Ухвала

від 11.06.2015 по справі 804/12533/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2015 рокусправа № 804/12533/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства В«Житлово-експлуатаційне підприємство №8В» Дніпропетровської міської ради

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року

у справі за позовом Комунального підприємства В«Житлово-експлуатаційне підприємство №8В» Дніпропетровської міської ради до відповідача 1 заступника начальника Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області ОСОБА_3, відповідача 2 Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивачем не надано до перевірки первинних документів, які були б складенні відповідним чином та відповідно до діючого законодавства.

Не погодившись з постановою суду, позивачем (Комунальним підприємством В«Житлово-експлуатаційне підприємство №8В» Дніпропетровської міської ради) подано апеляційну скаргу, згідно якої позивач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наполягає на тому, що факт виконання умов договору підтверджено наявними у матеріалах справи актами виконаних робіт та надання послуг. Крім того, стверджує, що судом першої інстанції не враховано факту відсутності у позивача власних потужностей для забезпечення власними силами робіт та послуг, передбачених умовами договору.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав. Суду пояснив, що позивачем були укладені договори щодо надання послуг бухгалтера економіста та юриста на суму 270000грн., що законодавством не заборонено. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, суду пояснив, що у позивача в штаті працюють і бухгалтери, і юристи, і економісти, тому відсутня доцільність укладати додаткові договори з такими ж спеціалістами на загальну суму 270 000грн. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку комунального підприємства В«ЖЕП №8В» Дніпропетровської міської ради з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.01.2011 року по 31.05.2014 року. За результатами перевірки 17.07.2014 року контролюючим органом складено акт №5054/22-03/32616363. В ході перевірки встановлено, що підприємство КП В«ЖЕП №8В» ДМР на порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» , підпункту 14.1.36, пункту 14.1 статті 14, підпунктів 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України завищено валові витрати на загальну суму 243119,23 грн., внаслідок включення до складу витрат отриманих послуг, що не пов'язані з господарською діяльністю, отриманих від КВ В«ЖРЕПВ» Жовтневого району (05451351) на суму 243119,23 грн. На підставі акту перевірки 07.08.2014 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0006691501, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 50872,50 грн., з них за основним платежем 40598 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 10174,50 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» .

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 документальні перевірки проводяться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності здійснення позивачем податкового обліку по спірних операціях, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до підпункту 198.6 статті 189 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Згідно підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також належить враховувати вимоги В«Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському облікуВ» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88.

Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Згідно матеріалів справи, 01.01.2004 року КВ ЖРЕП Жовтневого району м. Дніпропетровськ (виконавець) та КП В«ЖЕП №8В» (замовник) уклали договір, згідно умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи, перелічені в пункті 1.2 договору, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити виконану роботу.

Мета договору - забезпечення кваліфікованого, якісного гарантованого обслуговування та ремонту житлового фонду, його технічного обладнання, надання житлово-комунальних послуг, дотримання санітарного стану прибудинкових територій для створення мешканцям будинків належних умов проживання.

В подальшому дія договору подовжувалась. Із посиланням на виконання умов договору №1/8-Ж від 01.01.2004 року складені акти виконаних робіт №1-№34.

Перевіркою встановлено, що КП В«ЖЕП №8В» ДМР отримані послуги від КВ В«ЖРЕПВ» Жовтневого району на загальну суму 243 119,23 грн., які не відносяться до господарської діяльності внаслідок того, що за змістом первинних документів (актів виконаних робіт/послуг) не зрозуміло, які саме послуги були виконані та отримані та чи взагалі вони потрібні для здійснення фінансово-господарської діяльності КП В«ЖЕП №8В» ДМР. До того ж, відсутні будь-які додаткові документи, за допомогою яких можливо ідентифікувати отримані послуги, а саме: додатки, звіти, кошториси та інше. Згідно з п.п. 1.2.5 Договору № 1/8-Ж від 01.01.2004 року КВ В«ЖРЕПВ» Жовтневого району надає В«інформаційно-консультаційну допомогу, в тому числі з питань бухгалтерського обліку та звітності, складення кошторисів, звітів, інших документівВ» . Проте, згідно штатного розкладу на КП В«ЖЕП №8В» значились наступні працівники: головний бухгалтер, головний економіст, бухгалтер 1 категорії, бухгалтер 2 категорії. Тому, вищенаведені послуги могли бути здійснені власними силами без залучення сторонніх організацій.

З матеріалів справи вбачається, що спірні операції в податковому обліку відображені на підставі тотожних актів прийому-здачі робіт за відповідні періоди, в яких зазначено:

- роботи виконано у повному обсязі та відповідають умовам договору, найменування - послуги КВЖ РЕП; одиниця виміру - міс. або грн.; ціна (визначена не у всіх актах); кількість - 1 або не заповнена графа; сума; ПДВ (т.1. а.с.88-98);

- роботи виконано у повному обсязі та відповідають умовам договору, найменування - інформаційно-консультаційні послуги; одиниця виміру - грн.; кількість та ціна - не заповнена графа; сума; ПДВ (т.1. а.с.99-106).

З огляду на приписи статі 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» вищевказані акти як первинні документи не містять таких обов'язкових реквізитів як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, що не надає можливості ідентифікувати оподатковувану операцію, її реальність та можливість використання результатів послуг у господарській діяльності, у зв'язку із чим доводи позовної заяви є необґрунтованими, а оскаржуване податкове-повідомлення рішення є правомірним.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства В«Житлово-експлуатаційне підприємство №8В» Дніпропетровської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року у справі за позовом Комунального підприємства В«Житлово-експлуатаційне підприємство №8В» Дніпропетровської міської ради до відповідача 1 заступника начальника Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області ОСОБА_3, відповідача 2 Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна