Рішення

від 08.06.2015 по справі 916/1521/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2015 р.Справа № 916/1521/15-г

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Князєвій К.Р.

За участю представників сторін:

Від позивача: Шульга Ю.І. за довіреністю № 280515/3 від 28.05.2015р.

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства „Імексбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційні пропозиції" про стягнення 223 255 969,42 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Імексбанк" (далі по тексту - ПАТ „Імексбанк") звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційні пропозиції" (далі по тексту - ТОВ „Комерційні пропозиції") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 223 255 969,42 грн., яка складається із простроченої заборгованості за кредитом в сумі 187 540 450 грн., простроченої заборгованості по відсотками в сумі 20 083 783,78 грн. та пені в сумі 15 631 735,64 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 93/13 від 18.12.2013р. грошових зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування.

Представник відповідача в судове засідання по даній справі не з'явився та про причини неявки суд не повідомив. При цьому, суд зазначає, що конверти із поштовими відправленнями суду, які були надіслані за адресою місцезнаходження ТОВ „Комерційні пропозиції" згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 65039, м. Одеса, просп. Гагаріна, 12 А, були повернути суду у зв'язку із неможливістю вручення адресату. З огляду на викладене, відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи господарським судом. Оскільки ТОВ „Комерційні пропозиції" не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

18.12.2013р. між ПАТ „Імексбанк" (Кредитор) та ТОВ „Комерційні пропозиції" (Позичальник) було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 93/13, у відповідності до п.п. 1.1, 1.1.1 якого Кредитор зобов'язався надати Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, далі по тексту - „Кредит" або „Кредитна лінія". Надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами або в повній сумі на умовах визначених цим договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 218 800 450,00 грн., далі по тексту кожна частина окремо - „Транш", а в сукупності - „Транші", зі сплатою фіксованої процентної ставки - 18,0% процентів річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 16 грудня 2014 року (включно) на умовах, визначених цим договором. Кредит надається Позичальнику на наступні цілі: поточні потреби.

Положеннями п.п. 2.1, 2.2 кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 93/13 від 18.12.2013р. передбачено, що видача траншів кредиту проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника в відділенні „Центральне" АТ „Імексбанк" на цілі, визначені в п. 1.2 цього договору, в межах сум та відповідно до термінів, визначених п. 1.1.1 та п. 1.1.2 цього договору. Моментом (днем) надання траншів кредиту вважається день перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника.

Згідно зі ст. 345 ГК України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України з кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

При цьому, в силу положень ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Як свідчать матеріали справи, а саме виписка по банківському рахунку, на виконання умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 93/13 від 18.12.2013р. позивачем було надано ТОВ „Комерційні пропозиції" кредитні кошти в межах визначеного договором кредитного ліміту.

Згідно з п. 1.1.2 кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 93/13 від 18.12.2013р. ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком: не пізніше 30.06.2014р. сума зниження ліміту складає 31 260 000 грн.; не пізніше 31.07.2014р. сума зниження ліміту складає 31 260 000 грн.; не пізніше 29.08.2014р. сума зниження ліміту складає 31 260 000 грн.; не пізніше 30.09.2014р. сума зниження ліміту складає 31 260 000 грн.; не пізніше 31.10.2014р. сума зниження ліміту складає 31 260 000 грн.; не пізніше 28.11.2014р. сума зниження ліміту складає 31 260 000 грн.; не пізніше 16.12.2014р. сума зниження ліміту складає 31 240 450 грн.

В свою чергу, на підставі додаткової угоди № 2 від 22.07.2014р. сторонами було викладено п. 1.1.2 кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 93/13 від 18.12.2013р. в наступній редакції: ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком: не пізніше 30.09.2014р. сума зниження ліміту складає 31 260 000 грн.; не пізніше 31.10.2014р. сума зниження ліміту складає 62 520 000 грн.; не пізніше 28.11.2014р. сума зниження ліміту складає 62 520 000 грн.; не пізніше 16.12.2014р. сума зниження ліміту складає 31 240 450 грн.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, в порушення прийнятих на себе за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 93/13 від 18.12.2013р. грошових зобов'язань ТОВ „Комерційні пропозиції" не було здійснено повернення у повному обсязі отриманого кредиту в строк до 16.12.2014р. включно, в результаті чого, на момент вирішення даного спору, за відповідачем рахується прострочена заборгованість перед ПАТ „Імексбанк" щодо повернення суми отриманого кредиту в розмірі 187 450 450,00 грн.

Згідно з п.п. 1.1.1, 2.4 кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 93/13 від 18.12.2013р. за користування кредиту встановлена фіксована процентна ставка в розмірі 18% річних. Нарахування процентів за користування траншем кредиту здійснюється щоденно по останній календарний день поточного місяця у валюті кредиту на фактичну суму щоденної заборгованості на позичковому рахунку за методом „факт/факт" виходячи із фактичної кількості днів у році та сплачуються Позичальником не рідше одного разу на три місяці в період дії цього договору. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення траншу кредиту.

В свою чергу, на підставі додаткової угоди № 2 від 22.07.2014р. сторонами було погоджено застосування відсоткової ставки за користування кредитом в розмірі 18,2% та викладено п. 2.4 кредитного договору в наступній редакції: нарахування процентів за користування траншем кредиту здійснюється щоденно по останній календарний день поточного місяця у валюті кредиту на фактичну суму щоденної заборгованості на позичковому рахунку за методом „факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у році, та сплачуються Позичальником не рідше одного разу на три місяці до останнього робочого дня кожного третього місяця в період дії цього договору. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення Траншу кредиту.

У відповідності до ч. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як свідчить наданий позивачем розрахунок, станом на 18.02.2015р. за ТОВ „Комерційні пропозиції" рахується заборгованість перед ПАТ „Імексбанк" щодо сплати відсотків за користування кредитом в сумі 20 083 783,78 грн. У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ „Імексбанк" в частині стягнення із відповідача відсотків за користування кредитом в загальній сумі 20 083 783,78 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п. 4.1 кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 93/13 від 18.12.2013р. передбачено, що у випадку прострочення Позичальником строків сплати процентів, визначених п. 2.4 цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п. 1.1, 3.2.8, 4.2 цього договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню за кожен день прострочки платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, від несвоєчасно сплаченої суми.

З посиланням на наведені положення кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 93/13 від 18.12.2013р. позивачем було нараховано ТОВ „Комерційні пропозиції" до сплати пеню в сумі 15 631 735,64 грн. за порушення останнім власних грошових зобов'язань у спірних правовідносинах. Перевіривши розрахунок вказаної штрафної санкції, заявленої до стягнення, господарський суд визнає його обґрунтованим, у зв'язку з чим, доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог ПАТ „Імексбанк" у названій частині.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Комерційні пропозиції" перед ПАТ „Імексбанк" в загальному розмірі 223 255 969,42 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 187 540 450,00 грн., заборгованості із відсотків в сумі 20 083 783,78 грн. та пені в сумі 15 631 735,64 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку про необхідність задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі шляхом присудження до стягнення із ТОВ „Комерційні пропозиції" на користь ПАТ „Імексбанк" заборгованість за кредитом в сумі 187 540 450,00 грн., заборгованості із відсотків в сумі 20 083 783,78 грн. та пені в сумі 15 631 735,64 грн. відповідно до ст.ст. 193, 231, 232, 345, 346 ГК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 617, 625, 629, 640, 1046, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд даних позовних вимог покладаються на відповідача шляхом присудження їх до стягнення в дохід державного бюджету відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційні пропозиції" /65039, м. Одеса, просп. Гагаріна, 12 А, код ЄДРПОУ 20971504/ на користь публічного акціонерного товариства „Імексбанк" /65039, м. Одеса, просп. Гагаріна, 12-А, код ЄДРПОУ 20971504/ заборгованість за кредитом в сумі 187 540 450 грн. 00 коп. /сто вісімдесят сім мільйонів п'ятсот сорок тисяч чотириста п'ятдесят грн. 00 коп./, заборгованість із відсотків в сумі 20 083 783 грн. 78 коп. /двадцять мільйонів вісімдесят три тисячі сімсот вісімдесят три грн. 78 коп./, пеню в сумі 15 631 735 грн. 64 коп. /п'ятнадцять мільйонів шістсот тридцять одна тисяча сімсот тридцять п'ять грн. 64 коп./. Наказ видати.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційні пропозиції" /65039, м. Одеса, просп. Гагаріна, 12 А, код ЄДРПОУ 20971504/ до державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22030001, рахунок №31210206783008, отримувач - Управління державної казначейської служби у м. Одеса, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача - ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997, через Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси судовий збір в сумі 73 080 грн. 00 коп. /сімдесят три тисячі вісімдесят грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 15.06.2015р.

Суддя С.П. Желєзна