Постанова

від 15.06.2015 по справі 910/4465/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2015 р. Справа№ 910/4465/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача Демченко В.М., дов. від 06.07.2013,

від відповідача не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Купава»

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2015

(дата підписання - 14.04.2015)

у справі №910/4465/15-г (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексікон»

до Приватного підприємства «Купава»

про стягнення 36684,05 грн (згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексікон» (далі - позивач) до Приватного підприємства «Купава» (далі - відповідач) про стягнення 36684,05 грн задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 36684,05 грн 30% річних та 1827,00 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки реальна дата поставки відрізняється від дати накладних, для розрахунку 30% річних треба застосовувати фактичну дату поставки. Таким чином, позивач навів невірний розрахунок 30% річних.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2015 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 03.06.2015. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 15.05.2015) позивачу - 18.05.2015 та відповідачу - 19.05.2015, долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 03.06.2015 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог; надав для огляду суду оригінал протоколу розбіжностей від 05.12.2012 та заявив клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для можливості надати контррозрахунок 30% річних.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Після перерви у судовому засіданні 03.06.2015 представник відповідача надав контррозрахунок 30% річних, згідно якого з відповідача підлягає стягненню 13664,58 грн 30% річних.

Перевіривши розрахунок позивача та контррозрахунок відповідача, заслухавши пояснення сторін, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 відкладено розгляд справи на 15.06.2015. Зобов'язано позивача надати належний розрахунок позовних вимог, а відповідача контррозрахунок, із зазначенням № видаткової накладної, № ТТН, дати моменту поставки товару з врахуванням п. 5.2 погодженого протоколу розбіжностей до дистриб'юторського договору від 05.10.2012 №40, норм п. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з нормативно-правовим та документальним обґрунтуванням. Зобов'язати сторони провести звірку взаємних розрахунків, акт звірки та витребувані документи надати в суд до 12.06.2015.

На виконання вимог ухвали суду від 03.06.2015 позивач через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 11.06.2015 надав уточнений розрахунок позовних вимог, згідно якого просить прийняти рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 36283,55 грн.

У судовому засіданні 15.06.2015 представник позивача підтримав наданий 11.06.2015 розрахунок та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 03.06.2015 не виконав.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без його участі, з метою дотримання вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99, 101 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України (далі -- ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

Водночас колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не визначає поняття дистриб'юторського договору, однак, виходячи зі звичаїв ділового обороту, при виникненні дистриб'юторських правовідносин юридична особа від імені виробника здійснює реалізацію продукції й виступає як торговець за договором на основі угоди про право на продаж в певному регіоні. Такою угодою надається виключне або переважне право на купівлю та перепродаж всіх виготовлених товарів або товарів певного виду.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.2012 між ТОВ "Ексікон" (продавець) та ПП "Купава" (дистриб'ютор) укладено дистриб'юторський договір №40 (далі - договір), за яким продавець на умовах, передбачених договором, поставляє продукцію дистриб'ютору в асортименті, кількості і за цінами, вказаними у накладних, які свідчать про прийом-передачу продукції і є його невід'ємною частиною, а дистриб'ютор здійснює продаж продукції та оплату отриманої продукції на умовах, визначених у даному договорі (п.2.2 договору).

Згідно п.5.2 договору в редакції протоколу розбіжностей від 05.10.2012 ціна продукції встановлюється у національній валюті України з урахуванням податку на додану вартість та зазначається у накладній на кожну поставку. Розрахунки за даним договором здійснюються у безготівковій формі в гривнях, з відстрочкою платежу 45 днів з моменту поставки товару. Загальна сума договору - загальна сума, вказана в накладних на продукцію, що постачається по договору.

Прийняття продукції по кількості і зовнішньому вигляду здійснюється: на складі дистриб'ютора, якщо поставка постачальника здійснюється продавцем; на складі продавця, якщо дистриб'ютор забирає продукцію на умові самовивозу.

Продукція передається продавцем представнику дистриб'ютора за пред'явленням даним представником необхідного доручення, належним чином оформленого, що уповноважує його прийняти товар та підписати накладну або акт прийому-передачі товару (п.п.7.3, 7.4 договору).

Із наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних, платіжних доручень та банківських виписок вбачається, що в період з 18.10.2012 по 24.04.2013 відповідач порушив строки оплати по договору в редакції протоколу розбіжностей від 05.10.2012, в зв'язку з чим позивач направив відповідачу вимогу від 28.01.2015 №8, де просив сплатити 30% річних протягом 3-х робочих днів з моменту отримання вимоги.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, 30% річних не сплатив, що спричинило звернення позивача до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 36684,05 грн 30 % річних.

Слід вказати, що під час розгляду справи №910/3636/14 у Київському апеляційному господарському суді встановлено, що у відповідача відсутня основна заборгованість за договором на день розгляду справи у суді.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 у справі №910/4465/15-г задоволено позов та стягнуто з відповідача на користь позивача 36684,05 грн 30% річних.

Однак, перевіривши розрахунок позивача та заслухавши пояснення відповідача 03.06.2015, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення підлягає зміні в частині стягнення суми 30% річних з огляду на наступне.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких полягає в отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

В пункті 5.8 договору сторони передбачили, що покупець за несвоєчасну оплату товару зобов'язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми.

У частині 1 ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до ст. 6 сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ч.3 ст.6 ЦК України). Це не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, однією з яких є свобода договору, та вимогам цивільного законодавства щодо здійснення цивільних прав (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 20.02.2012 у справі № 6-51цс11).

Частина 2 ст.625 ЦК України надає сторонам право встановити у договорі інший розмір процентів.

Таким чином, позивач обґрунтовано здійснив розрахунок суми процентів річних, виходячи з розміру 30% на підставі п.5.8 договору.

Перевіривши розрахунок позивача, судом апеляційної інстанції встановлено, що строк оплати зі спливом 45-ти днів по видаткових накладних від 07.11.2012 №6590, №6589, №6588, від 09.01.2013 №11-31, №12-11, №10-42, №9-9 та від 06.02.2013 №357-2, №356-28 припадає на суботу - вихідний день.

Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252 ЦК України).

Якщо останні день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної події, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст.254 ЦК України).

Таким чином, строк оплати видаткових накладних від 07.11.2012 №6590, №6589, №6588, від 09.01.2013 №11-31, №12-11, №10-42, №9-9 та від 06.02.2013 №357-2, №356-28 переноситься на робочий день, що тягне за собою меншу кількість днів прострочки здійснення оплати.

З наданого позивачем на вимогу суду апеляційної інстанції належного розрахунку позовних вимог вбачається, що він здійснений з врахуванням п. 5.2 договору в редакції протоколу розбіжностей від 05.10.2012 №40, п. 5 ст. 254 ЦК України та фактичних поставок, а отже позов підлягає задоволенню в сумі 36283,55 грн.

Відповідач належних та допустимих доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги не надав, розрахунок позивача не спростував.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 підлягає зміні в частині стягнення суми 30%.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Купава» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 у справі №910/4465/15-г змінити в частині стягнення суми 30% річних, виклавши його резолютивну частину у наступній редакції:

"Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексікон» задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Купава» (04116, м. Київ, вул.. Коперніка, 16-А, код 22925804) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексікон» (03680, м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, 44, корпус 8, код 37313890) 36283 (тридцять шість тисяч двісті вісімдесят три) грн 55 коп. 30% річних та 1827 (тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп. судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині позову відмовити.".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексікон» (03680, м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, 44, корпус 8, код 37313890) на користь Приватного підприємства «Купава» (04116, м. Київ, вул. Коперніка, 16-А, код 22925804) 10 (десять) грн 08 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/4465/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Н.Ф. Калатай

Л.М. Ропій