигнування забезпечуються фінансовим ресурсом.

Третя особа зазначає, що як вбачається з пакету документів, який надійшов до Стрийського управління від ТзОВ „Магістраль", останніми 20.02.2015 року Братківській сільській раді подано претензію на оплату робіт по капітальному ремонту вул. Шептицького в с. Братківці Стрийського району Львівської області. Однак, після надходження даної претензії сільським головою не вживалися жодні заходи щодо погашення боргових зобов'язань перед ТзОВ «Магістраль». Станом на дату отримання претензії від ТзОВ «Магістраль» на дохідному (котловому) рахунку Братківської сільської ради по спеціальному фонду знаходились кошти в сумі 283043,14 грн. Із зазначеної суми 19 березня 2015 року Братківській сільській раді було проведено видатки на суму 151531,15 грн., з яких на погашення заборгованості перед ТзОВ „Магістраль" - на суму 144428,17 грн. Залишок коштів на дохідному (котловому) рахунку Братківської сільської ради по спеціальному фонду, які могли бути спрямовані на погашення заборгованості за виконані роботи перед ТзОВ „Магістраль" по капітальному ремонту вул.Шептицького в с. Братківці станом на 01.04.2015 року становив 131511,99 грн.

Однак, за твердженням третьої особи, Братківською сільською радою дану обставину не враховано, а укладено договір з іншим підрядником про поточний ремонт іншої вулиці в с. Братківці, та 21.04.2015 року було проведено видатки в сумі 76834,75 грн. за поточний ремонт даної вулиці на користь іншого підрядника. Станом на 21.05.2015 року залишок коштів на дохідному (котловому) рахунку Братківської сільської ради по спеціальному фонду, який може бути спрямований на оплату боргових перед ТзОВ „Магістраль" становить 54677,24 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, третя особа вважає, що Стрийське УДКСУ не є учасником спірних правовідносин, оскільки зі свого боку вживало всіх можливих заходів щодо проведення видатків на користь ТзОВ „Магістраль" по капітальному ремонту вул. Шептицького в с.Братківці, направляючи на це весь доведений фінансовий ресурс.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. В силу статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції, зокрема, у вигляді пені, за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За договором підряду одна сторона (підрядник), згідно приписів ст. 837 ЦК України зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В силу приписів ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 25 листопада 2014 року Братківська сільська рада (надалі - відповідач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Магістраль» (надалі - позивач) уклали договір № 30/09 на капітальний ремонт вул. Шептицького в с. Братківці Стрийського району Львівської області (надалі - Договір).

Позивач зазначає, що, згідно п.1.2. Договору, Замовник доручає, а Підрядник виконує на свій страх і ризик власними і залученими силами і засобами передбачені замовленням роботи по капітальному ремонту вул. Шептицького в с. Братківці Стрийського району Львівської області (надалі - Об'єкт), а Замовник приймає Об'єкт і здійснює своєчасне і повне фінансування прийнятих робіт.

Протягом листопада 2014 року - грудня 2014 року позивачем було виконано робіт на загальну суму 433 061,14 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт. Проте відповідачем дані кошти були оплачено частково, в розмірі 144 428,17 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість за виконані роботи в розмірі 288632 (двісті вісімдесят вісім тисяч шістсот тридцять дві) гривні 97 копійок.

20.02.2015 року позивачем було скеровано претензію про оплату вищезазначених коштів. Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, станом на 20.04.2015 року сума заборгованості залишилась незмінною.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 4.5. Договору, замовник здійснює щомісячну оплату за виконані роботи в межах наявного бюджетного фінансування на підставі актів, підписаних сторонами.

Крім того, сторони не вправі відступати від положень актів цивільного законодавства у разі, якщо обов'язковість для сторін актів цього законодавства випливає з їх змісту або із змісту відносини між сторонами (ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України).

Тобто, обов'язок відповідача, як Замовника, за укладеним Договором оплатити прийняті роботи виникає відповідно до положень чинного законодавства України та п.п. 1.2. п. 5.1.1 Договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цеп строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Бюджетне призначення має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування в межах відповідного періоду (п. 8 ст. 2 Бюджетного кодексу України). Згідно з ч. 12 ст. 23 Бюджетного кодексу України, усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, подія - надходження коштів з Державного бюджету на 2014 рік, про яку йдеться у п. 4.10. Договору, - могла настати виключно до 31 грудня 2014 року. Поза межами цього терміну така подія настати не може. З 01.01.2015 року відповідні бюджетні призначення за 2014 рік втратили свою чинність. Таким чином, надходження коштів з Державного бюджету на 2014 рік не може вважатися подією, яка неминуче настане. Надходження коштів не відповідає правовим ознакам події, яка неминуче настане, оскільки залежить від волі і вчинення дій низки суб'єктів переказу коштів (п. 1.24 ст. 1, ст. 5 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Крім того, як випливає з Постанови Верховного Суду України від 15.05.2012 року № 11/446 відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки, в разі відсутності коштів для оплати, замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Таких же обгрунтованих висновків дійшов і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р.

Отже, згідно з частиною першою статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

У відповідності до положень ст. 625 Цивільного Кодексу України, позивачем нараховано штрафні санкції розмір котрих становить:

3% річних - складає 3 072 (три тисячі сімдесят дві) грн. 75 коп.

Втрати від інфляції складають 13424 (тринадцять тисяч чотириста двадцять чотири) гривні 90 копійок.

При прийнятті рішення не можна повністю погодитися з позицією відповідача, в якій він посилається і на те, що сільська рада є тільки розпорядником бюджетних коштів і тому не може безпосередньо проводити фінансування виконаних робіт. Адже, відповідно до ст. 1 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які, відповідно до статті 22 цього Кодексу, отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Братківська сільська рада є головним розпорядником бюджетних коштів, а тому, безпосередньо сільський голова своїм розпорядженням здійснює фінансування зі свого дохідного рахунку. Доказом цього є розпорядження Братківської сільської ради, затверджені сільським головою, про виділення коштів спеціального фонду місцевих бюджетів від 26.11.2014 року № 49 та № 50 (копії додаються). Братківська сільська рада є органом, уповноваженим розпоряджатися коштами Братківського сільського бюджету, а Казначейство України, відповідно до ст. 43 Бюджетного кодексу України, реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Як вбачається з пакету документів, який надійшов від ТзОВ „Магістраль", 20.02.2015 року Братківській сільській раді подано претензію на оплату робіт по капітальному ремонту вул. Шептицького в с. Братківці Стрийського району Львівської області. Однак, після надходження даної претензії сільським головою не вживалися жодні заходи щодо погашення боргових зобов'язань перед ТзОВ «Магістраль». Станом на дату отримання претензії від ТзОВ «Магістраль» на дохідному рахунку Братківської сільської ради по спеціальному фонду знаходились кошти в сумі 283043,14 грн. Із зазначеної суми 19 березня 2015 року Братківській сільській раді було проведено видатки на суму 151531,15 грн., з яких на погашення заборгованості перед ТзОВ „Магістраль" - на суму 144428,17 грн. Залишок коштів на дохідному (котловому) рахунку Братківської сільської ради по спеціальному фонду, які могли бути спрямовані на погашення заборгованості за виконані роботи перед ТзОВ „Магістраль" по капітальному ремонту вул.Шептицького в с. Братківці станом на 01.04.2015 року становив 131511,99 грн.

Однак, Братківською сільською радою дану обставину не враховано, а укладено договір з іншим підрядником про поточний ремонт іншої вулиці в с. Братківці, та 21.04.2015 року було проведено видатки в сумі 76834,75 грн. за поточний ремонт даної вулиці на користь іншого підрядника. Станом на 21.05.2015 року залишок коштів на дохідному рахунку Братківської сільської ради по спеціальному фонду, який може бути спрямований на оплату боргових перед ТзОВ „Магістраль" становить 54677,24 грн.

Також, згідно з Постановою пленуму Верховного суду Україні від 15.11.2010 року про стягнення передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційних втрат та трьох відсотків річних, останні не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Постановою Кабінету Міністрів від 01.03.2014 р. № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» затверджено заходи з метою стабілізації економічної ситуації в державі та економічного і раціонального використання державних коштів в 2014 році, якою зобов'язано Державну казначейську службу України здійснювати платежі у першочерговому порядку в повному обсязі - за видатками загального фонду державного бюджету на оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату; придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів; забезпечення продуктами харчування; оплата комунальних послуг та енергоносіїв, оплату видатків, пов'язаних з реалізацією продуктів цільових екологічних (зелених) інвестицій і виконанням зобов'язань сторін Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату; забезпечення роботи спеціалізованих санітарних автомобілів екстреної медичної допомоги (забезпечення пально-мастильними матеріалами, запасними частинами, послугами зв'язку); обслуговування державного боргу; поточні трансферти населенню; поточні трансферти місцевим бюджетам; оплату послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу; дослідження і розробки, окремі заходи з виконання державних (регіональних) програм, субсидії та трансферти підприємствам, установам та організаціям в частині оплати праці з нарахуваннями, стипендій, оплати комунальних послуг та енергоносіїв; видатками за рахунок коштів резервного фонду бюджету; видатками спеціального фонду державного бюджету на оплату праці працівників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, реалізацію проектів у рамках програм прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства та партнерства, оплату видатків, пов'язаних з реалізацією проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій і виконанням зобов'язань сторін Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. За іншими напрямками видатків проводити платежі з урахуванням ресурсної забезпеченості загального фонду державного бюджету, наявних та прогнозних залишків коштів на єдиному казначейському рахунку, зареєстрованих бюджетних зобов'язань та пріоритетності проведення видатків і надання кредитів. До такого напрямку належать видатки, про які йдеться в позовній заяві.

Братківській сільській раді по КФК 170703 "Видатки на проведення робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом та утриманням автомобільних доріг", за КЕКВ 3132 "Капітальний ремонт інших об'єктів " було затверджено бюджетні призначення на 2014 рік на загальну суму 923932,97 грн. Із зазначеної суми на капітальний ремонт вул. Шептицького спрямовувались кошти в сумі 440164,12 грн. ( в т.ч.на виконання робіт ТзОВ "Магістраль" 433061,14 грн.), з яких :

- субвенція з державного бюджету, виділена в 2012 році на суму 11132,97 грн.;

- субвенція з державного бюджету, виділена в 2013 році на суму 70000,00 грн.;

- субвенція з державного бюджету, виділена в 2014 році на суму 157500,00 грн.;

- субвенція з державного бюджету, надана обласному бюджету, виділена в 2014 році на суму 50000,00 грн.;

- кошти місцевого бюджету Братківської сільської ради, виділені в сумі 151531,15 грн.

У бюджетній сфері відносини регулюються Бюджетним кодексом України. Братківська сільська рада, відповідно до пункту 12 статті 2 Бюджетного кодексу України, є бюджетною установою, отже дія Бюджетного кодексу поширюється на діяльність Братківської сільської ради.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", прийнятим 28.12.2014 р., на наступний бюджетний період не передбачені бюджетні призначення по субвенціях із спеціального фонду державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах. Згідно статті 57 Бюджетного кодексу України, у разі відсутності бюджетних призначень на наступний бюджетний період залишки коштів спеціального фонду перераховуються до загального фонду Державного бюджету.

У 2015 році, з метою погашення вищевказаної кредиторської заборгованості Братківською сільською радою, було передбачено бюджетні призначення за КФК 170703 "Видатки на проведення робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом та утриманням автомобільних доріг" КЕКВ 3132 "Капітальний ремонт інших об'єктів" за коштами місцевого бюджету Братківської сільської ради та проведено видатки на суму 151531,15 грн., з яких на погашення кредиторської заборгованості ТзОВ «Магістраль» в сумі 144428,17 грн.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про автомобільні дороги», організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міста та інших населених пунктів належить до основних обов'язків органів місцевого самоврядування.

Змінами до Бюджетного кодексу України передбачено, що видатки на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах відповідно до пункту 10 частини 1 статті 91 Кодексу можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів. Фінансування таких видатків, у тому числі погашення кредиторської заборгованості за виконані роботи, повинно здійснюватися за рахунок дохідних джерел місцевих бюджетів.

Поясненнями третьої особи про те, що Стрийське управління Державної казначейської служби України Львівської області в жодних відносинах з ТзОВ «Магістраль» не перебувало, не порушувало права та законні інтереси останнього та немає жодних зобов'язань перед ним, спростовується твердження відповідача про відсутність його обов'язку щодо взятих на себе зобов'язань перед позивачем по виконанню умов Договору № 30/09 від 25.11.2014 року.

Отже, судом встановлено, що з відповідача підлягає до стягнення заборгованість в розмірі 288632,97 грн. суми основного боргу, 3072,75 грн. - 3 % річних, 13424,90 грн. - інфляційних втрат.

Згідно с. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не спростував, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль» до Братківської сільської ради про стягнення заборгованості в розмірі 288632,97 грн. суми основного боргу, 3072,75 грн. - 3 % річних, 13424,90 грн. - інфляційних втрат є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1827,00 грн., та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 90 від 21.04.2015 року на суму 6102,61 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов - задоволити.

2. Стягнути з Братківської сільської ради (82465, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Братківці, пл. Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 22390332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль» (82434, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Дуліби, вул. Шевченка, 133 А, код ЄДРПОУ 13829993, р/р 26006000010198 в ПАТ «ВІЕС Банк», МФО 325213) суму основного боргу в розмірі 288632 (двісті вісімдесят вісім тисяч шістсот тридцять дві) грн. 97 коп., 3072 (три тисячі сімдесят дві) грн. 75 коп. - 3 % річних, 13424 (тринадцять тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 90 коп. - інфляційних втрат та 6102 (шість тисяч сто дві) грн. 61 коп. судового збору.

3. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено 12.06.2015 року.