Рішення

від 09.06.2015 по справі 916/2207/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" червня 2015 р.Справа № 916/2207/13

За позовом: приватного підприємства "Инвестстройсервис"

до відповідача 1: Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради

до відповідача 2: Білгород-Дністровської міської ради

за участю Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 250 527,00 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

від прокурора: Озерова О.Д. (за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ: приватне підприємство "Инвестстройсервис" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради, в якій просить суд стягнути з відповідача сплачену орендну плату у сумі 250 527 грн., а також внести зміни у п. 5.2. договору оренди комунального майна №6 від 24.09.2008р., укладеного між Управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради та приватним підприємством "Инвестстройсервис", виклавши його у наступній редакції: "Орендна плата перераховується на поточний рахунок Орендодавця щомісяця, у грошовому еквіваленті, не пізніше останнього числа звітного місяця, з урахуванням індексу інфляції. У випадку неможливості використання Орендарем нерухомого об'єкту комунальної власності по дійсному договору, Орендар звільняється від орендної плати за весь час, протягом якого нерухомий об'єкт комунальної власності по дійсному договору не міг бути використаний Орендарем через обставини, за які Орендар не відповідає".

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.06.2014р. позов задоволено частково, стягнуто з Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Калініна, буд. 10, код ЄДРПОУ 23988184) на користь Приватного підприємства "Инвестстройсервис" (67701, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Приморська, 66-а, код ЄДРПОУ 35051038) 124 723 /сто двадцять чотири тисячі сімсот двадцять три/ грн. 11 коп. та 2 494 /дві тисячі чотириста дев'яносто чотири/ грн. 46 коп. судового збору, в решті позову відмовлено, провадження у справі щодо відповідача Білгород-Дністровської міської ради було припинено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2014р. рішення господарського суду Одеської області від 23 червня 2014 року у справі №916/2207/13 було залишено без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора м. Одеси без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.01.2015р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 та рішення господарського суду Одеської області від 23.06.2014 у справі № 916/2207/13 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

На підставі повторного автоматичного розподілу, справу №916/2207/14 було передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Цісельському О.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.2015р. справу №916/2207/14 суддею Цісельським О.В. було прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Клопотання Білгород-Дністровської міської ради про відкладення розгляду справи (вх.№6611/15 від 13.03.2015р.) судом було задоволено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.03.2015 року, з метою повного, всебічного розгляду обставин справи, для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні спору та потребують спеціальних знань, було призначено у справі № 916/2207/13 судову експертизу, проведення якої товариству з обмеженою відповідальністю "Одеський регіональний центр незалежних експертиз". На розгляд судової експертизи було поставлено наступне питання:

Чи можливе використання приватним підприємством "Инвестстройсервис" окремих частин нерухомого майна, що знаходяться у нього в оренді, із дотриманням їх функціонального призначення - надання оздоровчих послуг для дітей та молоді?

На адресу господарського суду Одеської області від товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи №87/15 разом із матеріалами справи №916/2207/13.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.05.2015р. у зв'язку з надходженням від ТОВ "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" висновку судової будівельно-технічної експертизи провадження у справі поновлено.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 09.06.2015р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис його уповноваженого представника на розписці про відкладення розгляду справи від 25.05.2015р.

Представник відповідача 1 Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Представник відповідача 2 Білгород-Дністровської міської ради в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представник прокурора заявлені позивачем позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у письмових поясненнях (вх.№7368/15 від 23.03.2015р.).

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

24 вересня 2008р. між Управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради (Орендодавець) та приватним підприємством "Инвестстройсервис" (Орендар) укладено договір оренди комунального майна №6 (т.1 а.с.22-25), яким регулюються відносини, пов'язані з передачею орендодавцем орендарю згідно рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради №1011 від 04.09.2008р. в термінове платне користування наступного нерухомого об'єкту комунальної власності: будівлі та споруди річкового причалу № 1, що знаходяться в місті Білгород-Дністровський Одеської області, вулиця Попова Леона, 1"а", що складаються в цілому з зазначених на схематичному плані під літерами: "А" - будівлі, загальною площею 23,7 кв.м., "Б" - будівлі, загальною площею 62,1 кв.м., "В" - щитової, "Г" - щитової, "Д" - щитової, №1 - воріт, №2 - огорожі, №3 - огорожі, №4 - причалу, №5 - причалу, №6 - причалу, №7 - оглядової вежі, №8 - громовідводу, №9 - містку, №10 - оглядової вежі, загальною площею - 85,8 кв.м., розташованих на земельній ділянці, яка знаходиться у фактичному користуванні. Термін дії договору складає десять років з моменту підписання договору оренди та акту прийму-передачі (п.4.1. договору).

Згідно п.3.1. договору прийом-передача об'єкта здійснюється на підставі акту прийому-передачі, що підписується представниками сторін.

Розмір орендної плати за базовий місяць 2008р. складає 5 539,68 грн. (з урахуванням ПДВ). Надалі орендна плата перераховується з урахуванням індексу інфляції на підставі Методики розрахунку орендної плати затвердженої постановою Кабінету Міністрів України зі змінами та доповненнями від 27.12.2006р. №1846 (п.5.1. договору).

В подальшому, додатковою угодою № 1 від 01.12.2009р. до вказаного договору п.5.1. договору викладено у новій редакції: "орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського, затвердженої рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 25.06.2009р. №733-V, без ПДВ за базовий місяць оренди - грудень 2009р. складає 3 392,54 грн. нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць".

Згідно п.5.2. договору орендна плата перераховується на поточний рахунок Орендодавця щомісяця у грошовому еквіваленті не пізніше останнього числа звітного місяця з урахуванням індексу інфляції.

Орендна плата і порядок розрахунків між сторонами визначений розділом 5 договору оренди, за умовами якого розмір орендної плати за базовий місяць 2008р. складає 5 539,68 грн. (з урахуванням ПДВ). Надалі орендна плата перераховується з урахуванням індексу інфляції на підставі Методики розрахунку орендної плати затвердженої постановою Кабінету Міністрів України зі змінами та доповненнями від 27.12.2006р. № 1846. Орендна плата перераховується на поточний рахунок орендодавця щомісяця у грошовому еквіваленті не пізніше останнього числа звітного місяця, з урахуванням індексу інфляції. Наднормативна сума орендної плати, що дійшла на рахунок орендодавця, підлягає зарахуванню орендарю в рахунок майбутніх платежів або повертається орендарю.

Пунктами 7.1.1, 7.1.2, 7.1.3 договору передбачено, що орендар зобов'язаний використовувати об'єкт за його цільовим призначенням у відповідності до п. 2.1. даного договору, вчасно здійснювати орендні платежі та проводити поточний ремонт.

Додатковою угодою № 1 від 01.12.2009р. до вказаного договору, п.5.1. договору викладено у новій редакції: "орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського, затвердженої рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 25.06.2009р. №733-V, без ПДВ за базовий місяць оренди - грудень 2009р. складає 3 392,54 грн., нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць".

Зазначене в даному договорі нерухоме майно було передано орендареві від орендодавця за актом приймання - передачі від 24.09.2008р. Згідно з приміткою, що міститься в даному акті, опис технічного стану об'єкта оренди зазначений в звіті про незалежну оцінку.

Як вбачається із звітів про незалежну оцінку вартості нежитлових будівель та споруд річкового причалу № 1, розташованих за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Леона Попова, 1"а", складених ТОВ "Істок" 06.06.2007 року та 09.11.2009 року, технічний стан будівель під літерами "А", "Б", "В", "Г", "Д" та набережної (причалів № 5, 6) - незадовільний, експлуатація елементів будівель можлива лише при умові проведення їх капітального ремонту. Технічний стан набережної (причалу № 4, місток № 9) - задовільний, їх елементи в цілому придатні до експлуатації, але потребують ремонту, який буде найдоцільніший у даний період часу, необхідний середній ремонт

Незадовільний стан будівель та споруд річкового причалу № 1 також підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи, згідно якого вказані об'єкти не можуть використовуватись в якості оздоровчого комплексу для дітей та молоді без проведення реконструкції.

Як зазначає позивач, у період з жовтня 2008р. по 07.12.2012р. ним була сплачена орендна плата на загальну суму 250 527 грн., натомість, судом з матеріалів справи встановлено, що у вказаний період позивачем була сплачена орендна плата у розмірі 244 692,27 грн., що підтверджується відповідними квитанціями, наявними в матеріалах справи.

Під час дії договору позивачем направлялися листи до Міського голови та Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради, в яких ПП "Инвестстройсервис" просило звільнити його від сплати щомісячної орендної плати по договору оренди комунального майна № 6 від 24.09.2008 року, з огляду на неможливість використання орендованого майна за цільовим призначенням.

Листами Виконавчого комітету Білгород Дністровської міської ради позивачу відмовлено як у звільненні його від сплати орендної плати, так і у поверненні йому сплаченої орендної плати.

З врахуванням наведеного, позивач вимагає повернення орендної плати за вказаний період у зв'язку з тим, що орендодавець не виконав свого обов'язку з проведення капітального ремонту орендованого майна, що призвело до неможливості його використання за призначенням. Також, позивач вимагає внесення змін до договору в частині внесення орендної плати, у зв'язку з чим був змушений звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Частини 1, 4 ст.202 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За приписами ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1, 3 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.6 ст.283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ч.2 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

За приписами абз.4 ч.3 ст.23 "Про оренду державного та комунального майна" орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Частини 1, 2 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлюють, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини. Орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.

Як встановлено судом при укладанні вищенаведеного договору оренди, сторони погодили всі істотні умови цього договору, зокрема й свої обов'язки, які мають виконуватись належним чином.

Приймаючи до уваги те, що укладеним договором оренди встановлено обов'язок позивача вчасно проводити поточний ремонт, за власний рахунок усувати несправності комунікацій об'єкта.

При цьому, судом встановлено, що зазначеним договором оренди не становлено обов'язку Орендодавця щодо приведення об'єкту оренди до придатного до використання стану.

Крім того, суд зазначає, що позивач прийняв в оренду майно, знаючи про його стан, та сплачував за нього орендну плату з жовтня 2008 року по листопад 2012 року включно, розмір якої було розраховано з врахуванням технічного стану та вартості орендованого майна.

Також, судом встановлено, що під час дії договору, позивач своїм правом, передбаченим п.8.5. Договору не скористався, та будь-які дії з ремонту, реконструкції чи поліпшення орендованого майна, які можливо було б зарахувати в рахунок орендної плати - не здійснив.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача шляхом стягнення з відповідача сплаченої орендної плати у сумі 250 527 грн., у зв'язку з чим позовна вимога позивача про стягнення сплаченої орендної плати у сумі 250 527 грн. задоволенню судом не підлягає.

Стосовно вимог позивача про внесення змін до умов договору, суд зазначає наступне.

Одним із загальних принципів законодавства є принцип свободи договору, який знайшов своє відображення у ст.3 та 627 ЦК України. Свобода договору вимагає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки сторін. Учасники цивільних правовідносин за власним розсудом вступають у договірні відносини, виходячи із певних обставин свого життя або господарювання, і тим самим вибирають ті чи інші засоби реалізації своїх інтересів, якими є суб'єктивні цивільні права та кореспондуючи їм обов'язки.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

При цьому статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

У п.10.1 договору оренди комунального майна № 6 від 24 вересня 2008 року встановлено, що зміни до договору можуть бути внесені по взаємній згоді сторін, що оформляється додатковою угодою до договору.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, жодних пропозицій щодо внесення змін до умов договору оренди ПП "Инвестстройсервис" на адресу саме Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради не надсилалось.

Крім того, вирішуючи питання щодо можливості внесення змін до п.5.2. договору, суд також бере до уваги те, що зміст запропонованої позивачем редакції договору випливає із норм чинного законодавства та відсутність такого пункту договору жодним чином не порушує прав та законних інтересів Приватного підприємства "Инвестстройсервис"

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Инвестстройсервис" щодо внесення змін до умов договору.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд відмовляє приватного підприємства "Инвестстройсервис" у задоволені позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові приватного підприємства "Инвестстройсервис" - відмовити повністю.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Повний текст рішення складено 15 червня 2015 р.

Суддя О.В. Цісельський