Рішення

від 15.06.2015 по справі 926/682/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2015 р. Справа № 926/682/15

За позовом Прокурора м.Чернiвцi в особi Управлiння капітального будівництва Чернiвцької обласної державної адміністрації до Науково-виробничого підприємства «Влабовіт» «Допомога інвалідам» Чернівецької міської організації «Допомога інвалідам» м.Чернівці Про повернення невикористаного авансу за договором генерального підряду та нарахованої пені в сумі 22667 грн. Суддя С.М. Гушилик За участю представників: від позивача - Гищук І. Ю. - гол. спеціаліст-юрисконсульт (дов. від 28.08.2014 № 01-02/1359) від відповідача - не з'явився за участю прокурора - Нараєвська А.Ю.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор м.Чернівці 27.04.2015 року звернувся з позовом в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації до Науково-виробничого підприємства «Влабовіт» «Допомога інвалідам» Чернівецької міської організації «Допомога інвалідам» м.Чернівці про стягнення невикористаної частини авансу в сумі 20580 грн. отриманої, відповідно до умов договору генерального підряду №247 від 07.11.2014р., та 2087,32 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що 07.11.2014р. на підставі розпорядження обласної державної адміністрації від 14.03.2014р. № 93-р між Управлінням капітального будівництва Чернiвцької обласної державної адміністрації та Науково-виробничого підприємства «Влабовіт» «Допомога інвалідам» Чернівецької міської організації «Допомога інвалідам» укладено договір генерального підряду № 247 на виконання робіт з поточного ремонту вул.Головна в с.Баламутівка, Заставнівського району, Чернівецької області (далі - Договір № 247).

На виконання умов договору № 247 замовником проведено перерахування авансу на банківський рахунок підрядника в сумі 20580,00 грн., що підтверджується платіжним доручення №792 від 17.11.2014р. Однак, підрядником суму авансових платежів у розмірі 20580,00 грн. не використано, що стало підставою для нарахування пені за період з 01.01.2015р. по 28.03.2015р. в сумі 2087,32 грн.

Ухвалою суду від 27.04.2015 року порушено провадження у справі та судове засідання призначено на 13.05.2015 року.

В судовому засіданні 13.05.2015 року за усним клопотанням відповідача було оголошено перерву до 27.05.2015 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 27.05.2015 року від позивача надійшло письмове клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу, у зв'язку з тим, що відповідачем виконано роботи на суму виплаченого авансу та стягнути з відповідача суму нарахованої пені в розмірі 2087,32 грн.

В судовому засіданні 27.05.2015 року за усним клопотанням відповідача було оголошено перерву до 03.06.2015 року.

До початку судового засідання, яке відбулося 03.06.2015 року від відповідача надійшли письмові заперечення на позов, в яких останній заперечує проти стягнення з нього суми нарахованої пені, посилаючись на те, що сума авансу ним була використана ще в січні 2015 року, про що він повідомив позивача листом від 25.01.2015р., всі ремонтні роботи ним були виконані в квітні 2015 року, а відтак у позивача не було підстав для нарахування пені.

Ухвалою суду від 03.06.2015 року розгляд справи було відкладено на 15.06.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання, яке відбулося 15.06.2015 року не з'явився, причини нез'явлення суду не повідомив.

Враховуючи, що розгляд справи було неодноразово відкладено за клопотанням відповідача, суд дійшов висновку, що підстав для повторного відкладення розгляду справи в зв'язку з нез'явленням представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, суд не вбачає.

Представник позивача та прокурор позовні вимоги підтримали, наголосивши при цьому, що в частині стягнення суми перерахованого авансу, провадження підлягає припиненню в зв'язку з повним виконання робіт підрядником, а стягненню підлягає лише сума нарахованої пені.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

На підставі розпорядження обласної державної адміністрації від 14.03.2014р. № 93-р. 07.11.2014р. між Управлінням капітального будівництва Чернiвцької обласної державної адміністрації (Замовник) та Науково-виробничого підприємства «Влабовіт» «Допомога інвалідам» Чернівецької міської організації «Допомога інвалідам» (Генпідрядник) укладено договір генерального підряду № 247 на виконання робіт з поточного ремонту вул.Головна в с.Баламутівка, Заставнівського району, Чернівецької області (далі - Договір).

За умовами зазначеного договору Генпідрядник взяв на себе зобов'язання виконати роботи з поточного ремонту вул.Головна, в с.Баламутівка Заставнівського району Чернівецької області, а Замовник в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи в межах договірної ціни (п.1.1 Договору).

Пунктами 2.1-2.2 Договору сторони погодили, що договірна ціна визначається на підставі кошторису є динамічною та становить 68614 грн., при цьому вона може переглядатися за згодою сторін в частині вартості, що не виконання і не сплачена, укладенням в письмовій формі додаткової угоди в період чинності договору.

Згідно з умовами п.3.2 Договору строк виконання робіт при наявності фінансування не пізніше 31 грудня 2014 року.

29.12.2014 року сторони уклали додатковий договір № 1 до Договору підряду № 247 від 07.11.2014р., в якому вони домовились доповнити п.2.1 Договору п.п.2.1.1, яким визначено, що загальна вартість робіт на 2014 рік становить 20580 грн. відповідно до календарного графіку виконання робіт та фінансування, що додається.

А також, сторони, даною додатковою угодою змінили строки виконання робіт, а саме Генпідрядник зобов'язується виконати роботи при наявності фінансування до 31.12.2015 року.

Пунктом 4.1 Договору сторони визначали, Замовник проводить платежі за фактично виконані роботи на підставі підписаної уповноваженими представниками сторін та завіреної печатками довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, відповідно до бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами та виключно в межах фактичних надходжень коштів на рахунок фінансування об'єкту.

Відповідно до п.4.2. Договору Генпідряднику чи безпосередньо субпідряднику до початку робіт надається аванс на придбання матеріалів, аванс не може перевищувати 30 % вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язаний використати аванс у продовж одного місяця з дня надходження коштів на рахунок. У випадку невикористання авансу протягом зазначеного терміну, кошти повертаються на розрахунковий рахунок замовника.

Докази визнання Договору у встановленому законом порядку недійсним відсутні.

На виконання умов Договору замовником проведено перерахування авансу на банківський рахунок підрядника в сумі 20580,00 грн., що підтверджується платіжним доручення №792 від 17.11.2014р.

Однак, підрядником суму авансових платежів у розмірі 20580,00 грн. вчасно не використано, згідно довідки та акту виконаних робіт від 30.04.2015 року зазначені суми були використані в квітні 2015 року, тобто після звернення прокурора з позовною заявою.

У відповідності до вимог п. 8.5. Договору встановлено відповідальність підрядника перед замовником у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на час її нарахування, від суми невикористаного авансу за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня.

З розрахунку позивача сума пені нарахована за період з 01.01.2015 року по 31 березня 2015 року в розмірі 2087,32 грн.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

При цьому, частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що прокурор та позивач правомірно нарахували відповідачу пеню в сумі 2087,32 грн. за період з 01.01.2015р. по 31.03.2015р.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується із ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом з достовірністю встановлено, що позивач дійсно 17.11.2014 року сплатив відповідачу аванс за будівельні роботи по договору №247 в сумі 20580 грн., які останній повинен був використати протягом одного місяця з дня надходження коштів та підтвердити таке використання актами приймання виконаних робіт, проте відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по використанню суми авансу не виконав, а саме роботи були зроблені в квітні 2015 року, що стало підставою для нарахування пені в сумі 2087,32 грн.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, а також заслухавши представників сторін суд прийшов до висновку, що вимоги прокурора засновані на договірних відносинах між сторонами і є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідач після звернення з позовом відпрацював всю суму авансу, що підтверджено довідкою про вартість виконаних будівельних робіт ф.КБ-3 та актом приймання виконаних будівельних робіт ф.КБ-2 на суму 20580 грн. від 30.04.2015 року провадження у справі в цій частині слід припинити в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Керуючись викладеним, суд вирішив, що судові витрати слід віднести на відповідача з вини якого спір доведено до судового розгляду.

На підставі викладено та керуючись п.1-1 ст.80, ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Науково-виробничого підприємства «Влабовіт» «Допомога інвалідам» Чернівецької міської організації «Допомога інвалідам» м.Чернівці, вул.Садовського, 8, (код 32137431) на користь Управлiння капітального будівництва Чернiвцької обласної державної адміністрації (код 040142252) - 2087,32 грн. пені.

3. Стягнути з Науково-виробничого підприємства «Влабовіт» «Допомога інвалідам» Чернівецької міської організації «Допомога інвалідам» м.Чернівці, вул.Садовського, 8, (код 32137431) 1827 грн. судового збору.

4. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Повний текст рішення складено 15.06.2015 року

Суддя С.М.Гушилик