Рішення
від 15.06.2015 по справі 914/1027/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2015 р. Справа№ 914/1027/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства «Украінская Восточная Рибная Компанія», м. Куп'янськ, Харківська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО.ТРЕЙД»,

м. Львів

про: стягнення 50 433,36 грн.,

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Вашкевич Н.І.

За участю представників:

позивача: Копійка О.С. - дов. № 10 від 23.12.2014 року,

відповідача: Мовчко А.О. - дов. від 28.05.2015 р.

Грабинська Т.І. - дов. від 28.05.2015 р.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства «Украінская Восточная Рибная Компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО.ТРЕЙД» про стягнення 50 433,36 грн. Ухвалою від 31.03.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.04.2015р.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалах господарського суду Львівської області які містяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.06.2015 року за клопотання представника відповідача продовжено строк розгляду справи з 02.06.2015 року на 15 календарних днів і відкладено розгляд справи на 15.06.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки №11614 від 17.06.2014 р., не своєчасно та не в повному обсязі оплатив за поставлений товар, внаслідок цього виникла у відповідача перед позивачем основна заборгованість у сумі 42 581,65 грн. Крім того, відповідачу нараховано 2 604,62 грн. - 5% штрафу, 3 402,04 грн. - пені та 1845,05 грн. - 20% річних.

В судове засідання 15.06.2015 р. представник позивача з'явився, через канцелярію суду подав заяву (вх. №2525/15 від 15.06.2015 р.) про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 42 581,65 грн., тобто тільки основну суму заборгованості. Просить прийняти дану заяву про зменшення позовних вимог до розгляду і позов задоволи з врахуванням даної заяви про зменшення позовних вимог від 15.06.2015 року. Вимоги ухвали суду виконав.

В судове засідання 15.06.2015 р. представники відповідача з'явились, проти позову заперечили, відзиву не подали, вимоги ухвал суду не виконали. Не заперечили проти прийняття до розгляду заяви про зменшення позовних вимог.

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. №2525/15 від 15.06.2015 р.) прийнята судом, оскільки вона не протирічить діючому законодавству, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні 15.06.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши і проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, оглянувши оригінали документів, суд встановив таке.

17.06.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю спільного підприємства «Украінская Восточная Рибная Компанія» (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО.ТРЕЙД» (відповідач у справі), укладено Договір поставки № 11614 (надалі - Договір).

Відповідно до умов пункту 1.1 Договору № 11614, постачальник зобов'язується доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним Договором строки продукцію (надалі - Товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного Договору. Асортимент, ціна за одиницю Товару та загальна кількість Товару та загальна кількість Товару, що може бути поставлений згідно цього Договору, визначається згідно Прайс - листа постачальника, що діє на момент поставки партії Товару. (п. 1.2. Договору).

04.08.2014 р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до договору поставки№11614 від 17.06.2014 р., згідно якої змінено п. 6.4. Договору, а саме, викладено в наступній редакції: «покупець зобов'язаний оплатити поставлений постачальником товар протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки відповідної партії Товару. У випадку, якщо Покупець не оплатить в обумовлений строк поставлену йому відповідну партію Товару, постачальник моє право затримати поставку наступних партій Товару покупцю до повного розрахунку з боку покупця. При цьому постачальник не вважається таким, що прострочив поставку товару».

Згідно умов договору постачальник зобов'язується поставляти товар на умовах ЕХW- склад Постачальника або DDU - склад покупця (згідно міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермес» в редакції 2000 року), умови поставки кожної окремої партії товару сторони визначають відповідно до замовлень покупця. (п. 2.1. Договору).

У відповідності до п. 2.8. Договору, право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання сторонами накладної на товар.

У пункті 6.5. Договору зазначено, що днем оплати Товару вважається день надходження коштів на поточний рахунок позивача.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними: №73530 від 27.11.2014 року на суму 32 284,52 грн. в т.ч. ПДВ №75125 від 04.12.2014 р. на суму 15 136,92 грн., №76733 від 11.12.2014 р. на суму 19 630,21 грн. та №78051 від 18.12.2014 р. на суму 17 325,18 грн., в тому числі ПДВ та.

Всього з 27.11.2014 року по 18.12.2014 року позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 84 376,83 грн.

Із врахуванням попередніх оплат, проведених відповідачем, станом на 31.12.2014 року основний борг відповідача перед позивачем по Договору складав 55 969,89 грн., що підтверджено підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2014 року (а.с. 168-170).

Факт належного виконання позивачем своїх обов'язків за договором підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача у видаткових накладних, скріпленого печаткою відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи позивачу повернено відповідачем товар по договору на загальну суму 2 688,24 грн. після 31.12.2014 року, що підтверджується видатковими накладними, а саме:

- видатковою накладною постачальнику (повернення) №ЕК20002658 від 12.01.2015 р. на суму 2097,60 грн.;

- видатковою накладною постачальнику (повернення) №ЕК20002647 від 14.01.2015 р. на суму 258,66 грн.;

- видатковою накладною постачальнику (повернення) №ЕК20002687 від 21.01.2015 р. на суму 331,98 грн.

Із доказів, що містяться в матеріалах справи також видно, що відповідач провів часткові оплати за отриманий товар після підписання акту звірки в сумі 10 700,00 грн., а саме: 22.01.2015 року - 5000,00 грн. (а.с. 87), 30.01.2015 року - 3000,00 грн. (а.с. 94) та 25.02.2015 року - 2700,00 грн. (а.с. 99).

Таким чином основна заборгованість відповідача перед позивачем по Договору складає 42 581,65 грн. (55 969,89 грн. - 10 700,00 грн. - 2 688,24 грн.) на час подачі позовної заяви в суд. Дані обставини сторонами в суді підтверджено і не спростовано належними і допустимими письмовими доказами. Протилежного суду не доведено відповідачем.

Відповідачем не проведено оплати за поставлений товар в сумі 42 581,65 грн., внаслідок чого останній порушив грошове зобов'язання.

10.02.2015 р. за вих. №005 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію про оплату заборгованості за поставлений товар, однак відповідач на неї відповіді не дав, борг не погасив.

А відтак залишився неоплачений товар, що поставлений відповідачу по Договору: частково в сумі 5 626,26 грн. по видатковій накладній №75125 від 04.12.2014 року; в сумі 19 630,21 грн. по видатковій накладній №76733 від 11.12.2014 року та в сумі 17 325,18 грн. по видатковій накладній №78051 від 18.12.2014 року.

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі

42 581,65 грн. основного боргу не погасив. Дані факти матеріалами справи підтверджується та документально не спростовано.

При прийнятті рішення у справі суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частина 2 ст. 712 ЦК України вказує на те, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, вказує на те, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними: №73530 від 27.11.2014 року на суму 32 284,52 грн. в т.ч. ПДВ №75125 від 04.12.2014 р. на суму 15 136,92 грн., №76733 від 11.12.2014 р. на суму 19 630,21 грн. та №78051 від 18.12.2014 р. на суму 17 325,18 грн., в тому числі ПДВ та.

Всього з 27.11.2014 року по 18.12.2014 року позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 84 376,83 грн.

Із врахуванням попередніх оплат, проведених відповідачем, станом на 31.12.2014 року сума основного боргу відповідача перед позивачем по Договору складає 55 969,89 грн., що підтверджено підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2014 року (а.с. 168-170).