Рішення

від 02.06.2015 по справі 310/261/15-ц

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/261/15-ц

2/310/1069/15

РІШЕННЯ

Іменем України

02 червня 2015 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в

складі: головуючого - судді Ліхтанської Н.П.

при секретарі Олійник Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави до ОСОБА_1 міської ради Запорізької області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування п.5.29 рішення ОСОБА_1 міської ради № 41 від 25.02.2010р., визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Як видно з позовних заяв, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави, де зазначив, що прокурорською перевіркою встановлено, що п. 5.29 рішення сімдесят дев»ятої сесії ОСОБА_1 міської ради V скликання № 41 від 25.02.2010 року «Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» затверджено проект відведення земельних ділянок та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,0864га, з присвоєнням поштової адреси: вул. Курортна,120-д для індивідуального дачного будівництва. На підставі зазначеного рішення 21.05.2010р. за ОСОБА_2 проведена державна реєстрація за реєстраційним номером 011026500557 державного акту на право власності серії ЯК № 911810 на зазначену земельну ділянку( кадастровий номер НОМЕР_1 :07 : 002: 0095).

Пункт 5.29 рішення ОСОБА_1 міської ради № 41 від 25.02.2010р. підлягає скасуванню, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку повинен бути визнаний недійсним, а земельна ділянка підлягає поверненню з наступних підстав. В ході прокурорської перевірки було встановлено, що згідно Генерального плану м. Бердянська, затвердженого рішенням ОСОБА_1 міської ради № 8 від 25.06.2009року, зазначені у рішенні території запроектовані для розміщення оздоровчих установ та установ відпочинку, зелених насаджень загального користування, громадських центрів. Відповідно до п.3.39 ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень» - будівництво нових дачних районів в межах міських населених пунктів не допускається. Перевіркою також встановлено, що станом на час прийняття ОСОБА_1 міською радою рішення № 41 від 25.02.2010року «Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» посадовими особами виконкому міськради не розроблена та відповідно ОСОБА_1 міською радою не затверджена передбачена Законом України «Про планування і забудову територій» містобудівна документація м. Бердянська, а саме відсутні детальні плани територій окремих районів міста, зокрема території ОСОБА_1 коси. Таким чином, за відсутності містобудівної документації м. Бердянська прийняття рішень щодо планування, забудови, проектування та будівництва об'єктів житлово-цивільного та виробничого призначення, впорядкування та благоустрою території ОСОБА_1 коси, неможливо.

Також, під час винесення спірного рішення суттєво порушено порядок надання земельних ділянок у власність. Так, відповідно до положень ст.ст. 13,14 Конституції України - право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Як зазначено вище, ОСОБА_1 міською радою рішенням № 41 від 25.02.2010р. затверджено проекти відведення та передано у власність земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва з порушенням вимог ст..ст..51,60,61,116,118,123 ЗУ України, ст.ст.85,88, 90 Водного кодексу України, ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», п.2.9 Порядку погоджені природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, чим грубо порушено вимоги законодавства та не дотримано порядок набуття права власності на землю.

На підставі постанови прокурора від 08.12.2014р. винесеної в межах кримінального провадження №12014080130005963 Приватним підприємством «Азовгеопроект» проведено геодезичне дослідження розташування спірної земельної ділянки відносно урізу води Азовського моря. Результати вказаного дослідження оформлено у вигляді ситуаційній схеми, відповідно до якої виділена відповідачу пунктом 5.29 рішення ОСОБА_1 міської ради № 41 від 25.02.2010р. земельна ділянка знаходиться на території ОСОБА_1 коси в межах визначеної ст.88 Водного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) двокілометрової зони прибережної захисної смуги Азовського моря, а саме на відстані 504м від урізу води Азовського моря.

Крім того, п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого Наказом Мінприроди України від 05.11.2004року № 434, встановлено, що у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.96р. № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», з урахуванням конкретної ситуації. Однак, у затвердженому рішенням ОСОБА_1 міської ради №41 від 25.02.2010р. проекті землеустрою розміри і межі прибережної захисної смуги Азовського моря не враховано, що унеможливлює відведення такої земельної ділянки.

За таких обставин прокурор прийшов до висновку, що ОСОБА_1 міська рада під час прийняття рішення № 41 від 25.02.2010р. грубо порушила положення чинного законодавства в частині підстав та порядку надання земельних ділянок у власність, визначених Конституцією, Земельним кодексом України та Водним кодексом України, і не мала права надавати у власність громадянам земельну ділянку по вул. Курортна,120-д в м. Бердянську. Відповідно, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку повинен бути визнаний недійсним, а земельна ділянка повернута територіальній громаді міста ОСОБА_1. У зв»язку з цим прокурор просить визнати незаконним та скасувати п.5.29 рішення сімдесят дев»ятої сесії ОСОБА_1 міської ради п»ятого скликання № 41 від 25.02.2010року «Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким передана у приватну власність ОСОБА_2 земельна ділянка площею 0,0864га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою м. Бердянськ Запорізької області, вул. Курортна,120-д, визнати недійсним державний акт на право власності серії ЯК № 911810 на земельну ділянку площею 0,0864га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою м. Бердянськ Запорізької області, вул. Курортна,120-д, вартістю 81423,36грн., виданий ОСОБА_1 міською радою на ім»я ОСОБА_2 та зареєстрований в «Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі» за реєстраційним номером 011026500557 від 21.05.2010року. А також прокурор просить витребувати у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0864га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою м. Бердянськ Запорізької області, вул. Курортна,120-д та повернути за належністю територіальній громаді м. Бердянська.

В судовому засіданні представник прокурора Донцова Ю.П. підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просить позов задовольнити, також зазначила, що рішення міської ради про відведення відповідачу ОСОБА_2 спірної земельної ділянки суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки відсутній генеральний план забудови міста, не врахована прибережна смуга при виділенні спірної земельної ділянки та не проведена обов'язкова державна експертиза землевпорядної документації. Також позитивні висновки про погодження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 вищезазначеної земельної ділянки були відкликані управлінням Держкомзему у м. Бердянську у зв'язку з виявленими порушеннями вимог чинного законодавства та управлінням архітектури та містобудування ОСОБА_1 міської ради.

Представник відповідача ОСОБА_1 міської ради за довіреністю ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав і зазначив, що відповідач ОСОБА_2 надав землевпорядну документацію, розроблену для приватизації земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства і у міської ради не було підстав відмовити у прийнятті такого рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилася, заперечень проти позову не надала, про час розгляду справи була повідомлена належним чином.

Розглянувши матеріали справи , вислухавши пояснення учасників процесу, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню частково з наступних підстав:

Рішенням ОСОБА_1 міської ради № 41 від 25.02.2010року 79 сесії п'ятого скликання "Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» пунктом 5 затверджено проект відведення земельних ділянок та пунктом 5.29 передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0864га, яка розташована по вул. Курортна,120-д в м. Бердянську для індивідуального дачного будівництва в межах норм безоплатної приватизації, що підтверджується копією цього рішення.

На підставі цього рішення відповідач ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 911810 площею 0,0864га для ведення індивідуального дачного будівництва в м. Бердянську по вул. Курортна,120-д і за відповідачем 21.05.2010р. була проведена державна реєстрація за реєстраційним номером 011026500557 державного акту на право власності серії ЯК № 911810 на земельну ділянку площею 0,0864га для ведення індивідуального дачного будівництва в м. Бердянську по вул. Курортна,120-д, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку.

Прокурор просить визнати незаконним та скасувати п.5.29 рішення ОСОБА_1 міської ради № 41 від 25.02.2010року у зв'язку з його невідповідністю закону, а також визнати недійсним дер жавний акт на право власності на земельну ділянку на ім.»я ОСОБА_2 та повернути земельну ділянку за належністю.

Такі вимоги прокурора відповідають чинному законодавству частково у зв'язку з наступним.

Відповідно до положень ст. 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтями 2, 19 Закону України «Про охорону земель» визначено, що об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з положеннями ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, крім інших землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті в тому числі, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Відповідно до вимог ст. 60 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Згідно зі ст. 88 Водного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води .

Відповідно ст. 90 Водного кодексу України прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.

Згідно ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування можуть передавати земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови із земель водного, фонду лише на умовах оренди для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Вищенаведені законодавчі норми встановлюють розміри прибережних захисних смуг в залежності від виду водойми та прямо забороняють надання у приватну власність земельних ділянок водного фонду, до яких відносяться прибережні захисні смуги.

Нормативні акти, які регулюють забудову населених пунктів та застосовуються у всіх випадках будівництва, також передбачають обмеження щодо забудови таких земельних ділянок.

Згідно п.п. 10, 11 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови. Водоохоронна зона морів, морських заток і лиманів, як правило, збігається з прибережною захисною смугою і визначається шириною не менш як 2 кілометри від урізу води.

Крім того, п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого Наказом Мінприроди України від 05.11.2004року № 434, встановлено, що у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.96р. № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», з урахуванням конкретної ситуації. Однак, у затвердженому рішенням ОСОБА_1 міської ради №41 від 25.02.2010р. проекті землеустрою розміри і межі прибережної захисної смуги Азовського моря не враховано, що унеможливлює відведення такої земельної ділянки.

Також, відповідно до вимог ст.ст. 17, 18 Закону України «Про основи містобудування» містобудівна документація регулює планування, забудову та інше використання територій, є основою для вирішення питань раціонального використання територій, вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб.

Статтею 13 Закону України «Про планування і забудову територій» передбачено, що детальний план території розробляється згідно з генеральним планом населеного пункту та визначає розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови; розташування окремих земельних ділянок та об'єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови, містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок; розташування інженерно-транспортної інфраструктури; принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі, зокрема і проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок оздоровчого та рекреаційного призначення.

Така ж вимога передбачена в ст. 118, ч. 4 ст. 123 ЗК України: у разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.

Всупереч наведеним вимогам земельного законодавства, обов'язкова державна експертиза землевпорядної документації проведена не була, чим грубо порушено вимоги чинного земельного законодавства та не дотримано порядок набуття права власності на землю.

На підставі постанови прокурора від 08.12.2014р. винесеної в межах кримінального провадження №12014080130005963 Приватним підприємством «Азовгеопроект» проведено геодезичне дослідження розташування спірної земельної ділянки відносно урізу води Азовського моря. Результати вказаного дослідження оформлено у вигляді ситуаційній схеми, відповідно до якої виділена відповідачу пунктом 5.29 рішення ОСОБА_1 міської ради № 41 від 25.02.2010р. земельна ділянка знаходиться на території ОСОБА_1 коси в межах визначеної ст.88 Водного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) двокілометрової зони прибережної захисної смуги Азовського моря, а саме на відстані 504м від урізу води Азовського моря.

Позитивні висновки про погодження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 вищезазначеної земельної ділянки були відкликані управлінням Держкомзему у м. Бердянську та управлінням архітектури та містобудування ОСОБА_1 міської ради у зв'язку з виявленими порушеннями вимог чинного законодавства.

У листі виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради № 04-7928/37 від 12.12.2014р. зазначено, що згідно з Генеральним планом міста ОСОБА_1 , який затверджено рішенням шістдесят восьмої сесії ОСОБА_1 міської ради У скликання від 25.06.2009р. №8 встановлено, що спірна земельна ділянка по вул. Курортна,120-д в м. Бердянську, розміщується частково на території зелених насаджень спеціального призначення та частково на території , передбаченій для створення магістралі загальноміського значення, що поєднує собою Пролетарський проспект вул. Курортну та вул. Макарова.

Згідно листа виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради № 04-0698/37 від 05.02.2015р. зазначено, що проект землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг по місту ОСОБА_1, як на момент прийняття рішення ОСОБА_1 міської ради від 25.02.2010р. №41, так і на сьогоднішній день не розроблено і не затверджено.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.08.2010р., яка набрала чинності 17.09.2010р., задоволено позов ОСОБА_1 міжрайонного прокурора до ОСОБА_1 міської ради про скасування рішення ОСОБА_1 міської ради від 10.12.2004р. № 11, яким доповнено п.1 рішення ОСОБА_1 міської ради від 26.04.2000р. № 44 « Про затвердження концепції приватизації земель м. Бердянська» і встановлена уздовж Азовського моря, ОСОБА_1 затоки, лиманів на вільних від громадської забудови землях в межах м. Бердянська сорокаметрова прибережна захисна смуга.

В своїх позовних вимогах прокурор ставить питання при визнання незаконним та скасування п.5.29 рішення ОСОБА_1 міської ради № 41 від 25.02.2010року, однак такі вимоги прокурора є безпідставним з огляду на наступне.

Порядок припинення прав на землю регулюється гл. 22 ЗК України.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти

рішення про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею

лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених ст.ст. 140-149 ЗК України.

Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку визначений ст. 140 ЗК України. Так, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Указаний перелік є вичерпним.

Отже, такої підстави припинення права власності на земельну ділянку, як скасування рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, ЗК України не передбачено.

Подібну позицію висловив Пленум Верховного Суду України в абз. 2 п. 8 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (у редакції постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), згідно з яким при вирішенні в судовому порядку питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування, слід враховувати Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), відповідно до п.5 мотивувальної частини якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Отже, правовою підставою для видачі спірного державного акта є рішення ОСОБА_1 міської ради № 41 від 25.02.2010року .

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦПУ України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до приписів ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана його повернути. Особа зобов'язана повернути майно й тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до вимог ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно отримане майно в натурі.

Спірна земельна ділянка розташована в адміністративних межах м. БердянськаЗапорізької області.

Відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" з 1 січня 2013 року землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. При цьому землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Таким чином, земельна ділянка повинна бути повернута територіальній громаді м. Бердянськ.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку про грубе порушення ОСОБА_1 міською радою положення чинного законодавства в частині підстав та порядку надання земельної ділянки у власність відповідачу, та про необхідність визнання недійсним п. 5.29 рішення ОСОБА_1 міської ради № 41 від 25.02. 2010року про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки по вул. Курортна,120-д. Відповідно, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку повинен бути визнаний недійсним, а земельна ділянка підлягає поверненню за належністю територіальній громаді м. Бердянська.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11, 58,60, 212- 215ЦПК України, керуючись ст. ст. 51,58,59,60,84,118,123ЗК України, ст. 88,90 Водного кодексу України, ст.ст. 17, 18 Закону України «Про основи містобудування», ст.ст. 216, 1212, 1213 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним п.,5.29 рішення сімдесят дев»ятої сесії ОСОБА_1 міської ради п»ятого скликання № 41 від 25.02.2010року «Про передачу в оренду, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким передана у приватну власність ОСОБА_2 земельна ділянка площею 0,0864га для ведення індивідуального дачного будівництва , що розташована за адресою м. Бердянськ Запорізької області, вул. Курортна,120-д.

Визнати недійсним державний акт на право власності серії ЯК № 911810 на земельну ділянку площею 0,0864га для ведення індивідуального дачного будівництва , що розташована за адресою м. Бердянськ Запорізької області, вул. Курортна,120-д, вартістю 81423,36грн., виданий ОСОБА_1 міською радою на ім»я ОСОБА_2, зареєстрований в «Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі» за реєстраційним номером 011026500557 від 21.05.2010року( кадастровий номер НОМЕР_1 :07 : 002: 0095) .

Зобов»язати ОСОБА_2 , ІДН.2678303588, повернути земельну ділянку площею 0,0864га для ведення індивідуального дачного будівництва , що розташована за адресою м. Бердянськ Запорізької області, вул. Курортна,120-д ( кадастровий номер НОМЕР_1 :07 : 002: 0095) за належністю територіальній громаді м. Бердянська. (код ЄДРПОУ 20525153).

В решті частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою протягом 10днів з дня оголошення рішення, особами, відсутніми у судовому засіданні, з дня отримання копії рішення.

Суддя:ОСОБА_4