Рішення

від 18.03.2014 по справі 544/262/14-ц

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/262/14-ц

пров. № 2/544/110/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 березня 2014 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Сімонової С.Г.,

за участі секретаря - Пірогова В.Г.,

представника позивача Запорожець Т. В.,

прокурора Тютюнника В.В. (юридичних осіб),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду на вул. Леніна, 41 цивільну справу за позовом Пирятинської районної державної адміністрації (далі Пирятинська РДА) до ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,

У С Т А Н О В И В:

Пирятинська РДА 29 січня 2014 року звернулася до суду в інтересах малолітньої ОСОБА_3 з позовною заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2

У обґрунтування позовних вимог позивач указує, що ОСОБА_2 є батьком малолітньої ОСОБА_3, народження ІНФОРМАЦІЯ_2, навчанням та вихованням дочки відповідач не цікавиться, ніякого впливу на неї не має, співпрацювати з працівниками служби у справах дітей не бажає та погоджується на позбавлення його батьківських прав відносно своєї малолітньої дочки, тим самим відповідач ухиляється та самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків. Вихованням малолітньої займається її баба ОСОБА_4. Мати малолітньої ОСОБА_5, померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

18.12.2013 ОСОБА_3 самовільно залишила своє постійне місце проживання, проте, цього ж дня була виявлена працівниками правоохоронних органів в м. Прилуки Чернігівської області, якими у зв'язку з цим 19.12.2013 було складено акт про дитину, покинуту в поголовному будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину відносно малолітньої ОСОБА_3, на підставі якого її було влаштовано в комунальну установу «Обласний притулок для дітей» Полтавської обласної ради, із якого батько категорично відмовляється забирати дочку додому.

Тому комісією з питань захисту прав дитини при Пирятинській РДА було прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, оскільки він свідомо ухиляються від виконання батьківських обов'язків, у зв'язку з чим позивач просить суд позбавити відповідача батьківських прав.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

У судове засідання відповідач не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду увідомлений в установленому законом порядку.

Представник третьої особи, що повідомлена про час і місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не з'явився, третя особа надіслала до суду заяву, у якій просить судовий розгляд провести у відсутності її представника, проти задоволення позову не заперечує.

Суд уважає, що особисті пояснення відповідача та представника третьої особи в судовому засіданні необов'язкові, справа може бути розглянута у їх відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, свідка, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини:

Відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітньої ОСОБА_3, народження ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 3).

Мати малолітньої ОСОБА_5, померла ІНФОРМАЦІЯ_3. (а.с. 8).

Малолітня ОСОБА_3, до19.12.2013 проживала разом з батьком та своєю бабою ОСОБА_4 (а.с. 12).

Батько дитини - відповідач у справі характеризується позитивно, працює, забезпечує повністю сім'ю, у тому числі, всі майнові потреби своєї дочки. Оскільки він працює на основній роботі та за сумісництвом, вихованням дитини, в основному займається бабуся ОСОБА_4

Останнім часом відносини між відповідачем та дочкою погіршились через те, що вона викрадала з дому великі суми грошей та тікала з ними.

Після затримання працівниками міліції дитина відповідача була поміщена в комунальну установу «Обласний притулок для дітей» Полтавської обласної ради, де знаходиться в даний час і повертатись додому категорично відмовляється.

Дитина не хоче спілкуватись з батьком, не спілкується з бабусею та іншими родичами, які її навіщають в притулку. Батько не відвідує доньку в притулку тільки через її небажання з ним спілкуватись.

Допитана в якості свідка бабуся дитини ОСОБА_4 пояснила, що між її сином - відповідачем у справі та донькою склалися тимчасово складні взаємовідносини через те, що остання має схильність до бродяжництва, викрадає з сім'ї значні суми грошей, хоча ніякого жорстокого поводження з дитиною відповідач не допускав, працює на двох роботах, щоб забезпечити сім'ю, через це більше увазі дитині приділяє вона. Дитина проблемна і навіть мав випадок спроби суїциду, тому вважає, що краще онуці деякий час ще знаходитись у притулку, проте, не вбачає необхідності в позбавленні сина батьківських прав.

Згідно акта обстеження житлово-побутових умов (а.с. 12) у сім'ї відповідача створені всі умови для проживання дитини, хоча висновком Пирятинської РДА визнано доцільним позбавлення відповідача батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 (а.с. 13).

Конвенцією про права дитини, прийнятою резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року та ратифікованою постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 (далі Конвенція), закріплено право дитина на піклування з боку своїх батьків.

Як передбачено ч. 1 ст. 9 вказаної Конвенції розлучення дитини з батьками може бути визначено коли батьки не піклуються про дитину.

Згідно ст.164 Сімейного Кодексу України (далі СК України) мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст.164 СК України

1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Підстави для позбавлення батьківських прав, які зазначені в указаній нормі є вичерпними, тому жодні інші обставини не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав одного з батьків.

Суд приходить до висновку, що жодна з указаних обставин не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Згідно п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п.16 указаної постанови особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

З огляду на викладене, при вирішенні питання щодо доцільності позбавлення осіб батьківських прав та/або відібрання дітей від батьків судам необхідно з'ясовувати конкретні обставини ухилення батьків від виконання своїх обов'язків та якими доказами вони підтверджуються.

З урахуванням викладеного, суд уважає, що доводи, на які посилається позивач, вимагаючи позбавлення батьківських прав відповідача, не є таким, що заслуговують на застосування такого крайнього заходу впливу, яким є позбавлення батьківських прав на дитину.

Разом з тим суд приходить до висновку, що повернення дитини в сім'ю в даний час може бути небезпечним для її життя та здоров'я, ураховуючи її небажання повернутися в сім'ю та схильність до суїциду, а тому вважає за необхідне прийняти рішення про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.

Згідно частини 4 ст. 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

У відповідності до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст.10, 212, 215 ЦПК України, ст. 170 СК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Пирятинської районної державної адміністрації про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 відмовити.

Відібрати малолітню ОСОБА_3 народження ІНФОРМАЦІЯ_2 у її батька ОСОБА_2, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізяслав Хмельницької області, паспорт серії НОМЕР_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 без позбавлення його батьківських прав, передавши дитину комунальному закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Полтавської обласної ради.

Стягнути з ОСОБА_2, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізяслав Хмельницької області, паспорт серії НОМЕР_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_1 аліменти на користь комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Полтавської обласної ради р/р 35428301084603, МФО 831019, ЄДРПОУ 38439618, банк отримувача ГУДКСУ в Полтавській області на утримання неповнолітньої ОСОБА_3, народження ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ? частини усіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 18.03.2014 до закінчення терміну перебування в даному закладі.

Стягнути з ОСОБА_2, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізяслав Хмельницької області, паспорт серії НОМЕР_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_1, судовий збір на користь держави 243 (двісті сорок три) гривень 60 коп.

Рішення у частині стягнення аліментів у розмірі місячних платежів підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 21 березня 2014 року.

Головуючий: