Рішення

від 11.06.2015 по справі 908/3022/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.06.2015 справа № 908/3022/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Осадчої А.М.

за участю секретаря судового засідання Щитової Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМОНДІС АРТЕМІВСЬК» м.Артемівськ Донецької області

до відповідача: Відділу освіти Артемівської міської ради м.Артемівськ Донецької області

про стягнення 42 877,98грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача : не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМОНДІС АРТЕМІВСЬК» м.Артемівськ Донецької області (далі - ТОВ«РЕМОНДІС АРТЕМІВСЬК») звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Відділу освіти Артемівської міської ради м.Артемівськ Донецької області (далі - Відділ) про стягнення 42 877,98грн., у томі числі заборгованості в сумі 29 921,01грн., пені в сумі 861,43грн., інфляційних нарахувань в сумі 10891,57грн., 3%річних в сумі 1203,97грн.

Ухвалою від 06.05.2015року господарським судом Запорізької області у відповідності з приписами ст. 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справа №908/3022/15 направлена за підсудністю до господарського суду Донецької області.

14.05.2015року матеріали справи №908/3022/15 надійшли на адресу господарського суду Донецької області. Згідно автоматичного розподілу справу передано на розгляд судді Осадчій А.М.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.05.2015року справу №908/3022/15 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 28.05.2015року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.05.2015року розгляд справи відкладено внаслідок неявки представників сторін.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що між сторонами у справі укладений договір на надання послуг з збору, вивезення та знешкодження ТПВ №86 від 10.04.2013року, строк дії якого закінчився 31.10.2013року, направлена додаткова угода, яка відповідачем не підписана, однак позивачем у період жовтень - грудень 2013року виконані роботи з планово-регулярного очищення від побутових відходів об'єктів відповідача, підписано відповідні акти, відповідач оплату виконаних робіт своєчасно не здійснив, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору на надання послуг з збору, вивезення та знешкодження ТПВ №86 від 04.07.2014року, додаткової угоди №1 від 09.09.2013року, листа №161 від 13.05.2014року, актів здачі - приймання робіт (надання послуг) №ОУ-000000006180 за жовтень 2013року, №ОУ-000000006821 за листопад 2013року, №ОУ-000000006822 за листопад 2013року, №ОУ-000000007512 за грудень 2013року, №ОУ-000000007511 за грудень 2013року.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 625, 629 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України), ст.ст. 174,193 Господарського кодексу України(далі- ГК України), ст.ст. 1, 2, 49, 54-57 ГПК України.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнав позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості 29 921,01грн., у задоволенні решти позовних вимог просить відмовити, судові витрати покласти у рівних долях на обидві сторони. Відділ зазначає, що строк дії договору №86 від 10.04.2013року закінчився 31.10.2013року, додаткова угода, направлена позивачем відповідачем не підписана внаслідок відсутності бюджетних асигнувань, договір не є продовженим, однак в період жовтень - грудень 2013року фактично послуги надавались, акти підписані, заборгованість існує. На думку відповідача, нарахування пені, 3% та інфляційних нарахувань проведено за період, що виходить за межі дії договірних відносин, що виключає задоволення вказаних позовних вимог.

В якості доказів на підтвердження своїх заперечень відповідач надав суду належним чином засвідчені копії договору на надання послуг з збору, вивезення та знешкодження ТПВ №29 від 21.01.2013року з додатком, договору на надання послуг з збору, вивезення та знешкодження ТПВ №86 від 10.04.2013року з додатком, додаткової угоди №1 від 30.05.2013року, додаткової угоди №1 від 09.09.2013року, додаткової угоди №2 від 11.12.2013року, Положення про Відділ, рішення Артемівської міської ради №6/21-344 від 28.03.2012року, витяг з ЕДРПОУ щодо відповідача.

10.06.2015року позивач звернувся до суду з заявою, в якій згідно ст. 22 ГПК України просить зменшити розмір позовних вимог на розмір пені в сумі 861,43грн., інфляційних нарахувань в сумі 10891,57грн., 3%річних в сумі 1203,97грн., просить задовольнити позовні вимоги у розмірі основної суми боргу відповідно до актів здачі - приймання робіт в сумі 29 921,01грн. Також просить розглянути позовні вимоги без участі представників позивача.

Передбачені ч.4 ст. 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

При цьому під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.(п.3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Відповідно зменшення позовних вимог можливе щодо кожної заявленої позовної вимоги окремо в межах кількісних показників, які первісно заявлені. Тобто зменшення позовної вимоги щодо стягнення суми до 0 не є можливим, так як це змінює правову природу поняття зменшення та призводить до ототожнення понять зменшення та відмова від позовної вимоги.

Суд розцінює заяву ТОВ«РЕМОНДІС АРТЕМІВСЬК» щодо зменшення розміру позовних вимог на розмір пені в сумі 861,43грн., інфляційних нарахувань в сумі 10891,57грн., 3%річних в сумі 1203,97грн., як заяву про відмову від позову в цій частині.

Позивач надав суду в якості додатків до заяви належним чином засвідчені копії Статуту ТОВ«РЕМОНДІС АРТЕМІВСЬК», довіреності №01/1 від 03.01.2013року.

Представники сторін у судове засідання 11.06.2015року не з'явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи наявність відзиву на позовну заяву, в якому висловлена правова позиція відповідача, клопотання позивача щодо розгляду справи за відсутності його представника, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до положень статті 81 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. Представники сторін не звертались до суду з клопотанням про здійснення фіксації судового процесу за допомогою засобів технічної фіксації судового процесу.

Дослідивши представлені в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 ЦК України ).

10.04.2013року між ТОВ«РЕМОНДІС АРТЕМІВСЬК» (Підрядник) та Відділом (Замовник) укладено договір №86 на надання послуг з збору, вивезення та знешкодження ТПВ, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання по виконанню робіт з планово - регулярного очищення від побутових відходів усіх об'єктів Замовника. При цьому всі сторони дотримуються Правил благоустрою в місті Артемівську, що затверджені рішенням Артемівської міської ради №05/12-278 від 28.02.2007року, і Правил благоустрою у місті Часів Яр, що затверджені рішенням Часовоярської міської ради №6/11 від 25.08.2011року. (п.1.1 договору (арк. справи 60).

Таким чином, сторони договору неоднозначно дали тлумачення його правовій природі, одночасно заявляючи у назві договору - договір про надання послуг, але формулюючи його предмет як у договорі підряду.

Як передбачено ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Всі договірні зобов'язання про надання послуг мають наступні ознаки: носять нематеріальний характер, тобто споживається в процесі певної діяльності та за результатами надання яких відсутній будь-який матеріальний результат; нероздільно пов'язані з особистістю Виконавця (особи, що надає послуги).

За вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Щодо відносин, що випливають з договору підряду, навпаки, результатом виконання робіт є саме конкретний матеріальний результат, який узгоджений сторонами у момент укладання договору підряду.

На думку суду, з предмету договору №86 вбачається,що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг, оскільки послуги з збору, вивезення та знешкодження ТПВ споживаються в процесі їх виконання та не мають конкретного матеріального результату.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладання печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей. Копія довіреності, яка підтверджує повноваження представника Підрядника на підписання договору, міститься в матеріалах справи.

Розрахунок обсягів накопичення вивозу ТПВ передбачений п.2.1 договору та уточнений у окремому документі (арк. справи 61). Додатковою угодою №1 від 30.05.2013року п.2.1 договору змінено.

Тарифи за послуги, що надаються передбачені п. 3.3 договору.

Загальна вартість договору неодноразово змінювалась шляхом підписання додаткових угод №1 від 30.05.2013року, №1 від 09.09.2013року та №2 від 11.12.2013року та остаточно складає 99 933,83грн.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. При цьому, як випливає з ч.7 ст.180 ГК України строком дії господарського договору у є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

За п. 8.8 договору (у редакції додаткової угоди №1 від 09.09.2013року) договір укладено на строк з моменту підписання по 31.10.2013року.

Додаткова угода щодо продовження строку дії договору сторонами не підписувалась, що підтверджено у позовній заяві та відзиві на позов.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, після спливу строку дії договору сторони продовжували виконувати взяті на себе зобов'язання, зокрема, Підрядником надані, а Замовником прийняті послуги, про що сторонами без заперечень підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які містять посилання на договір №86 від 10.04.2013року. Крім того, сторонами поза встановленого строку дії договору підписана додаткова угода до нього№2 від 11.12.2013року. Наведене свідчить про те, що сторони шляхом вчинення дій, направлених на виконання договору, продовжили строк його дії.

Згідно п. 3.2 договору акти виконаних робіт підписуються та повертаються Замовником протягом 10 календарних днів з моменту їх отримання. У разі неповернення актів виконаних робіт протягом зазначеного терміну, вони вважаються погодженими сторонами і підлягають оплаті.

Між сторонами у період жовтень - грудень 2013року підписані акти здачі - приймання робіт (надання послуг) №ОУ-000000006180 за жовтень 2013року, №ОУ-000000006821 за листопад 2013року, №ОУ-000000006822 за листопад 2013року, №ОУ-000000007512 за грудень 2013року, №ОУ-000000007511 за грудень 2013року на загальну суму 29 921,01грн.

Акти містять посилання на договір №86 від 10.04.2013року, що беззаперечно свідчить про надання послуг, зазначених в актах, на підставі вказаного договору.

Акти підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу наданих послуг або їх якості, скріплено печатками підприємств. Факт надання послуг у обсягах, зазначених в актах, відповідачем підтверджено у відзиві, будь-якими доказами не спростовано.

Виходячи з викладеного, підписані сторонами акти є належними та допустимими доказами факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №86 від 10.04.2013року.

Як передбачено у п.3.1 договору, оплата здійснюється згідно рахунку та акту виконаних робіт у межах бюджетних асигнувань на квітень-серпень місяць 2013року з відповідних рахунків ГУДКСУ у Донецькій області.

Оскільки акти наданих послуг підписано у порядку п.3.2 договору, який передбачає безпосереднє зобов'язання Замовника прийняти від Підрядника для підписання відповідний акт та повернути протягом 10 календарних днів з моменту їх отримання, факт передачі відповідних актів є підтвердженим за наслідками їх підписання відповідачем.

Письмовими доказами не доведено факту вручення або надсилання відповідачу безпосередньо рахунків.

Однак, відповідно до Листа Міністерства фінансів України від 30.05.11 р. № 31-08410-07-27/13794, за своїм призначенням рахунки (рахунки-фактури) не відповідають ознакам первинного документу, оскільки їм не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження чи дозвіл на проведення господарської операції, а носять виключно інформаційний характер.

Таким чином, рахунок-фактура призначений для інформування особи у якої існують зобов'язання по його сплаті про суму до сплати, розрахункові реквізити отримувача коштів та інші дані, необхідні для здійснення оплати. Саме з такою метою рахунок передбачений договором.

Суд зазначає, що факт підписання актів, в яких визначена вартість наданих послуг та розрахункові реквізити отримувача коштів, виключає можливість необізнаності відповідача щодо суми зобов'язання або розрахункових реквізитів отримувача, тощо.

Позивач звернувся до Відділу з листом №161 від 13.05.2014року, в якому просив сплатити заборгованість, яка виникла у жовтні - грудні 2013року у сумі 29 921,01грн. Лист отримано 13.05.2014року, про що свідчить штамп канцелярії відповідача.

Доказів оплати заборгованості у розмірі 29 921,01грн. відповідач суду не надав, підтвердив факт наявності заборгованості у відзиві на позовну заяву, просив в цій частині позовні вимоги задовольнити.

Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 29 921,01грн. підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як визначено в статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України , яка кореспондується зі ст.193 ГК України , зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України ).

Згідно зі ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як передбачено у п.3.1 договору, оплата здійснюється згідно рахунку та акту виконаних робіт у межах бюджетних асигнувань на квітень-серпень місяць 2013року з відповідних рахунків ГУДКСУ у Донецькій області.

Таким чином, строк виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт сторонами договору не передбачено, визначено виключно обставини які зумовлюють настання зобов"язання здійснити таку оплату.

Відповідно до положень ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд розцінює лист позивача №161 від 13.05.2014року як вимогу сплатити заборгованість в сумі 29 921,01грн. Оскільки лист отримано відповідачем 13.05.2014року зобов'язання з оплати вартості послуг повинно бути виконано не пізніше 20.05.2014року.

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору №86 від 10.04.2013року, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості наданих послуг на суму 29 921,01грн., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 29 921,01грн. Відповідно Відділом в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості наданих послуг у встановленому договором порядку.

У відзиві на позовну заяву позовні вимоги щодо стягнення 29921,01грн. відповідачем визнано.

За приписами ч. 5 ст. 78 ГПК України, в разі визнання позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що дії відповідача щодо визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 29 921,01грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Відповідно до ч.ч. 1,4 ГПК України відмова від позову опосередковується письмовою заявою позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Суд розцінює заяву ТОВ«РЕМОНДІС АРТЕМІВСЬК» щодо зменшення розміру позовних вимог на розмір пені в сумі 861,43грн., інфляційних нарахувань в сумі 10891,57грн., 3%річних в сумі 1203,97грн., як заяву про відмову від позову в цій частині з підстав, які зазначені вище.

Разом із цим, як встановлено ч. 6 ст. 22 ГПК України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує права та інтереси.

Судом перевірені повноваження особи, яка підписала заяву про відмову від позову, щодо вчинення дій, передбачених ст. ст. 22 , 78 ГПК України . Зокрема, цей факт вбачається з довіреності №145 від 21.04.2015року, належним чином засвідчена копія якої додана до позовної заяви.

Відмова від позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб та не суперечить законодавству.

Суд приймає заяву про відмову від позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 861,43грн., інфляційних нарахувань в сумі 10891,57грн., 3%річних в сумі 1203,97грн. відповідно до статей 22 , 78 ГПК України .

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Про припинення провадження у справі виноситься ухвала.

Виходячи з викладеного, провадження у справі підлягає припиненню в частині стягнення пені в сумі 861,43грн., інфляційних нарахувань в сумі 10891,57грн., 3%річних в сумі 1203,97грн.

Відповідно до пп.5.1 п. 5 Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України» припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК України , не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Згідно ст.49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги щодо стягнення 29 921,01грн. задоволені, звернення позивача з позовом до суду щодо стягнення суми 29 921,01грн. обумовлене винними діями відповідача, з чим останній погодився визнавши позовні вимоги в цій частині, сума судового збору, що сплачена позивачем при зверненні до суду є мінімальною при зверненні до господарських судів згідно з Законом України «Про судовий збір», судовий збір в сумі 1827,00грн.покладається на відповідача.

У задоволенні клопотання Відділу щодо розподілення витрат по оплату судового збору навпіл між сторонами суд відмовляє за відсутністю правових підстав для його задоволення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3 , 11 , 509 , 526 , 530 , 626 , 627 , 629 , 901 , 903 Цивільного кодексу України ; ст.193 Господарського кодексу України , ст.ст. 4-2 , 4-3 , 22 , 43 , 44 , 49 , 75 , 80, 82-85 , 115 , 116 Господарського процесуального кодексу України , суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 861,43грн., інфляційних нарахувань в сумі 10891,57грн., 3%річних в сумі 1203,97грн. внаслідок відмови Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМОНДІС АРТЕМІВСЬК» м.Артемівськ Донецької області від даних позовних вимог.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМОНДІС АРТЕМІВСЬК» м.Артемівськ Донецької області до Відділу освіти Артемівської міської ради м.Артемівськ Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 29 921,01грн. задовольнити.

Стягнути з Відділу освіти Артемівської міської ради (84500, Донецька область, м.Артемівськ, вул.Горбатова,буд.42, ідентифікаційний код 02142796) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМОНДІС АРТЕМІВСЬК» (84500, Донецька область, м.Артемівськ, вул. Радянська, буд. 218, ідентифікаційний код 37071627) заборгованість в сумі 29 921,01грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1827,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 11.06.2015року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 15.06.2015року.

Суддя А.М. Осадча

всього надруковано

3 примірники:1-у справу, 2 -позивачу,3-відповідачу