Ухвала

від 10.06.2015 по справі 820/2842/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 р.Справа № 820/2842/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче комерційне підприємство "K.I.T.LTD" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

20.03.2015 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче комерційне підприємство "K.I.T.LTD" (далі по тексту - позивач, ТОВ ВКП "K.I.T.LTD"), звернувся до суду з адміністративним позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Індустріальна ОДПІ м. Харкова), у якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15.01.2015 року № 0000022220.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про хибність висновків податкового органу щодо порушення підприємством податкового законодавства, викладених в акті перевірки від 26.09.2014 року № 2603/20-36-22-02-07/30290694, яким за лютий 2014 року не підтверджено взаємовідносини з контрагентами - постачальниками ТОВ "Фірма "Пелон" (код ЄДРПОУ 21239254) і ТОВ "Українська компанія Імперіал" (код ЄДРПОУ 37839483). Зазначає про наявність первинної документації, яка свідчить про реальність господарських взаємовідносин із вищезазначеними контрагентами, у т.ч. договори поставки, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, використання придбаного товару у власній господарській діяльності, у зв'язку з чим він мав встановлене законом право на формування на їх підставі суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року позовні вимоги підприємства задоволені в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Індустріальна ОДПІ м. Харкова від 15.01.2015 року № 0000022220.

Судове рішення вмотивоване тим, що податковий кредит сформовано позивачем за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено належними письмовими доказами. Документи підприємства, пов'язані із визначенням об'єктів оподаткування, первинні документи тощо оформлені відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) і Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Угоди між позивачем та контрагентами - ТОВ "Фірма "Пелон" та ТОВ "Українська компанія Імперіал" укладені відповідно до норм діючого законодавства та свідчать про реальність господарських взаємовідносин.

Крім того, позивач як самостійна юридична особа не може нести податкову відповідальність за дії контрагентів, оскільки це порушує конституційний принцип, за яким юридична відповідальність має індивідуальний характер.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати зазначену постанову та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Заявник вважає, що судом першої інстанції проігноровано встановлений під час документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ВКП "K.I.T.LTD" факт порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства в частині формування у лютому 2014 року податкового кредиту за наслідками договірних відносин з ТОВ "Фірма "Пелон" та ТОВ "Українська компанія Імперіал", за відсутності у контрагентів необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької та економічної діяльності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права обставинам справи, колегія суддів, враховуючи межі перегляду судового рішення апеляційною інстанцією, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення, відповідно до приписів ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), слід залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ ВКП "K.I.T.LTD" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі 29.01.1999 року, номер запису 1 480 120 0000 010221, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 06.02.2015 року, перебуває на податковому обліку в Індустріальній ОДПІ м. Харкова, є платником податку на додану вартість (а.с.68-88).

З 11.09.2014 року по 17.09.2014 року Індустріальною ОДПІ м. Харкова проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ВКП "K.I.T.LTD" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року, за результатами якої складений акт від 26.09.2014 року № 2603/20-36-22-02-07/30290694. За висновками акту встановлено порушення п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено суми податку на додану вартість до сплати за лютий 2014 року в розмірі 163541 грн. (а.с.9- 45).

Вказаних висновків відповідач дійшов, у тому числі, з урахуванням інформації, отриманої від інших податкових органів щодо проведення зустрічних звірок контрагентів позивача - ТОВ "Фірма "Пелон" та ТОВ "Українська компанія Імперіал".

Так, згідно з актом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 16.04.2014 року №1057/2659/22-02/38123047 провести зустрічну звірку ПП «Реджина Плюс» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з постачальниками та покупцями за лютий 2014 року неможливо за відсутності товариства на момент перевірки за місцезнаходженням, документальних підтверджень фінансово-господарської діяльності підприємством не надано. З урахуванням пояснень директора ПП «Реджина Плюс» щодо непричетності його до фінансово - господарської діяльності підприємства, податковим органом зазначено про наявність ознак фіктивності платника податків ПП «Реджина Плюс». В зв'язку чим в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів ДПІ у Шевченківському районі м. Києва зроблений висновок про відсутність факту реального здійснення господарських операцій за лютий 2014 року з контрагентами, в тому числі з ТОВ "Фірма "Пелон", задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит за лютий 2014 року анульовані (а.с. 62 - 63).

Також, згідно з актом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.07.2014 року № 1959/26-55-22-09/37839483 провести зустрічну звірку ТОВ "Українська компанія Імперіал" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "РКІ" ЛТД за лютий 2014 року неможливо за відсутності товариства на момент перевірки за місцезнаходженням, документальних підтверджень фінансово-господарської діяльності підприємством не надано. В зв'язку чим в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів ДПІ у Печерському районі м. Києва зазначено про наявність ознак фіктивності платника податків ТОВ "Українська компанія Імперіал", та зроблений висновок про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності за лютий 2014 року, а отже об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів за лютий 2014 року (а.с. 64 - 66).

15.01.2015 року на підставі акту перевірки Індустріальною ОДПІ м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення № 0000022220, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 204426,00 грн., з них за основним платежем - 163541 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 40885 грн. (а.с.47).

Погоджуючись із висновками суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що умовами реалізації права платника на формування сум податкового кредиту та бюджетного відшкодування, є, зокрема, фактичне придбання товарів, робіт (послуг) з наміром одержати економічний ефект від їх використання у господарській діяльності та підтвердження факту сплати ПДВ необхідними документами, оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства.

Податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, за винятком податкової накладної, складанням яких мають опосередковуватись ті чи інші господарські операції. Однак, критерієм зменшення бази оподаткування податку на додану вартість та формування податкового кредиту є можливість, на підставі наявних документів, зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу.

Відтак, на підтвердження реальності виконання договору про поставку товару позивач повинен надати суду, зокрема, документи що свідчать про фактичне використання отриманих товарів у власній господарській діяльності.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що позивач ТОВ ВКП "K.I.T.LTD" має всі необхідні первинні документи, які підтверджують факт реальності здійснених господарських операцій з вищезазначеними контрагентами - ТОВ "Фірма "Пелон", а саме, договір купівлі-продажу товару, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, платіжне доручення на безготівковий розрахунок за отримані товари, податкову накладну, копії яких були долучені позивачем до матеріалів.

Судом встановлено, що 03.01.2011 року між ТОВ ВКП "K.I.T.LTD" (Покупець) та ТОВ "Фірма "Пелон" (Постачальник) укладено договір поставки № 1/01 (з урахуванням додаткової угоди), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати Покупцю товар в асортименті згідно з накладними на кожну партію Товару, що є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар. Пунктом 4.1 зазначеного договору визначено умови поставки товару, а саме: постачання товару до місця виконання договору - склад покупця - здійснює Покупець. Розрахунки з постачальником здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування коштів протягом 45 банківських днів з дня постачання товару (а.с.94-98).

На виконання умов договору в лютому 2014 року ТОВ ВКП "K.I.T.LTD" прийняло від постачальника товар - оселедець, палтус, туби кальмару. Факт реальності поставки товару за цим договором документально підтверджується довіреністю на отримання ТМЦ від 28.02.2014 року №58 (а.с.99), подорожніми листами вантажного автомобіля (а.с.100-105), товарно-транспортними накладними (а.с.154-161).

Реальність здійснення господарської операції підтверджується, також, отриманими від контрагента податковими накладними, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, на загальну суму 779961,6 грн., в тому числі ПДВ - 129993,6 грн. (а.с.146-153).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними в загальному розмірі 129993,6 грн. включено позивачем до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за лютий 2014 року.

Також, 01.08.2012 року між ТОВ ВКП "K.I.T.LTD" (Покупець) та ТОВ "Українська компанія Імперіал" (Постачальник) укладено договір поставки № 010812/3 (з урахуванням додаткової угоди), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити окремими партіями товар (свіжомороженої та охолодженої риби) згідно з специфікаціями/накладними на кожну партію Товару, що є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар. Пунктом 4.1 зазначеного договору визначено умови поставки товару, а саме: постачання товару до місця виконання договору - склад покупця - здійснює Покупець. Розрахунки з постачальником здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування коштів протягом 30/40 банківських днів з дня постачання товару (а.с.162-165).

На виконання умов договору в лютому 2014 року ТОВ ВКП "K.I.T.LTD" прийняло від постачальника товар - лосось охолоджений. Факт реальності поставки товару за цим договором документально підтверджується довіреністю на отримання ТМЦ від 25.02.2014 року №57 (а.с.166), видатковою накладною від 25.02.2014 року № УК-0000643 (а.с.168), товарно-транспортною накладною від 25.02.2014 року № 643(а.с.169).

За поставлений товар позивачем сплачено ТОВ "Українська компанія Імперіал" на розрахунковий рахунок кошти в сумі 201279 грн. в т.ч. ПДВ - 33546,5 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 25.04.2014 року № 570 ( а.с. 170).

Реальність здійснення господарської операції підтверджується, також, отриманою від контрагента податковою накладною від 25.02.2014 року № 338, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, на загальну суму 201279 грн. в т.ч. ПДВ - 33546,5 грн.(а.с.167).

Суми податку на додану вартість за вказаною податковою накладною в розмірі 33546,5 грн. включено позивачем до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за лютий 2014 року.

Крім того, до матеріалів справи позивачем надано накладні, лімітно - забірні карти та акти списання (а.с.106-145) що підтверджує фактичне використання придбаного товару у власній господарській діяльності.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Порядок ведення бухгалтерського обліку та звітності для суб'єктів господарювання регламентований Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з ч.2 ст.3 зазначеного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі за текстом - Положення №88), відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому, колегія суддів зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Необхідною умовою для включення податку на додану вартість, сплаченого при придбанні товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання позивачем товару повинно бути безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства, що направлена на отримання доходу.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Податковим органом в ході перевірки не виявлено порушень саме в діях позивача при формуванні податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ без наявності податкових накладних. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що позивач та його контрагенти належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності, розбіжностей між задекларованими сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту у поданій за цей період контрагентом позивача податковій звітності з ПДВ відповідно до розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів перевіркою не встановлено.

На час укладання та виконання зазначеного вище договору ТОВ ВКП "K.I.T.LTD" та його контрагенти ТОВ "Фірма "Пелон"(а.с.89-93) та ТОВ "Українська компанія Імперіал" зареєстровані як юридичні особи та є платниками податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем.

До матеріалів справи апелянтом не надано доказів встановлення факту фіктивності контрагентів позивача та позбавлення ТОВ "Фірма "Пелон" та ТОВ "Українська компанія Імперіал" правоздатності за рішенням суду, прийнятого в порядку ст. 55 1 ГК України.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, з посиланням на висновки актів перевірок контрагентів позивача та інших суб'єктів господарювання по ланцюгу постачання, не можуть бути визнані колегією суддів достатніми та допустимими доказами нереальності спірних угод та підставою для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права при ухваленні рішення про задоволення позову, оскільки не наведено доказів відсутності реального виконання господарських операцій за договорами.

Крім того, рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Як передбачено приписами ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

В порядку, передбаченому ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України, розгляд справи відбувся за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись ч. 1 ст. 41 ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.О. Донець

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 12 червня 2015 року.