cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.06.2015 р. Справа №917/796/15
про стягнення боргу та пені
Суддя Сірош Д.М.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості по договору № 360 від 01.10.2007 р. у розмірі 113 357,42 грн, з яких: 94 114,39 грн - сума основного боргу; 19 243,03 грн - пеня.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, направлені відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві повернулися до суду з відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув".
Як роз'яснив Пленум у Постанові Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (п. 3.9.1.), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, відповідно до ст. 64 ГПК України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97 р. гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином позивача та відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
01 жовтня 2007 року між ПП "Торгова Компанія "Кремнафта" та СП ТОВ "Світловодськпобут" укладено договір № 360 (а.с. 7-9)
Відповідно умов договору СП ТОВ "Світловодськпобут" зобов'язується постачати теплову енергію в приміщення, власником якого є відповідач, площею 296,3 м.кв., що знаходиться у м. Світловодську по вул. Конько, 31а, а ПП "Торгова Компанія "Кремнафта" зобов'язується своєчасно вносити плату за спожиту теплоенергію.
Відповідно до п. 1.1 договору кількість спожитої теплової енергії нараховується розрахунковим методом за формулою визначеною в договорі, в якій враховується кількість теплоенергії відпущеної котельною.
Відповідно до пунктів 3.1., 3.2 договору споживач щомісячно протягом опалювального періоду сплачує СП ТОВ "Світловодськпобут" за опалення згідно затверджених тарифів, термін внесення платежів не пізніше ніж 20 число місяця наступного за розрахунковим.
За період з березня 2012 року по лютий 2015 року включно, відповідачу нараховано до сплати суму 94 114,39 грн за спожиту теплову енергію.
Проте, в порушення умов договору, відповідач вартість теплопостачання за вищевказаний період не сплатив, у зв'язку з чим у ПП "Торгова Компанія "Кремнафта" виникла заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію в сумі 94 114,39 грн.
Зазначену суму боргу відповідач просить суд стягнути з відповідача.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань з боку відповідача щодо здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію, тому позовні вимоги в частині стягнення 94 114,39 грн основного боргу є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Частиною 2 ст. 217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст. 230 ГК Українивідносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону України № 686 - ХІV від 20.05.1999 р. "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.
Відповідно до п. 6.3. договору за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію споживачу нараховується пеня в розмірі 1% від суми боргу за кожний день прострочення платежу.
За несвоєчасну оплату вартості теплової енергії поставленої на опалення приміщення в будинку № 31 а по вул. Конько, м. Світловодськ, Кіровоградської області відповідачу нараховано пеню в розмірі 1% заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше 100%, що складає станом на 01.04.2015 р. 19 243,03 грн.
Судом перевірено правильність нарахування пені.
З урахуванням викладеного, суд задовольняє позов в частині вимог про стягнення пені в сумі 19 243,03 грн.
Станом на час розгляду справи відповідач не надав суду доказів сплати.
На підставі вищевикладеного суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32 - 33, 43 - 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Торгова компанія "Кремнафта", вул. Першотравнева, 55, кв. 32, м. Кременчук, Полтавська область, 39600 (код 32534684, р/р 26004050001194, МФО 331304 в АКБ " Індустріалбанк") на користь Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут", вул. Крупської 2-а, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500 (р/р 26030345534, МФО 323475, код 31678853 Кіровоградська ОПЕРВ облуправління Ощадбанку України) 94 114,39 грн боргу за теплову енергію; 19243,03грн пені, 2267,15 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Сірош Д.М.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2015 |
Оприлюднено | 18.06.2015 |
Номер документу | 44875313 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Сірош Д.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні