Постанова

від 17.07.2009 по справі 2а-3125/09/2370

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 липня 2009 р.                                                                                   

Справа № 2а-3125/09/2370                                                                           

                                                                       м.

Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого

- судді  Лічевецького І.О.,

при

секретарі - Солоха О.В.

за

участю представників: позивача - Аполонова О.В. за довіреністю; відповідача -

не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси

адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у

Христинівському районі до житлово-будівельного кооперативу «Христинівська

нерухомість» про стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

    ДПІ у Христинівському районі звернулась до

суду з позовом  про стягнення активів ЖБК

«Христинівська нерухомість» в рахунок погашення податкового боргу.

    Позивач стверджував, що станом на 06 травня

2009 р. відповідач має податковий борг зі податку на додану вартість.

    Приймаючи до уваги, що ЖБК «Христинівська

нерухомість» не перерахував кошти до бюджету, позивач просив стягнути  4 302 грн. 63 коп. за рахунок активів платника

податків.

    В судовому засіданні представник позивача

позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

    Відповідач в судове засідання представника

не направив, письмових заперечень не надав.

    Заслухавши думку прокурора, пояснення

представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши

належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також

достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до

наступного.

    Житлово-будівельний кооператив

«Христинівська нерухомість» 

зареєстрований Христинівською районною державною адміністрацією

Черкаської області 07 травня 2007 р.

    Згідно даним довідки ДПІ у Хистинівському

районі  № 52 від 17.05.2007 р.,

відповідач взятий на облік як платник податків 16.05.2007 р. за № 18.

    Відповідно до статті 14 Закону України «Про

систему оподаткування»  від  25 червня 1991 року № 1251-XII податок на

додану вартість віднесений до загальнодержавних податків і зборів.

Спеціальним законом який визначає платників податку на

додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік

неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості

оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної,

порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про

податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за

текстом - Закон № 168/97-ВР).  

    Відповідно до статті другої цього

Закону   платником податку на додану

вартість, зокрема, є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати

господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як

платник цього податку.

    Згідно пункту 9.2. статті 9 Закону №

168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану

вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується

для справляння цього податку.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану

вартість № 100072243 отримано відповідачем 18 жовтня 2007 р. (індивідуальний

податковий № 349719823245).

Пункт 1.5. статті 1 Закону № 168/97-ВР визначає з вітний

(податковий) період, як період, за який платник податку зобов'язаний проводити

розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

    Підпункт 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону

№ 168/97-ВР  передбачає, що податковим

періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим

Законом, календарний квартал.

Законом який установлює порядок погашення зобов'язань

юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з

податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове

державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне

соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що

застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за

порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру

оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом - «Закон № 2181-III»).

    Стаття перша Закону № 2181-III визначає

податкове зобов'язання, як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів

або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки,

визначені цим Законом або іншими законами України

Відповідно до пункту 1.3. статті 1 названого Закону

податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних

санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене

в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк,

а також пеня, нараховану на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-III

встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний)

період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних

авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім

календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну

податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII органи державної

податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених

законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на

підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних

з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно

від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки

своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів

(обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами,

їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають

статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів

підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із

законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і

збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

    Згідно акта перевірки № 100/23-2/34971987

від 03 грудня 2008 р. відповідачем занижено податок на додану вартість за

травень 2008 р. на суму 3 000 грн.

Підпунктом «б» підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону

№ 2181-III передбачений обов'язок контролюючого органу самостійно визначити

суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних

перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або

завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до підпункту 17.1.3. пункту 17.1 статті 17

Закону № 2181-III у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму

податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у

підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий

платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від

суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових

періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу),

починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи

податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків

податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти

відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових

періодів, що минули.

З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III

та на підставі даних акта перевірки № 100/23-2/34971987 від 03 грудня 2008 р.

позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000322301/0 від 08.12.2008

р. яким визначено зобов'язання відповідача щодо сплати 4 500 грн. в тому числі:

3 000 грн. податку на додану вартість та 1 500 грн. штрафу.

Назване податкове повідомлення-рішення отримане

відповідачем 09.12.2008 р. про що свідчить власноручний підпис керівника ЖБК

«Христинівська нерухомість».

За змістом підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону

№ 2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим

органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається

узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за

винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.п. 5.2.2 

п.5.2 ст. 5 Закону № 2181-III у разі коли платник податків вважає, що

контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв

будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або

виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків

має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього

рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами,

розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних

днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення

або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган

зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти

календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу

поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли

контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове

незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом

десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною

скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або

частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із

дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та

зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

За змістом підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону

№ 2181-III у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно

визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними

із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити

нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з

відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів

від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідач вищезгадане податкове повідомлення-рішення не

оскаржив, визначену ним суму податкового зобов'язання не сплатив.

Статтею 16 Закону № 2181-III визначено, що після

закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання

на суму податкового боргу нараховується пеня на суму податкового боргу

(включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків

річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення

такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від

того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день

прострочення у його сплаті.

Згідно даним облікової картки платника податковий борг

відповідача становить 4 302 грн. 63 коп. в тому числі: 3 000 за основним

платежем, 1 302 грн. 50 коп. штрафу та 0,13 грн. пені, нарахованої за порушення

платіжної дисципліни.

Згідно підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону №

2181-III за рішенням суду активи платника податків можуть бути примусово

стягнені в рахунок погашення його податкового боргу.

Позивачем вживались заходи щодо примусового стягнення

податкового боргу, шляхом направлення першої та другої податкових вимог. Вжиті

заходи не забезпечили погашення податкового боргу.

    За таких обставин суд приходить до

висновку, що відповідно до  п.п.3.1.1 п.

3.1 ст. 3 Закону № 2181 у позивача є підстави для примусового стягнення за

рішенням суду активів  відповідача в

рахунок погашення його податкового боргу, та знаходить позов таким, що підлягає

задоволенню.

    Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС

України,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути активи житлово-будівельного кооперативу

«Христинівська нерухомість» (Черкаська область, м. Христинівка, вул. Калініна,

37А, ідентифікаційний код 34971987) в доход бюджету  через державну податкову інспекцію у

Христинівському районі (Черкаська область, м. Христинівка, вул. Гонти, 2,

ідентифікаційний код 34275454) в рахунок погашення податкового боргу в сумі 4

302 (чотири тисячі триста дві) грн. 63 коп.

    Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного

суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня

складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається

протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 17 липня 2009 р.

Суддя                                                                                        

І.О.Лічевецький