Постанова

від 09.06.2015 по справі 803/1136/15-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року Справа № 803/1136/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання Приходай Я.О.,

за участю представників позивача Гнап І.В., Дуди Л.М.,

представників відповідача Пивовара В.В., Остапчука Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Салікс Енерджі» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Салікс Енерджі» (далі - ТзОВ «Салікс Енерджі») звернулося з позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Нововолинська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2015р. №000046302.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.12.2014р. проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТзОВ «Салікс Енерджі», за результатами якої складено акт від 16.12.2014р. №781/15.2-37300106, в якому зроблено висновок про порушення платником вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в частині включення до складу податкового кредиту податкових накладних, дата виписки яких на дату подання уточнюючого розрахунку перевищила 365 календарних днів з дати складання таких податкових накладних.

На підставі акта перевірки Горохівським відділенням Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Горохівське відділення Нововолинської ОДПІ) винесено податкове повідомлення-рішення від 17.01.2015р. №000046302, якими позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 560 грн.

Позивач з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням не погоджується, вважає, що воно прийняте із порушенням законодавства на підставі необґрунтованих висновків, що містяться в акті перевірки. Оскільки підприємством було виявлено помилки, які містилися у раніше поданих податкових деклараціях, тому підприємство було зобов'язане надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації не пізніше закінчення 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, як це передбачено статтею 102 ПК України.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали повністю, в усних поясненнях та наданих суду письмових запереченнях посилаються на те, що на момент подання уточнюючого розрахунку податкові накладні були виписані більш як за 365 календарних днів, а тому відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України платник не мав права на віднесення їх до податкового кредиту. Просили суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.11.2014р. ТзОВ «Салікс Енерджі» подано до Горохівського відділення Нововолинської ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2014 року, період, за який виправляється помилка - вересень 2012 року.

Відповідно до цього розрахунку позивачем зменшено р.10.2 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України)» на суму 3801 грн. та збільшено р.10.1 колонки А «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою» на суму 3801 грн., чим збільшено суму податкового кредиту у р.10.1 колонки Б на суму 760 грн.

Таким чином, позивачем відповідно до проведених розрахунків сформовано податковий кредит у розмірі 760 грн. у р.17 «Усього за розділом ІІ», що призвело до формування від'ємного значення у сумі 560 грн. у р.19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду», та у р.20.2 «Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду».

16.12.2014р. головним державним ревізор-інспектором Горохівського відділення Нововолинської ОДПІ на підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТзОВ «Салікс Енерджі», а саме: уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 16.12.2014р. №781/15.2-37300106, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198 податкового кодексу України в частині включення до складу податкового кредиту податкових накладних, дата виписки яких на дату подання уточнюючого розрахунку перевищила 365 календарних днів з дати складання таких податкових накладних.

На підставі акта перевірки Горохівським відділенням Нововолинської ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 17.01.2015р. №000046302, якими позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 560 грн.

Позивач оскаржував дане податкове повідомлення-рішення до Головного управління ДФС України у Волинській області та до Державної фіскальної служби України. Однак, рішенням Головного управління ДФС України у Волинській області від 10.02.2015р. № 1007/10/03-20-10-03-06 та рішенням Державної фіскальної служби України від 23.04.2015р. №8532/6/99-99-10-01-01-15 про результати розгляду скарг податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 33 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Тобто, наведена норма надає платнику податків право на включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом року з дати складання такої податкової накладної.

З реєстру виданих та отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року вбачається, що період виписки податкових накладних, включених позивачем відповідно до поданого у листопаді 2014 року уточнюючого розрахунку, - вересень 2011 року.

Вказані податкові накладні були включені ТзОВ «Салікс Енерджі» у додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року у розділ «Операції з придбання з податком на додану вартість, які не надають права на формування податкового кредиту» та до рядка 10.2 податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року.

Таким чином, на дату подання позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2012 року (17.11.2014р.), по податкових накладних минув встановлений Кодексом термін 365 днів, а тому відповідачем було правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 17.01.2015р. №000046302, якими позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 560 грн.

Посилання позивача на те, що уточнюючий розрахунок було подано в межах строків, встановлених пунктами 50.1, 50.2 статті 50, пунктом 102.1 статті 102 ПК України, суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються наступним.

Відповідно до пунктів 50.1, 50.2 ПК України платник податків у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Згідно із пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

З аналізу вищенаведених норм податкового законодавства вбачається, що законодавець розрізняє строки виправлення платником самостійно виявлених технічних помилок у податковій звітності, строк якого передбачений статтею 102 ПК України - 1095 днів та строки невключення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, коли таке право зберігається за платником податків протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

З огляду на той факт, що допущені позивачем помилки не можна вважати технічними, адже вони впливають на розмір податкових зобов'язань ТзОВ «Салікс Енерджі» по податку на додану вартість, посилання позивача, що уточнюючі розрахунки було подано в межах строків, передбачених пунктом 102.1 статті 102 ПК України, є безпідставними, оскільки в даному випадку підлягають застосуванню положення пункту 198.6 статті 198 ПК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, під час судового розгляду справи відповідач довів належними та допустимими доказами правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, встановленого для вимог майнового характеру, - 182,70 грн., за подання адміністративного позову майнового характеру з ціною позову 560 грн. судовий збір має бути сплачений в розмірі 1827 грн. (1218 грн. х 1,5).

Отже, оскільки в задоволенні позову майнового характеру позивачу відмовлено, із позивача підлягає стягненню до Державного бюджету України сума несплаченого судового збору в розмірі 1644,30 грн. (1827 грн. - 182,70 грн.)

Керуючись статтями 2, 69-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салікс Енерджі» (45734, Волинська область, Горохівський район, село Стрільче, вулиця Центральна, будинок 74, ідентифікаційний код 37300106) в дохід Державного бюджету України 1 644 грн. 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок) належного до сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається сторонами протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 12 червня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Дмитрук