Постанова

від 30.03.2015 по справі п/811/3943/14.

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2015 року справа № П/811/3943/14.

провадження № 2-ап/811/22/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 3330,80 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Світловодська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку в сумі 3330,80 грн.

Згідно із п.3 ч.5 ст.183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого ч.3 цієї статі, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається за місцезнаходженням відповідача.

Поштова кореспонденція, яка була направлена відповідачу за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (27500, АДРЕСА_1), повернулась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.31).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» - місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходяться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою -підприємцем.

Суд вважає, що незнаходження фізичної особи - підприємця за вказаною в реєстраційних документах адресою, без внесення відповідних змін до Реєстру є відмовою від отримання повістки, а тому відповідно до ст. 37 КАС України відповідач вважається таким, що його повідомлено про дату, час та місце судового засідання.

За таких обставин судом було здійснено всі заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 20.1.34. статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені в главі 1 розділу 14 Податкового кодексу України. Згідно пунктів 291.2. та 291.3. статті 291 Податкового кодексу України 291.2. спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України встановлено, що єдиний податок належить до місцевих податків.

За приписами пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку. Згідно з підпунктом 2 цього пункту до другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Відповідно до положень пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з вимогами пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Відповідно до пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач - ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем (а.с.6) та обрав спрощену систему оподаткування (а.с.52-54).

Відповідачем було обрано спрощену систему оподаткування на підставі заяви від 12.06.2013 року про застосування спрощеної системи оподаткування (а.с.52).

За відповідачем рахується заборгованість у сумі 3330,80 грн., яка складається з:

- 1053,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій виставлених відповідно до податкового повідомлення-рішення №0003991701 від 01.04.2014 року та 170,00 грн. за ППР №0009981701 від 01.04.2014 року (а.с.45, 47);

- 2107,20 грн. недоїмки по сплаті єдиного податку з фізичних осіб, що підтверджується довідкою та зворотнім боком облікової картки платника (а.с.42-44).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України відповідачу направлено податкову вимогу форми Ф від 12.08.2014 року №625-25 (а.с.40-41).

Однак у встановлений законом строк відповідач заборгованість не сплатив.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 цього пункту, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За правилами пункту 122.1 статті 122 Податкового кодексу України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу

Статтею 87 Податкового кодексу України визначені джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ФОП ОСОБА_1 з 22.07.2014 року припинив свою діяльність за власним рішенням як фізична особа-підприємець.

У своїй позовні заяві Світловодська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області наполягає про не зняття ФОП ОСОБА_1 з обліку у податкових органах у зв'язку з наявністю у нього податкового боргу за період з 22.07.2013 року по 27.10.2014 року.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 47, ч. 1 ст. 51 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівВ» для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа подає (надсилає) державному реєстратору реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням. Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням без розгляду зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження цього документа внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та в той же день видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) їй повідомлення про внесення такого запису. Державний реєстратор у день державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у порядку, визначеному статтями 47-50 цього Закону, зобов'язаний надіслати відповідним органам статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України повідомлення про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та відомості реєстраційної картки про проведення державної реєстрації припинення фізичної особи - підприємця.

З норм Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівВ» вбачається, що для припинення фізичної особи-підприємця дані з податкового органу для державного реєстратора не подаються, тобто при здійсненні припинення фізичної особи-підприємця у такої фізичної особи-підприємця може бути наявний податковий борг.

Разом з припиненням фізичної особи-підприємця така фізична особа повинна ще провести процедуру зняття з реєстрації у органах податкової служби, повідомити податкову інспекцію за місцем реєстрації про своє припинення.

З огляду на те, що ФОП ОСОБА_1 після внесення запису до Єдиного реєстру не здійснив своїх зобов'язань перед податковим органом, тому суду дійшов висновку про наявність у відповідача податкового боргу та необхідності його стягнення у примусовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що слід задовольнити.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167, 183-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ід. код НОМЕР_1) на користь Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (код 38713773) в дохід державного бюджету податковий борг в сумі 3330 (три тисячі триста тридцять) грн. 80 коп.

Постанова суду за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.

Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження виконується негайно .

Суддя Р.В. Жук