Ухвала

від 19.03.2015 по справі 521/3766/15-к

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/3766/15-к

Номер провадження:1-кс/521/641/15

У Х В А Л А

14 березня 2015 року м. Одеса

Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджено с прокурором прокуратури Малиновського району м. Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні: підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого у с. Комишівка, Ізмаїльського района, Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (з слів затриманого), який підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

З клопотання слідчого та наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_7 , займаючи посаду директора приватного підприємства «ТЕХНОСТРОЙ» (код СДРПОУ 32478515) , яке здійснювало будівництво житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_2 , маючи за мету власне збагачення як законним так і незаконним шляхом, за результатами чітко продуманого та спланованого злочинного наміру, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, не маючи намірів на виконання покладених на себе обов`язків та переслідуючи лише мету заволодіння грошовими коштами потерпілої, 30.03.2005 уклав з ОСОБА_8 договори про пайову участь в будівництві №61, №62 та №63, за якими остання отримувала після закінчення будівництва право власності на три квартири у будинку за фактичною адресою: буд. АДРЕСА_3 . Згідно з договорами строк здачі будинку в експлуатацію - червень 2005. В свою чергу ОСОБА_8 повинна була внести на рахунок підприємства грошові кошти в сумі 89400 долларів США, що по курсу НБУ на момент внесення склало 472113грн.

28.04.2005 ОСОБА_9 в офісі ПП «ТЕХНОСТРОЙ», за адресою: АДРЕСА_3 , передала ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 89400 долларів США та отримала квитанції до прибуткового касового ордеру №61, №62 та №63 на загальну суму 472113грн.

Після закінчення будівництва та здачі будинку в експлуатацію, ОСОБА_10 квартири, які згідно з договорами повинен був передати ОСОБА_9 як жилі приміщення, продав стороннім особам у вигляді нежилих приміщень, після чого став уникати зустрічей з потерпілою та почав переховуватись. Отримані від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 472113грн. ОСОБА_7 витратив за своїм розсудом, взяті на себе зобов`язання перед останньою не виконав, тим самим завдавши збиток в особливо великому розмірі на загальну суму 472113 грн., що у 3603 рази, на час скоєння злочину, перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян (472113/131=3603).

Діючи повторно, продовжуючи злочинний намір, направлений на незаконне збагачення, ОСОБА_7 , перебуваючи в довірливих стосунках з ОСОБА_11 , та достовірно знаючи, що він підшукує для своєї сім`ї приватний будинок, запропонував останньому придбати будинок АДРЕСА_4 , повідомивши завідомо неправдиву інформацію, що він належить фактично та документально йому. При цьому ОСОБА_7 приховав від ОСОБА_11 інформацію що він в дійсності згодився допомогти знайомому - ОСОБА_12 в продажу вказаного будинку. Оглянувши будинок, ОСОБА_11 погодився його придбати, але у зв`язку з браком коштів запропонував ОСОБА_7 у якості оплати вартості будинку, передати частину готівкою, переоформити право власності на приватний котедж на ім`я ОСОБА_7 та передати у власність останнього легковий автомобіль потерпілого. Керуючись корисливим мотивом, не маючи права власності на будинок АДРЕСА_4 та не маючи наміру в подальшому оформити право власності на будинок на ОСОБА_11 , ОСОБА_7 погодився на вказану пропозицію, не повідомивши дійсного власника будинку про досягнуту угоду.

В червні місяці 2009 року, більш точну дату слідством не встановлено, ОСОБА_11 біля будинку АДРЕСА_4 передав ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 50000 долларів США, що по курсу НБУ складало 400000 грн., після чого останній передав ОСОБА_11 ключі від вхідної двері будинку і сім`я останнього переїхала у вказаний будинок, будучи впевненими що ОСОБА_7 виконає взяті на себе зобов`язання по оформленню права власності на будинок. Далі до листопада місяця 2009 року, виконуючи домовленість, ОСОБА_11 , передав у право власності ОСОБА_7 котедж АДРЕСА_5 а вартістю 350000 долларів США, що по курсу НБУ складало 2800000грн., та автомобіль «Toyota Sequoia» д/н НОМЕР_1 вартістю 95000 доларів США, що по курсу НБУ складало 760000 грн. Виконавши в повному обсязі домовленість, ОСОБА_11 почав очікувати від ОСОБА_7 документальне оформлення права власності на будинок АДРЕСА_4 , де фактично мешкав на той час.

За результатами чітко продуманого та спланованого злочинного наміру, ОСОБА_7 з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою заволодів грошовими коштами та майном ОСОБА_11 на загальну суму 3960000 грн., яку витратив за своїм розсудом, не виконавши взятих на себе зобов`язань та не поставивши до відома дійсного власника будинку про досягнуту домовленість , у зв`язку з чим сім`я ОСОБА_11 згодом була виселена з придбаного будинку АДРЕСА_4 .

Злочинними діями ОСОБА_7 потерпілому спричинено збиток в особливо великому розмірі на загальну суму 3960000 грн., що у 13090 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян ( 3960000/302,5=13090)

Тобто ОСОБА_7 є особою що підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

25.06.2014 року слідчим Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в одеській області було винесено повідомлення про підозру ОСОБА_7 у скоєні злочину, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України, проте вручити його підозрюваному не надалось можливім в зв`язку з ухиленням його від явки до органів досудового слідства.

28.07.2014 року постановою слідчого ОСОБА_7 було оголошено у розшук.

Як вважає слідчий, під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого п.п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України і обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Так, згідно інформації вказаної в протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_7 він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , відповідно до інформації обліків ОВС ОСОБА_7 мешкає за адресою: АДРЕСА_7 . Згідно свідчень ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 за вищезазначеними адресами не мешкає та його місцезнаходження не відоме.

Крім цього, санкція ч. 4 ст. 190 КК України, за якою оголошено підозру ОСОБА_7 , передбачає відповідальність, за скоєння вищевказаних кримінальних правопорушень, позбавлення волі строком від 5 до 12 років. Тяжкість злочину, покарання, що загрожує особі, ступень суспільної небезпеки, а також вищевикладене, є обґрунтуванням наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та дають підстави вважати, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Все вищевикладене в сукупності свідчить, що обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту підозрюваного та обмеження його конституційних прав, у даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, а тому інші більш м`які запобіжні заходи не дадуть можливості запобігти вищевказаному ризику.

Прокурор у суді підтримав клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , навевши доводи, вказані у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_7 , та його захисник, кожен окремо, просили суд відмовити у задоволенні клопотання, в зв`язку з відсутністю достатнього обгрунтування для повідомлення про підозру, ОСОБА_7 має постійне місце проживання, від органів досудового слідства не скривався, оскільки йому було повідомлено про закриття кримінальної справи щодо нього, він є громадянином України, є особою приклоного віку, прокурором не надано доказів їснування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, а також вислухавши думку прокурора та захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно змісту доданих до матеріалів клопотання копії процесуальних документів вбачається наступне.

2.09.2011 року органом досудового слідства відноно ОСОБА_7 було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаними ч.4 ст.190 КК України за фактом заволодіння майном ОСОБА_11

16.09.2011 року Київським районим судом міста Одеси відносно ОСОБА_7 було обрану міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

24.04.2012 року органом досудового слідства було винесено постанову про закриття кримінальної справи, про що було повідомлено ОСОБА_7

17.12.2012 року вказана постанова слідчого була скасована заступником прокурора Київського району міста Одеси та розслідування справи, після внесення відомостей до ЄРДР, було продовжено.

Даних про скасування міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 матеріали кримінального провадженя не мистять.

Таким чином, суд вважає, що на день розгляду клопотання слідчого щодо ОСОБА_7 діє обрана відносно нього міра запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

Як вбачається з п.9 Розділу 11 (Перехідні положення) КПК України 2012 року, питання скасування, зміни запобіжних заходів, обраних до набрання сили цим Кодексом, вирішуються за Кодексом, який діяв на час обрання запобіжного заходу, тобто за КПК України в редацїї 1960 року.

З огляду на вищевказане, з урахуванням того, що у клопотанні слідчого не ставиться питання про зміну запобіжного заходу, а йдеться саме про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та оскільки клопотання подане відповідно до положень КПК України 2012 року, слідчий суддя не знаходить процесуальних підстав для розгляду клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 міри запобіжного заходу по суті і як наслідок, для його задоволення.

Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 181, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 203, 205 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У клопотання слідчого СВ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_15 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 відмовити.

Негайно звільнити підозрюваного ОСОБА_16 з-під варти.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: