Постанова

від 07.04.2009 по справі 22-а-7269/09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського,

46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

07 квітня 2009 р.

м. Харків

Колегія

суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Шевцової Н.В. ,  Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового

засідання  Бобриш К.О.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду

адміністративну справу за апеляційною скаргою 

Приватного підприємства "Онікс 2002" на постанову

Господарський суд Сумської областi 

від  01.12.2008р. по справі №

12/524-08/5021

за позовом   Державної податкової інспекції в м. Суми       

до  Приватного підприємства "Онікс

2002"             

про

стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція в м.

Суми звернулась до суду з позовом до 

Приватного підприємства "Онікс 2002" , в якому просила

стягнути з Приватного підприємства "Онікс 2002" на користь Державної податкової

інспекції у м. Суми 130 939,53грн. заборгованості по сплаті податку на додану

вартість, в т.ч. 118 945,66грн. основний платіж, 11 061,08грн. штрафні санкції

та 932,79грн. пені.

Постановою  Господарського суду Сумської областi від

01.12.2008р. зазначений позов 

задоволено. Стягнуто  з Приватного

підприємства "Онікс 2002" на користь Державної податкової інспекції у

м. Суми 130 939,53грн. заборгованості по сплаті податку на додану вартість, в

т.ч. 118 945,66грн. основний платіж, 11 061,08грн. штрафні санкції та

932,79грн. пені.

На зазначену  постанову 

суду Приватним підприємством "Онікс 2002" подано апеляційну

скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись

на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм

матеріального права, відповідач просить суд оскаржувану постанову скасувати та

направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної

скарги відповідач посилається на Указ Президента України «Про спрощену систему

оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Державною податковою інспекцією в

м. Суми надано заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких

позивач  проти апеляційної скарги

заперечує, просить в її задоволенні відмовити, а оскаржуване рішення залишити

без змін.

Колегія суддів, заслухавши

суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої

інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що

апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню  з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено,

що Приватне підприємство "Онікс 2002" в деклараціях з податку на

додану вартість за грудень 2007 року, січень, лютий, березень, квітень, травень

2008 року задекларувало до сплати в бюджет відповідно 11094грн., 8605грн., 10342грн.,

11285грн., 10217грн. та 11797грн.

У відповідності до п. 5.3.1 п. 5.3

ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків

перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків

зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового  зобов'язання, 

зазначену  у  поданій 

ним  податковій декларації,  протягом 

десяти  календарних  днів,  

наступних   за  останнім  

днем   відповідного  граничного 

строку,  передбаченого підпунктом

4.1.4 пункту 4.1 статті  4  цього 

Закону  для  подання податкової декларації.

Оскільки  у визначений законодавством строк  податкове зобов'язання відповідачем

самостійно сплачено не було, Державною податковою інспекцією у м. Суми прийнято

податкові повідомлення-рішення № 0000221503/0/4575 від 23.01.2008 року, №

0001961503/0/23869 від 02.04.2008 року, № 0001971503/0/23870 від 02.04.2008

року, № 0002771503/0/41214 від 30.05.2008 року, № 000281503/0/41215 від

30.05.2008 року та застосовано до відповідача 

штрафні санкції в зв'язку з несвоєчасною сплатою узгодженого податкового

зобов'язання у загальній сумі 11061,08грн.

Приймаючи рішення про задоволення

позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт заборгованості відповідача

в сумі 130939,53грн. підтверджено матеріалами справи, зокрема довідкою про

заборгованість, картками особових рахунків та декларацією з податку на додану

вартість. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що доказів погашення

спірної суми або доказів оскарження податкових повідомлень-рішень відповідачем

суду не надано.

Таким чином, суд першої інстанції

дійшов висновку про  стягнення з

Приватного підприємства "Онікс 2002" на користь Державної податкової

інспекції у м. Суми 130 939,53грн. заборгованості по сплаті податку на додану

вартість, в т.ч. 118 945,66грн. основний платіж, 11 061,08грн. штрафні санкції

та 932,79грн. пені.

Колегія суддів  погоджується з висновками суду першої

інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів

справи,  відповідачем до Державної

податкової інспекції у м. Суми  подано

податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2007 року, січень

- вересень 2008 року, в якій самостійно визначено суму податку на додану

вартість, яка підлягає сплаті.

У відповідності до п. 5.1. ст. 5

Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання,    самостійно  

визначене   платником податків у

податковій  декларації,  вважається 

узгодженим  з  дня подання такої податкової декларації.

Згідно п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону

України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний

самостійно сплатити суму податкового 

зобов'язання,  зазначену  у 

поданій  ним  податковій декларації,  протягом 

десяти  календарних  днів,  

наступних   за  останнім  

днем   відповідного  граничного 

строку,  передбаченого підпунктом

4.1.4 пункту 4.1 статті  4  цього 

Закону  для  подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1

статті  4 

цього  Закону встановлено, що

податкові  декларації  подаються за базовий податковий (звітний)

період, що дорівнює  календарному місяцю

(у  тому 

числі  при  сплаті 

місячних авансових внесків),  -

протягом 20 календарних днів,  наступних

за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом першої інстанції обґрунтовано

встановлено, що у визначені законодавством строки відповідач повністю суму

самостійно узгодженого податкового зобов'язання не сплатив.

У відповідності до п. 5.4.1. п. 5.4

ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків

перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена  сума податкового зобов'язання,  не сплачена платником податків у строки,  визначені цією  статтею, 

визнається сумою податкового боргу платника податків.

З огляду на викладене, колегія

суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у

відповідача заборгованості з податку на додану вартість у сумі 118945,66грн.

У відповідності до пп. 17.1.7.  п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами" у разі коли платник 

податків  не  сплачує 

узгоджену суму   податкового   зобов'язання   протягом  

граничних  строків,

визначених  цим  Законом, 

такий  платник   податку  

зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:    при затримці від 31 до 90 календарних днів

включно, наступних за  останнім  днем 

граничного  строку  сплати  

узгодженої   суми податкового

зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оскільки сума податкового боргу у

визначені законодавством строки відповідачем 

сплачена не була, Державною податковою інспекцією у м. Суми прийнято

податкові повідомлення-рішення № 0000221503/0/4575 від 23.01.2008 року, № 0001961503/0/23869

від 02.04.2008 року, № 0001971503/0/23870 від 02.04.2008 року, №

0002771503/0/41214 від 30.05.2008 року, № 000281503/0/41215 від 30.05.2008 року

та застосовано до відповідача  штрафні

санкції в зв'язку з несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобов'язання у

загальній сумі 11061,08грн.

Згідно пп. 16.1.1., 16.1.2 п. 16.1.

ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  після  

закінчення   встановлених  строків 

погашення узгодженого податкового зобов'язання  на 

суму  податкового  боргу нараховується пеня.

Нарахування пені

розпочинається  при самостійному

нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків -  від 

першого  робочого  дня, 

наступного  за останнім  днем 

граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим

Законом.

Підпунктом 16.4.1. п. 16.4 ст. 16

зазначеного Закону визначено, що пеня  

нараховується   на   суму  

податкового  боргу (включаючи суму

штрафних санкцій за їх  наявності)  із 

розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку

України, діючої на день виникнення такого податкового  боргу 

або на  день його  (його 

частини) погашення,  залежно від

того,  яка з величин таких ставок є

більшою,  за кожний календарний день

прострочення у його сплаті.

В зв'язку з наявністю непогашеного

податкового боргу та штрафних санкцій позивачем обґрунтовано нараховано

відповідачеві пеню у розмірі 932,79грн.

З огляду на викладене, колегія

суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті судового рішення

у справі  дійшов вичерпних юридичних

висновків щодо встановлення обставин справи та обґрунтованого висновку про

задоволення позовних вимог, однак помилково стягнув з відповідача суму

заборгованості на користь Державної податкової інспекції в м. Суми,

оскільки  у відповідності до чинного

законодавства податки підлягають сплаті до бюджетів або державних цільових

фондів, а Державна податкова інспекція в м. Суми є тільки контролюючим органом,

що має  право здійснювати перевірки  своєчасності, 

достовірності,  повноти

нарахування та сплати    податків  і 

зборів  (обов'язкових  платежів).

Доводи апеляційної скарги щодо

переходу Приватного підприємства "Онікс 2002" на спрощену систему

оподаткування не прийняті судом до уваги, оскільки  у відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу

адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідачем не надано

жодного документа в обґрунтування своєї позиції по суті спору.

Також колегія суддів зазначає, що

відповідачем  не надано доказів

оскарження дій або бездіяльності позивача щодо відмови позивачеві в переході на

спрощену систему оподаткування, доказів оскарження дій позивача щодо проведення

перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства, доказів

оскарження в установленому законом порядку податкових повідомлень-рішень №

0000221503/0/4575 від 23.01.2008 року, № 0001961503/0/23869 від 02.04.2008

року, № 0001971503/0/23870 від 02.04.2008 року, № 0002771503/0/41214 від

30.05.2008 року, № 000281503/0/41215 від 30.05.2008 року про застосування до

відповідача  штрафних санкцій.

Разом з тим, колегією суддів

встановлено, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції

порушено норми процесуального права, що полягає в наступному.

Статтею 129 Конституції України

визначено основними конституційними засадами судочинства - гласність судового

процесу та його повне фіксування технічними засобами.

Згідно приписів ст. 41 Кодексу

адміністративного судочинства  України,

суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування

судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. 

Одночасно із технічним записом

судового засідання ведеться журнал судового засідання, в якому відображається

хід судового розгляду справи.

Частиною 7 статті 12 Кодексу

адміністративного судочинства  України

встановлено, що офіційним записом судового засідання є лише технічний запис,

здійснений судом у порядку, встановленому цим кодексом.

З матеріалів справи, колегією

суддів встановлено, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувався без

фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного

засобу.

Зазначена обставина підтверджується

відсутністю журналу судового засідання.

Таким чином, колегія суддів дійшла

висновку, що суд першої інстанції порушив конституційні засади судочинства та

вимоги ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства  України.

Враховуючи, що суд першої інстанції

не здійснив фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального

технічного засобу, а офіційним записом судового засідання є лише технічний

запис, здійснений судом у порядку, встановленому цим кодексом, колегія суддів

вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо розгляду справи

судом першої інстанції.

Відповідно до положень п. 1 та п. 2

ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно

бути законним та обґрунтованим. При цьому законним визнається рішення, ухвалене

судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального

права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного і всебічного

з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які

були дослідженні в судовому засіданні.

Суд першої інстанції порушив

основні конституційні засади судочинства та норми процесуального права,

передбачені ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства  України, а тому постанова суду не є законною

та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу

адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками

розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої

інстанції  або прийняти нову постанову,

якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, враховуючи, що суд

першої інстанції правильно і повно встановив всі обставини справи, але допустив

порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного

рішення, колегія суддів скасовує постанову суду з прийняттям нового рішення про

задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195,

196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу

адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О

В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного

підприємства "Онікс 2002" 

задовольнити частково.

Постанову  Господарський суд Сумської областi  від 

01.12.2008р. по справі № 12/524-08/5021 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов Державної податкової

інспекції в м. Суми до Приватного підприємства "Онікс 2002" про

стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути  з Приватного підприємства "Онікс

2002" (м. Суми, вул. Роменська, 77, код 32185527) на користь Державного

бюджету України  130 939,53грн.

заборгованості по сплаті податку на додану вартість, в т.ч. 118 945,66грн.

основний платіж, 11 061,08грн. штрафні санкції та 932,79грн. пені. 

Постанова набирає законної сили з

моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом

місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної

скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

(підпис)

Дюкарєва С.В.

Судді

(підпис)  (підпис)

Шевцова Н.В.    Макаренко Я.М. 

Повний

текст постанови виготовлений  13.04.2009

р.

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:  Суддя Харківського апеляційного

адміністративного суду     

 Дюкарєва С.В.