Вирок

від 08.06.2015 по справі 450/2695/14-к

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/2695/14-к Провадження № 1-кп/450/5/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2015 Пустомитівський районний суд Львівської області у складі

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю: прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Пустомити обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12014140270000099, внесеного в ЄРДР 24.01.2014р., щодо

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, українця, із вищою освітою, одруженого, який працює заступником начальника відділу Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 , органом досудового слідства обвинувачується в тому, що працюючи на посаді заступника начальника відділу Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області та будучи, відповідно до Закону України «Про державну службу», службовою особою вчинив службове підроблення упродовж листопада - грудня 2013 року за наступних обставин.

Наказом керівника Головного управління Держземагентства у Львівській області № 505-кт/а від 13.02.2013 ОСОБА_5 призначений на посаду заступника начальника Відділу Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області та йому присвоєно 11 ранг державного службовця. Згідно з Розподілом обов`язків між начальником та заступником начальника Відділу Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області, погодженого начальником Головного управління Держземагенства у Львівській області ОСОБА_6 та затвердженого наказом відділу Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області від 28.01.2013 № 6 на заступника начальника відділу ОСОБА_5 покладено обов`язки щодо організації діловодства відділу та контроль за своєчасним виконанням актів і доручень органів вищого рівня (наказів і доручень Головного управління Держземагентства у Львівській області), наказів та доручень начальника відділу, інших документів; організація та забезпечення здійснення відділом ведення державного земельного кадастру; забезпечення ведення відділом обліку, звітності, державної та відомчої статистики; розгляд та скерування до виконання вхідної кореспонденції відділу, зокрема, стосовно надання інформації про земельно-кадастрові дані та нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, підготовки висновків з надання земельних ділянок у власність або користування, щодо умов надання земельних ділянок; розгляд та погодження технічної документації щодо надання в оренду, передачі у приватну власність земельних ділянок для фізичних осіб, членам садово- городніх та інших кооперативів, тощо.

Також встановлено, що висновком від 04.07.2011 за № 01-15/961 Управлінням Держкомзему у Пустомитівському районі погоджено матеріали коригування генерального плану с. Сокільники, Пустомитівського району щодо визначення нових параметрів територіального розвитку цього населеного пункту, встановлення нових меж села, схеми культурно-побутового обслуговування впорядкування виробничо-комунальних мереж інженерного забезпечення' території.

Висновком від 04.01.2012 за № 01-15\6 Управлінням Держкомзему у Пустомитівському районі погоджено матеріали коригування генерального плану с. Сороки-Львівські Пустомитівського району щодо визначення нових параметрів територіального розвитку цього населеного пункту, встановлення нових меж села, схеми культурно-побутового обслуговування, впорядкування виробничокомунальних мереж інженерного забезпечення території.

25.12.2012 на засіданні архітектурно-містобудівної ради головного управління з питань Євро-2012, містобудування та будівництва облдержадміністрації, у склад якої входили представники органу Держземагенства, погоджено генеральний план сіл Лисиничі-Підбірці Пустомитівського району, з врахуванням територій спільних інтересів м. Львова та с.Лисиничі. Враховуючи рекомендації архітектурно-містобудівної ради головного управління з питань Євро-2012, містобудування та будівництва облдержадміністрації, 27.12.2012 рішенням № 15-461 П`ятнадцятої сесії Шостого демократичного скликання Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, затверджено Генеральні плани сіл Лисиничі та Підбірці Пустомитівського району, про що, у відповідності до п.п.4) п.7. ст. 17. Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було`повідомлено у часописі «Голос народу» № (1392) від 26.01.2013 .При цьому також з`ясовано, що упродовж листопада - грудня 2013 року у Головне управління Держземагентства у Львівській області надійшли клопотання ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 про надання дозволу на відведення земельних ділянок загальною площею 24,00 га на території Сороки- Львівської сільської ради для ведення ОСГ, клопотання ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 про надання дозволу на відведення земельних ділянок загальною площею 20,00 га на території Сокільницької сільської ради для ведення ОСГ та клопотання ОСОБА_30 , ОСОБА_31 про надання дозволу на відведення земельних ділянок загальною площею 0,5721 га на території Лисиничівської сільської ради для ведення ОСГ. До поданих клопотань заявниками було долучено графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельних ділянок про відведення яких вони клопочуть. Отримані клопотання фізичних осіб, з долученими документами, Головним управлінням ДЗА у Львівській області було скеровано у Відділ Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області для розгляду та надання інформації щодо характеристик земельних ділянок, про відведення яких клопочуть заявники, визначених додатком №1 до Методичних рекомендації про деякі питання реалізації повноважень з питань передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб (затверджені наказом Головного управління ДЗА у Львівській області №64 від 22.05.2013) для вирішення питань щодо надання дозволів на відведення земельних ділянок.

Також встановлено, що ОСОБА_5 обіймаючи посаду заступника начальника Відділу Держземагентства у Пустомитівському районі та будучи службовою особою 11 рангу, достовірно знаючи про те, що Сокільницькою, Лисиничівською та Сороки-Львівською сільськими радами розроблено (скориговано) генеральні плани населених пунктів які погоджені та затверджені

у встановленому законом порядку, в тому числі уповноваженим органом земельних ресурсів у Пустомитівському районі, протягом листопада - грудня 2013 року, перебуваючи у приміщенні Відділу Держземагентства у Пустомитівському районі що на вул. Заводській, 10 у м. Пустомити, діючи умисно в супереч інтересів служби з корисливих мотивів в інтересах третіх осіб, а саме майбутніх набувачів земельних ділянок, підписав та скріпив відтиском круглої гербової завідомо неправдиві інформації, підготовлені у вигляді таблиць, щодо земельних ділянок, що надаються ОСОБА_7 за №01- 15/3506 від 15.11.2013, ОСОБА_32 за №01-15/4143 від 24.12.2013 та № 0і- 15/4143 від 14.12.2013, ОСОБА_31 за №01-15/3363 від 15.11.2013, №01- 15/3671 від 26.11.2013 та № 01-15/3672 від 26.11.2013, ОСОБА_21 за №01-15/3475 від 14.11.2013, ОСОБА_22 за №01-15/3507 від 15.11.2013, ОСОБА_23 за №01-15/3503 від 15.11.2013, ОСОБА_24 за №01-15/3476 від 14.11.2013, ОСОБА_25 за № 01-15/3479 від 14.11.2013, ОСОБА_26 за №01-15/3510 від 15.11.2013, ОСОБА_27 за №01-15/3508 від 15.11.2013, ОСОБА_28 '. за'-№01-15/3474 від 14.11.2013, ОСОБА_29 за №01-15/3480 від ОСОБА_20 за №01-15/3416 від 07.11.2013, ОСОБА_19 за №01- 15/4104 від 18.12.2013, ОСОБА_8 за №01-15/4105 від 18.12.2013, ОСОБА_9 за №01-15/4106 від 18.12.2013, ОСОБА_10 за №01-15/3814 від 18.12.2013, ОСОБА_11 за №01-15/3813 від 18.12.2013, ОСОБА_12 за №01-15/3762 від ОСОБА_13 за №01-15/3763 від 18.12.2013, ОСОБА_14 за №01- л 15/3535 від 18.11.2013, ОСОБА_15 за №01-15/3534 від 18.11.2013, ОСОБА_16 за №01-15/3532 від 18.11.2013, ОСОБА_17 за №01-15/3533 від 18.11.2013, ОСОБА_18 за №01-15/3576 від 18.11.2013, відповідно до яких по земельних ділянках, які надаються зазначеним особам, «схеми землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проект землеустрою щодо впорядкування території на даній території не розроблялись». При цьому, ОСОБА_33 було достовірно відомо, що на землях місцевих рад, за рахунок яких фізичні особи бажають отримати земельні ділянки для ведення ОСГ, розробленими (скоригованими) генеральними планами населених пунктів передбачено влаштування та будівництво об`єктів житлового фонду та інфраструктури населених пунктів. Підписані та скріплені відтиском круглої гербової печатки завідомо неправдиві інформації щодо земельних ділянок ОСОБА_34 передав працівникам Відділу Держземагентства у Пустомитівському районі для здійснення їх реєстрації та подальшого скерування у Головне управління Держземагентства у Львівській області.

На підставі отриманих завідомо неправдивих інформації щодо земельних ділянок, які надаються у власність ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_35 , ОСОБА_31 , Головним управлінням Держземагентства у Львівській області упродовж листопада - грудня 2013 року, січня 2014 року видано 29 незаконних наказів про надання вказаним особам дозволу на відведення земельних ділянок для надання безоплатно у власність для ведення ОСГ на території Сокільницької, Лисиничівської та Сороки-Львівської сільських рад за рахунок земель, на яких, відповідно до генеральних планів населених пунктів, мала здійснюватись малоповерхова забудова.

На підставі незаконних наказів Головного управління Держземагентства у Львівській області, що видані на підставі неправдивої інформації, фізичним особами розроблено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 44,5721 га, присвоєно кадастрові номери земельним ділянкам, а також внесено відповідні відомості до Публічної кадастрової карти України про відведення цих земельних ділянок.

Таким чином, завідомо неправдиві інформації щодо земельних ділянок підписані та видані ОСОБА_36 призвели до винесення незаконних наказів Головного управління Держземагентства у Львівській області, складення проектів відведення цих земельних ділянок, присвоєння їм кадастрових номерів, внесення відповідних відомостей до Публічної кадастрової карти України внаслідок чого Сокільницька, Лисиничівська та Сороки-Львівська сільські ради Пустомитівського району були позбавлені можливості подальшої реалізації проектних рішень, що визначені генеральними планами населених пунктів, та можливості забезпечувати відповідний розвиток населених пунктів.

Окрім того, відповідно до ст. 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється, зокрема, у генеральних планах населених пунктів та обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації. В свою чергу, нехтування вимогами містобудівної документації унеможливлює створення повноцінного життєвого середовища, тобто, жителі населених пунктів вищезгаданих місцевих рад, через вчинення дій щодо надання земельних ділянок для ведення ОСГ, позбавлені можливості реалізувати свої конституційні права на житло, на безпечне навколишнє середовище, на отримання належного соціально-побутового обслуговування, оскільки об`єкти житлового фонду, соціальної сфери та життєзабезпечення населених пунктів, які активно розвиваються, не можуть бути збудованими.

Водночас, протиправне діяння ОСОБА_5 призвело до порушення нормальної роботи органів влади, а саме Головного управління Держземагентства у Львівській області, яким винесено незаконні накази, органів ведення Державного земельного кадастру, а також численних скарг Сокільницької сільської ради щодо незаконності надання Управлінням ДЗА у Львівській області дозволів на відведення земельних ділянок, що були подані до керівництва органів державної влади та правоохоронних органів, як обласного так і загальнодержавного рівня, а також до проведення акцій протесту перед державними органами та набуття подіями негативного резонансу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкримінується не визнав та пояснив, що в своїй діяльності при оформленні зазначеної довідки відділ Пустомитівського держземагентва керується відповідно вимогами Земельного Кодексу України, ЗУ «Про землеустрій», ЗУ «Про земельний кадастр» та наказом Державного агентства та земельних ресурсів України від 28.02.2013 року № 72 від « Про деякі питання реалізації повноважень з питань передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб».

Зокрема, відповідно до п.2.2. зазначеного Наказу, при прийнятті рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, при надходженні до територіального органу клопотання громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності, після реєстрації клопотання, зобов`язаний у строк, що не перевищує двадцяти днів перевірити : у разі якщо земельна ділянка передається у власність у межах норм безоплатної приватизації : наявність викопіювання з кадастрової карти (плану) або інших графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, та документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі ( у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства) частина шоста статті 118 Земельного кодексу України; відсутність передачі земельної ділянки безоплатно у власність відповідному громадянину по зазначеному виду використання (частина четверта, п`ята статті 116 Земельного кодексу України; чи відносяться землі, за рахунок яких планується формування земельної ділянки до земель сільського господарського призначення державної власності ( частина четверта статті 122 Земельного Кодексу України; відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки схемі землеустрою і техніко-економічному обґрунтуванню, використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 Земельного кодексу України; відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки містобудівній документації ( у разі надання для містобудівних потреб) (частина третя статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»). Зазначені земельні ділянки відводились для сільськогосподарських потреб, а відтак зазначення інформації, передбаченої ч.3 ст.24 вищезазначеного Закону не вимагали. При наданні інформації щодо земель сільськогосподарського призначення, оскільки відповідно до своїх посадових обов`язків є відповідальним за земельний кадастр, інформацію надавав відповідно до земельно-облікових документів, при цьому не потрібно враховувати законодавство про архітектуру та містобудування. На момент оформлення довідки, підробку якої обвинуваченому ставиться у вину, сільськими радами, а саме Сокільницькою, Сороки-Львівською, Лисиничівською не було внесено змін щодо меж сіл, зазначених населених пунктів, в порядку, передбаченому чинним законодавством, відповідно до яких вносяться зміни в земельні обліково-статистичні документи. До завершення вказаної процедури (зміни меж населеного пункту, коригування генерального плану може здійснюватися декілька раз. Жоден орган не інформував Пустомитівський відділ держземагенства про зміну меж населених пунктів, а відтак інформація у статистичній звітності форми 6-зем, згідно якої було надано довідку, чинна і на сьогоднішній день. Іншої інформації відділ Пустомитівського держземагенства не міг би дати навіть станом на момент розгляду справи у суді. Зазначає, навіть у випадку наявності помилки у довідці, наданої районним відділом держземагенста, зазначену інформацію перевіряє орган, який безпосередньо видає наказ, а саме Головне управління держземагенства у Львівській області. За таких обставин, покликається, що факт підробки документів у діях обвинуваченого відсутній, оскільки інформація зазначена у довідці, на якій міститься підпис останнього повністю відповідає дійсності та видана на підставі легітимних нормативних актів. За таких обставин, щодо наявності чи відсутності інформації з приводу розробки чи затвердження генеральних планів с.Сокільники, Сороки-Львівські, Лисиничі, Пустомитівського району, Львівської області, то така офіційно до відома начальником не доводилась. Однак обвинувачений повідомив, що йому відомо, що відділом погоджувались генеральні плани с.Сокільники та с.Сороки-Львівські, про погодження по с. Лисиничі йому не відомо. Наголосив на тому, що довідка, підробку якої йому ставиться органом досудового розслідування у вину, носиться виключно інформативний характер, чіткої форми чинним законодавством ніде не передбачено, та наявність та обов`язковість цієї довідки як такої при прийнятті наказу чинним земельним законодавством, чи будь-яким іншим не встановлено.

Обвинувачений від застосування акту амністії щодо нього відмовився та просить постановити виправдувальний вирок.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_37 , який займає посаду заступника начальника головного управління держземагенства у Львівській області, повідомив, що в держземагенство у Львівській області звернулись громадяни для виділу земельних ділянок. В свою чергу, територіальним органом будо здійснено звернення за інформацією у районний відділ, в результаті чого було оформлено довідку, форма якої розроблена Головним управлінням держземагенства у Львівській області. Зазначив, що на підставі цієї інформації видається наказ «Про розроблення дозволу на розроблення документації із землеустрою» або відмовляє у видачі такого. В своїй діяльності орган, заступником начальника якого він є , керується вимогами Земельного Кодексу України та Наказами, номерів яких вказати не може та покликався на те, що зазначав їх номери на досудовому слідстві. До клопотання фізична особа долучає копію паспорта, заяву, копію ідентифікаційного коду, та, як правило, надається пакет документів через канцелярію. По всіх земельних ділянках подається запит у районний відділ держземагенства. При огляді а.с. 133 т.2, свідок зазначив, що табличка відповідає встановленій формі, та зокрема у п.9 таблички компетентний орган повинен чітко відповісти на питання. Зазначив, що у ній відсутня інформація про наявність містобудівної документації. Можливість винесення наказу про надання ділянки під ОСГ при наявності розробленого генерального плану і ця земельна ділянка передбачена для містобудівних потреб, унеможливлює видачу наказу про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. Зауважив, у випадку зазначення про наявність генерального плану, наказ би не видавався. Разом з тим повідомив, що йому не відомо, чи Головне управління держземагенства у Львівській області володіє інформацією, яка містобудівна документація затверджена, та чинна. Вважає, що районний відділ держземагенства зобов`язаний з`ясувати зазначену у табличці інформацію, принаймі по телефону протягом трьох днів. Зазначені земельні ділянки знаходяться за межами населених пунктів і розпорядником цих земель є Головне управління держземагенства у Львівській області. Покликався на те, що як члену містобудівної ради йому відомо, що генеральні плани с.Сокільники, Сороки-Львівські, Лисиничі були предметом розгляду на вказаній раді, однак, однак йому не відомо чи належним чином затверджений та відповідно чи чинна на даний момент. Свідок підтвердив, що видані накази підписані ним. Разом з тим, зауважив, що зазначена довідка не є підставою для прийняття кінцевого рішення про надання дозволу на розробку документації із землеустрою, та в подальшому передання у власність зазначеної земельної ділянки. У розробці проектної документації приймає участь ліцензована проектна організація, яка зобов`язана перевіряти всі необхідні питання при розробленні проекту відведення земельної ділянки. Зазначив, що при розробці документації для земельних ділянок під ОСГ потрібно враховувати містобудівну документацію. Однак, яким чином повинен районний відділ бути проінформований про затвердження Генерального плану, пояснити не зміг. Щодо роз`яснень наданих у листі № 22-28-.0.21-12625/2-14 від 21.10.2014 року за підписом Першого заступника Голови Державної служби України, в частині відсутності необхідності врахування містобудівних потреб при виділенні земельних ділянок під ОСГ, покликався на суб`єктивну думку, першого заступника- автора даного роз`яснення, оскільки його особиста думка є протилежною. Обгрунтував свою позицію вимогами Земельного Кодексу України, а саме ч.6 ст.118 ЗКУ. Якими наказами керується Головне управління держеземагенства у Львівській області вказати не може, оскільки не зобов`язаний пам`ятати їх, на досудовому слідставі давав пояснення і зазначав.. Факт наявності суперечностей наказу Головного Управління Держземагенства України та наказу Головного управління держземагенства у Львівської області заперечив., а саме між наказом № 72 та № 64.

Процедуру повідомлення про затвердження генеральних планів сільськими радами пояснити не зміг. Свідок зазначив, що після видачі наказу Головного Управління Держземагенства у Львівській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», продовжується розробка документації та свій висновок дає районний відділ держземагенства щодо можливості відведення земельної ділянки. Отже даний наказ має значення дозволу на проведення певних робіт, оскільки всі обставини будуть з`ясовані в подальшому. Зазначений наказ не означає передачу земельної ділянки у власність, оскільки на будь-якій стадії розробки проекту землеустрою можуть бути виявлені обставини, які унеможливлюють передачу вказаної земельної ділянки у приватну власніть, в такому випадку, як наслідок, особа, яка звернулась з відповідним клопотанням та якій було видано "Наказ..." понесе матеріальні затрати, які пов`язані з порушенням процедури розробки технічної документації щодо відведення земельної ділянки ліцензованою організацією.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_38 повідомив, що є сільський голова с.Сороки-Львівські, Пустомитівського району з 10.11.2010 року. Дізнавшись про ситуацію, яка склалась із земельним ділянками на території с.Сокільники, перевірили по публічній карті свої землі і виявивши порушення та звернулись в районну адміністрацію для реагування, оскільки в сільській раді нічого не було відомо про відведення вказаних земельних ділянок. Всі відведені земельні ділянки, згідно генерального плану села входили в межі села. Свідок повідомив, що на 14 сесії6-го демократичного скликання 18.10.2012 року прийнято рішення № 280 « Про затвердження Генерального плану розвитку населених пунктів Сороки-Львівської сільської ради». 04.01.2012 року підписано висновок Управління держкомзему у Пустомитівському районі відділу підписаний Мигалем 01/15-6 «Про розгляд генерального плану с.Сороки Львівські та с.Муроване Пустомитівського району. Особи, яким надано земельні ділянки не знайомі. Генеральний план оприлюднено на офіційному сайті з загальним доступом. На сьогоднішній день технічна документація зміни меж населених пунктів Сороки-Львівські та Муроване не завершена та не затверджена у встановленому законом порядку, в сторону збільшення включено близько 1300 га із земель запасу. Рішенням № 324 від 14.12.2012 року прийнято рішення «Про виготовлення технічної документації зміни меж населених пунктів Сороки-Львівські та Муроване. Разом з тим повідомив, що не знає чим передбачено, що сільська рада повинна погоджувати можливість надання земельних ділянок. До того часу допоки земельні ділянки не передані у власність, не використовуються особами, шкода сільській громаді, в особі сільської ради видачею наказів на надання дозволу на розроблення документації не нанесена.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_39 пояснив, що займає посаду в.о.сільського голови Лисиничівської сільської ради та є її секретарем. Сільською радою розроблений та затверджений на сесії генеральний план с.Лисиничі та с.Підбірці, та зарезервовано території для містобудівного призначення. Однак, всупереч чинного законодавства, а саме ст.24 «Про регулювання містобудівної діяльності" зазначені земельні ділянки надані під ОСГ. Генплан розроблявся та затверджений 27.12.2012 рішенням сесії сільської ради. Висновок про погодження генплану затверджено на містобудівній раді. Чи доводилось до відома відділу держземагентва у Пустомитівському районі про затвердження генерального плану, невідомо. Свідок ствердив, що сільській раді на даний час шкода не заподіяна. Проект зміни меж с.Підбірці затверджений, 14.10.2014 року районною радою, а щодо с.Лисиничі в процесі на стадії погодження. Земельні ділянки, по яких видано накази, знаходяться виключно на території с.Лисиничі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_40 , пояснив, що є землевпорядником Сокільницької сільської ради, Пустомитівського району з 2006 року. Повідомив, що генеральний план с.Сокільники розроблявся з 2009 року, а затверджений рішенням сесії у 2014 році. Проект землеустрою по зміні меж населеного пункту не проведено, рішення про це не прийнято. На даний час, вказана земля відноситься до земель запасу за межами населеного пункту сільського господарського призначення. Генеральний план - підстава для зміни меж населеного пункту, а відтак зміни цільового призначення земель. На даний момент в межі села ці землі не введені, йде процедура (прийнято рішення про зміну меж населеного пункту, рішення сесії сільської ради приблизно весна 2014 року, рішення надано ліцензованій фірмі ПП «Рейтинг» для розробки проекту землеустрою по зміні меж населеного пункту розробнику с.Сокільника на стадії 80% готовності. Коли буде готова технічна документація, то така підлягає затвердженні на сесії і приймається рішення «Про погодження меж населеного пункту», даний проект проходить експертизу в інституті землеустрою і кінцеве рішення виносить районна рада. Межі населеного пункту змінені вважаються з моменту прийняття рішення Пустомитівською районною радою. Станом на грудень 2013 року, розпорядником земель запасу було головне управління Держземагенства у Львівській області, як і станом на сьогоднішній день. З метою ініціювання процедури одержання цих земель необхідно звернутися виключно в Головне управління держземагенствам у Львівській області, в сільську раду звертатися не потрібно. Згідно облікових документів це землі сільськогосподарського призначення (форма 6-зем). В 2013 році проводилось коригування генерального плану, чи ставилось до відома управління держземагенства у Пустомитівському районі, свідок зазначив, що йому не відомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_41 пояснив, що працює сільським головою с.Сокільник Пустомитівського району з 2006 року. Пояснив, що у 2013 році з публічної карти стало відомо про надання дозволу на відведення біля 20 га землі в зв`язку з тим звернулися у всі інстанції ( у прокуратуру та суд). У 2009 році почалась розробка генерального плану с.Сокільники. Рішення про коригування генерального плану приймалось декілька раз, після 05.04.2012 року приймалось рішення про зміну меж. Погодження даного документу здійснювалось всіма інстанціями, наявні всі висновки, також позитивний висновок підписаний на цей момент діючим керівником районного Пустомитівського відділу держземагенства ОСОБА_42 . Після 05.04.2012 року, затвердження генерального плану, було прийнято рішення «Про зміни меж села с.Сокільники». Остаточного рішення районною радою не прийнято. Свідок ствердив, що на сьогоднішній день цільове призначення земель, щодо яких видано накази - сільськогосподарське, але згідно генерального плану вони відведені під містобудівні потреби. Прізвища осіб, яким надано Накази відомі, однак самі особи невідомі, відношень до Сокільницької сільської ради не мають. Накази виносив заступник начальника Держземагенства у Львівській області ОСОБА_43 . Разом з тим повідомив, що сільська рада звернулась в суд про скасування даних наказів. Остаточного рішення, яке набрало законної сили по даній справі немає.

Матеріали генерального плану в районний відділ держземагенства сільська рада не скеровувала. Скерували після виявлення факту видачі наказів на відведення земельних ділянок. Оскільки ОСОБА_37 підписував накази, а він є членом містобудівної ради, йому мало бути відомо про розробку генерального плану, а відтак останній мав володіти інформацією про його наявність, а також довести до відома районного відділу Держземагенства.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_44 повідомив, що працює у відділі Держземагенства у Пустомитівському районні на посаді спеціаліста. З приводу обставин справи повідомив наступне. Громадяни звертались з клопотаннями в обласне управління і вони надавали інформацію згідно даного клопотання. Подія мала місце у 2013 році. Подавалась інформацію у формі таблиці. Перевірка велась відповідно до наказу № 74, ( інформації про відповідність містобудівній документації, необхідної при відведенні земельної ділянки для містобудівних потреб. В сільські ради за генеральними планами не звертався. Генеральні плани погоджуються мабуть, відділом держемагенства у Пустомитівськогу районі. Погодження генеральних планів проходило у формі висновку, хто писав висновок невідомо. При підготовці цієї інформації, не піднімав інформацію про наявність генерального плану. Відповідно до наказу держкомзему № 74 не потрібно інформації про містобудівну документацію, оскільки затребувана інформації стосувалась земель сільськогосподарського призначення. В подальшому, довідки подав на підпис заступника Начальника Держземагенства у Пустомитівському районі ОСОБА_5 , керівник проставив штамп. Ці ділянки розташовані в одному масиві. Документи в повній мірі відповідають дійсності. При підготовці інформації ,яка зазначена у довідці, користувався проектом роздержавлення і публічною кадастровою картою. Проект про зміну меж села затверджує районна рада, копію документу надсилає в районний відділ держземагенства для відома. На даний час інформація про зміну меж зазначених населених пунктів до них не надходило.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_45 пояснив, що як головний архітектор Пустомитівського району, був викликаний в прокуратуру для дачі пояснень з приводу відведення земельних ділянок на території Годовицько-Басівської, Лисиничівської, Сокільницької та Сороки-Львівської сільської ради, всупереч містобудівної документації. Покликався, що йому відомо, що сесіями даних сільських рад було затверджено генеральні плани даних сіл. Розробку генерального плану ініціює місцева рада у формі рішення, в подальшому визначає джерела фінансування, а виконавчий комітет укладає угоду з проектною організацією. Це документ, який визначає стратегію розвитку населеного пункту та проектні межі земель, які підлягають включенню в межі населеного пункту. Ці генплани пройшли архітектурну містобудівну раду обласного рівня. До складу вказаної ради входять, в тому числі, і представник головного управління Держземагенства у Львівській області. Після проведення громадських слухань, протягом 30 днів генеральний план підлягає затвердженню на сесії сільської ради. Чинності набирає генеральний план як документ, з моменту прийняття сільської радою зазначеного рішення. Покликається, що листом від 10.11.2013 року інформував Головне управління держземагенства у Львівській області про затверджені генеральні плани сіл, однак по яких не було змінено меж населених пунктів. Разом з тим, з цього приводу спілкувався з ОСОБА_46 який є членом містобудівної ради обласного рівня. Отже йому при видачі наказів повинно було бути достовірно відомо про наявність поданої інформації щодо наявності генеральних планів. Вказану інформацію скерував виключно у обласне управління держземагенства, оскільки видавати накази про надання дозволу на розробку документації по землеустрою це їх компетенція. Свідок зазначив, що не інформував районний відділ держземагенства про наявність генеральних планів. До 2014 року, органом, який очолює свідок, не скеровувалось у районний відділ держземагенства інформації про наявність затверджених генпланів, оскільки це структурний підрозділ головного управління держземагенства у Львівській області, і власне цей орган по своїй вертикалі повинен доводити до відома про наявність зазначеної інформацію свій структурний підрозділ. Свідок ствердив, що по жодній сільській раді, крім с.Підбірці не змінено меж населених пунктів, дана процедура знаходиться на стадії розробки. До прийняття рішення про зміну меж населеного пункту районною радою, відсутня чітка позиція законодавця щодо можливості на розпорядження цими земельними ділянками. Однак, на його думку, слід враховувати містобудівну документацію при розробці проектної документації на земельну ділянку, що може потягнути за собою відмову в погодженні зазначеної документації на будь-якій стадії розробки. До повноважень відділу архітектури не відноситься повідомлення Пустомитівського відділу Держземагенства про наявність затверджених генеральних планів. Це є повноваження органу місцевого самоврядування, однак, такого обов`язку, передбаченого чинним законодавством, не пригадує. Разом з тим, зазначив, що зміни в земельно-облікові документи здійснюється відповідно до проектів землеустрою. Покликався, що може надати компетентну відповідь, з приводу діяльності йому підвідомчого органу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_47 повідомив, що державною інспекцією сільського господарства у Львівській області, яку він очолював, проводилась перевірка на предмет законності видачі наказів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою головним управлінням держземагенства у Львівській області по декількох сільських радах Пустомитівського району. Перевірка інспекцією проводилась на підставі звернень громадян, оскільки дане питання набрало резонансного значення. Зазначив, що районним відділом держземагенства надавалась довідка про склад угідь. Довідку підписував ОСОБА_5 , однак по посадових обов`язках повинен був її підписувати начальник. Певної форми зазначеної довідки, підробку якої ставиться у вину обвинуваченому в законодавстві не передбачено. На думку свідка, головне управління держземагенства у Львівській області передало зазначені землі під ОСГ, будучи достовірно повідомленим, що вказані земельні ділянки відведені для потреб містобудування. Довідка, підписана обвинуваченим, надає дозвіл виключно на розробку землевпорядної документації. Вказана довідка потрібна для того щоб в процесі робіт прив`язатися до земельної ділянки на місцевості. В подальшому вся інформація з`ясовується організацією, яка проводить розробку проектної документації. На будь якій стадії погодження будь-яким органом може бути надано негативну відповідь, і відповідно може бути надано негативний висновок. Покликається, що ОСОБА_48 , було відомо про наявність зазначеної інформації, а відтак причини по якій ним видано наказ пояснити не може. Юридичне значення наказу про надання дозволу на розробку документації має значення для початку робіт з розробки проекту землеустрою, оскільки визначає точну прив`язку до місцевості. Тільки після розробки проектної документації та проходження низки процедури погоджень у різних інстанціях можна прийти до висновку про можливість передачі вказаних земельних ділянок у власність. Зазначена довідка, яка підписана ОСОБА_5 видана на підставі форми 6-зем, і цілком відповідає зазначеній статистичній звітності. Разом з тим, земельні ділянки у власність не були передані, а відтак шкода не заподіяна. За таких обставин, попереджено вчинення злочину, оскільки не було нанесено шкоди суспільним інтересам, окрім наявності суспільного резонансу, якого набула дана обставина. Свідок ОСОБА_47 зазначив, що законом не передбачено обмежень щодо видачі кількості наказів на одні і ті ж самі ділянки різним особа. Презюмується, що особа може не реалізувати своє право може не оформити проектної документації. Щодо терміну, в який повинно бути здійснено розробку проектної документації, то законодавство не міститься часового обмеження, у зв`язку з тим, може бути видано наказ про надання дозволу на розробку документації іншій особі. До внесення змін в земельно-облікові документи не можна вносити в довідку відомості, які не відповідають формі 6-зем, оскільки це тягне за собою кримінальну, адміністративну, дисциплінарну відповідальність. Всі відомості про наявність генерального плану повинно було бути з`ясовано на стадії розробки документації по землеустрою.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_49 пояснив, що працюючи в інспекції сільського господарства у Львівській області, проводив перевірку за результатами якої ним складено довідку, та виявлено порушення при прийнятті наказів про надання земельних ділянок у власність по чотирьох сільських радах Пустомитівського району. Суть порушень, зокрема передача земельних ділянок у власність без врахування містобудівної документації. Зокрема по Годовицько-Басівській сільській раді порушеннь не було, оскільки не було затвердженого генерального плану. Зазначив, що з січня 2007 року працює в контролюючому органі, правонаступником якого є с/г інспекція. При проведенні перевірки з`ясовувалось, які дії вчиняло головне управління держемагенства у Львівській області перед видачею наказу, зокрема, чи було відомо йому про наявність генерального плану, однозначної відповіді на це питання с/г інспекцією одержано не було. Свідок ствердив, що відповідальність за видачу вказаних наказів несе орган який їх видав, зокрема особа, яка підписала його. Довідка, підробку якої ставиться у вину обвинуваченому, жодним законом не передбачено, і районний відділ не уповноважений на вчинення цих дій. Дана довідка, не має юридичного значення,а носить виключно інформативний характер і її форма розроблена головним управлінням держземагенства Львівської області виключно для службового користування, а розпорядник земель, орган який видає наказ, відповідно до п.7 ст.118 ЗКУ зобов`язаний перевіряти інформацію. Накази видавались держземагенством навіть після інформування головним архітектором про наявність такого генерального плану.

Свідок ОСОБА_50 , допитаний в судовому засіданні пояснив, що є приватним підприємцем і розробляв проектну документацію на відведення земельних ділянок по Сокільницькій сільській раді. Покликався, що йому відомо, що порушено кримінальну справу. Громадяни звернулись з наказами, та зі схемами, до нього. Після чого ним здійснювалось оформлення проектної документації ( зробив зйомку, текстову частину та графічну частину документації) і віддав на погодження вказаним громадянам. У власність, мабуть, вказані земельні ділянки не передані. При розробці проектної документації приймав до уваги проект роздержавлення та наказ про надання дозволу на розробку проектної документації.

Всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувачення, оскільки як самі по собі, так і сукупності прямо чи не прямо не підтверджують існування обставин про які зазначено в обвинувальному акті.

У відповідності до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Дослідивши та оцінивши зібрані в кримінальному провадженні докази, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_5 слід визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдати на підставі п.3 ч.1 ст. 373 КПК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України.

Згідно листа від 22.05.2015 року за № 0-1315-0.6.-1977/2-15, який адресований Пустомитівському районному суду за підписом начальника відділу ДЗА у Пустомитівському районі ОСОБА_51 , вбачається, що станом на сьогоднішній день землі ділянки за межами населених пунктів по Сокільницькій, Сороки-Львівській та Лисиничівській сільських радах, які стали предметом судового розгляду у відповідності до індексно-кадастрових карт, планово-картографічних матеріалів, проекту роздержавлення і приватизації, формування території, що являються складовою частиною земельного кадастру і входять до державної статистичної звітності з кількісного обліку земель ф6-зем, відносяться до земель запасу, категорія землі сільськогосподарського призначення, ненаданих у власність та користування.

У статті 193 Земельного кодексу України надано законодавче визначення державного земельного кадастру, який є єдиною державною системою земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Згідно статті 18 Закону України «Про державний земельний кадастр», документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, є : індексні кадастрові карти( плани) України, Автономної Ресубліки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст; індексні кадастрові карти(плани), Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст, інші тематичні карти (плани), перелік яких встановлюється Порядком ведення Державного земельного кадастру; поземельні книги.

Наказом Державного комітету статистики України № 377 від 05.11.1998 року «Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затверджено і введено в дію, починаючи зі звіту за 1998 рік форми державної статистичної звітності, що додаються : № 6-зем «Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності» (річна).

Згідно інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зе, 2-зем), затвердженої Наказом Державного комітету статистики України 05.11.98 року № 377, яка розроблена відповідно до Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 12.01.93 № 15 «Про порядок ведення державного земельного кадастру», в частині кількісного обліку земель, у звітах вказуються площі земель, що перебувають у власності, постійному і тимчасовому користуванні юридичних та фізичних осіб, за винятком тих площ земель, які надані в тимчасове користування іншим власникам землі і землекористувачам із земель, що перебувають у власності або в постійному користуванні цих юридичних та фізичних осіб; і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності в межах територій, які входять до адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі окремо в межах населених пунктів, зрошувані та осушені землі, розподіл земель за формами власності.

За змістом ч.2 ст.22 ЗКУ до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя ( рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, перелоги.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як зазначено у ст.23 ЗКУ, землі придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільського господарського використання. Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі даних державного земельного кадастру.

Частиною першою статті 38 Земельного кодексу України встановленою, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

В ході судового розгляду встановлено, що на момент оформлення довідки, видачі наказу Головним управлінням держземагенства у Львівській області, та навіть на момент розгляду обвинувального акта у даному кримінальному провадженні межі сіл Сокільник, Сороки-Львівських, Лисинич не змінювались, відповідного рішення, суб`єктом визначеним в ч.8 ст.46 ЗУ «Про землеустрій» , ч.2 ст.174 Земельного Кодексу України, не приймалось, тобто розробка проектів землеустрою даних сіл не завершилась, та не затверджено рішенням сесії Пустомитівської районної Ради, що в свою чергу не призвело до внесення змін в земельно-облікові документи. Даний факт підтверджено в повній мірі показами свідків, які допитані в судовому засіданні, (а саме, свідки ОСОБА_38 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_39 ).

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

За змістом ч.2 ст.20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земель них ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень , визначених статтею 122 цього Кодексу.

Судом встановлено, що земельні ділянки, на які видано накази Головним управлінням Держземагенства у Львівській області на час підпису довідки ОСОБА_5 та на час розгляду обвинувального акту в суді відносились до земель сільськогосподарського призначення.

Відтак, у обвинуваченого не було жодних юридичних підстав для зазначення відомостей, передбачених п.9 даної довідки, оскільки ст..24 ЗУ «Про містобудування » оскільки зазначена інформація необхідна для виділення земельної ділянки для містобудівних потреб.

Згідно листа державного агенства земельних ресурсів України за № 22-28-0.21-12625/2-14 від 21.10.2014 року, яким надано роз`яснення деяких питань земельного законодавства зазначено, що відповідно до ч.4 статті 122 ЗКУ центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно із підпунктом 4.32 п.4 Положення про Головне управління Держземагенства в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 року № 258, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.05.2012 за № 852/21164 (із змінами), головне управління відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Окрім того, наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 28.02.2013 року № 72 «Про деякі питання реалізації повноважень з питань передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державного агенства земельних ресурсів України від 09.04.2013 року № 142) затверджені методичні рекомендації (дія яких зупинена наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 27.03.2014 року № 94 щодо реалізації головними управліннями держемагенства в областях, містах Києві та Севастополі повноважень з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на без конкурентних засадах) для всіх потреб.

Повноваження органів виконавчої влади в части ні погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначено статтею 186-1 Земельного Кодексу України.

Так, згідно вимог зазначеної статті Кодексу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури.

Органи, зазначені в частині першій-третій вищезазначеної статті Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно- правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (контроль за дотриманням вимог якої належить до повноважень органів виконавчої влади в сфері містобудування та архітектури).

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що генеральний план населеного пункту містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 17 зазначеного Закону генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

За межами населених пунктів на підставі розпорядження відповідної місцевої державної адміністрації може розроблятись детальний план території, на підстві якого може розроблятись проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб ,який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території (чатина друга та третя статті 19 Закону)

Згідно із частиною другою статті 24 Закону України зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками ,як були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Врахування вимог містобудівної документації на регіональному рівні (генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій тощо) є обов`язковим при передачі земельних ділянок для містобудівних потреб (ділянок, на яких наявні забудова або забудова яких передбачається). Норми зазначеного Закону не розповсюджується на випадки передачі у власність земельних ділянок державної власності для сільськогосподарського використання (ведення особистого селянського господарства ,ведення садівництва тощо).

Згідно із частиною 2 статті 173 Кодексу межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюється і змінюється за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.

Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляється з урахуванням генеральних планів населених пунктів.

Межі територій адміністративно-територіальних одиниць є складовою Державного земельного кадастру (стаття 13 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»), пунктом 22 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051 визначеного, що до Державного земельного кадастру вносяться відомості про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць та за їх межами( у частині, що характеризують такі землі з урахуванням їх місцезнаходження).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуюючи, дослідженні в результаті судового розгляду докази, суд приходить до висновку, що обвинувачення грунтується виключно на припущеннях та спростуване достовірними, належними і допустимими доказами, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні.

Так, судом достовірно встановлено, що інформація, яка на думку обвинувачення, є недостовірною, що потягло за собою, внесення її у довідку, та як наслідок призвело до видачі підробленої довідки, відповідає дійсності, і зазначена на підставі офіційних документів (статистична звітність (ф6- зем) та у відповідності норм чинного законодавства, а саме ст.24 ЗУ " про регулювання містобудівної діяльності".

Допитані в судовому засіданні свідки, одностайно визнали той факт, що офіційного повідомлення про належним чином затвердженні генеральні плани сіл Сокільники, Сороки-Львівські, Лисиничі до відома посадових осіб, зокрема заступника начальника Пустомитівського відділу держземагенства не доводилось. Разом з тим, останні чітко зазначили процедуру зміни меж населених пунктів, яка на момент видачі Наказів та розгляду справи не завершена(що є підставою внесення змін у обліково-статистичні документи), а відтак станом на сьогоднішній день землі, щодо яких надано Накази є землями сільсько-господарського призначення та є у розпорядженні Головного управління держземагенства у Львівській області.

Покликання у обвинувальному акті на те, що обвинувачений достовірно знав про розробку ген. планів не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки, не доведено матеріалами справи, та спростовано показами свідків, які допитані в судовому засіданні.

Обов`язковою ознакою службового підроблення є його предмет офіційні документи. Для того, щоб той чи інший акт був визнаний документом та мав статус офіційного, він повинен відповідати певним ознакам: документ повинен містити певну інформацію (відомості, дані тощо); така інформація має бути зафіксована у тій чи іншій формі (письмовій, цифровій, знаковій) і мати певні реквізити (бланк, печатку, штамп, голограму), які передбачені законом чи іншим нормативним актом; інформація повинна бути зафіксована на відповідному матеріальному носії (папері, дискеті, диску, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці тощо) з метою її зберігання, використання або розповсюдження; документ має бути складений, засвідчений, виданий чи розповсюджений в інший спосіб службовою особою від імені державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій та об`єднань, а також підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності; офіційним згідно зі ст. 366 КК є лише такий документ, що містить зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які породили чи здатні породити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Об`єктивна сторона службового підроблення полягає у перекрученні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища. Такий злочин виявляється тільки в активній поведінці службової особи і може бути вчинений однією з декількох альтернативно передбачених у ч. 1 ст. 366 КК дій: а) внесення до документів неправдивих відомостей; б) інше підроблення документів; в) складання неправдивих документів; г) видача неправдивих документів. Внесення до документів неправдивих відомостей означає включення інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності, до офіційного документа. При цьому форма документа та всі його реквізити відповідають необхідним вимогам. Видача неправдивих документів означає надання фізичним або юридичним особам такого документа, зміст якого повністю або частково не відповідає дійсності та який був складений або службовою особою, яка його видала, або іншою службовою особою. Видача неправдивого документа матиме місце й у тому випадку, якщо документ був складений приватною особою, але потім був засвідчений службовою особою і виданий нею іншим фізичним чи юридичним особам від імені тієї організації, яку представляє службова особа, що видала цей документ.

Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 при підписі довідки, підробка якої ставиться йому у вину, діяв в межах своїх повноважень, та інформація, яка у ній зазначена відповідає дійсності, зокрема і станом на сьогоднішній день, обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_5 за ч.1 ст.ст.366 КК України повністю спростоване дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами та показами свідків, які допитані в судовому засіданні, а відтак, суд прийшов до висновку про відсутність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Разом з тим, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду обвинувального акту і обвинувачення ОСОБА_5 за ч.1 ст.364 КК України, оскільки встановлено, що останній діяв в межах своїх повноважень (а не всупереч), а саме: не було доведено органом досудового слідства використання службовою особою ( ОСОБА_5 ) службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним та громадським інтересам, у формі підриву авторитету та престижу органів державної влади, викликано недовіру громадян до держаних органів, оскільки, як встановлено вище, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями обвинуваченого в частині видачі довідки про склад земель та наслідками, на які покликається орган досудового слідства, в обвинувальному акті та є кваліфікуючою ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України.

Істотна шкода, якщо вона має нематеріальний вимір, - це оціночна категорія, що визначається за рішенням органу досудового слідства, прокурора чи суду, зважаючи на конкретні обставини справи, і в межах своєї компетенції. Такою шкодою можуть визнаватися порушення охоронюваних КУ чи іншими законами прав і свобод людини та громадянина (право на свободу й особисту недоторканність та недоторканність житла, виборчі, трудові, житлові права тощо), підрив авторитету та престижу органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, порушення громадської безпеки і громадського порядку, створення обстановки й умов, які утруднюють виконання підприємством, установою, організацією своїх функцій, приховування злочинів.

Істотна шкода та тяжкі наслідки можуть бути інкриміновані винному лише за наявності причинового зв`язку між його діянням (дією чи бездіяльністю) та настанням зазначених наслідків. Для цього потрібно встановити, що порушення службових обов`язків передувало настанню істотної шкоди чи тяжких наслідків, що це порушення було їх необхідною умовою та що службова особа усвідомлювала чи повинна була усвідомлювати розвиток причинового зв`язку, тобто те, що її діяння стане причиною настання зазначених наслідків. Судом встановлено, що ОСОБА_5 діяв у відповідності до своїх повноважень (відповідно до розподілу обов`язків між начальником

та заступником начальника Відділу Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області, погодженого начальником Головного управління Держземагенства у Львівській області ОСОБА_6 та затвердженого наказом відділу Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області від 28.01.2013 № 6, згідно яких на заступника начальника відділу ОСОБА_5 покладено обов`язки щодо організації діловодства відділу та контроль за своєчасним виконанням актів і доручень органів вищого рівня (наказів і доручень Головного управління Держземагентства у Львівській області), наказів та доручень начальника відділу, інших документів; організація та забезпечення здійснення відділом ведення державного земельного кадастру; забезпечення ведення відділом обліку, звітності, державної та відомчої статистики; розгляд та скерування до виконання вхідної кореспонденції відділу, зокрема, стосовно надання інформації про земельно-кадастрові дані та нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, підготовки висновків з надання земельних ділянок у власність або користування, щодо умов надання земельних ділянок; розгляд та погодження технічної документації щодо надання в оренду, передачі у приватну власність земельних ділянок для фізичних осіб, членам садово- городніх та інших кооперативів, тощо.

Зловживання службовим становищем - це будь-яке умисне використання службовою особою всупереч інтересам служби своїх прав і можливостей, пов`язаних з її посадою. У цілому зловживання службовим становищем - це більш широке поняття, воно охоплює зловживання владою, оскільки використовувати всупереч інтересам служби службова особа може і владні права та можливості, якщо вона ними наділена. Зловживання владою або службовим становищем передбачає наявність взаємозв`язку між службовим становищем винного і його поведінкою, яка виражається в незаконних діях або бездіяльності. Службова особа при зловживанні у будь-якій формі прагне скористатися своїм службовим становищем, яке передбачає як наявність передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами повноважень (прав і обов`язків), так і наявність фактичних можливостей, які надає їй сама посада (її загальновизнана вага, важливість, впливовість). Так, службова особа може використати свою посадову впливовість для дачі відповідних розпоряджень, вказівок підпорядкованим організаціям, їх службовим особам і вжиття заходів для їх виконання. Словосполучення всупереч інтересам служби передбачає, що службова особа не бажає рахуватися з покладеними на неї законом чи іншим нормативно-правовим актом обов`язками, діє всупереч їм, не звертає увагу на службові інтереси.

В ході судового розгляду встановлено, що дії обвинуваченого відповідають вимогам чинного законодавства, проаналізованого вище, і незаконність його дій чи бездіяльності, яка ставиться йому у вину, органом досудового слідства спростована дослідженими доказами у кримінальному провадженні.

Судом встановлено, що органом обвинувачення не доведена об`єктивна сторона вказаного кримінального правопорушення, а тому в діях ОСОБА_5 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1. ст. 364 КК України.

Розглядаючи кримінальне провадження та досліджуючи подані сторонами докази, які в обґрунтування вини підсудного, так і в його виправдання, суд виходячи з рівності сторін у кримінальному процесі та вимог ст..91 КПК України, згідно якої у кримінальному провадженні підлягають доказуванню : подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального право рушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, вважає, що вина обвинуваченого у інкримінованих йому кримінальних право рушеннях не доведена, а його дії не містять кваліфікуючих ознак кримінально-караних діянь, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.364 КК України.

Таким чином суд приходить до беззаперечного висновку, що обвинувачений не може нести відповідальності за наслідки, які не перебувають у причинно- наслідковому зв`язку із його діями.

Згідно ст.92, 93 КПК України , обов`язок доказування покладаєтсяь на слідчого, прокурора, та у конкретно визначених випадках, на потерпілого, а збирання доказів на сторін. Суд, у відповідності до ст..94 КПК України, вправі здійснити тільки їх оцінку.

Відповідно до загальних засад кримінального проведення, що визначені ст..7 КПК України, Конституцією України та ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» підсудний як людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом , встановленим законом ,який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні підлягає виправданню з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.373 КПК України, тобто за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно з п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» згідно якого мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації злочину полягає у зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, і формулюванні висновку про їх відповідність, суд приходить до наступних висновків.

Згідно роз"яснень, даних у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 р. "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" недопустимим є обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані докази не підтверджують обвинувачення суд зобов"язаний постановити виправдувальний вирок.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.349, 363, 368, 370, 371, 273, 374, 376 КПК України, суд,

п р и с у д и в :

ОСОБА_5 визнати невинним у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушеннь за ч.1 ст.366 та ч.1 ст.364 КК України та виправдати з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.373 КПК України в зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України.

Арешт накладений ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 11.06.2014 року на земельні ділянки, розташовані на території Сокільницької сільської ради Пустомитівського району за межами населеного пункту, а саме на : земельну ділянку площею 2,000 га, кадастровий номер 4623686400:04:000:0126; земельну ділянку площею 2,000 га, кадастровий номер 4623686400:03:000:0557; земельну ділянку, площею 1,3750 га, кадастровий номер 4623686400:03:000:0555; земельну ділянку, площею 1, 4727 га, кадастровий номер 4623686400:03:000:0562; земельну ділянку, площею 0,3346 га, кадастровий номер 4623686400:03:000:0563; земельну ділянку, площею 2,000 га, кадастровий номер 4623686400:03:000:0561; земельну ділянку, площею 2,000 га, кадастровий номер 4623686400:03:000:0558; земельну ділянку, площею 2,000 га, кадастровий номер 4623686400:03:000:0556; земельну ділянку, площею 2,000 га, кадастровий номер 4623686400:03:000:0559; земельну ділянку, площею 1, 3750 га, кадастровий номер 4623686400:03:000:0560; земельну ділянку, площею 1, 2978 га, кадастровий номер 4623686400:03:000:0565; земельну ділянку, площею 1, 6617 га, кадастровий номер 4623686400:03:000:0564 скасувати;

Арешт накладений ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 20.08.2014 року на земельні ділянки, розташовані на території Сороки-Львівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за межами населеного пункту, а саме на : земельну ділянку площею 2,000 га, кадастровий номер 4623686900:03:000:0105; земельну ділянку площею 2,000 га, кадастровий номер 4623686900:03:000:0104; земельну ділянку площею 2,000 га, кадастровий номер 4623686900:03:000:0106; земельну ділянку площею 0,5 га, кадастровий номер 4623686900:03:000:0107; земельну ділянку площею 0,5 га, кадастровий номер 4623686900:03:000:0108; земельну ділянку площею 2,000 га, кадастровий номер 4623686900:03:000:0109 - скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з його проголошення через суд, який ухвалив судове рішення.

СуддяОСОБА_1