Рішення

від 14.05.2008 по справі 33ц-500кс/08

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2008

року травня 14 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого:       Віхрова В. В.,

Суддів:

Гайдук В. І.,      Москальця П. П.,  Дерев'янка О. Г.,    Козлова С. 

П.,

розглянувши

відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про

судоустрій України» (в редакції Закону України № 697-V від

22.02.2007) в касаційному провадженні в судовому засіданні в місті

Дніпропетровськ цивільну справу за позовами ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  Відкритого акціонерного товариства

«Київспецкомплектгаз»,  Товариства з

обмеженою відповідальністю «РСТ», 

Спільного українсько-російського підприємства з іноземною інвестицією

товариства з обмеженою відповідальністю «Россталь»,  Товариства з обмеженою відповідальністю

«Холдингова компанія «Євроспецкомплект», 

Васильківського міського бюро технічної інвентаризації про визнання

рішень спостережної ради і правління товариства та рішення про заснування

товариства незаконними і недійсними, 

визнання рішення про реєстрацію права власності незаконним та його

скасування,  за касаційною скаргою

ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Київської області від 05 грудня 2005

року,  -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1

звернувся у березні 2005 року до суду з позовами,  посилаючись на порушення його прав акціонера

органами управління ВАТ «Київспецкомплектгаз» (код ЄДРПОУ 00157960,  м. 

Київ),  які вчинили з перевищенням

визначених Статутом товариства повноважень рішення про заснування ТОВ «ХК

«Євроспецкомплект» та про передачу до статутного фонду створюваного товариства

майна,  в тому числі нерухомого,  на суму 2 783 202 гривень 20 коп.,  яке складає все належне майно ВАТ

«Київспецкомплектгаз»,  після чого ОСОБА_2

від імені ВАТ «Київспецкомплектгаз» взяв участь на установчих зборах та в

прийнятті рішення про створення ТОВ «ХК «Євроспецкомплект» (код ЄДРПОУ

32595349,  м.  Київ), 

до статутного фонду якого було передане спірне майно,  про що вчинений запис у державному реєстрі

прав власності,  у зв'язку з чим просив

захистити його права акціонера шляхом визнання рішень спостережної ради та

правління ВАТ «Київспецкомплектгаз» про заснування нового товариства та

передачі йому майна недійсними, 

застосувавши також наслідки недійсності таких рішень шляхом зобов'язання

Васильківського МЕТІ вчинити перереєстрацію права власності на нерухоме

майно,  зареєструвавши його за ВАТ

«Київспецкомплектгаз».

Рішенням

Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2005 року

позов ОСОБА_1 задоволений і визнані незаконними та недійсними рішення

спостережної ради ВАТ «Київспецкомплектгаз» від 15.08.2003,  правління ВАТ «Київспецкомплектгаз» від

20.08.2003 і рішення зборів учасників ТОВ «ХК «Євроспецкомплект» від 25.08.2003

щодо створення цього товариства,  та

Васильківське МБТІ зобов'язане скасувати реєстрацію права власності складських

приміщень,  розташованих на вулиці

Залізничній,  164,  в смт. 

Калинівка Васильківського району Київської області за ТОВ «ХК «Євроспецкомплект»

і зареєструвати зазначений майновий комплекс за ВАТ «Київспецкомплектгаз».

Рішенням

апеляційного суду Київської області від 05 грудня 2005 задоволена апеляційна

скарга Медведенко Ольги Олександрівни, 

представника співвідповідачів ВАТ «Київспецкомплектгаз»,  ТОВ «ХК «Євроспецкомплект»,  ТОВ «РСТ», 

і скасоване рішення місцевого суду з ухваленням нового рішення,  яким позов ОСОБА_1 залишений без задоволення

повністю.

справа №

33 ц-500 кс/08;                                                                                             6-3966

св06

Головуючий

у першій інстанції: Очківський В. М.                                         Категорій:

19

Судяя доповідач:

Віхров В. В.

2

У

касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує на правильне застосування місцевим судом норм

матеріального права,  на те,  що акціонер вправі захищати свої права та

охоронювані законом інтереси,  які

порушуються самим акціонерним товариством, 

органом його управління чи іншим акціонером,  коли члени правління діють всупереч інтересам

товариства і перешкоджають скликанню загальних зборів акціонерів,  що суд апеляційної інстанції не

врахував,  через що неправильно застосував

норми матеріального права,  а також на

порушення меж апеляційного розгляду, 

невмотивованість рішення апеляційного суду і упереджений розгляд справи

судом апеляційної інстанції,  у зв'язку з

чим порушує питання про скасування рішення апеляційного суду із залишенням в

силі рішення місцевого суду,  що було

помилково скасоване судом апеляційної інстанції.

Ухвалою

судді Верховного Суду України від 09 лютого 2006 року відкрито касаційне

провадження у цій цивільній справі.

Заслухавши

суддю-доповідача,  вивчивши матеріали

справи,  суд дійшов висновку,  що касаційна скарга підлягає задоволенню з

таких підстав.

Вирішуючи

спір,  суди виходили з наступних обставин

справи.

Позивач

є акціонером ВАТ «Київспецкомплектгаз», 

до статутного фонду якого входили основні засоби виробництва у вигляді

майнового комплексу на вулиці Залізнична, 

164,  в смт.  Калинівка Васильківського району Київської

області,  який складається з складських і

побутових приміщень,  ремонтних

майстерень,  інженерних комунікацій та

споруд,  обладнання,  транспортних засобів (далі майновий комплекс)

на загальну відновлювальну вартість 2 783 202 гривні 20 коп.,  про що виконкомом Калинівської селищної ради

було видане 28.12.2000 свідоцтво про право власності на майновий комплекс

(ас.  10-11, 14, 18).

За

Статутом ВАТ «Київспецкомплектгаз» (ас. 

194-221) дочірні підприємства цього Товариства є юридичними особами і

наділяються основними та обіговими коштами за рахунок майна Товариства і діють

на підставі статутів (п. 3.18),  і акції

Товариства забезпечуються усім його майном (п. 6.9),  через що відчуження майна відповідно до п.п.

5.2,  5.4,  5.13 Статуту тягне прийняття рішення

Загальними зборами акціонерів про зменшення статутного фонду у спосіб,  визначний п. 5.14 Статуту,  при чому вищим органом товариства визначені

Загальні збори акціонерів,  які мають

право приймати рішення по будь-якому питанню діяльності Товариства,  і до виключної компетенції яких відносяться і

питання створення дочірніх підприємств та затвердження їх статутів,  що приймаються більшістю не менш як 3/4

голосів акціонерів,  які приймають участь

в роботі Загальних зборів,  на засіданні

яких кожен акціонер має право приймати участь в обговоренні питань порядку

денного та голосувати по ним,  реалізуючі

своє право на управління справами (п.п. 4.2, 

8.2.1,  8.2.2,  8.2.5, 

8.2.8). До повноважень спостережної ради Товариства,  яка складається з п'яти осіб і розглядає

питання за умови наявності кворуму у 2/3 обраних до неї членів (п.п.

8.3.4,  8.3.6 Статуту),  Статутом віднесене,  зокрема, 

прийняття рішення про участь Товариства в холдингових компаніях (п.

8.3.3),  в той же час правління

Товариства,  яке складається з п'яти осіб

і розглядає питання за умови наявності кворуму у 3/4 обраних до нього

членів,  є його виконавчим органом,  здійснюючи керівництво поточною діяльністю

Товариства,  приймає рішення з усіх

питань,  за винятком тих,  що віднесені до компетенції Загальних зборів

акціонерів та Спостережної ради Товариства, 

яка вправі передати на розгляд правління вирішувати й інші питання за

винятком тих,  що віднесені до виключної

компетенції Загальних зборів акціонерів (п.п. 8.4.1,  8.4.2, 

8.4.4).

25.04.2003

рішенням спостережної ради ВАТ «Київспецкомплектгаз» доручено голові правління

ВАТ «Київспецкомплектгаз» ОСОБА_2 пошук партнера,  зокрема, 

для прийняття рішення про створення нового підприємства,  що встановлено рішенням Васильківського

районного суду Київської області від 01.12.2004 у цивільній справі за позовом

ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5 

до ОСОБА_6,  ОСОБА_2,  ВАТ «Київспецкомплектгаз»,  СУРП II ТОВ

«Россталь»,  ТОВ «ХК

«Євроспецкомплект»,  Васильківського

МБТІ,  Святошинської РДА в м.  Києві про визнання незаконними протоколу та

рішення спостережної ради,  правління

товариства,  установчого договору та

рішення зборів засновників ТОВ «ХК «Євроспецкомплект»,  рішення учасників та реєстрації змін до

установчих документів.

15.08.2003

на своєму засіданні (протокол засідання № 21), 

на якому були присутні два члени ради та представник ОСОБА_8, 

який діяв за дорученням від імені члена ради,  спостережна рада ВАТ «Київспецкомплектгаз»

прийняла рішення про створення холдингової компанії «Євроспецкомплект» у формі

товариства з обмеженою відповідальністю шляхом передачі до його статутного

фонду майнового комплексу,  що є

предметом спору,  доручивши голові

правління ВАТ «Київспецкомплектгаз» ОСОБА_2 організаційні заходи щодо створення

цього товариства (ас.  17 і зворот).

20.08.2003 на

підставі зазначеного рішення спостережної ради на своєму засіданні (протокол №

30) правління ВАТ «Київспецкомплектгаз» у складі двох осіб прийняло рішення про

прийняття участі у створені ТОВ «ХК «Євроспецкомплект» із внесенням до його

статутного фонду майнового комплексу, 

доручивши ОСОБА_2,  як голові

правління ВАТ «Київспецкомплектгаз»,  від

імені

3

останнього

приймати участь в установчих зборах засновників ТОВ «ХК «Євроспецкомплект» і

підписувати установчі документи (а. с. 

16).

25.08.2003

ОСОБА_2 від імені ВАТ «Київспецкомплектгаз» приймав участь на зборах учасників

(протокол № 1) і голосував за прийняття рішення про створення ВАТом

«Київспецкомплектгаз» і СУРПом II ТОВ «Россталь» ТОВа «ХК «Євроспецкомплект»,  яке зареєстроване в державному реєстрі

05.09.2003,  про що видане

свідоцтво,  та про затвердження його

статуту,  про розмір статутного

фонду,  до якого передається спірний

майновий комплекс,  про склад

засновників. При цьому до статутного фонду створюваного ТОВ «ХК

«Євроспецкомплект» СУРПом II ТОВ «Россталь» передані акції на суму 2 351 500 гривень і

грошові кошти,  що встановлено рішенням

Оболонського районного суду м.  Києва від

07.11.2003 у справі за позовом ОСОБА_7 до ВАТ «Київспецкомплектгаз»,  СУРП П ТОВ «Россталь»,  ТОВ «ХК «Євроспецкомплект» про визнання

недійсним протоколу зборів засновників ТОВ «ХК «Євроспецкомплект».

24.09.2003

на виконання прийнятих рішень голова правління ВАТ «Київспецкомплектгаз»

ОСОБА_2 видав наказ за № 20" про передачу спірного майнового комплексу з

описом речей,  що його утворюють,  у додатку до наказу (ас 10-11 і зворот),  на підставі чого ТОВ «ХК «Євроспецкомплект»

24.10.2003 зареєструвало право власності на це майно (ас.  73).

24.09.2003

рішенням загальних зборів учасників ТОВ «ХК «Євроспецкомплект» (протокол № 2)

60, 1 % частка статутного фонду передана ТОВу «РСТ» (код ЄДРПОУ 31752910,  м. 

Київ),  у зв'язку з чим СУРП II

ТОВ «Россталь» вийшло зі складу учасників товариства.

Разом з

цим судами не встановлені факти прийняття будь-якого рішення загальними зборами

акціонерів ВАТ «Київспецкомплектгаз», 

яким би уповноважувалися спостережна рада,  правління чи голова правління вчиняти дії

щодо відчуження спірного майнового комплексу, 

а так само будь-які інші дії, 

рішення про вчинення яких відноситься до виключної компетенції загальних

зборів акціонерів,  включаючи створення

дочірніх підприємств.

Задовольняючи

позовні вимоги,  суд першої інстанції

виходив з того,  що спостережна рада та

правління ВАТ «Київспецкомплектгаз» прийняли рішення про участь в заснуванні

нового товариства з обмеженою відповідальністю і про відчуження майна

товариства з перевищенням своєї компетенції,  чим порушили права акціонерів на управління

справами товариства,  і,  крім того, 

ці рішення прийняті за відсутності належного кворуму,  внаслідок чого голова правління товариства

вчинив дії щодо участі ВАТ «Київспецкомплектгаз» у заснуванні ТОВ «ХК «Євроспецкомплект»,  перевищивши свої повноваження за Статутом

Товариства,  які не відповідають вимогам

закону,  через що зазначені всі рішення та

дії визнаються недійсними згідно з 

ст.  48 ЦК УРСР,  у зв'язку з чим спірний майновий комплекс має знову бути

зареєстрований за ВАТ «Київспецкомплектгаз».

Скасовуючи

рішення місцевого суду і відмовляючи у задоволенні позовних вимог

повністю,  апеляційний суд вважав,  що прийняті рішення органів управління

товариством відносяться до внутрішньої господарської діяльності і не можуть

порушувати права акціонерів.

Суд

касаційної інстанції,  враховуючи що

за  ст. 

335 ЦПК України він не може встановлювати або (та) вважати доведеними

обставини,  що не були встановлені в

рішенні чи відкинуті ним,  та вирішує

питання права в межах касаційного розгляду справи,  не будучи зв'язаним доводами касаційної

скарги в разі виявлення неправильного застосування норм матеріального

права,  не знаходить за можливе погодитися

з висновками апеляційного і місцевого судів.

Визначаючи

свою юрисдикцію щодо вирішення цієї справи, 

суд виходить з того,  що касаційне

провадження у справі відкрито до 29.12.2006 - до дня набрання чинності Закону

України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення

підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів» від

15.12.2006,  у зв'язку з чим за змістом

п. 6 Прикінцевих положень цього Закону ця справа підсудна суду,  визначеному згідно зі  ст. 

323 ЦПК України. При цьому суд касаційної інстанції зважує на те,  що межі заявлених вимог визначаються

предметом,  підставами позову та розміром

стягнення,  коли визначення способу

захисту прав та інтересів і правова кваліфікація дій сторін та їх відносин за  ст. 

ст.  4,  214-215 ЦПК України відносяться до

повноважень суду,  який,  здійснюючи правосуддя,  не зв'язаний юридичними доводами осіб,  які беруть участь у справі,  у зв'язку з чим згідно з ч. 2  ст.  11

Закону України «Про судоустрій України» і 

ст.  ст.  8,  61

ЦПК України обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для

інших судів визначається лише в питаннях факту, 

а рішення судів загальної юрисдикції не віднесені до джерел права.

Згідно з

п.п. 4,  6,  7 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до

підстав виникнення та захисту прав позивача, 

оскільки стверджуванні позивачем порушення його прав мали місце до

01.01.2004,  застосовуються відповідні

положення ЦК УРСР та

чинного на той час законодавства,  а

спосіб захисту порушених прав,  що

продовжують існувати,  визначається за

нормами ЦК України.

Відповідно

до  ст. 

6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право на

справедливий судовий розгляд вимагає від суду вмотивовувати своє рішення,  що, 

одначе,  не може тлумачитися як

відповідь на кожний аргумент чи довід сторони, 

але обсяг чого визначається в

4

лежності

від обставин справи,  коли справедливість

процесу вимагає,  що б мотиви рішення

реально розв'язували питання,  які

поставлені перед судом у зв'язку зі спором. 

Обставини ж у цій справі судами першої й апеляційної інстанції з'ясовані

повно та всебічно на підставі безпосередньо досліджених в судовому засіданні

наданих сторонами доказах,  між якими

усунуті протиріччя та які погоджуються між собою,  і оцінених з наведенням відповідних мотивів.

Звідси,  суд касаційної інстанції дійшов

висновку,  що принцип змагальності

цивільного процесу і право позивача на справедливий судовий розгляд не порушені

судом апеляційної інстанції,  який

розглянув справу в межах апеляційного розгляду, 

проте через неправильне застосування норм матеріального права ухвалив

незаконне і не справедливе рішення,  що

полягає в наступному.

Згідно

зі  ст. 

29 ЦК УРСР юридична

особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої

органи,  що діють у межах прав,  наданих їм за законом або статутом,  який визначає порядок призначення або обрання

органів юридичної особи. Відповідно, 

рішення,  які приймаються такими

органами,  в тому числі щодо права

власності,  відчуження і набуття

майна,  за змістом  ст.  41

ЦК УРСР визначаються

як угоди (правочини),  що вчинюються

юридичною особою,  а не як

адміністративні акти.

В цьому

контексті колегія суддів зважує на рішення Європейського Суду з прав людини від

18.10.2005 у справі «ОСОБА_13,  ОСОБА_11

та ОСОБА_12 проти України» (заява № 70297/01), 

за яким акціонери компанії, 

включаючи крупних акціонерів,  не

можуть стверджувати,  що вони є жертвами

порушення прав самої компанії за 

ст.  1 Першого протоколу до

Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод,  оскільки юридична особа здійснює права через

свої органи,  але разом з цим за

практикою органів конвенційного контролю сама акція має економічну цінність

настілки,  наскільки засвідчує відому

частку участі її володільця у власності компанії та наділяє його відповідними

правами,  правом голосу зокрема,  через що передбачає непряме право вимоги на

кошти компанії,  у зв'язку з чим акція

цілком охоплюється визначенням власності в розумінні  ст.  1

Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейської Комісії з прав людини у

справі «ОСОБА_9 і ОСОБА_10 проти Швеції» (1982)),  а її власник має розраховувати на дотримання

його права на мирне володіння своєю власністю. З огляду на це у тлумаченні

правових норм щодо захисту прав акціонера належить враховувати висновок

Конституційного Суду України у справі про охоронюваний законом інтерес в

рішенні від 01.12.2004 за № 1-10/2004 про те, 

що акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси

шляхом звернення до суду у випадку їх порушення,  оспорювання чи невизнання самим акціонерним

товариством,  учасником якого він є,  органами чи іншими акціонерами цього

товариства.

За

змістом  ст.  ст. 

14,  16,  20, 

21,  27 Закону України «Про

підприємства в Україні»,  чинного на час

розв'язання спору,  внутрішня господарська

діяльність передбачає самостійність у визначенні структури управління,  встановлення штатів і оперативну діяльності

щодо врегулювання відносин між структурними підрозділами суб'єкта

господарювання,  самостійність планування

своєї діяльності і визначення перспектив розвитку,  виходячи з попиту на вироблювану

продукцію,  роботи,  послуги та з необхідності забезпечення

виробничого та соціального розвитку підприємства,  підвищення доходів; а так само вільний вибір

предмета договору,  визначення

зобов'язань,  будь-яких інших умов

господарських взаємовідносин,  приймаючи

будь-які рішення щодо цього з власної ініціативи. Таким ж чином знайшли своє

закріплення гарантії від свавільного втручання держави у діяльність суб'єкта

господарювання в  ст.  ст. 

З,  6,  19 ГК України.

Колегія

суддів виходить з того,  що в цій справі

позивач звертається за захистом своїх майнових інтересів,  пов'язаних з правомірними очікуваннями

ефективного використання своєї власності, 

а саме акцій,  коли,  хоч би прямо він і не позбавлявся свого

майна,  але діями органів управління

юридичної особи з порушенням встановленого порядку їх вчинення і застережень

щодо представництва ними юридичної особи перед третіми особами зазнав непрямої

експропріації належного йому з акції непрямого права вимоги на кошти

товариства,  тобто внаслідок рейдерства,  у зв'язку з чим правовий конфлікт заснований

не на виборі структури управління та розподілення повноважень між органами

товариства чи виборі умов господарських взаємовідносин,  а на порушенні органами управління товариства

визначеної установчими документами своєї компетенції і порядку вчинення

правочинів юридичною особою,  що поєднане

з порушенням цими діями органів товариства права позивача на участь в

управлінні справами товариства.

З

наведених міркувань,  суд касаційної

інстанції дійшов висновку,  що спір

позивача та товариства в особі його виконавчого органу і спостережної ради

підпадає під юрисдикцію судів,  а суд

апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права,  оскільки неправильно витлумачив матеріальний

закон,  внаслідок чого застосував норми

матеріального права,  які застосуванню у

цій справі не підлягали,  що є підставою

для скасування рішення апеляційного суду.

Відповідно до

п.п. 2,  3,  9 Положення про холдингові компанії,  що створюються в процесі корпоратизації та

приватизації,  затвердженого Указом

Президента України від 11.05.1994 за № 224/94, 

що був чинним на час прийняття рішень спостережною радою та правлінням

товариства,  під

5

холдинговою

компанію розумілася така організаційно-правова форма підприємницького

об'єднання,  за якої суб'єкт

господарювання у формі відкритого акціонерного товариства (холдингова компанія)

володіє контрольними пакетами акцій інших, 

одного або більше,  суб'єктів

господарювання (залежних /дочірніх/ підприємств),  тобто пакетами акцій,  які дозволяють здійснювати контроль за

діяльністю відповідного суб'єкта господарювання (п. 1.5 Порядку аналізу

відомостей про відносини контролю, 

затвердженого спільним наказом Антимонопольного

комітету України,  Фонду державного

майна України,  Державної комісії з

цінних паперів та фондового ринку, 

Державної податкової адміністрації України,  Служби безпеки України від 11.01.2000 за №

1/24/6/10/5). У зв'язку з цим в разі створення холдингової компанії згідно з

п.п. 3,  9 зазначеного Положення її засновники

мали передавати до статутного фонду не належне їм майно,  а мали об'єднувати у статутному фонді

контрольні пакети акцій (корпоративні права) та інші активи,  які безпосередньо необхідні для забезпечення

функціонування апарату управління створюваної холдингової компанії. Ці вимоги

до створення холдингової компанії знайшли своє закріплення і в ч. 5  ст. 

126 ГК України,  і в  ст. 

ст.  1,  4,  5

Закону України «Про холдингові компанії в Україні».

Оскільки

місцевим судом встановлено,  що не

відкинуто судом апеляційної інстанції, 

що ВАТ «Київспецкомплектгаз» не передавало до статутного фонду

створюваної юридичної особи контрольного пакету емітованих власних акцій,  і приймало виключно майнову участь,  а нова юридична особа створена у формі

товариства з обмеженою відповідальністю, 

то належить дійти висновку,  що

такі дії були спрямовані не на дружнє поглинання відкритого акціонерного

товариства холдинговою компанію,  а на

виведення майна з власності такого відкритого акціонерного товариства для

створення залежного (дочірнього) господарського товариства,  а тому рішення про це,  здійснюючи права ВАТа

«Київспецкомплектгаз»,  згідно з п. 8.2.2

Статуту і  ст.  ст. 

41,  46 Закону України «Про

господарські товариства» мали приймати лише і виключно Загальні збори

акціонерів ВАТ «Київспецкомплектгаз», 

через що оспорюване позивачем рішення спостережної ради прийнято

всупереч закону,  порушує право позивача

на участь в управлінні справами товариства за 

ст.  10 Закону України «Про

господарські товариства» і не відображає дійсної волі юридичної особи на

створення ТОВ «ХК «Євроспецкомплект»,  а

тому таке рішення відповідно до  ст.  48 ЦК

УРСР є недійсним.

Недійсність

рішення спостережної ради товариства відповідно до п. 8.4.2 Статуту виключає

повноваження правління товариства від імені господарського товариства приймати

рішення про участь у створенні ТОВ «ХК «Євроспецкомплект» та уповноважувати

голову правління брати участь в зборах засновників від імені ВАТ

«Київспецкомплектгаз» та передавати спірний майновий комплекс у власність ТОВ

«ХК «Євроспецкомплект»,  як внесок до

його статутного фонду. Разом з встановленою місцевим судом відсутністю кворуму

на засіданні правління це свідчить про відсутність волі юридичної особи на вчинення

таких дій та явну незаконність оспореного рішення правління ВАТ

«Київспецкомплектгаз»,  яке згідно з  ст.  48

ЦК УРСР також є

недійсним.

Відповідно

до  ст. 

ст.  1,  3,  6

Закону України «Про господарські товариства»,  

ст.  5 Закону України «Про

підприємства в Україні»,   ст.  8 Закону України «Про підприємництво» та п.3

Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності,  затвердженого постановою KM

України від 25.05.1998 за № 740, 

чинних на час створення ТОВ «ХК «Євроспецкомплект»,  господарське товариство створюється згідно з

рішенням власників майна чи уповноваженого ним (ними) органу,  підприємства-засновника у випадках і

порядку,  передбачених законами України,  надаючи для реєстрації установчі документи в

повному обсязі відповідно до вимог законодавства для створюваної

організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності,  коли органи, 

уповноважені власником (власниками), 

мають засвідчити свої повноваження документально.

Суд

касаційної інстанції нагадує,  що воля

юридичної особи формується її органами управління і є продовженням волі осіб

фізичних,  у зв'язку з чим набуває

значення волевиявлення,  що має

здійснюватися у певній формі з суворим дотриманням правил процедури,  коли такі правда і форма у встановлених законом випадках з огляду на  ст.  57

Конституції України для третіх осіб,  за

всяких обставин,  визнаються відомими.

За таких

обставин голова правління ВАТ «Київспецкомплектгаз» ОСОБА_2,  приймаючи участь від імені ВАТ

«Київспецкомплектгаз» на установчих зборах засновників,  діяв недобросовісно,  з перевищенням наданих йому прав за п. 8.4.9

Статуту та  ст.  ст.  4,  47,  48

Закону України «Про господарські товариства», 

виконуючи явно незаконні рішення органів управління товариством,  а так само недобросовісно діяв співзасновник

СУРП II ТОВ «Россталь» щодо участі ВАТ «Київспецкомплектгаз» у

створенні,  так званої,  холдингової компанії. Відповідно,  такі дії за 

ст.  29 ЦК УРСР не мають

юридичних наслідків для прав і обов'язків ВАТ «Київспецкомплектгаз» і вчинені

за відсутності волі останнього, 

вираженої у належній формі відповідно до 

ст.  ст.  41,  42

Закону України «Про господарські товариства» та Статуту,  у відповідності з умовами якого діють органи

управління товариством,  здійснюючи його

права та обов'язки,  внаслідок чого

за  ст. 

ст.  41,  48

6

ЦК УРСР рішення

установчих зборів засновників ТОВ «ХК «Євроспецкомплект» щодо участі в його

заснуванні ВАТ «Київспецкомплектгаз» та передачі останнім спірного майна до

статутного фонду створюваного товариства є недійсним,  що однак згідно з  ст.  60

ЦК УРСР та  ст. 

217 ЦК України

не тягне недійсність в цілому прийнятого рішення іншими суб'єктами

господарювання про участь в ТОВ «ХК «Євроспецкомплект».

Звідси,  суд касаційної інстанції знаходить,  що місцевий суд правильно застосував норми

матеріального права,  визнаючи наявність

підстав до задоволення,  пред'явлених

вимог.

Разом з

цим,  визначаючи спосіб захисту порушених

прав,  суд першої інстанції,  порушуючи 

ст.  11 ЦПК України 1963

року,  не врахував положення  ст. 

ст.  16,  21, 

182,  216,  217 ЦК

України. Рішення спостережної ради, 

правління товариства,  а так само

і рішення зборів засновників товариства, 

як відзначалося вище,  за своєю

правовою природою є правочином,  а не

адміністративним актом,  який визнається

незаконним і скасовується відповідно до 

ст.  21 ЦК України,  через що суд повноважний присудити визнати

такі рішення недійсними повністю чи в певній частині,  оскільки недійсність окремої частини

правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому.

Такі

недійсні рішення не створили юридичних наслідків,  крім тих, 

що пов'язані з їх недійсністю,  що

у цій справі визначаються за ч. 2 

ст.  48 ЦК УРСР і  ст. 

ст.  16,  216 ЦК

України застосуванням реституції. Вказуючи на останнє,  як на підставу свого прохання до суду,  позивач і просив присудити зобов'язати

Васильківське МБТІ провести перереєстрацію права власності.

У

зв'язку з цим суд касаційної інстанції звертає увагу на те,  що за 

ст.  128 ЦК УРСР право власності

на майно набувалося з моменту його передачі, 

а відповідно до п.п. 1.1,  1.4

Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме

майно,  затвердженого наказом Міністерства

юстиції України від 07.02. 2002 за № 7/5, 

в редакції чинній на час передачі спірного майна,  реєстрація права власності на нерухоме майно

спрямована на забезпечення визнання та захисту цих прав,  і полягає у внесенні запису до Реєстру прав

власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням,  існуванням або припиненням права власності на

нерухоме майно,  що здійснювалося

Васильківським МБТІ на підставі наданих правовстановлювальних документів.

Згідно з  ст.  182 ЦК

України,   ст.  2 Закону України «Про державну реєстрацію

речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004,  державна реєстрація права власності набула

значення офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення,  переходу або припинення такого права на

нерухоме майно,  що супроводжується

внесенням БТІ,  що уповноважені на те

органами виконавчої влади,  даних до

Державного реєстру прав. Відповідно,  за

принципом поділу державної влади за 

ст.  ст.  6,  19

Конституції України судове рішення не може будь-яким чином підміняти собою

рішення державного реєстратора,  через що

рішення суду є підставою за  ст.  19 Закону України «Про державну реєстрацію

речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» для прийняття відповідного

рішення державним реєстратором.

З огляду

на наведене і згідно з  ст.  16 ЦК

України реституція у цій справі має бути здійснена лише у спосіб

зобов'язання особи повернути у натурі все, 

що вона одержала на виконання рішень, 

визнаних судом недійсними,  у

зв'язку з чим за  ст.  182 ЦК

України право власності ВАТ «Київспецкомплектгаз» на спірний майновий

комплекс підлягатиме державній реєстрації відповідно до чинного законодавства.

Таким

чином,  рішення місцевого суду є

незаконним і не може бути залишене в силі, 

а суд касаційної інстанції за  ст.  335 ЦПК України не обмежується доводами

касаційної скарги,  та відповідно до  ст. 

341 ЦПК України має ухвалити нове рішення по суті вимог,  яким позовні вимоги задовольнити

частково,  визнавши оспорювані рішення

органів управління товариства недійсними, 

рішення зборів засновників ТОВ «ХК «Євроспецкомплект» недійсним лише в

частині прийняття рішення про його заснування ВАТом «Київспецкомплектгаз»,  внесення до статутного фонду спірного

майнового комплексу та затвердження ВАТом «Київспецкомплектгаз» статуту ТОВ «ХК

«Євроспецкомплект»,  та зобов'язавши ТОВ

«ХК «Євроспецкомплект» повернути в натурі ВАТу «Київспецкомплектгаз» спірний

майновий комплекс,  що підлягає державній

реєстрації.

Відповідно

до  ст. 

88 ЦПК України підлягають перерозподілу понесені у справі судові

витрати,  виходячи з того,  що позовні вимоги задоволені частково,  у зв'язку з чим судові витрати представника

відповідачів на оплату судового збору за подання апеляційної скарги

відшкодуванню позивачем не підлягають,  а

так само підлягають присудженню позивачу понесені ним витрати на оплату

судового збору за подання позовної заяви та касаційної скарги.

Керуючись,   ст. 

ст.  88,  323, 

333,  336,  341, 

343,  344,  346 ЦПК України,  колегія суддів,  -

ВИРІШИЛА:

Касаційну скаргу

ОСОБА_1 задовольнити частково.

7

Рішення

апеляційного суду Київської області від 05 грудня 2005 року скасувати

повністю,  і ухвалити нове рішення у

справі.

Позов ОСОБА_1

задовольнити частково.

Рішення

спостережної ради Відкритого акціонерного товариства «Київспецкомплектгаз» (код

ЄДРПОУ 00157960,  м.  Київ) від 15 серпня 2003 року (протокол №21)

про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія

«Євроспецкомплект» у співзасновництві з СП

ТОВ «Россталь»,  про внесення до

статутного фонду ТОВ «ХК «Євроспецкомплект» основних засобів на суму 2 783 202

гривні 20 коп.,  про уповноваження голови

правління ОСОБА_2 на проведення організаційних заходів по створенню ТОВ «ХК

«Євроспецкомплект»,  на участь в

установчих зборах засновників та підписання установчих документів визнати

недійсним.

Рішення

правління Відкритого акціонерного товариства «Київспецкомплектгаз» (код ЄДРПОУ

00157960,  м.  Київ) від 20 серпня 2003 року (протокол № 30)

про участь у створенні ТОВ «ХК «Євроспецкомплект» і внесення до його статутного

фонду основних засобів на суму 2 783 202 гривні 20 коп.,  про уповноваження голови правління ОСОБА_2 на

проведення організаційних заходів по створенню ТОВ «ХК «Євроспецкомплект»,  на участь в установчих зборах засновників та

підписання установчих документів визнати недійсним.

Рішення

зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія

«Євроспецкомплект» (код ЄДРПОУ 32595349, 

м.  Київ) від 25 серпня 2003 року

(протокол № 01) в частині прийняття рішення про створення Товариства з

обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Євроспецкомплект» Відкритим

акціонерним товариством «Київспецкомплектгаз» (код ЄДРПОУ 00157960,  м. 

Київ) і входження останнього до складу засновників Товариства з

обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Євроспецкомплект»,  а також в частині затвердження Відкритим

акціонерним товариством «Київспецкомплектгаз» Статуту Товариства з обмеженою

відповідальністю «Холдингова компанія «Євроспецкомплект» і в частині передачі

Відкритим акціонерним товариством «Київспецкомплектгаз» до Статутного фонду

Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Євроспецкомплект»

основних засобів на суму 2 783 202 гривні 20коп. визнати недійсним.

Зобов'язати

Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Євроспецкомплект»

(код ЄДРПОУ 32595349,  м.  Київ) майновий комплекс на вулиці Залізнична,  164,  в

смт.  Калинівка Васильківського району

Київської області,  який був йому

переданий,  повернути Відкритому

акціонерному товариству «Київспецкомплектгаз» (код ЄДРПОУ 00157960,  м. 

Київ),  що підлягає державній

реєстрації.

В іншій частині

вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Віднести

судові витрати на рахунок Відкритого акціонерного товариства

«Київспецкомплектгаз» (код ЄДРПОУ 00157960, 

м.  Київ),  і стягнути з Відкритого акціонерного

товариства «Київспецкомплектгаз» (код ЄДРПОУ 00157960,  м. 

Київ) на користь ОСОБА_1 38 гривень 25 коп. витрат на сплату судового

збору.

Рішення набирає

законної сили з моменту проголошення, 

остаточне і оскарженню не підлягає.