Постанова

від 24.07.2009 по справі 2а-3169/09/2370

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 липня 2009 р.                                                                                   

Справа № 2а-3169/09/2370                                                                           

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого

- судді  Лічевецького І.О.,

при

секретарі - Солоха О.В.

за

участю представників: позивача - 

Симоненко К.О., Катрецької О.М. за довіреністю; відповідача - не

з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну

справу за позовом Уманської об'єднаної державної податкової інспекції до

товариства з обмеженою відповідальністю «Три Д+» про стягнення активів в

рахунок погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Уманська ОДПІ звернулась до суду з позовом про стягнення

активів ТОВ «Три Д+» в рахунок погашення податкового боргу.

    Позивач стверджував, що станом на 01 травня

2009 р. відповідач має податковий борг зі сплати податку на додану вартість.

    Приймаючи до уваги, що ТОВ «Три Д+» не

перерахувало кошти до бюджету, позивач просив стягнути  15 978 грн. 58 коп. за рахунок активів

платника податків.

    В судовому засіданні представник позивача

позовні вимоги підтримав та просив їх 

задовольнити.

    Відповідач в судове засідання представника

не направив, письмових заперечень не надав.

    Заслухавши пояснення представника позивача,

розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість,

достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок

доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

    Приватне підприємство «Три Д+»  зареєстроване державним реєстратором

Уманської районної державної адміністрації Черкаської області 27 березня 2008

р.

    Згідно даним довідки Уманської О ДПІ № 113

від 31.03.2008 р., відповідач взятий на облік як платник податків 28.03.2008 р.

за № 5464.

    Відповідно до статті 14 Закону України «Про

систему оподаткування»  від  25 червня 1991 року № 1251-XII податок на

додану вартість віднесений до загальнодержавних податків і зборів.

Спеціальним законом який визначає платників податку на

додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік

неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості

оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної,

порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про

податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за

текстом - Закон № 168/97-ВР).  

    Відповідно до статті другої цього

Закону   платником податку на додану

вартість, зокрема, є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати

господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як

платник цього податку.

    Згідно пункту 9.2. статті 9 Закону №

168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану

вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується

для справляння цього податку.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану

вартість № 32412119 отримано відповідачем 15 квітня 2008 р. (індивідуальний

податковий № 100110747).

Пункт 1.5. статті 1 Закону № 168/97-ВР визначає з вітний

(податковий) період, як період, за який платник податку зобов'язаний проводити

розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

    Підпункт 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону

№ 168/97-ВР  передбачає, що податковим

періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим

Законом, календарний квартал.

Законом який установлює порядок погашення зобов'язань

юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з

податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове

державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне

соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що

застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за

порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру

оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом - «Закон № 2181-III»).

    Стаття перша Закону № 2181-III визначає

податкове зобов'язання, як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів

або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки,

визначені цим Законом або іншими законами України

Відповідно до пункту 1.3. статті 1 названого Закону

податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних

санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене

в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк,

а також пеня, нараховану на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну

податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII органи державної

податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених

законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на

підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних

з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно

від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки

своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів

(обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами,

їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають

статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів

підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із

законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і

збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

    Згідно акта перевірки № 1346/1510-35743240

від 14 жовтня 2008 р. розмір податку, зазначеного відповідачем у податковій

декларації за квітень 2008 р., є меншим, ніж визначено цією перевіркою на 15

175 грн. 02 коп., оскільки відповідачем до складу податкового кредиту включено

податкову накладну № 75 від 01.04.2008 р. отриману від ФОП ОСОБА_1., реєстрація

якого, як платника ПДВ скасована 13.12.2007 р., а саме ТОВ «Три Д+»

зареєстроване платником ПДВ лише 10.04.2008 р.

Підпунктом «в» підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4

Закону № 2181-III передбачений обов'язок контролюючого органу самостійно

визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі виявлення

внаслідок проведення камеральної перевірки арифметичних або методологічних помилок

у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження

або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 17.1.4. пункту 17.1 статті 17

Закону № 2181-III у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму

податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у

підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий

платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не

приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти

відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного

неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати,

незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III

та на підставі даних акта перевірки № 1346/1510-35743240 від 14 жовтня 2008 р.

позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0014931500/0 від 20.01.2008

р. яким визначено зобов'язання відповідача щодо сплати 15 933 грн. 77 коп. в

тому числі: 15 175 грн. 02 коп. податку на додану вартість та 758 грн. 75 коп.

штрафу.

Назване податкове повідомлення-рішення отримане

відповідачем 20.10.2008 р. про що свідчить власноручний підпис директора

товариства.

Підпункт 14.1.1. пункту 14.1 статті 14 Закону № 2181-III

визначає розстрочення податкових зобов'язань, як надання платнику податків

бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування

сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з

пунктом 16.4 статті 16 цього Закону.

На прохання відповідача Уманською ОДПІ було прийнято

рішення № 6/24-019/27150 від 30 жовтня 2008 р. про розстрочення податкових

зобов'язань. Відповідно цьому рішенню ТОВ «Три Д+» мало сплатити 7 796 грн. 91

коп. до 19.11.2008 р. та 7 796 грн. 93 коп. до 19.12.2008 р.

Відповідачем умови розстрочення не виконано.

За змістом підпункту 14.1.3. 14.1 статті 14 Закону №

2181-III платник податків, який звертається до податкового органу з заявою про

розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань, вважається таким, що узгодив

суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-III

встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний)

період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних

авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім

календарним днем звітного (податкового) місяця.

За даними акта перевірки № 1218/1510-35743240 від

03.09.2008 р. відповідачем несвоєчасно подано податкову декларацію за липень

2008 р.

Відповідно до підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17

Закону № 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки,

визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

За таких обставин, позивачем прийнято податкове

повідомлення-рішення № 0014901500/0 від 09.10.2008 р., яким визначено

зобов'язання відповідача із сплати штрафу в розмірі 170 грн.

За змістом підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону

№ 2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим

органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається

узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за

винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.п. 5.2.2 

п.5.2 ст. 5 Закону № 2181-III у разі коли платник податків вважає, що

контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв

будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або

виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків

має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього

рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами,

розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних

днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення

або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган

зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти

календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу

поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли

контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове

незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом

десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною

скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або

частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із

дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та

зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

За змістом підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону

№ 2181-III у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно

визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними

із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити

нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з

відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів

від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідач вищезгадане податкове повідомлення-рішення не

оскаржив, визначену ним суму податкового зобов'язання не сплатив.

Крім того, за порушення платіжної дисципліни відповідачу

нарахована пеня в сумі 214 грн. 74 коп.

Згідно даним облікової картки платника за відповідачем

обліковувалась переплата в розмірі 339 грн. 93 коп., яка врахована позивачем

при розрахунку суми позову.

Таки чином, податковий борг (недоїмка) ТОВ «Три Д+»

складає 15 978 грн. 58 коп.

Згідно підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону №

2181-III за рішенням суду активи платника податків можуть бути примусово

стягнені в рахунок погашення його податкового боргу.

Позивачем вживались заходи щодо примусового стягнення

податкового боргу, шляхом направлення першої та другої податкових вимог,

прийняття рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника

податків в рахунок погашення його податкового боргу. Вжиті заходи не забезпечили

погашення податкового боргу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що

відповідно до  п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3

Закону № 2181 у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду

активів  відповідача в рахунок погашення

його податкового боргу, та знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

    Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС

України,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути активи товариства з обмеженою відповідальністю

«Три Д+» (Черкаська область, Уманський район, с. Полянецьке, вул. Гагаріна, 42,

ідентифікаційний код 35743240) в доход бюджету 

через Уманську об'єднану державну податкову інспекцію (Черкаська

область, м. Умань, пл. Леніна, 1, ідентифікаційний код 21367259) в рахунок

погашення податкового боргу в сумі 15 978 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят

вісім) грн. 58 коп.

    Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного

суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня

складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається

протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 24 липня 2009 р.

Суддя                                                                                        

І.О.Лічевецький