Постанова

від 14.05.2015 по справі 804/4664/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015 р. Справа № 804/4664/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ляшко О.Б., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Авто Люкс-2000" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство «АВТО ЛЮКС - 2000» (надалі - Позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (надалі - Відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форма «Р» №0004251500 від 18.11.2014 року

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає висновки податкової перевірки хибними, такими, що не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового та цивільного законодавства, а зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Представник позивача заявив клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представником відповідача також подані письмові заперечення проти позову, у яких зазначено, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0004251500 від 18.11.2014 року винесене у відповідності до норм чинного законодавства, а отже скасуванню не підлягає. Таким чином, просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ПП «АВТО ЛЮКС - 2000» зареєстровано як платник податку на додану вартість у ДПІ, що підтверджується свідоцтвом №04521449 НВ №597563 від 01.11.2000 року про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Відповідно до Статуту ПП «АВТО ЛЮКС - 2000» основними видами діяльності підприємства є роздрібна торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації; оптова торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації; ремонт і технічне обслуговування легкових автомобілів та інших транспортних засобів на замовлення населення; посередницькі послуги при купівлі - продажі товарів народного споживання, посередницькі послуги при купівлі - продажі продукції виробничо - технічного призначення; роздрібна торгівля автотоварами, оптова торгівля авто товарами, технічне обслуговування та ремонт автомобілів підприємствами, технічне обслуговування та ремонт автомобілів за замовленням населення, посередництво в торгівлі різними товарами, посередницька торгівля різними товарами.

В свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №406461 від 19.10.2000 року зазначено, що ПП «АВТО ЛЮКС - 2000» зареєстровано у виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради як юридична особа.

Згідно з довідкою №9790 від 27.10.2000 року, виданою Дніпропетровським обласним управлінням статистики Державного комітету статистики України підприємство включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Згідно наказу ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 23.10.2014 року №909 ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «АВТО ЛЮКС - 2000» (код ЄДРПОУ - 31177740) з питання дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з ТОВ «КІЙОПТОРГ» (код ЄДРПОУ 39064894) та ТОВ «ФІЛТОН» (код ЄДРПОУ 39197612) за липень 2014 року, за результатами якої складено Акт №2843/04-66-15-00/31177740 від 27.10.2014 року.

Відповідно до висновків, зазначених в Акті перевірки №2843/04-66-15-00/31177740 позаплановою невиїзною перевіркою ПП «АВТО ЛЮКС - 2000» встановлено порушення пунктів 14.1.36 пункту 14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого ПП «АВТО ЛЮКС - 2000» завищено суму податкового кредиту за липень 2014 року на загальну суму 66 391 грн., що призвело до заниження суми ПДВ до сплати в бюджет за липень 2014 року на суму 66 391 грн..

На підставі Акту перевірки від 27.10.2014 року №2843/04-66-15-00/31177740 ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення форма «Р» №0004251500 від 18.11.2014 року, яким підприємству ПП «АВТО ЛЮКС - 2000» було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 99 586,50 грн., в тому числі за основним платежем - 66 391,00 грн. і штрафних санкцій - 33 195,50 грн..

ПП «АВТО ЛЮКС - 2000» надало до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області скаргу на податкове повідомлення-рішення форма «Р» №0004251500 від 18.11.2014 року, в якій просило скасувати його.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 19.01.2015 року за вих. №336/10/04-36-10-08-09 Головне управління ДФС у Дніпропетровській області залишило спірне податкове повідомлення - рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Підприємство звернулось до Державної фіскальної служби України із скаргою від 30.01.2015 року за вих. №32 на податкове повідомлення-рішення, в якій просило переглянути та скасувати його в повному обсязі.

Державна фіскальна служба України рішенням про результати розгляду скарги від 14.02.2015 року за вих. №2955/6/99-99-10-01-01-25 залишило без змін податкове повідомлення-рішення форма «Р» №0004251500 від 18.11.2014 року, а скаргу без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до висновку Акту, перевіркою зроблені висновки про заниження ПП «АВТО ЛЮКС - 2000» податку на додану вартість на суму 66 391,00 грн. за рахунок відображення у обліку операцій з ТОВ «КІЙОПТОРГ» та ТОВ «ФІЛТОН», які не направлені на реальне настання правових наслідків.

Таке заниження ПДВ на думку податкового органу сталося у зв'язку з дефектністю товарно-транспортних накладних, ненаданням до перевірки документів, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам, технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості та довіреностей на отримання ТМЦ, а також на підставі того факту, що контрагенти - постачальники позивача ТОВ «КІЙОПТОРГ» та ТОВ «ФІЛТОН» мають 9 стан (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, господарські операції для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або лише за умови сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що ПП «АВТО ЛЮКС - 2000» укладено з ТОВ «КІЙОПТОРГ» договір поставки від 01.07.2014 року №010714, згідно якого Постачальник (ТОВ «КІЙОПТОРГ») зобов'язується передавати у власність Покупця (ПП «АВТО ЛЮКС - 2000») запасні частини та витратні матеріали до транспортних засобів, які вказані в заявці Покупця, згідно з видатковими накладними на кожну партію товару, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

На виконання умов договору ТОВ «КІЙОПТОРГ» виписано (оформлено) видаткові накладні, товарно - транспортні накладні та податкові накладні. Вартість отриманого товару включена ТОВ «КІЙОПТОРГ» до складу податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ за період липень 2014 року у розмірі 8 267,00 грн. Розрахунки проведено у безготівковій формі. Заборгованість за розрахунками з ТОВ «КІЙОПТОРГ» відсутня.

Транспортування товару здійснювалось ТОВ «КІЙОПТОРГ» на підставі п.3.1 договору поставки №010714 та згідно товарно-транспортних накладних (ТТН).

Також судом встановлено, що ПП «АВТО ЛЮКС - 2000» укладено з ТОВ «ФІЛТОН» договір поставки від 01.07.2014 року №488, згідно якого Постачальник (ТОВ «ФІЛТОН») зобов'язується передавати у власність Покупця (ПП «АВТО ЛЮКС - 2000») запасні частини та витратні матеріали до транспортних засобів, які вказані в заявці Покупця, згідно з видатковими накладними на кожну партію товару, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

На виконання умов договору ТОВ «ФІЛТОН» виписано (оформлено) видаткові накладні, товарно - транспортні накладні та податкові накладні. Вартість отриманого товару включена ТОВ «ФІЛТОН» до складу податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ за період липень 2014 року у розмірі 58 124,00 грн. Розрахунки проведено у безготівковій формі. Заборгованість за розрахунками з ТОВ «ФІЛТОН» відсутня.

Транспортування товару здійснювалось ТОВ «ФІЛТОН» на підставі п.3.1 договору поставки №488 та згідно товарно-транспортних накладних (ТТН).

На підтвердження оплати придбаних у ТОВ «КІЙОПТОРГ» та ТОВ «ФІЛТОН» товарів позивачем надано банківські звіти по дебетових та кредитових рахунках ПП «АВТО ЛЮКС - 2000».

Судом встановлено, що придбані у ТОВ «КІЙОПТОРГ» та ТОВ «ФІЛТОН» товари використовувались позивачем у власній господарській діяльності та були реалізовані.

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на порушення у оформленні товарно-транспортних накладних як на одну з підстав завищення податкового кредиту позивача з ПДВ, оскільки безтоварність операцій не може підтверджуватися тільки відсутністю або неправильністю складення товарно-транспортних накладних. Так в ухвалі суду від 26.06.2012 року по справі №К/9991/16335/12 ВАСУ вказав, що за наявності документів, які підтверджують фактичне одержання товару і його використання у власній господарській діяльності, ненадання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки відповідною транспортною документацією підтверджується надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Щодо ненадання до перевірки документів, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам, технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості та довіреності на отримання ТМЦ суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Окрім того, наявність або відсутність такої інформації/документів не може бути підставою яка позбавляє платника податків на віднесення суми сплаченого податку на додану вартість до сум податкового кредиту, оскільки право на податковий кредит не залежить від якості товару або інших його фізичних характеристик. Невідповідність поставленого товару встановленим стандартам або технічним умовам може бути підставою для не прийняття товару покупцем або повернення його продавцеві.

Також, довіреність на отримання товару не являється первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції по передачі товару, до того, як було встановлено судом, вся продукція отримувалась безпосередньо самим директором позивача, у зв'язку з чим необхідність у оформленні відповідних довіреностей була відсутня.

Суд зазначає, що позивачем як до суду, так і під час перевірки, було надано всю первинну документацію підприємства: договори, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, податкові накладні, виписки банку.

Натомість відповідач під час розгляду справи не навів суду обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковості, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки товарів, надання послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Разом з тим, суд зазначає, що для цілей податкового обліку беруться до уваги насамперед економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. При цьому немає значення, яким цивільно-правовим договором опосередковано господарську операцію, а також те, чи визнаний відповідний договір недійсним у судовому порядку. Складені первинні документи не свідчать безпосередньо про реальність укладеної угоди.

Податкові обов'язки визначаються виходячи з реального економічного змісту господарської операції та спрямування її на досягнення певного економічного ефекту. Для з'ясування дійсного економічного змісту господарської операції варто аналізувати кінцевий економічний ефект у вигляді фактичного приросту (зміни вартості) активів, який настав або повинен був настати в результаті здійснення відповідної операції, незалежно від зафіксованих у документах намірів її учасників. З цією метою варто використовувати документальні та інші дані, що свідчать про фактичне отримання тих чи інших активів учасниками операції. Такі дані мають перевагу перед задекларованим документально змістом спірної господарської операції.

Доказами наявності таких обставин можуть бути документи або показання свідків, що свідчать про наявність прямих стосунків між набувачем і виробником або імпортером активу; інформація (у тому числі з відкритих джерел) щодо звичайних умов ділової поведінки на певному ринку; дані, отримані від виробника або перевізника, які засвідчують прямий шлях руху активів від виробника до набувача, без фактичної участі посередників у цьому процесі тощо. Докази, що можуть використовуватися при аналізі реальності операції - дані про існування активу (чи вироблявся, ким і коли), про його рух на шляху до платника податків-набувача (як транспортувався, де зберігався, ким приймався, у тому числі встановлення посадових осіб постачальника і покупця, задіяних у такому процесі), як використовувався далі (чи реалізовувався, чи споживався тощо).

Реальність потребує також з'ясування того факту, чи справді актив отриманий від указаного в первинних документах контрагента. Для цього треба встановлювати, за яких обставин і в який спосіб були налагоджені господарські зв'язки між платником податків та його задекларованим контрагентом, хто персонально брав у цьому участь. Доцільно встановити фактичний альтернативний рух активу у порівнянні із задекларованим.

Також у такому разі варто встановлювати технічну можливість виконання господарської операції із урахуванням фактичних господарських ресурсів постачальника (наявність виробничих потужностей, персоналу тощо) та фактичного змісту операції (чи необхідні спеціальні навички персоналу для її вчинення, чи потрібні для цього власні або залучені засоби, час та спеціальна обстановка тощо).

Згідно положень статі 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Представником позивача було надано до суду нотаріально засвідчену письмову заяву ОСОБА_3, директора ТОВ «ФІЛТОН», в якій він підтвердив фінансово-господарські відносини з ПП «АВТО ЛЮКС - 2000» у липні 2014 році та укладання договору поставки №488 від 01.07.2014 року, а також надав інформацію щодо порядку фактичного виконання вказаного договору та розрахунків. Наведене свідчить про реальність його укладення й виконання.

Таким чином, під час судового розгляду справи позивачем підтверджено належними та достатніми доказами факт укладання угод та постачання товару.

Під час судового розгляду справи відповідачем не доведено відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей ПП «АВТО ЛЮКС - 2000» для вчинення правочинів з ТОВ «КІЙОПТОРГ» та ТОВ «ФІЛТОН», що становлять зміст господарської операції. В Акті перевірки від 27.10.2014 року №2843/04-66-15-00/31177740 ДПІ у Красногвардіському районі м. Дніпропетровська не міститься відомостей про те, що ТОВ «КІЙОПТОРГ» та ТОВ «ФІЛТОН» у перевіряємий період припиняли свою діяльність та не вправі були вступати в господарські відносини, виписувати податкові накладні тощо. Також, жодних документальних доказів про неможливість роботи підприємств у період липень 2014 року податковою інспекцією не було надано.

Натомість, безпосередньо дослідивши господарські відносини ПП «АВТО ЛЮКС - 2000» з ТОВ «КІЙОПТОРГ» та ТОВ «ФІЛТОН», суд приходить до висновку, що дані господарські операції були фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що свідчить про їх реальність та правомірність формування податкового обліку платника податків.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про невідповідність фактичним обставинам висновків позапланової невиїзної перевірки ПП «АВТО ЛЮКС - 2000» (код ЄДРПОУ - 31177740) з питання дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з ТОВ «КІЙОПТОРГ» (код ЄДРПОУ 39064894) та ТОВ «ФІЛТОН» (код ЄДРПОУ 39197612) за липень 2014 року, незаконність податкового повідомлення-рішення №0004251500 від 18.11.2014 року та необхідність його скасування.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У зв'язку з викладеним вище, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства «АВТО ЛЮКС - 2000» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладену вище норму, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «АВТО ЛЮКС - 2000» судовий збір у розмірі 199,17 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «АВТО ЛЮКС - 2000» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0004251500 від 18.11.2014 року, яким Приватному підприємству «АВТО ЛЮКС - 2000» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 99 586,50 грн., з яких: за основним платежем 66 391,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 33 195,50грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «АВТО ЛЮКС - 2000» (код ЄДОРПОУ 31177740) судовий збір у розмірі 199,17 грн. (сто дев'яносто дев'ять грн. 17 коп.).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.Б. Ляшко