Постанова

від 03.06.2015 по справі 910/16837/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2015 р. Справа№ 910/16837/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 25.05.2015 року,

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2015 року

у справі № 910/16837/14 (суддя Марченко О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-Мода ЛТД»

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Ярославль-Авто»

про стягнення 37 126,58 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.03.2015 року по справі № 910/16837/14 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-Мода ЛТД» до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Ярославль-Авто» про стягнення 37126,58 грн. - задоволено частково.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-Мода ЛТД» 14440,13 грн. страхового відшкодування, 1148,16 грн. за проведення судової експертизи та 710,60 грн. судового збору. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 10.03.2015 року, приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2015 року по справі № 910/16837/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач вважає подану апеляційну скаргу відповідача безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та таким що винесене без порушень норм матеріального та процесуального права, позивач просить суд апеляційної інстанції залишити оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судових засіданнях 13.05.2015 року та 03.06.2015 року представник ТОВ «Ліко-Мода ЛТД» та у судовому засіданні 03.06.2015 року представник ТОВ «Ярославль-Авто» надали суду свої пояснення по справі в яких заперечили проти поданої апеляційної скарги. Представники позивача та третьої особи вважають подану апеляційну скаргу відповідача безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та таким що винесене без порушень норм матеріального та процесуального права, представники просили суд апеляційної інстанції залишити оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» в судові засідання суду апеляційної інстанції ні 13.05.2015 року ні 03.06.2015 року не з'явились про день та час розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином на підтвердження чого в матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштового відправлення. Про причини неявки скаржник суд не повідомив.

При цьому, 13.05.2015 року від скаржника до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про призначення комісійної будівельно-технічної експертизи. Так, у вказаному клопотанні скаржник просив поставити перед судовими експертами такі питання: 1) Яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень у приміщенні, розташованому на першому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 12, завданих внаслідок ДТП, що сталась 24.12.2013 року станом на дату ДТП? 2) Який розмір матеріального збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 24.12.2013 року, приміщенню ТОВ «Ліко-Мода ЛТД», розташованого на першому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 12, станом на 24.12.2013 року? 3) Яка вартість відновлювально-ремонтних робіт з ремонту вітрини приміщення, розташованого на першому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 12, станом на 24.12.2013 року - дату настання страхового випадку? 4) Яка вартість інших ремонтно-будівельних робіт, крім робіт з ремонту вітрини, необхідних для усунення пошкоджень приміщення, розташованого на першому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 12, станом на 24.12.2013 р. - дату настання страхового випадку?

В обґрунтування заявленого клопотання скаржник послався на те, що судовий експерт, при проведенні судової експертизи призначеної судом першої інстанції, дійшов до висновку про можливий розмір вартості відновлювального ремонту. Крім того, скаржник зазначив, що у кошторисі висновку від 23.12.2014 року № 14681/14-43 розмір скла вітрини, який необхідно замінити, складає 23,56 м.кв., а за вимірами представника відповідача - 17,71 м.кв.

Відповідно до частини третьої статті 42 ГПК України у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту (частина четверта статті 42 ГПК України).

Заслухавши думку представників позивача та третьої особи, які просили суд відмовити у задоволенні вказаного клопотання, судова колегія апеляційного господарського суду відмовляє у призначенні комісійної будівельно-технічної експертизи, з наступних підстав. По-перше, проведення експертизи без попередньої оплати її вартості не здійснюється, а представник скаржника у поданому клопотанні не зазначив про згоду провести оплату судової експертизи. По-друге, під час розгляду справи у суді першої інстанції, місцевим господарським судом призначалась судова будівельно-технічна експертиза. За висновком експерта від 23.12.2014 року №14681/14-43 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України що міститься в матеріалах справи, загальна вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень приміщення, розташованого на першому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 12, завданих внаслідок ДТП, що мала місце 24.12.2013 року, може складати 24808,25 грн. з урахуванням ПДВ; розмір матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП, що мала місце 24.12.2013 року, приміщенню ТОВ «Ліко-Мода ЛТД», розташованого на першому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 12, може складати 23542,55 грн. з урахуванням ПДВ; вартість відновлювально-ремонтних робіт з ремонту вітрини приміщення, розташованого на першому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 12, станом на 24.12.2013 року - дату настання страхового випадку може складати 19651,20 грн. з урахуванням ПДВ; вартість інших ремонтно-будівельних робіт, крім робіт з ремонту вітрини, необхідних для усунення пошкоджень приміщення, розташованого на першому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 12, станом на 24.12.2013 року - дату настання страхового випадку може складати 5157,05 грн. з урахуванням ПДВ.

Тобто, на питання які скаржник просить поставити перед судовими експертами при проведенні комісійної судової будівельно-технічної експертизи, вже надана відповідь судового експерта про що складено висновок від 23.12.2014 року № 14681/14-43, який є повним, чітким та зрозумілим. Підстав для проведення повторної чи додаткової судової експертизи немає.

Враховуючи викладене, заслухавши думку представників позивача та третьої особи, які просили суд апеляційної інстанції розглядати справу без участі відповідача, оскільки на думку представників ТОВ «Ліко-Мода ЛТД» та ТОВ «Ярославль-Авто», відповідач -ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», навмисно затягує розгляд справи та не з'являється на виклик суду, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки відповідач про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, участь представників ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» у судовому засіданні 03.06.2015 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі.

Також, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у відповідності до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, та у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України строк розгляду справи вже продовжувався.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи позивач є власником нежитлового приміщення площею 491,8 м.кв., розташованого за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 12 (далі - приміщення), що підтверджується договором купівлі-продажу приміщення від 31.08.1998 року.

24.12.2013 року об 11 год. 20 хв. у м. Києві на вулиці Харківське шосе, 12, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автобуса «Богдан» під керуванням водія - Авакумова Віктора Сергійовича, який наїхав на перешкоду, в результаті чого вітрина та стіна приміщення були пошкоджені. ДТП сталася в результаті порушення водієм Авакумовим В.С. вимог пунктів 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України. Зазначене підтверджується зокрема, постановою Дніпровського районного суду міста Києва відповідно до якої, Авакумова В.С. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, цивільно-правова відповідальність власника автобуса «Богдан» як страхувальника на момент ДТП була застрахована ПрАТ «СК «Провідна» за полісом, за якими ліміт по майну становив 50000 грн., а франшиза - 500 грн.

Так, 26.12.2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. 24.02.2014 року суб'єктом оціночної діяльності товариством з обмеженою відповідальністю «Експектрум Аве» складено звіт № 6223 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого майну, що знаходиться за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 12, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику приміщення, становить 10922 грн. з урахуванням ПДВ.

В свою чергу ПрАТ «СК «Провідна» розрахувало страхове відшкодування у сумі 8602,42 грн., виходячи з такого: 10922 грн. - шкода, визначена незалежною оцінкою; 1819,58 грн. - ПДВ; 500 грн. - франшиза. 04.04.2014 року відповідач перерахував позивачу грошові кошти у сумі 8602,42 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 04.04.2014 року № 0013930.

Не погоджуючись з вказаною страховою виплатою ТОВ «Ліко-Мода ЛТД» зверталось із заявами від 13.03.2014 та від 31.03.2014 № 8 до ПрАТ «СК «Провідна» про перегляд рішення щодо розміру страхового відшкодування.

Натомість, 08.04.2014 року відповідач надіслав позивачу лист № 17-09/3473, в якому повідомив про те, що розмір страхового відшкодування було визначено відповідно до вимог Закону та становить 8602,42 грн. Перегляд розміру страхового відшкодування можливий у випадку надання ТОВ «Ліко-Мода ЛТД» актів виконаних робіт про проведення ремонту пошкодженого майна та фінансових документів, що підтверджують оплату, включаючи ПДВ, за фактично виконаний відновлювальний ремонт майна, яке було пошкоджено внаслідок події 24.12.2013 року.

Так, у серпні 2014 року ТОВ «Ліко-Мода ЛТД» звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» про стягнення 37126,58 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу внаслідок настання страхової події - ДТП було завдано матеріальну шкоду, а відповідачем, який є страховиком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/4116275, власнику транспортного засобу - автобус «Богдан А091», державний реєстраційний номер 00001 КА, яким скоєно ДТП, сплачено страхове відшкодування, з розміром якого ТОВ «Ліко-Мода ЛТД» не погоджується. Позивач вважає, що розмір страхового відшкодування визначений відповідачем невірно та просить суд стягнути з ПпАТ «СК «Провідна» 37126,58 грн. (33680 грн. + 12549 грн. - 8602,42 грн. - 500 грн.), виходячи з такого: 33680 грн. - фактичні витрати позивача на ремонт; 12549 грн. - витрати, які необхідно понести для повного ремонту; 8602,42 грн. - сума страхового відшкодування, сплачена відповідачем; 500 грн. - франшиза.

Як зазначалося вище рішенням господарського суду міста Києва від 10.03.2015 року по справі № 910/16837/14 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-Мода ЛТД» до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Ярославль-Авто» про стягнення 37126,58 грн. - задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 14440,13 грн. страхового відшкодування, 1148,16 грн. за проведення судової експертизи та 710,60 грн. судового збору. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення вказаного позову, виходячи з наступного.

Стаття 979 Цивільного кодексу України та стаття 16 Закону України «Про страхування» визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вбачається з ч.1 ст.1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана, серед іншого, з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом з тим, згідно зі статтею 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, цивільна відповідальність власника транспортного засобу автобуса «Богдан А091», державний реєстраційний номер 00001 КА застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АС/4116275.

Так, у зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються автобусом «Богдан А091», державний реєстраційний номер 00001 КА застраховано відповідачем на підставі полісу АС/4116275, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в межах ліміту відповідальності. Як вбачається з полісу серії АС/4116275 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50000 грн., розмір франшизи - 5000 грн.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 2 п. 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як зазначалося вище, під час розгляду справи у суді першої інстанції з метою роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, місцевим господарським було призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам КНДІСЕ. Так, за висновком експерта від 23.12.2014 року №14681/14-43 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України що міститься в матеріалах справи, загальна вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень приміщення, розташованого на першому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 12, завданих внаслідок ДТП, що мала місце 24.12.2013 року, може складати 24808,25 грн. з урахуванням ПДВ; розмір матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП, що мала місце 24.12.2013 року, приміщенню ТОВ «Ліко-Мода ЛТД», розташованого на першому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 12, може складати 23542,55 грн. з урахуванням ПДВ; вартість відновлювально-ремонтних робіт з ремонту вітрини приміщення, розташованого на першому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 12, станом на 24.12.2013 року - дату настання страхового випадку може складати 19651,20 грн. з урахуванням ПДВ; вартість інших ремонтно-будівельних робіт, крім робіт з ремонту вітрини, необхідних для усунення пошкоджень приміщення, розташованого на першому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 12, станом на 24.12.2013 року - дату настання страхового випадку може складати 5157,05 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Так, як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, позивач надав суду документальне підтвердження понесення витрат на ремонт, враховуючи ПДВ, у сумі 33680 грн., а саме: договір про виконання робіт від 20.01.2014 року № 1401-1, укладений приватним підприємством «Леонзахистбуд» (виконавець) та ТОВ «Ліко-Мода ЛТД» (замовник); акт приймання-передачі виконаних робіт № 5 на суму 33680,08 грн.; платіжне доручення від 21.01.2014 року № 12 на суму 23576,06 грн.; платіжне доручення від 30.01.2014 року № 13 на суму 10104,02 грн.

Перевіривши розрахунок розміру страхового відшкодування, що був здійснений судом першої інстанції, судова колегія апеляційного господарського суду вважає його вірним та обґрунтованим. Так, розмір страхового відшкодування, що має бути перераховане відповідачем, складає 14440,13 грн. (23542,55 грн. (розмір шкоди, визначеної судовим експертом) - 500 грн. (франшиза) - 8602,42 грн. (сума, перерахована відповідачем на користь позивача)).

Оскільки, відповідачем, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було надано суду доказів сплати позивачу страхового відшкодування саме у сумі 23542,55 грн. (розмір шкоди, визначеної судовим експертом), колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом було правомірно задоволено позов частково та стягнуто з позивача на користь відповідача 14440,13 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції відповідачем не було подано належних та переконливих доказів в заперечення заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2015 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2015 року залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про призначення у даній справі № 910/16837/14 комісійної будівельно-технічної експертизи -відмовити.

2. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2015 року у справі № 910/16837/14 залишити без задоволення.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2015 року у справі № 910/16837/14 залишити без змін.

4. Матеріали справи № 910/16837/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.І. Лобань

Судді А.Г. Майданевич

Р.В. Федорчук

Дата підписання 08.06.2015 року