Ухвала

від 09.06.2015 по справі 815/8491/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2015 року м. Київ К/800/19720/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014

у справі № 815/8491/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІТАС ПРО»

до Державної податної інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НАВІТАС ПРО» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 29.11.2013 № 0004332202.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 у задоволенні позову відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено, скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки ТОВ «НАВІТАС ПРО» з питань правових відносин з ТОВ «УПК-ЄВРОПЛЮС», ТОВ «ІНКОМ ТРАСТ» у серпні 2013 року, складено акт № 986/22-02/32394303 від 22.11.2013, в якому зафіксовано порушення: п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточних звітних (податкових) періодів з урахуванням залишків від'ємного значення попередніх звітних періодів в серпні 2013 року на суму 422 372 грн.

В акті перевірки зазначено, що у перевіряємому періоді ТОВ «НАВІТАС ПРО» мало договірні взаємовідносини з контрагентами ТОВ «УПК-ЄВРОПЛЮС» та ТОВ «ІНКОМ ТРАСТ», суми податку на додану вартість по виписаних такими контрагентами податкових накладних включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, однак, податкові накладні не зареєстровані ними в єдиному реєстрі податкових накладних, а позивачем не надано до податкового органу заяви із скаргами на таких постачальників.

На підставі результатів проведеної перевірки, 29.11.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0004332202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 633 558 грн., в т.ч. 422 372 грн. основного платежу та 211 186 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Матеріалами справи встановлено, що 01.07.2013 між ТОВ «НАВІТАС ПРО» (покупець) та ТОВ «УПК-ЄВРОПЛЮС», ТОВ «ІНКОМ ТРАСТ» (постачальники) були укладені договори купівлі-продажу нафтопродуктів № 01/07-86СГ та № 01/07-108СГ, відповідно, за умовами яких постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти. Обсяг, асортимент, (найменування, марка товару), базис поставки, терміни та умови транспортування визначено додатковими угодами до договорів.

На виконання вимог договорів були складені податкові накладні.

Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрах отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ відповідного періоду, даним декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року.

Також, в судовому порядку встановлено, що контрагенти позивача засобами електронного документообігу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних подавали до податкового органу податкові накладні, в тому числі і за період, що включив також господарські операції з позивачем.

Однак, від Центрального порталу прийому звітності ДПС України отримані квитанції, в яких зазначено, що документи не прийнято у зв'язку з виявленням помилки: «Помилка місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Постановами Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09 та 20.09.2013 по справах № 826/13006/13-а та № 826/13007/13-а, відповідно, які набрали законної сили, визнано протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо відмови у прийнятті та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, виданих ТОВ «ІНКОМ ТРАСТ», ТОВ «УПК-ЄВРОПЛЮС», в тому числі на користь ТОВ «НАВІТАС ПРО» та зобов'язано Міністерство доходів і зборів України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що товариством до складу податкового кредиту за серпень 2013 року віднесено податок на додану вартість у загальному розмірі 422 372 грн., згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «УПК-ЄВРОПЛЮС» та ТОВ «ІНКО ТРАСТ», які в законодавчо передбачені строки та порядку не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове про задоволення позовних вимог, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що оскільки судовими рішеннями, які набрали законної сили, визнано протиправними дії щодо відмови у прийнятті та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, видані ТОВ «УПК-ЄВРОПЛЮС» та ТОВ «ІНКО ТРАСТ», на момент включення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту, тому податкові накладні вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд касаційної інстанції погоджується з наведеним висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу . У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу . У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 201.1 0 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу , протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що єдиною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про завищення податкового кредиту в серпні 2013 року за рахунок включення до його складу податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних та визнання в судовому порядку неправомірними дій податкового органу щодо відмови у реєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому донарахування грошового зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням є необґрунтованим та безпідставним.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податної інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області відхилити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний