Рішення

від 11.06.2015 по справі 908/3061/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 30/102/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2015 Справа № 908/3061/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Магистраль Плюс» (83052, м.Донецьк, бул. Шахтобудівельників)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар'єр» (70050, смт. Кам'яне Вільнянського району Запорізької області, вул. Зелена, 30)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерлізінгінвест» (52002, м. Підгородне Дніпропетровської області, вул. Зелена, 6)

про стягнення 460 232,74 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Гришко І.І., довіреність № б/н від 27.04.2015 р.;

від відповідача: Іванченко П.О., довіреність № б/н від 14.01.2015 р.;

від третьої особи : не з'явився;

До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Магистраль Плюс» з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар'єр» 460232,74 грн. заборгованості за договором на надання транспортно-експедиційних послуг № 28/2012-п від 12.06.2012 р., в т.ч.: 305722,12 грн. основного боргу, 60089,05 грн. пені, 89521,64 грн. інфляційних втрат та 4899,93 грн. - 3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 526, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 218, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 9, 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» та умови укладеного між сторонами договору. При цьому вказує, що згідно укладеного між сторонами договору позивач надав відповідачу транспортно-експедиційні послуги і всі свої договірні зобов'язання виконав належним чином, що підтверджується актами надання послуг, підписаними за період з 30.06.2012 р. по 30.09.2014 р., проте, відповідачем зобов'язання щодо розрахунків в повному обсязі не здійснено. За твердженням позивача, станом на 20.04.2015 р. заборгованість відповідача за договором складає 305722,12 грн. Також, позивач відзначає, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді передбачених законом та договором санкцій.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.05.2015 р. порушено провадження у справі № 908/3061/15, присвоєно справі номер провадження № 30/102/15, розгляд якої призначено на 11.06.2015 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні в повному обсязі підтримав вимоги, викладені у позові. Також, до початку судового засідання представником позивача надано до матеріалів справи додаткові докази, зокрема, оборотно-сальдову відомість по рахунку відповідача.

Публічне акціонерне товариство «Янцівський гранітний кар'єр» - відповідач у справі - вимоги суду, викладені в ухвалі від 07.05.2015 р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконало. Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог не заперечує та визнає суму боргу. Несплату суми основного боргу пояснив відсутністю коштів та вказав на бажання урегулювання спору мирним шляхом, у зв'язку з чим заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача проти клопотання відповідача заперечує та наполягає на розгляді справи.

Розглянувши клопотання відповідача, суд визнав його таким, що не підлягає задоволенню.

Відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Разом з тим, відповідач не позбавлений можливості урегулювання спору шляхом укладення мирової угоди на стадії виконавчого провадження.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи третя особа була повідомлена належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи.

В судовому засіданні 11.06.2015 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

12.06.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Магистраль Плюс» (Виконавцем, позивачем у справі) та Публічним акціонерним товариством «Янцівський гранітний кар'єр» (Замовником, відповідачем у справі) було укладено договір на надання транспортно-експедиційних послуг № 28/2012-п (надалі - Договір), за умовами якого Виконавець зобов'язався здійснювати організацію перевезення вантажів Замовника залізничним транспортом шляхом надання вагонів приватного залізничного парку, що перебувають у власності ТОВ «Інтерлізінгінвест», а Замовник зобов'язався сплачувати надані Виконавцем послуги на умовах даного договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору Замовник зобов'язався здійснювати Виконавцю 100% передоплату за послуги, що обумовлені договором, не пізніше 3 (трьох) банківських днів до початку завантаження.

За змістом п. 3.10 Договору, сторони не пізніше 15-го числа кожного місяця, наступного за місяцем надання послуг, здійснюють звірку розрахунків та підписують акт виконаних робіт. Сума заборгованості перераховується протягом 6-ти банківських днів після підписання акта. .

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати, передбачених даним договором, Замовник сплачує Виконавцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення на суму заборгованості.

Виконання умов Договору щодо організації перевезення вантажів відповідача забезпечується укладеним між позивачем та ТОВ «Інтерлізінгінвест» договором № 1905 від 19.05.2011 р. про надання послуг з організації перевезень вантажів у залізничному рухомому складі.

Як вказує позивач, ним, на виконання умов Договору, було надано відповідачу послуги на загальну суму 5 086 915,45 грн., що підтверджується наданим до матеріалів справи копіями актів надання послуг за період з 30.06.2012 р. по 30.09.2014 р., проте, всупереч умовам договору та діючого законодавств, відповідачем вартість наданих послуг було сплачено частково в сумі 4 781 193,33 грн.

23.10.2014 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію за вих. № 134-14 з вимогою про сплату протягом п'яти днів 305 722,12 грн. заборгованості. Зазначену претензію отримано відповідачем 18.11.2014 р., про що свідчить підпис повноважного представника відповідача на поштовому повідомлення про вручення кореспонденції (арк. справи 97).

Доказі надання відповіді на претензію суду не надано.

Позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар'єр» 460232,74 грн. заборгованості за договором на надання транспортно-експедиційних послуг № 28/2012-п від 12.06.2012 р., в т.ч.: 305722,12 грн. основного боргу, 60089,05 грн. пені, 89521,64 грн. інфляційних втрат та 4899,93 грн. - 3% річних, є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного ними Договору, який породив взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало надання відповідачу передбачених Договором послуг транспортного експедирування, а обов'язком відповідача - прийняття цих послуг і оплата їх вартості.

Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Судом встановлено, що на виконання укладеного між сторонами договору позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 5 086 915,45 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи копіями Актів надання послуг за період з 30.06.2012 р. по 30.09.2014 р. (арк. справи 18 - 42). Отримання від позивача послуг на зазначену суму підтверджується підписом повноважного представника відповідача на цих Актах та засвідченням печаткою підприємства.

Також, шлях прямування вантажів від пункту його відправлення до пункту його призначення відображено в зведених реєстрах, яка сформовані ТОВ «Інтерлізінгінвест» на підставі даних, отриманих з автоматизованих систем залізничного транспорту України з застосуванням відповідних програмних засобів, які є складовою частиною відповідних актів надання послуг, та які затверджені сторонами Договору.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості наданих позивачем послуг, всупереч умов Договору та вимог закону, в повному обсязі та в обумовлений Договором строк не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за Договором, розмір якої становить 305722,12 грн. Оплата відповідачем послуг в сумі 4781193,33 грн. підтверджується копіями банківських виписок по рахунку, які долучено до матеріалів справи (арк. справи 57 - 90).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов'язанням термін вартості отриманих від позивача послуг по транспортному експедируванню суд вважає доведеним. Доказів погашення суми боргу за прийняті від позивача послуги відповідачем суду не надано.

Слід відзначити, що відповідачем факт надання позивачем за Договором послуг по перевезенню визнається і сума боргу в розмірі 305 722,12 грн. не заперечується, про що зазначив представник відповідача у судовому засіданні.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 305 722,12 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, в зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті вартості отриманих, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 60089,05 грн. пені, 89521,64 грн. інфляційних втрат та 4899,93 грн. - 3% річних.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу, п. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вимоги про стягнення пені розраховано та заявлено позивачем за період з 08.10.2014р. (виникнення зобов'язання по оплаті послуг за останнім Актом) по 20.04.2015 р. (визначено позивачем та складає пів року) на підставі 4.3 Договору, яка не суперечить вимогам ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього пені, інфляційних втрат та 3% річних заявлені позивачем обґрунтовано.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов до висновку, що в межах заявлених позовних вимог вони є вірними і складеним відповідно до вимог чинного законодавства, тому підлягають задоволенню у визначені позивачем сумі: 60089,05 грн. пені, 89521,64 грн. інфляційних втрат та 4899,93 грн. - 3% річних.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій, і стягуються на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Магистраль Плюс» (м.Донецьк) до Публічного акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар'єр» (смт.Кам'яне Вільнянського району Запорізької області) задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар'єр» (70050, смт. Кам'яне Вільнянського району Запорізької області, вул. Зелена, 30, код ЄДРПОУ 05467607; розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Магистраль Плюс» (83052, м.Донецьк, бул. Шахтобудівельників, 22-А, код ЄДРПОУ 35484783; розрахункові рахунки в установах банку не відомі) 305722 (триста п'ять тисяч сімсот двадцять дві) грн. 12 коп. основного боргу, 60089 (шістдесят тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 05 коп. пені, 89521 (вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот двадцять одна) грн. 64 коп. інфляційних втрат, 4899 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 93 коп. - 3% річних та 9204 (дев'ять тисяч двісті чотири) грн. 65 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 16.06.2015 р.